Робоче завдання. 1. Від’юстувати установку Гартмана

1. Від’юстувати установку Гартмана.

2. Отримати чотири знімки діафрагми Гартмана за допомогою лабораторної установки.

3. Провести обмір отриманих астронегативів.

4. Обчислити технічну константу та поперечну сферичну аберацію досліджуваного об'єктива для фіолетових променів.

5. Визначити різницю фокусних відстаней для фіолетових і червоних променів.

6. Побудувати азимутальну залежність фокусної відстані червоних променів для зовнішньої зони об'єктива.

4. Програма підготовки до виконання
робочого завдання

1. Вивчити теоретичний матеріал та підготувати відповіді на контрольні запитання.

2. Ознайомитися з методичними вказівками щодо виконання робочого завдання.

3. Скласти план виконання робочого завдання.

4. Ознайомитися з будовою лабораторної установки та вимірювального мікроскопа «МИР-12».

5. Підготувати таблиці для запису результатів вимірювань і обчислень (приклад таблиць наведено в додатку 5).

5. Методичні вказівки щодо виконання
робочого завдання

1.Роботу слід розпочинати з юстування установки (рис. 18).

2.Усі роботи з фотоматеріалами потрібно виконувати у повній темряві.

3.Відлік положення фокальної площини об'єктива виконується за лінійкою відносно задньої стінки касетної частини приладу. Рекомендовані положення касети: передфокальне – 40 мм, зафокальне – 290 мм.

4.Усі чотири знімки виконуються на одну фотопластинку. На корпусі касети є чотири позначки, які слід почергово суміщати з позначкою на касетній частині приладу. Рекомендований порядок знімків:

1) червоний передфокальний;

2) фіолетовий передфокальний;

3) фіолетовий зафокальний;

4) червоний зафокальний.

5. Порядок фотографування:

a)закріпити касету у касетній частині та сумістити першу позначку на касеті з позначкою на касетній частині;

b)закріпити відповідний світлофільтр у тримачі;

c)відкрити шторку касети;

d)увімкнути джерело світла;

e)вимкнути джерело і закрити шторку;

f) змістити касету до суміщення з наступною позначкою і повторити операції.

Час експозиції визначається чутливістю фотопластинки і повідомляється під час виконання роботи.

6. При виконанні вимірювань необхідно правильно зорієнтувати фотопластинку, пам'ятаючи, що передфокальне зображення є прямим, а зафокальне оберненим (рис. 17).

7. За нульовий азимут приймають той діаметр зображення діафрагми Гартмана, що містить несиметричну точку. Інші діаметри, у напрямі за годинниковою стрілкою, мають відповідно азимути: 45⁰, 90⁰, 135⁰.

8. Вимірювання полягають у послідовному визначенні координат шести (або чотирьох) симетрично розташованих зображень отворів X_i, для кожного з чотирьох азимутів на кожному з чотирьох знімків. Вимірювання координат виконується двічі ― від першого до останнього зображення, а потім навпаки ― до першого зображення, для усунення впливу люфта мікрометричного гвинта. Відлік потрібно знімати з точністю до 0, 01 мм. Для обчислень використовується середнє значення < X_i >.

9. Різниця координат < X₆> – < X₁> на передфокальному зображенні дорівнює відстані між зображеннями отворів третьої (зовнішньої) зони L₁ для даного знімка. Аналогічно визначаються величини L₁ для другої та першої зон, а також величини L₂, тобто відстані між зображеннями симетричних отворів діафрагми на зафокальному знімку.

10. Радіуси зон діафрагм Гартмана становлять:

Y₁ = 15 мм;

Y₂ = 30 мм;

Y₃ = 43 мм.

6. Контрольні запитання

1. Природа й класифікація аберацій. Критерій Релея.

2. Геометричні аберації і методи їх усунення.

3. Фізичні аберації і методи їх усунення.

4. Типи лінзових об’єктивів та їх характеристики.

5. Оптичні схеми та характеристики дзеркальних телескопів.

6. Дзеркально-лінзові телескопи.

7. Метод Гартмана.

7. Зміст звіту

Звіт про лабораторну роботу має містити:

1.Протокол лабораторної роботи.

2. Конспективні відповіді на контрольні запитання.

3.План виконання робочого завдання.

4.Отримані фотознімки.

5.Таблиці із результатами вимірювань та обчислень.

6.Графік азимутальної залежності фокусної відстані в 7.червоних променях для зовнішньої зони об'єктива.

8.Висновки.

8. Література

1. Мартынов Д.Я. Курс практической астрофізики.- М.: Наука, 1977. – 544 с.

2. Курс астрофизики и звездной астрономии. Т.1. Под ред. акад. А.А. Михайлова, изд.2-е, перераб. и дополн.-М.: Наука, 1973. – 608 с.

3. Одарич В.А. Основи теорії методів розрахунку оптичних систем. Частина I. Ідеальна оптична система та аберації зображення: Навч. посібник. — К.: Київський університет, 2001. — 197 с.

4. Климишин І.А. Астрономія. Львів: Світ, 1993. – 384 с.

5. Кононович Э.В., Мороз В.И. Общий курс астрономии: Учебное пособие / Под ред. В.В. Иванова. — М.: Едиториал УРСС, 2001. — 544с.

6. Сикорук Л.Л. Телескопы для любителей астрономии. М.: Наука, 1989.– 368 с.

7. Кучерук І.М., Дущенко В.П. Загальна фізика. Оптика. Квантова фізика: навч. посібник. - К.: Вища школа, 1991.– 463 с.

8. Уокер Г. Астрономические наблюдения: Пер. с англ.-М.: Мир, 1990.– 352с.