Студопедия — Необхідний опір теплопередачі зовнішнього огородження
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Необхідний опір теплопередачі зовнішнього огородження






 

У житлових і цивільних будівлях при температурі від 12 до 24º С і вологості від 50 до 60% у приміщеннях необхідно встановлювати нормальний режим вологості.

Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будівель та споруд і внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розділяють приміщення, температури повітря в яких відрізняються на 3º С та більше, обов’язкове виконання умов:

(5.2)
(5.3)
(5.4)

 

де – приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій визначається опір теплопередачі), приведений опір теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2∙ °К/Вт;

– мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, мінімальне значення опору теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2∙ °К/Вт;

– температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С;

– допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С;

– мінімальне значення температури внутрішньої поверхні в зонах теплопровідних включень в огороджувальній конструкції, °С;

– мінімально допустиме значення температури внутрішньої поверхні при розрахункових значеннях температур внутрішнього і зовнішнього повітря, °С.

 

Мінімально допустиме значення, , опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій та дверей житлових і громадських будівель встановлюється згідно з табл. 5.4 залежно від температурної зони експлуатації будівлі, що приймається згідно рис. 5.2.

Рисунок 5.2 – Карта-схема температурних зон України

 

Таблиця 5.4 – Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будівель, , м2∙ °К/Вт

№ поз. Вид огороджувальної конструкції Значення , для температурної зони
I II III IV
  Зовнішні стіни 2, 8 2, 5 2, 2 2, 0
2а* Покриття і перекриття неопалювальних горищ 4, 95 4, 5 3, 9 3, 3
3, 3 3, 0 2, 6 2, 2
  Перекриття над проїздами та холодними підвалами, що межують з холодним повітрям 3, 5 3, 3 3, 0 2, 5
  Перекриття над неопалюваними підвалами, що розташовані вище рівня землі 2, 8 2, 6 2, 2 2, 0
5а* Перекриття над неопалюваними підвалами, що розташовані нижче рівня землі* 3, 75 3, 45 3, 0 2, 7
2, 5 2, 3 2, 0 1, 8
6а* Вікна, балконні двері, вітрини, вітражі, світлопрозорі фасади 0, 6 0, 56 0, 5 0, 45
0, 5 0, 5 0, 5 0, 45

Продовження таблиці 5.4

№ поз. Вид огороджувальної конструкції Значення , для температурної зони
I II III IV
  Вхідні двері в багатоквартирні житлові будівлі та в громадські будівлі 0, 44 0, 41 0, 39 0, 32
  Вхідні двері в малоповерхові будівлі та в квартири, що розташовані на перших поверхах багатоповерхових будівель 0, 6 0, 56 0, 54 0, 45
  Вхідні двері в квартири, що розташовані вище першого поверху 0, 25 0, 25 0, 25 0, 25
*Для будівель садибного типу та будівель до 4 поверхів включно

 

Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, , º С, встановлюється залежно від призначення будівлі та виду огороджувальної конструкції згідно з табл. 5.5.

Мінімально допустима температура внутрішньої поверхні, , непрозорих огороджувальних конструкцій у зонах теплопровідних включень, у кутах та укосах віконних і дверних прорізів при розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому залежно від температурної зони експлуатації будівлі згідно з табл. 5.6, повинна бути не менше ніж температура точки роси, , за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внутрішнього повітря, які приймаються залежно від призначення будівлі згідно з табл. 5.6.

 

Таблиця 5.5 – Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, , º С

Призначення будинку Вид огороджувальної конструкції
Стіни (зовнішні, внутрішні) Покриття та перекриття горищ Перекриття над проїздами та підвалами
Житлові будівлі, дитячі установи, школи, інтернати 4, 0 3, 0 2, 0
Громадські будівлі, крім зазначених вище, адміністративні та побутові, за виключенням приміщень з вологим або мокрим режимом експлуатації 5, 0 4, 0 2, 5
Виробничі будівлі з сухим та нормальним режимом експлуатації 7, 0 5, 0
Виробничі будівлі з вологим та мокрим режимом експлуатації
Виробничі будівлі з надлишками тепла (більше 23 Вт/м3)    

 

Мінімальна температура на внутрішній поверхні, , світлопрозорих огороджувальних конструкцій житлових і громадських будівель, включаючи стулки, коробки, імпости та зони дистанційних рамок, при розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому згідно з табл. 5.5, повинна бути не менше ніж 4º С, а для непрозорих елементів – не менше ніж температура точки роси, , за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внутрішнього повітря, для виробничих будинків – не менше ніж 0º С за розрахунковим значенням температури внутрішнього повітря, прийнятими залежно від призначення будівлі згідно з табл. 5.6.

Таблиця 5.6 – Розрахункові температури зовнішнього повітря (для оцінки температурного режиму теплопровідних включень огороджувальних конструкцій, повітропроникності та теплостійкості)

Температурна зона I II III IV
Розрахункова температура зовнішнього повітря, º С мінус 22 мінус 20 мінус 18 мінус 12

 

Умови експлуатації в залежності віх вологісного режиму приміщень призначаємо згідно з табл. 5.7.

 

Таблиця 5.7 – Вологісні умови експлуатації матеріалу в огороджувальних конструкціях

Вологісний режим приміщень за табл. 5.3 Умови експлуатації
Сухий А
Нормальний Б
Вологий Б
Мокрий Б
Примітки: 1. Матеріали внутрішніх конструкцій будинків із нормальним режимом експлуатації розраховуються для умов експлуатації А

 

Приведений опір теплопередачі огороджувальних конструкцій розраховується відповідно до вимог ДБН В.2.6-31: 2006.

Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою:

 

, (5.5)

 

де , – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м2∙ °К);

– термічний опір i -го шару конструкції, м2∙ °К/Вт;

– теплопровідність матеріалу i -го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м ∙ °К).

 

Приведений опір теплопередачі термічно неоднорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою:

 

, (5.6)

 

де – термічний опір термічно однорідної зони, що визначається експериментально або на підставі результатів розрахунків двомірного (тримірного) температурного поля та розраховується за формулою:

 

, (5.7)

 

де , – середні температури внутрішньої і зовнішньої поверхні термічно однорідної зони відповідно, °C;

– густина теплового потоку через термічно однорідну зону, Вт/м2;

– площа j -і термічно однорідної зони, м2;

– площа огороджувальної конструкції, м2.

 

Для конструкцій з визначеними значеннями лінійного коефіцієнту теплопередачі теплопровідних включень, , Вт/(м ∙ °К), приведений опір теплопередачі розраховується за формулою:

 

, (5.8)

 

де – лінійний коефіцієнт теплопередачі j -го теплопровідного включення, Вт/(м ∙ °К);

– лінійний розмір j- готеплопровідного включення за внутрішньою поверхнею термічно неоднорідної огороджувальної конструкції, м.

 

Мінімально допустиме значення, , опору теплопередачі внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розмежовують приміщення з розрахунковими температурами повітря, які відрізняються більше ніж на 3°С (стіни, перекриття), і приміщень з поквартирним регулюванням теплоспоживання визначають за формулою:

 

, (5.9)

де , – розрахункові температури повітря в приміщеннях, °С;

– допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря та приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С;

– коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкцій, Вт/(м2∙ °К).

 

Приведений опір теплопередачі світлопрозорих огороджувальних конструкцій розраховується за формулою:

 

, (5.10)

 

де – приведений опір теплопередачі світлопрозорої ділянки, що приймається залежно від характеристик скління (склопакетів) – відстані між шарами скла, виду газонаповнення та ступеня чорноти поверхні скла згідно з табл. М.1 ДБН В.2.6-31: 2006;

– площа світлопрозорої частини, м2;

, – опір теплопередачі та площа і -го непрозорого елементу;

– кількість непрозорих елементів конструкції з визначеним значеннями , ;

– лінійній коефіцієнт теплопередачі j -го конструктивного непрозорого елементу світлопрозорої конструкції Вт/(м ∙ °К);

– лінійній розмір j -гоконструктивного непрозорого елементу світлопрозорої конструкції, м;

– кількість непрозорих елементів конструкції, для яких необхідно визначати .

Загальні тепловтрати крізь і -ту огороджувальну конструкцію, кВт ∙ год., визначаються за формулою:

 

, (5.11)

 

де – розмірний коефіцієнт;

– площа і -тої огороджувальної конструкції, м2;

– приведений опір теплопередачі і -тої огороджувальної конструкції, м2∙ °С/Вт;

– кількість градусо-діб опалювального періоду.

 

Кількість градусо-діб опалювального періоду приймається згідно з ДБН В.2.6-31: 2006" Теплова ізоляція будівель". Наприклад, для І температурної зони приймається діб. Згідно зі СНіП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика» для м. Луганськ кількість днів з температурою зовнішнього повітря становить 180 діб, а середня температура зовнішнього повітря за цей період .

 

Приклад 5.1. Визначити товщину шару утеплювача, фактичний термічний опір і коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни зі звичайної цегли на цементно-піщаному розчині (рис. 5.3). Район будівництва м. Дніпропетровськ.

 







Дата добавления: 2014-11-12; просмотров: 5121. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Мотивационная сфера личности, ее структура. Потребности и мотивы. Потребности и мотивы, их роль в организации деятельности...

Классификация ИС по признаку структурированности задач Так как основное назначение ИС – автоматизировать информационные процессы для решения определенных задач, то одна из основных классификаций – это классификация ИС по степени структурированности задач...

Внешняя политика России 1894- 1917 гг. Внешнюю политику Николая II и первый период его царствования определяли, по меньшей мере три важных фактора...

Этапы творческого процесса в изобразительной деятельности По мнению многих авторов, возникновение творческого начала в детской художественной практике носит такой же поэтапный характер, как и процесс творчества у мастеров искусства...

Тема 5. Анализ количественного и качественного состава персонала Персонал является одним из важнейших факторов в организации. Его состояние и эффективное использование прямо влияет на конечные результаты хозяйственной деятельности организации.

Билет №7 (1 вопрос) Язык как средство общения и форма существования национальной культуры. Русский литературный язык как нормированная и обработанная форма общенародного языка Важнейшая функция языка - коммуникативная функция, т.е. функция общения Язык представлен в двух своих разновидностях...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия