Значення аналізу у вивченні соціально-трудових відносин

Зміст терміна “аналіз”, що означає розкладання цілого на складені елементи з метою подальшого їхнього дослідження, розкриття взаємозв'язків, взаємовпливу, визначення ступеня необхідності кожного з них. Наступним етапом аналітичного дослідження є синтез, тобто з'єднання виділених елементів у різні комбінації для одержання цілого, що володіє якісно новими ознаками.

Таким чином, нерозривна єдність процесів виділення окремих елементів і одержання їх нової, більш раціональної комбінації й становить зміст економічного аналізу в загальнотеоретичному плані.

Якщо говорити про більш конкретне визначення, то змістом економічного аналізу є комплексне вивчення всіх сторін діяльності підприємства, його підрозділів і на цій основі виявлення причин відхилень показників від планів; недоліків у роботі; дослідження й виміру впливу факторів, причин і резервів; порівняння результатів роботи з витратами; узагальнення результатів аналізу; розробка конкретних заходів щодо підвищення ефективності і якості роботи підприємства.

Завдання аналізу полягає в тому, щоб на основі різного роду даних господарського обліку (оперативного, бухгалтерського, статистичного) і звітності, скласти цілісну картину господарської діяльності підприємства, виявити наявні тенденції й закономірності.

Методи економічного аналізу використовуються при складанні науково-обґрунтованих планів; ліквідації вузьких місць у виробництві, виявленні й мобілізації внутрішньогосподарських резервів; об'єктивної оцінки результатів праці, обґрунтування форм економічного стимулювання.

Розглянутий курс “Аналіз трудових показників” не є самостійною науковою дисципліною в повному розумінні слова, а являє собою частину, етапу економічного аналізу як науки. Виділення аналізу трудових показників в окремий курс диктується необхідністю дати економістам з праці знання, уміння й навички для аналізу трудових показників; правильної оцінки ефективності використання трудового потенціалу виробничого колективу; виявлення величин і причин втрат і нераціональних витрат праці.

Вивчення даного курсу припускає добре засвоєння попередніх йому дисциплін: економіка праці й соціально трудові відносини, нормування праці, наукова організація праці, охорона праці, бухгалтерського обліку й аналізу господарської діяльності.

Значну роль у вирішенні завдання покращення використання трудового потенціалу підприємства відіграє аналіз трудових показників, тому що в системі основних елементів виробництва – засобів праці, предметів праці й живої праці – останньому належить вирішальне значення. Тобто, тільки жива праця може провести в рух минулий, упредметнений у засобах і предметах праці.

Наприклад, вивчення робочого часу на машинобудівних підприємствах показує, що частка машинно-автоматичного часу становить лише приблизно 50 % оперативного, а в працівників, що застосовують швидкісне різання – усього 10 %. Інакше кажучи, у першому випадку встаткування працює більше половини зміни, а в другому – менше години, а решта часу робітники зайняті ручною працею.

Подібні результати можна одержати тільки за допомогою аналізу трудових показників, який дозволяє також більш точно оцінити рівень використання техніко-технологічного потенціалу, визначати резерви підвищення результативності його застосування.

На підприємствах аналіз трудових показників проводиться, як правило, фахівцями відділу організації праці й заробітної плати, однак це не виключає, а навпаки, припускає широку участь і інших категорій (фахівців) у роботі з виявлення й використання резервів підвищення ефективності виробництва й праці.