Неправильно правильно. На сходах стояв дипломат
На сходах стояв дипломат. На сходах стояв невеликий металевий дипломат. На сходах стояв сивий дипломат. Голова Костюк О.П. зауважила… Голова зборів Костюк О.П. зауважила…
3. Вживати форму кличного відмінка тільки у звертанні до осіб: колего, професоре, Ігоре, Ольго, Бондаре, Шевченку. 4. У документах замість збірних іменників слід використовувати форму множини: студентство – студенти, селянство – селяни, професура – професори, птаство – птахи, робітництво – робітники. 5. Незмінними в українській мові є прізвища: а) жіночі прізвища українського походження на о та приголосний: Кухаренко, Перетятько, Марчук, Коваль. Рак. б) Прізвища іншомовного походження, що закінчуються на голосний: Даду, Дефо, Руссо. Барі; в) Жіночі та чоловічі прізвища на – их, -ово Коменських, Бєлих, Черних, Дурново. 6. Іменники, що позначають речовинність, у документах можуть вживатися у множині, коли позначають групу товарів: рослинні олії, мінеральні добрива, мінеральні солі, якісні мастила. 7. Чоловічі імена по батькові утворюються за допомогою суфіксів - ович (-йович): Василь – Васильович, Петро – Петрович, Олег – Олегович, Андрій – Андрійович, Валерій – Валерійович. Жіночі імена по батькові утворюються за допомогою суфіксів -івн (а) (-ївн(а)): Іван – Іванівна, Ігор – Ігорівна, Юрій – Юріївна, Корній – Корніївна. 8. При відмінюванні іменників ІІ відміни слід звернути увагу на родовий відмінок чоловічого роду однини, що мають закінчення – а (я) та у (ю) залежно від їх лексичного значення, - а (я). - у (ю)
1. назви істот: бухгалтера, Петра, 1. назви збірних понять: колективу, Іваненка; оркестру, ансамблю; 2. назви конкретних предметів 2. назви речовин: чаю, бензину,
3. власні назви населених пунктів: 3. власні назви держав, територій, Києва, Харкова, Лондона; гір, озер, тощо: Кавказу, Донбасу, Китаю, Байкалу; 4. Назви річок з наголошеним 4. назви установ, закладів, закінченням: Дніпра, Дінця; організацій: інституту, клубу, театру; 5. назва одиниць виміру: метра, 5. назва будівель та їх частин: гектара, кілограма, тижня, місяця, вокзалу, палацу, коридору, даху, долара; залу; 6. назви машин та їх частин: 6. назви явищ природи та емоційних трактора, керма, «Опеля», станів: дощу, вітру, туману, сміху, «Запорожця»; плачу; 7. іменники з термінологічним 7. назви просторових понять: лугу, значенням: квадрата, ромба, відмінка, майдану, яру (але горба, хутора); числівника. 8. назви ігор, танців: хокею, вальсу (але гопака, козачка); 9. назви абстрактних понять: процесу, інциденту, бізнесу
ІІ. Використання форм прикметників.
Уникати вживання присвійних прикметників, замінюючи їх іменниками або відповідними прикметниковими формами:
|