У житлових і цивільних будівлях при температурі від 12 до 24º С і вологості від 50 до 60% у приміщеннях необхідно встановлювати нормальний режим вологості.
Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будівель та споруд і внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розділяють приміщення, температури повітря в яких відрізняються на 3º С та більше, обов’язкове виконання умов:
де
– приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій визначається опір теплопередачі), приведений опір теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2∙ °К/Вт;
– мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, мінімальне значення опору теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2∙ °К/Вт;
– температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С;
– допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С;
– мінімальне значення температури внутрішньої поверхні в зонах теплопровідних включень в огороджувальній конструкції, °С;
– мінімально допустиме значення температури внутрішньої поверхні при розрахункових значеннях температур внутрішнього і зовнішнього повітря, °С.
Мінімально допустиме значення,
, опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій та дверей житлових і громадських будівель встановлюється згідно з табл. 5.4 залежно від температурної зони експлуатації будівлі, що приймається згідно рис. 5.2.

Рисунок 5.2 – Карта-схема температурних зон України
Таблиця 5.4 – Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будівель,
, м2∙ °К/Вт
№ поз.
| Вид огороджувальної конструкції
| Значення , для температурної зони
|
I
| II
| III
| IV
|
| Зовнішні стіни
| 2, 8
| 2, 5
| 2, 2
| 2, 0
|
2а*
| Покриття і перекриття неопалювальних горищ
| 4, 95
| 4, 5
| 3, 9
| 3, 3
|
2б
| 3, 3
| 3, 0
| 2, 6
| 2, 2
|
| Перекриття над проїздами та холодними підвалами, що межують з холодним повітрям
| 3, 5
| 3, 3
| 3, 0
| 2, 5
|
| Перекриття над неопалюваними підвалами, що розташовані вище рівня землі
| 2, 8
| 2, 6
| 2, 2
| 2, 0
|
5а*
| Перекриття над неопалюваними підвалами, що розташовані нижче рівня землі*
| 3, 75
| 3, 45
| 3, 0
| 2, 7
|
5б
| 2, 5
| 2, 3
| 2, 0
| 1, 8
|
6а*
| Вікна, балконні двері, вітрини, вітражі, світлопрозорі фасади
| 0, 6
| 0, 56
| 0, 5
| 0, 45
|
6б
| 0, 5
| 0, 5
| 0, 5
| 0, 45
|
Продовження таблиці 5.4
№ поз.
| Вид огороджувальної конструкції
| Значення , для температурної зони
|
I
| II
| III
| IV
|
| Вхідні двері в багатоквартирні житлові будівлі та в громадські будівлі
| 0, 44
| 0, 41
| 0, 39
| 0, 32
|
| Вхідні двері в малоповерхові будівлі та в квартири, що розташовані на перших поверхах багатоповерхових будівель
| 0, 6
| 0, 56
| 0, 54
| 0, 45
|
| Вхідні двері в квартири, що розташовані вище першого поверху
| 0, 25
| 0, 25
| 0, 25
| 0, 25
|
*Для будівель садибного типу та будівель до 4 поверхів включно
|
Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції,
, º С, встановлюється залежно від призначення будівлі та виду огороджувальної конструкції згідно з табл. 5.5.
Мінімально допустима температура внутрішньої поверхні,
, непрозорих огороджувальних конструкцій у зонах теплопровідних включень, у кутах та укосах віконних і дверних прорізів при розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому залежно від температурної зони експлуатації будівлі згідно з табл. 5.6, повинна бути не менше ніж температура точки роси,
, за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внутрішнього повітря, які приймаються залежно від призначення будівлі згідно з табл. 5.6.
Таблиця 5.5 – Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції,
, º С
Призначення будинку
| Вид огороджувальної конструкції
|
Стіни
(зовнішні, внутрішні)
| Покриття та перекриття горищ
| Перекриття над проїздами та підвалами
|
Житлові будівлі, дитячі установи, школи, інтернати
| 4, 0
| 3, 0
| 2, 0
|
Громадські будівлі, крім зазначених вище, адміністративні та побутові, за виключенням приміщень з вологим або мокрим режимом експлуатації
| 5, 0
| 4, 0
| 2, 5
|
Виробничі будівлі з сухим та нормальним режимом експлуатації
| 7, 0
| 5, 0
|
Виробничі будівлі з вологим та мокрим режимом експлуатації
|
|
|
Виробничі будівлі з надлишками тепла (більше 23 Вт/м3)
|
|
|
Мінімальна температура на внутрішній поверхні,
, світлопрозорих огороджувальних конструкцій житлових і громадських будівель, включаючи стулки, коробки, імпости та зони дистанційних рамок, при розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому згідно з табл. 5.5, повинна бути не менше ніж 4º С, а для непрозорих елементів – не менше ніж температура точки роси,
, за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внутрішнього повітря, для виробничих будинків – не менше ніж 0º С за розрахунковим значенням температури внутрішнього повітря, прийнятими залежно від призначення будівлі згідно з табл. 5.6.
Таблиця 5.6 – Розрахункові температури зовнішнього повітря (для оцінки температурного режиму теплопровідних включень огороджувальних конструкцій, повітропроникності та теплостійкості)
Температурна зона
| I
| II
| III
| IV
|
Розрахункова температура зовнішнього повітря, º С
| мінус 22
| мінус 20
| мінус 18
| мінус 12
|
Умови експлуатації в залежності віх вологісного режиму приміщень призначаємо згідно з табл. 5.7.
Таблиця 5.7 – Вологісні умови експлуатації матеріалу в огороджувальних конструкціях
Вологісний режим приміщень за табл. 5.3
| Умови експлуатації
|
Сухий
| А
|
Нормальний
| Б
|
Вологий
| Б
|
Мокрий
| Б
|
Примітки: 1. Матеріали внутрішніх конструкцій будинків із нормальним режимом експлуатації розраховуються для умов експлуатації А
|
Приведений опір теплопередачі огороджувальних конструкцій розраховується відповідно до вимог ДБН В.2.6-31: 2006.
Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою:
,
| (5.5)
|
де
,
– коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м2∙ °К);
– термічний опір i -го шару конструкції, м2∙ °К/Вт;
– теплопровідність матеріалу i -го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м ∙ °К).
Приведений опір теплопередачі термічно неоднорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою:
,
| (5.6)
|
де
– термічний опір термічно однорідної зони, що визначається експериментально або на підставі результатів розрахунків двомірного (тримірного) температурного поля та розраховується за формулою:
,
| (5.7)
|
де
,
– середні температури внутрішньої і зовнішньої поверхні термічно однорідної зони відповідно, °C;
– густина теплового потоку через термічно однорідну зону, Вт/м2;
– площа j -і термічно однорідної зони, м2;
– площа огороджувальної конструкції, м2.
Для конструкцій з визначеними значеннями лінійного коефіцієнту теплопередачі теплопровідних включень,
, Вт/(м ∙ °К), приведений опір теплопередачі розраховується за формулою:
,
| (5.8)
|
де
– лінійний коефіцієнт теплопередачі j -го теплопровідного включення, Вт/(м ∙ °К);
– лінійний розмір j- готеплопровідного включення за внутрішньою поверхнею термічно неоднорідної огороджувальної конструкції, м.
Мінімально допустиме значення,
, опору теплопередачі внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розмежовують приміщення з розрахунковими температурами повітря, які відрізняються більше ніж на 3°С (стіни, перекриття), і приміщень з поквартирним регулюванням теплоспоживання визначають за формулою:
,
| (5.9)
|
де
,
– розрахункові температури повітря в приміщеннях, °С;
– допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря та приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С;
– коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкцій, Вт/(м2∙ °К).
Приведений опір теплопередачі світлопрозорих огороджувальних конструкцій розраховується за формулою:
,
| (5.10)
|
де
– приведений опір теплопередачі світлопрозорої ділянки, що приймається залежно від характеристик скління (склопакетів) – відстані між шарами скла, виду газонаповнення та ступеня чорноти поверхні скла згідно з табл. М.1 ДБН В.2.6-31: 2006;
– площа світлопрозорої частини, м2;
,
– опір теплопередачі та площа і -го непрозорого елементу;
– кількість непрозорих елементів конструкції з визначеним значеннями
,
;
– лінійній коефіцієнт теплопередачі j -го конструктивного непрозорого елементу світлопрозорої конструкції Вт/(м ∙ °К);
– лінійній розмір j -гоконструктивного непрозорого елементу світлопрозорої конструкції, м;
– кількість непрозорих елементів конструкції, для яких необхідно визначати
.
Загальні тепловтрати
крізь і -ту огороджувальну конструкцію, кВт ∙ год., визначаються за формулою:
,
| (5.11)
|
де
– розмірний коефіцієнт;
– площа і -тої огороджувальної конструкції, м2;
– приведений опір теплопередачі і -тої огороджувальної конструкції, м2∙ °С/Вт;
– кількість градусо-діб опалювального періоду.
Кількість градусо-діб опалювального періоду приймається згідно з ДБН В.2.6-31: 2006" Теплова ізоляція будівель". Наприклад, для І температурної зони приймається
діб. Згідно зі СНіП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика» для м. Луганськ кількість днів з температурою зовнішнього повітря
становить 180 діб, а середня температура зовнішнього повітря за цей період
.
Приклад 5.1. Визначити товщину шару утеплювача, фактичний термічний опір і коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни зі звичайної цегли на цементно-піщаному розчині (рис. 5.3). Район будівництва м. Дніпропетровськ.