Застосування. Метанол – безбарвна горюча рідина з запахом, що нагадує запах етилового спирту, змішується з водою у всіх відношеннях

Метанол – безбарвна горюча рідина з запахом, що нагадує запах етилового спирту, змішується з водою у всіх відношеннях. Отруйний, смертельна доза всередину – 25 г, менші кількості приводять до сліпоти.

Має зачення як вихідна речовина для синтезу органічних сполук у ролі розчинника.

Етанол – безбарвна горюча рідина, обпікаюча на смак, з характерним запахом, змішується з водою в будь-яких співвідношеннях. Летальна доза сильно коливається (звичайно близько 300 г). У невеликих кількостях діє оп’яняюче, великі дози приводять до наркотичного стану.

Широко використовується як сировина та розчинник в органічному синтезі, в фармації та медицині (виготовлення настоянок, екстрактів, розчинів), як знезаражуючий засіб, для консервації різних анатомічних препаратів, як пальне та багато що ін. Входить до складу алкогольних напоїв.

Етиленгліколь – безбарвна в’язка рідина. Сильно понижує температуру замерзання води та використовується для виготовлення антифризу. Дуже токсичний. Широко використовується для виготовлення синтетичних волокон.

Гліцерин – безбарвна сиропоподібна речовина без запаху, з солодким смаком. Застосовується як основа для мазей та паст, добавки до мил. У невеликих кількостях гліцерин використовують для добування нітрогліцерину.

Нітрогліцерин – важка масляниста рідина з солодкуватим пекучим смаком, при нагріванні або ударі вибухає, використовується для виготовлення динаміту. У вигляді розбавлених спиртових розчинів нітрогліцерин справляє судиннорозширюючиу дію та застосовується в медицині при стенокардії. Випускається також в таблетках з вмістом 0, 0005 г речовини.

§13.2. Феноли

Феноли – це гідроксильні похідні вуглеводнів, у котрих гідроксильна група знаходиться при вуглеці в sp2- гіб­ри­дизації, що входить у цикл ароматичного вуглеводню.

Фенол

 

Одержання

У промисловості синтез фенолу здійснюють з бензолу:

Хімічні властивості

В молекулі фенолу бензольне кільце і гідроксильна група взаємно впливають один на одного. Електрони гідроксилу зміщені в сторону бензольного кільця, зв’язок в гідроксилі стає більш полярний, тому атом водню легко заміщується. Водень гідроксилу більш рухомий, ніж в молекулах одноатомних спиртів або води.

Hδ + ¾

Наявність гідроксильної групи визначає схожіть фенолу з спир­тами:

Феноли проявляють кислотні властивості, які є сильніші, ніж у спиртів (феноли взаємодіють не тільки з металічним натрієм, але й з гідроксидом натрію на відміну від спиртів):

		OH + 2Na ®			ONa + H2­
				фенолят натрію

 

OH + NaOH ®

ONa + H2O

Радикал С₆Н₅ - називається фенілом.

 

þ якісною реакцією на феноли є утворення фіолетового кольору при додаванні розчину FeCl₃

		OH + FeCl3 ®		O–Fe		+ 3 HCl

Наявність ароматичного кільця визначає схожіть фенолу з бензолом:

Гідроксильна група фенолів є дуже сильним орт о- і пара -орієн­тантом.

 

OH			OH		OH
	+ 3H2O	3HNO3 ––– H2SO4		3Br2 –––®		+ 3HBr
NO2					Br
тринітрофенол пікринова кислота			фенол		2, 4, 6 - трибромофенол

Застосування

Фенол – це безбарвні, рожевіючі на повітрі внаслідок окиснення кристали, розчиняється у воді (при 15°С – близько 8 %). Має антисептичні властивості. У вигляді 5 % водного розчину (карболова кислота) використовується як дизенфікуючий засіб. Використовується у виробництві пластмас, барвників, лікарських речовин та ін. Фенол ток­сичний, може викликати опіки на шкірі.

§13.3. КАРБОНІЛЬНІ СПОЛУКИ. АЛЬДЕГІДИ і КЕТОНИ

13.3.1. Номенклатура альдегідів і кетонів

Альдегіди та кетони – це похідні вуглеводнів, які містять в своїй структурі
карбонільну групу . Тому вони ще мають назву карбонільні сполуки.

Загальні формули
АЛЬДЕГІДИ	КЕТОНИ
Назви
-суфікс -аль	-суфікс -он
метаналь, формальдегід	пропанон, диметилкетон, ацетон
етаналь, ацетальдегід
пропаналь, пропіоновий альдегід	бутанон-2