Спосіб відносних чисел
Взаємозалежність між показниками таблиці виражається формулою: ФОП= , дн. (2.24) Розрахуємо зміни ФОП за рахунок зміни чисельності персоналу: тис. грн. зміна відпрацьованих днів одним працівником: тис. грн. ріст середньоденної заробітної плати: тис. грн. Висновки ФОП знизилася за рахунок скорочення чисельності персоналу й відпрацьованих робочих днів одним працівником на 60 тис. грн. (35, 63 + 24, 37), але збільшилася на 7203, 7 тис. грн. за рахунок росту середньоденної заробітної плати. План за чисельністю персоналу в нашому прикладі виконано на 97, 5 %, отже, під впливом цього сума засобів на оплату праці поменшала на: тис.грн. План відпрацьованих днів на одого працівника виконано на 98, 25 %. Вплив цього фактора з урахуванням виконання плану з чисельності працівників становить: тис. грн.
Сума засобів на оплату праці використана на 105, 37 % при чисельності персоналу й відпрацьованих днях 98, 25 %; виходить, надплановий ріст середньої заробітної плати викликав збільшення засобів на оплату праці на: тис. грн. Перераховані способи використовуються для розрахунків впливу факторів на обсяг продукції: фондовіддачу, продуктивність праці, сума засобів на оплату праці. Перевага способу відносних чисел у порівнянні з розглянутими вище полягає в тому, що розрахунки впливу факторів можна проводити за обмеженим числом вихідних даних, виражених у відсотках або коефіцієнтах. Балансовий або сальдовий метод застосовується тоді, коли відоме загальне відхилення за досліджуваним показником й вплив усіх факторів, крім одного. У цьому випадку вплив невідомого фактора визначається вирахуванням із загального відхилення за відомими факторами. Як показав досвід і багаторічна практика, цей метод є найкращим способом виявлення й підтримки певних кількісних пропорцій і співвідношень. Він служить інструментом виявлення господарських резервів, установлення матеріально-речовинних, вартісних і трудових пропорцій, забезпечення оптимального й збалансованого розвитку виробництва. В основі його лежить основна рівність: (2.25) де – ресурси i- ї продукції (матеріалу, робітників певної професії або кваліфікації) за джерелами вступу; - обсяги розподілу i- ї продукції за напрямками дослідження.
Отже, ми коротко познайомилися з методами й прийомами економічного аналізу впливу факторів (елімірування), але слід мати на увазі через, що є ще один найважливіших етап аналізу – спілкування його результатів з метою використання економічної інформації в керуванні. На цьому етапі економічний аналіз тісно пов'язаний з організацією й технологією виробництва, плануванням і управлінням, господарським і внутрішньогосподарським розрахунками, оплатою праці працівників з урахуванням досягнутих результатів. Слід зазначити, що способи узагальнення розроблені дуже слабко й це стримує ефективне використання інформації в управлінні виробництвом. Узагальнення дозволяє синтезувати результати аналізу, досліджувати складний комплекс економічних факторів, з'ясувати найважливіші з них. При цьому проводять всебічну й об'єктивну оцінку господарських результатів, визначають раціональну комбінацію факторів, від яких вони залежать. У процесі узагальнення аналіз сполучається із синтезом, коли окремі вивчені складові частини зводяться в єдине ціле на новій якісній основі з урахуванням результатів аналізу. Це дозволяє визначити можливий рівень покаращення того або іншого господарського результату, спланувати позитивний напрямок дії факторів. При узагальненні аналітичну інформацію систематизують за окремими показниками роботи, роблять висновки з оцінкою досягнутих результатів, розробляють заходи щодо усунення виявлених недоліків, подальшого покращення всієї господарської діяльності підприємства. Використання прийомів узагальнення в аналізі багато в чому залежить від кваліфікації фахівців, їх уміння усвідомити й використовувати аналітичну інформацію у своїй практичній роботі. Поряд із цим, узагальнення включає багато технічних прийомів. Назвемо деякі з них. 1. Спосіб підсумовування використовується для підрахунку однорідних показників певної сукупності досліджуваних сторін діяльності або об'єктів господарства. Наприклад. Результати аналізу впливу окремих факторів на собівартість продукції, підсумуються у вигляді загальних сум економії й перевитрати витрат за окреми філіями (виробництвам) про фірму в цілому. 2. Спосіб підрахунку резервів за факторними відносинами застосовується для визначення можливого рівня досліджуваного показника за результатами аналізу оцінок з врахуванням позитивного впливу на нього факторів і надання їх негативного впливу. За факторами підсумують негативні величини їх впливу, і на цю суму коректують фактично досягнутий результативний показник. Так, у наведеному вище прикладі аналізу вироблення тракторів (таблиця 2.8) можливий її рівень при цих умовах складе 1898 га (1510 + 265 + 123), що на 38 га більше показника, прийнятого в якості базисного. 3. У процесі аналітичного спілкування важливе значення має вироблення різних варіантів господарських процесів і вибір з них оптимальних. Найпростіший варіантний спосіб такого спілкування полягає в конструюванні кращого варіанта досліджуваного показника шляхом відбору позитивних факторів з декількох варіантів і з'єднання їх в одне ціле. У формалізованому вигляді цей спосіб можна представити так: I варіант - + приріст показника II варіант - - зниження показника III варіант - 0 – залишився стабільно Конструктивний (кращий) варіант - Таблиця 2.8
|