Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Устим Кармалюк (Кармелюк) – вічний утікач і борець за справедливість





10 березня 1787 (27 лютого за старим стилем) в селі Головчинці, що в Подільської губернії (нині - село Кармалюкове Жмеринського району Вінницької області) народився Устим Якимович Кармалюк, український народний герой, захисник бідних і знедолених. Народився він у сім'ї бідного кріпака, що належав Андрієві-Йосипу Пігловського. У віці 18 років Кармалюка забрали до панського двору. Хлопець був працьовитим, але неслухняним і непокірним. Саме за це в 1812 році його і віддали в солдати, хоча за наказом Олександра I в той час, у зв'язку з чумою, не брали рекрутів з Поділля.

Надзвичайно палкий і енергійний, хлопець не захотів підкоритися долі. Незабаром він дезертирував з 4-ого уланського полку, що був розміщений у місті Кам'янець-Подільському, і відразу ж розрахувався з паном Пігловським. Вірним другом і помічником Кармалюка був його свояк з сусіднього села Овсяники Данило Хрін, який втік з війська разом з Устимом.

Чутка про дії втікачів стривожила місцеве панство і представників влади. За ними відразу організували погоню і зловили обох. Військовий суд виніс вирок - 500 ударів батогом кожному, а потім направили до кримського штрафного батальйону. Однак, на шляху до Криму, вночі, Кармалюк і його друг втекли від охорони.

Опинившись на волі, Кармалюк почав збирати навколо себе скривджених, знедолених для боротьби проти поміщиків та сільських багатіїв і дуже швидко став видатним отаманом загону.

З цього часу на Поділлі активізувався селянський рух, пізніше до нього приєднались втікачі з царської армії, серед яких було багато росіян, міська біднота і так звана заміська шляхта, яка перебувала на межі повного розорення.

У різних містах Подільської губернії спалахнули вогнем панські маєтки та куркульскі садиби. Після нового арешту в 1817 році Кармалюка засудили на смерть, але пізніше цей вирок був замінений на 25 ударів батогом і 10-річною висилкою на сибірську каторгу.

Дорогою до Сибіру Кармалюк і Хрін втекли з етапної в'язниці і повернулися на Поділля, щоб продовжити боротьбу.

Наприкінці 1818 Кармалюк знову з'явився на Поділлі, а потім перейшов у Балтський округ, де створив великий загін. З незмірною швидкістю він міняв райони дій, скрізь піднімаючи селян. Популярність безстрашного ватажка все більше зростала, а навколо нього збиралися все нові й нові бійці.

Представники пануючого класу прикладали неймовірних зусиль, щоб спіймати народного месника. Кармалюка спіймали під час облави і під посиленою охороною, прикутого до воза, повели у Літинську в'язницю.

Селяни, довідавшись про горе, наздоганяли ватажка, виходили на дорогу, щоб попрощатися з ним. Кармалюк тримався бадьоро, навіть жартував і обіцяв, що скоро знову повернеться, щоб відплатити народним гнобителям.

Під час слідства Кармалюк приховав своє справжнє прізвище і назвався Василем Гавриленко, родом з Галичини, швидким солдатом з Костроми. Він говорив російською мовою, навіть показував документи і заперечував усі пред'явлені звинувачення. Тоді йому влаштували провокаційну зустріч з сім'єю. 8-річний син Остап кинувся до батька, але Кармалюк наполягав на своєму.

З Літина Кармалюка відправили в Кам'янець-Подільську фортецю. Тут, разом з іншими в'язнями, він організував нову втечу, але на цей раз невдалу. Поранений у ногу під час перепалки з охороною, Кармалюк всю осінь просидів прикутим до кам'яного стовпа в одиночній камері Папської вежі, а взимку того ж 1824 року після публічного покарання на базарній площі сто одним ударом батогом і нанесення клейма розпеченим залізо, Кармалюк був відправлений на вічну каторгу в Сибір.

Два роки гнали Кармалюка в Тобольськ. Деякий час він відвідував каторжні роботи, а потім втік знову. Влітку 1826 він з'явився в Києві, а після під виглядом чумака пробрався на Поділля в рідній Літинський округ. І знову зібраний ним загін проводить сміливі і вдалі операції. Пани починають сурмити про тривогу. Проти повсталих були кинуті значні воєнні сили.

У 1827році через зраду шляхтича Ольшевського Кармалюка піймали в селі Кальна Деражня і знову віддали під суд. На пропозиції покаятися Кармалюк відповів: «Поки пан панує, Кармалюк не візьме плуг в руки, не складе зброї. От і моя відповідь». Тоді його вдруге покарали сто одним ударом батогом і знову відправили до Сибіру на вічну каторгу.

Проте, і цього разу він втік і вже в 1830 році діяв в Подільській губернії, де в цей час, у зв'язку з польським повстанням 1830-1831 років, особливо посилилася антикріпосницька боротьба селян. Перелякані поміщики звернулися за допомогою до уряду. Був створений спеціальний орган - Галузінецька комісія, яка складалася з представників летичівського і літинського земських судів. На чолі комісії стояв вищий чиновник Візерський.

Кармалюк готував велике повстання, але його наміри не здійснилися, тому що восени 1830 на Поділлі спалахнула епідемія холери. Саме в цей час панські шукачі видали притулок Кармалюка в Новій Синяві. Проте, і цього разу тюремні ґрати не змогли втримати того, хто присвятив своє життя служінню народу. Через два роки Кармалюк розібрав стелю у своїй камері, утік з Літинської тюрми і знову взявся за зброю.

Тоді вже уряд вирішив піти на провокацію. За допомогою зрадника Кармалюка вислідили у селі Коріченці Шляхові і в ніч на 10 жовтня 1835 року він був убитий шляхтичем Рудковським.

Тіло вбитого Кармалюка кілька днів возили по селах. Цар Микола I викликав вбивцю Кармалюка до Петербурга, особисто розмовляв з ним і нагородив діамантовим перснем.

Галузінецька комісія аж до 1839 року продовжувала слідство у справі Кармалюка. Вона зареєструвала більше 1000 нападів на поміщиків і притягла до суду 2700 чоловік. Усього ж протягом 23 років діяльності Кармалюка на його боці воювали близько 20 тисяч борців за свободу і справедливість.

За Сибіром сонце сходить
(Пісня про Устима Кармалюка)

Аналіз твору за питаннями (дати відповіді на питання).

1.Тема твору__________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

2.Яка головна думка твору? _____________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

3.Чи був Кармалюк взірцем для своїх побратимів? Чому? ____________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.Як жив месник після повернення з Сибіру? ______________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5.Чому Устим вважає, що його родина живе в муках? _______________________________
_____________________________________________________________________________

6.Який шлях боротьби з гнобителями обирає захисник народу? Чи допоможе він простому люду влаштувати життя? ______________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7.Як злочинці розпоряджалися награбованим? _____________________________________
_____________________________________________________________________________

8.Діяльність кого і за що засуджується в пісні? _____________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

9.Чи згодні ви, що Кармалюк – розбійник? Чому? __________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

10.Як пояснює герой свою безгрішність? __________________________________________

_____________________________________________________________________________

11.Чому Устим журиться? ______________________________________________________

_____________________________________________________________________________

12.З чим пов’язано те, що Кармалюк не може жити зі своєю родиною? ________________
_____________________________________________________________________________

13.Як у пісні говориться про неможливість героя повноцінно жити, а не існувати? ______
_____________________________________________________________________________

14.За що будуть «в світі споминати» Кармалюка? ________________________
_____________________________________________________________________________

15.Назвіть характерні ознаки народної пісні (художні засоби твору).__________________ _____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Тест (обведіть правильну відповідь).

1.Звератючись до хлопців, Кармалюк говорить їм, щоб вони:

а) мали надію на нього; б) негайно озброїлися;

в) йшли жито косити; г) очікували його команди.

2.Чого не мав Устим після повернення із Сибіру?

а) Щастя; б) здоров’я; в) завзяття; г) долі.

3.Від чого гірко плаче народний месник?

а) Приниження і переслідування владою;

б) від згадки про страждання своєї родини;

в) через неможливість повернутися на Україну;

г) від важкого поранення.

4.Де очікував Устим із хлопцями «подорожнього»?

а) При дорозі; б) за густими кущами бузку;

в) біля величезного дуба; г) сидячи на деревах.

 

 

5.З яким питанням зверталися народні месники до того, хто їм зустрічався?

а) «Чи є у вас гроші?»; б) «Чи маєте ви можливість нас нагодувати?»;

в) «Чи далека дорога до Сибіру?»;

г) «Чи не потрібна вам наша допомога?».

6.Скільки грошей відлічив владика хлопцям?

а) Тисячу; б) півтисячі; в) сорок тисяч; г) мільйон.

7.Який представник влади при зустрічі вимушений був дати народним месникам грошей?

а) Асесор; б) ісправник; в) служитель церкви; г) судовий слідчий.

8.Через відсутність пристанища Кармалюк міг:

а) завдати шкоди мешканцям села; б) загинути в лісі;

в) марно пропасти; г) потрапити в небезпеку.

9.Влада називала Устима:

а) бусурменом; б) злочинцем; в) розбійником; г) піратом.

10.Герой не вважає себе грішним, бо:

а) у багатого гроші забирає – бідному віддає;

б) не знущається над народом; в) повсякчас відчуває церкву;

г) живе за законами Божими.

11.Через те що Кармалюк не мав хати, він жив у:

а) товаришів; б) кам’яній печері; в) лісі; г) старого дяка.

12.Устим хоче, щоб за свої страждання:

а) народ склав про нього пісню; б) про нього згадували на Україні;

в) він отримав подяку людську;

г) його було визнано народним захисником.







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 2268. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...


Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...


Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...


Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Ваготомия. Дренирующие операции Ваготомия – денервация зон желудка, секретирующих соляную кислоту, путем пересечения блуждающих нервов или их ветвей...

Билиодигестивные анастомозы Показания для наложения билиодигестивных анастомозов: 1. нарушения проходимости терминального отдела холедоха при доброкачественной патологии (стенозы и стриктуры холедоха) 2. опухоли большого дуоденального сосочка...

Сосудистый шов (ручной Карреля, механический шов). Операции при ранениях крупных сосудов 1912 г., Каррель – впервые предложил методику сосудистого шва. Сосудистый шов применяется для восстановления магистрального кровотока при лечении...

СПИД: морально-этические проблемы Среди тысяч заболеваний совершенно особое, даже исключительное, место занимает ВИЧ-инфекция...

Понятие массовых мероприятий, их виды Под массовыми мероприятиями следует понимать совокупность действий или явлений социальной жизни с участием большого количества граждан...

Тактика действий нарядов полиции по предупреждению и пресечению правонарушений при проведении массовых мероприятий К особенностям проведения массовых мероприятий и факторам, влияющим на охрану общественного порядка и обеспечение общественной безопасности, можно отнести значительное количество субъектов, принимающих участие в их подготовке и проведении...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2025 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия