Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Величина pH рідкої фази ґрунту




Для більшості ґрунтів міста характерне зміщення реакції середовища у лужний бік, що не властиво ґрунтам поза містом.

Підкислення і підлужування ґрунтів – процес зміни кислотно-лужної реакції ґрунту, порушення ґрунтово-геохімічних процесів, що призводять до зниження стійкості екосистеми та загибелі рослинності. Дуже кислі та лужні ґрунти несприятливі для більшості рослин і мікроорганізмів, вони мають погані фізичні властивості, бідні поживними речовинами, органічна речовина в них не закріплюється. У містах ґрунти, як правило, піддаються підлужуванню внаслідок застосування протиожеледних реагентів, а також потрапляння будівельного пилу, що містить підвищений вміст карбонату кальцію.

За кислотно-лужним режимом ґрунти поділяють:

рН 6,57,0 – придатні і родючі;

рН 7,07,5 – потенційно родючі;

рН 7,58,0 – малопридатні і слабкотоксичні;

рН 8,08,5 – середньопридатні і середньотоксичні;

рН > 8,5 – непридатні за хімічними властивостями і сильнотоксичні.

Токсичні речовини у ґрунтах міста.Надходження забруднюючих речовин в урбоекосистему, яке відбувається під час штатних та аварійних викидів, скидів, викликає забруднення поверхні ґрунту, ґрунтового профілю і ґрунтово-геохімічного ландшафту сильнодіючими отруйними та радіоактивними речовинами.

Більшість викидів у навколишнє середовище міст зосереджується на поверхні ґрунту, де відбувається їх поступове депонування. Це веде до зміни хімічних та фізико-хімічних властивостей субстрату. Розподіл забруднювачів у ґрунтах залежить від особливостей джерел забруднення, метеорологічних особливостей, геохімічних чинників, форм рельєфу.

Ступінь прояву процесу забруднення визначається як відношення вмісту забруднювальної речовини в ґрунті до величини гранично допустимої концентрації (ГДК) або за її відсутності до іншої нормативної величини. За максимального хімічного забруднення ґрунт втрачає здатність до продуктивності і біологічного самоочищення, змінюється склад, структура, чисельність мікрофлори і мезофауни.

Вимоги до ґрунтів населених пунктів визначаються в залежності від пріоритетності компонентів забруднення відповідно до списку ГДК і орієнтовно дозволених кількостей (ОДК) хімічних речовин у ґрунті.

Значення ОДК для металів наведено у табл. 32. ГДК для 3,4-бенз(а)пірену і ртуті в ґрунті становлять відповідно 0,02 і 2,1 мг/кг, допустимий рівень вмісту нафтопродуктів – 300 мг/кг.

 

Таблиця 32. Орієнтовно дозволені концентрації (ОДК) валових форм металів у ґрунтах (за гігієнічними нормативами ГН 2.1.7.020-94)

    Хімічний елемент Орієнтовно дозволені концентрації, мк/кг
Групи ґрунтів
Супіщані, піщані Кислі (суглиністі та глинисті), рН КС1<5,5 Близькі до нейтральних (суглинисті та глиністі) рН КС1 >5,5
Нікель
Купрум
Цинк
Кадмій 0,5 1,0 2,0
Плюмбум
Арсеніум

 

Оцінка процесів, що негативно впливають на стан міських ґрунтів. Розрізняють фізичні, біологічні, хімічні, містобудівні негативні впливи на грунти міст:







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 578. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2019 год . (0.001 сек.) русская версия | украинская версия