Одержання

Окиснення спиртів:

При окисненні первинних спиртів утворюються альдегіди:

при окисненні вторинних спиртів – кетони:

Гідратація алкінів:

HC≡ CH + H2O —HgSO4→ [CH2 = ацетилен

CH-ОН] ® СН3-СОН єнол оцтовий альдегід

13.3.3. Хімічні властивості

Хімічні властивості альдегідів та кетонів визначаються наявністю в їх молекулі карбонільної групи, будову якої зображено на рис.5.

Рис. 13.1. Будова карбонільної групи

Атом вуглецю карбонільної групи знаходиться в стані sp² – гібридизації і зв’язаний з оточуючими його атомами трьома s-зв’язками, розташованими в одній площині під кутом ~120°. Не гібридизована р -орбіталь атома вуглецю перекривається з р – орбіталлю атома кисню, утворюючи π – зв’язок. Атом кисню як більш електронегативний елемент притягує до себе s- та π -електрони (останні більш рухливі, тому що значно слабше утримуються ядрами). В результаті цього подвійний зв’язок карбонільної групи сильно поляризований, на атомі кисню виникає частковий негативний заряд, а на атомі вуглецю – частковий позитивний:

Реакційна здатність карбонільних сполук визначається величиною позитивного заряду на атомі вуглецю СО-групи. Альдегіди, як правило, більш реакційно здатні, ніж кетони.

1) реакції приєднання

приєднання водню до альдегідів та кетонів за присутності каталізаторів (Ni, Co, Pd і ін.) і приводить до утворення спиртів:

первинний спирт

вторинний спирт

приєдання синильної кислоти:

нітрил α -оксопропіонової

кислоти

нітрил α -метил- α -оксимасляної

кислоти

 

приєднання гідросульфіту натрію

þ Якісна реакція

бісульфітна сполука

þ Якісна реакція

бісульфітна сполука

Бісульфітні сполуки – малорозчинні у воді та виділяються у вигляді кристалічного осаду.

2) реакція відновлення:

альдегід спирт

пропаналь пропанол-1

3) реакції окиснення:

Альдегіди легко окиснюються, утворюючи відповідні карбонові кислоти.

оцтова кислота

Кетони не окислюються.

þ Якісні реакції на альдегіди:

· реакція " срібного дзеркала"

·

· реакція " мідного дзеркала"

3) реакції полімеризації:

В результаті реакції тримеризації утворюється тример – параль­дегід. Паральдегід має сильну снодійну дію. Метальдегід викори­сто­вується в побуті як сухе паливо під назвою „сухий спирт”.

4) реакції поліконденсації

Поліконденсація – це процес утворення високомолекулярних спо­лук (ВМС) із низькомолекулярних. Поліконденсація супроводжу­єть­ся виділенням побічного (не основного) продукту, наприклад, води, аміаку і т.д. Цим поліконденсація відрізняється від полімериза­ції, при якій побічні речовини не утворюються. Прикладом полі­кон­денсації може бути утворення фенолоформальдегідних смол. Реакція відбувається в кілька стадій:

а) взаємодія фенолу і формальдегіду:

2-гідроксиметилфенол

б) взаємодія 2-гідроксиметилфенолу з фенолом:

2, 2^/- дигідроксидифенілметан

в) взаємодія 2, 2^/- дигідроксидифенілметану з формальдегідом. Одер­жана нова сполука знову взаємодіє з фенолом, потім знову з фор­ма­льдегідом і т.д. В результаті поліконденсації фенолу з формаль­де­гідом у творюються фенолоформальдегідні смоли, із яких одер­жують пластмаси фенопласти (бакеліти). Фенопласти замінюють багато металів в різних галузях промисловості.