Художня література – мистецтво слова

З давніх-давен люди намагалися осягнути життя і відтворити його різними способами: випалювали на дощечках і ліпили з глини силуети тварин, рослин, людей, малювали предмети на папері чи полотні, передавали свої почуття звуками музичних інструментів, словом – спочатку в усній, а потім у писемній формі. Так виникло мистецтво. У кожному з існуючих видів мистецтва свій засіб відображати життя, створювати його художній образ: в архітектурі і скульптурі – пластичні маси; у живописі – лінії та фарби; у танці й пантомімі – людське тіло; у музиці – звук; у літературі – слово; у театрі й кіно – сценічні картини та гра акторів. Отже, мистецтво – це відображення дійсності в художніх образах, за допомогою яких митці у своїх творах створюють нове ірреальне (уявне) життя, подібне до реального.

Художня література – один з найпоширеніших видів мистецтва. Її ще називають мистецтвом слова або красним письменством, бо вона відтворює картини людського життя образним словом.

Слово стає образним тоді, коли не лише називає щось, а й узагальнює (наприклад, знаходить спільне між людиною і сонцем, що так само «втомлюється» за день і «сідає» відпочити), викликає певні почуття та переживання або виражає оцінку, ставлення до названого явища, тобто має певну емоційність.

Слово й образ у художній літературі – поняття нероздільні, взаємопов’язані. Вони сприймаються не лише розумом, а й почуттями, і цим мова художньої літератури відрізняється від мови наукової.

Водночас художній образ – це не копія або фотографія якоїсь особи чи явища. Письменник створює новий світ і показує його в русі й конкретних деталях на основі знання дійсності, людини, осмислення та оцінки життєвих явищ, їх узагальнення. Про щоб він не розповідав, щоб не описував у своєму творі: предмети, події, при роду, людину – то все про людей і для людей. Тому художня література має людинознавче призначення. До того ж і відтворення невидимого – людських міркувань, почуттів, переживань, переконань – усього внутрішнього світу людини – найбільш доступне за допомогою слова лише такому видові мистецтва, як література.

Отже, художня література впливає на розум людини, на її почуття, спонукає до міркувань, співпереживань, допомагає глибше пізнати дійсність, виховує людину, дає їй знання та естетичну насолоду. Вона зберігає, накопичує й передає з покоління в покоління моральні та духовні цінності, впливає на розвиток загальної культури суспільства, становлення духовної особистості людини, нації.

Сучасні теоретики літератури дуже високо оцінюють можливості мистецтва слова: «Художня література – перша серед рівних за своїм значенням та впливом на суспільство й людину мистецтв». Міфологічні, фольклорні, літературні сюжети та мотиви часто є основою творів інших видів мистецтва – живопису, скульптури, музики, театру, естради, кіно.