Приклад аналізу показників за один період

№ з/п	Показники	Од. вим.	План	Факт	Відхилення, ±
Абсолютне	Відносне, %
	Продуктивність праці	грн/осіб			-133

 

Таблиця 2.3

Таблиця розрахунків динаміки показників (фактичних)

за ряд періодів (років, місяців)

№ з/п	Показники	Періоди (місяці, квартали, роки)
	Продуктивність праці, тис. грн	100, 0		105, 0	95, 0	130, 0
	1, 00	1, 10	1, 05	0, 85	1, 3
	1, 00	1, 10	0, 95	0, 90	1, 36

Обґрунтованість плану за допомогою цього методу не перевіряється, тому що він умовно ухвалюється за еталон, хоча за величиною відхилень можна певною мірою судити про невраховані планом можливості.

При використанні зіставного методу за еталон ухвалюються кращі показники за групами однорідних підприємств, середньогалузеві або розрахункові прогресивні показники, або показники аналогійних закордонних компаній.

Потрібно відзначити, що ці методи використовуються за умови порівнянності показників, під якою ухвалюється економічна можливість порівняння однопорядкових даних. Непорівнянність підприємств може бути викликана різними причинами:

зміною кола об'єктів, що охоплюють аналізом;

відмінністю застосовуваних методик розрахунків показників;

розбіжністю планового й звітного періодів;

відмінністю грошових одиниць, а також рівнем цін у різні періоди й ін.

Наприклад, не можна порівнювати показники росту продуктивності праці, розраховані різними методами: з валової і чистої продукції; з товарної і реалізованої продукції.

В аналізі найчастіше користуються різними відносними величинами – коефіцієнтами, середніми величинами, індексами.

Коефіцієнти є показниками досягнутого рівня (коефіцієнт змінності) або співвідношення будь-яких величин (коефіцієнт випередження росту продуктивності праці в порівнянні з ростом середньої заробітної плати).

Середні величини використовуються для узагальнення однорідних показників: середня заробітна плата, вироблення.

Індекси характеризують динаміку показників. Ланцюгові індекси застосовуються, коли кожний наступний показник порівнюється з показником попереднього періоду, і базисні – для всього індексного ряду встановлюється один період, як база для порівняння.

Для наочності динаміки кількісних показників використовуються графіки, діаграми.

В аналізі трудових показників використовуються також прийоми (конкретні процедури аналізу метод, що становить) або методи обробки даних: угрупування; балансові зіставлення; знаходження залежностей і визначення щільності зв'язків; ланцюгові підстановки.

Угрупування являє собою відомість, класифікацію первинних даних в однорідні групи за будь-якою ознакою, наприклад, угрупування робітників за рівнем виконання норм, за рівнями вироблення й заробітної плати (15 % робітників виконують норми виробітку в діапазоні 100 – 105 %).

Балансові зіставлення (ув'язування) – це порівняння взаємозалежних показників для встановлення відповідності витрат наявним або нормативним ресурсам (баланс робочого часу).

Знаходження взаємозв'язків і визначення щільності зв'язків показників, використовуються в тих випадках, коли вона не є функціональною. Для цього призначені: кореляція, математичні моделі, емпіричні формули, індекси зв'язку й ін.

Метод (прийом) ланцюгових підстановок застосовується для визначення впливу окремих факторів на результативний показник шляхом заміни планової або базисної величини його фактичним значенням. Число підстановок визначається числом факторів, включених у загальну формулу. Цей метод розглянемо при аналізі продуктивності праці.

Крім того, при аналізі використовуються спеціальні прийоми обробки інформації:

ранжирування – розподіл один за одним; спосіб оцінки показника, коли значенню його дається певне місце (ранг) у всій сукупності досліджуваних величин;

елімірування – прийом, що дозволяє виключити вплив того або іншого фактора, при розрахунках впливу декількох з них на один показник (наприклад, на ріст продуктивності праці). Елімірування пов'язане з розкладанням складного показника, явища на окремі частини з метою роздільного вивчення впливу кожного з них.