Класифікація рослинної лікарсько-технічної сировини

Рослинну лікарсько-технічну сировину поділяють на групи: сировина трави, моху, листя, квітів та суцвіття, бруньок, плодів, кори, коріння і кореневищ, насіння тощо.

Сировиною квітіві суцвіття є засушені суцвіття й їх частини та окремі кві­ти. До цієї групи відносяться: бузина чорна, липа серцелиста, ромашка лікарська, квітки арніки, коров’як, піретрум, конюшина, календула, бузок, безсмертник тощо.

Сировиною листя в висушені цілі листки або окремі іх частини. Сюди входить: матиі мачуха, кропива дводомна, капуста, подорожник великий, чистотіл, скумпія, сумах дубильний.

Сировиною трави, моху, грибів є висушені наземні частини трав'янистих рослин, які складаються з листконосних та квітконосних стебел, інколи з квіта­ми і плодами різного ступеня розвитку. До групи входять: грицики звичайні, деревій звичайний, звіробій звичайний, материнка звичайна, полин гіркий, фіалка триколірна, хвощ польовий, чебрець боровий, череда трироздільна, буркун, остудник голий, васильки, лишайник, трава (пагони) їжачника тощо.

Сировина бруньок - це бруньки, які набубнявіли, але не розпусти­лися і являють собою зародковий пагін. Сюди відносяться: береза бородавчаста, сосна звичайна, осика, тополя, тощо.

Сировиною плодів,, ягід є справжні й несправжні плоди та їх частини, зібрані під час повного визрівання рослин. Сюди відносяться: обліпиха крушиновидна, глід одноматочний, горобина звичайна, шипшина, яловець звичайний, смородина чорна, чорниця звичайна, калина звичайна, дуб звичайний, гарбуз звичайний, суниці лісові, малина, жито посівне, черемха звичайна, абрикос звичайний, айва, тощо.

Сировина коренів, бульб і кореневищ – це висушені підземні органи багаторічних трав’янистих рослин, очищених від відмерлих і нестандартних частин, землі. Сюди входять: аїр звичайний, кульбаба лі­карська, лакричний корінь, оман високий, женьшень, ріпа тощо.

До групи сровина різного походження відноситься рослинна сировина різна за природою, властивостями, правилами збирання, обробки і сушіння. Це – трутовик лікарський, плавун бульбо видний, панти, тощо.

За фізіологічною дією (впливом на організм людини) рослинну лікарсько-технічну сировину поділяють на підгрупи:

· ті, що заспокоюють центральну нервову систему (валеріана лікарська, пустирник);

· ті, що виліковують серцево-судинні захворювання (глід);

· ті, що виліковують шлунково-кишечні хвороби (подорожник, полинь);

· ті, що володіють кровоспинною дією (подорожник, кропива);

· ті, що застосовують при порушенні обміну речовин в організмі людини (листя чорниці, звіробій).

Крім фармацевтичної промисловості рослинна лікарсько-технічна сировина широко використовується в різних галузях економіки України. Зокрема:

· у харчової промисловості як натуральні збагачувачі й замінники рецептурних компонентів, структуроутворювачі й наповнювачі, стабілізатори й оксиданти, добавки для регулювання біологічної цінності дієтичних продуктів (звіробій, м’ята, тмин, полин, цикорій тощо);

· у парфумерно-косметичній промисловості широке застосування одержала ефіровмісна лікарсько-технічна сировина (м’ята, насіння айви, троянда, шавлія тощо);

· не вагомою часткою є використання сировини в лакофарбовій, поліграфічній, шкіряній, текстильній, металургійній та інших промисловостях (безсмертник, кропива, кора сосни, дуба, горіха, ягоди чорниці, брусниці, барбарису, ожини тощо).