Необхідний опір теплопередачі зовнішнього огородження
У житлових і цивільних будівлях при температурі від 12 до 24º С і вологості від 50 до 60% у приміщеннях необхідно встановлювати нормальний режим вологості. Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будівель та споруд і внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розділяють приміщення, температури повітря в яких відрізняються на 3º С та більше, обов’язкове виконання умов:
де – приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій визначається опір теплопередачі), приведений опір теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2∙ °К/Вт; – мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, мінімальне значення опору теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2∙ °К/Вт; – температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С; – допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С; – мінімальне значення температури внутрішньої поверхні в зонах теплопровідних включень в огороджувальній конструкції, °С; – мінімально допустиме значення температури внутрішньої поверхні при розрахункових значеннях температур внутрішнього і зовнішнього повітря, °С.
Мінімально допустиме значення, , опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій та дверей житлових і громадських будівель встановлюється згідно з табл. 5.4 залежно від температурної зони експлуатації будівлі, що приймається згідно рис. 5.2. Рисунок 5.2 – Карта-схема температурних зон України
Таблиця 5.4 – Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будівель, , м2∙ °К/Вт
Продовження таблиці 5.4
Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, , º С, встановлюється залежно від призначення будівлі та виду огороджувальної конструкції згідно з табл. 5.5. Мінімально допустима температура внутрішньої поверхні, , непрозорих огороджувальних конструкцій у зонах теплопровідних включень, у кутах та укосах віконних і дверних прорізів при розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому залежно від температурної зони експлуатації будівлі згідно з табл. 5.6, повинна бути не менше ніж температура точки роси, , за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внутрішнього повітря, які приймаються залежно від призначення будівлі згідно з табл. 5.6.
Таблиця 5.5 – Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, , º С
Мінімальна температура на внутрішній поверхні, , світлопрозорих огороджувальних конструкцій житлових і громадських будівель, включаючи стулки, коробки, імпости та зони дистанційних рамок, при розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому згідно з табл. 5.5, повинна бути не менше ніж 4º С, а для непрозорих елементів – не менше ніж температура точки роси, , за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внутрішнього повітря, для виробничих будинків – не менше ніж 0º С за розрахунковим значенням температури внутрішнього повітря, прийнятими залежно від призначення будівлі згідно з табл. 5.6. Таблиця 5.6 – Розрахункові температури зовнішнього повітря (для оцінки температурного режиму теплопровідних включень огороджувальних конструкцій, повітропроникності та теплостійкості)
Умови експлуатації в залежності віх вологісного режиму приміщень призначаємо згідно з табл. 5.7.
Таблиця 5.7 – Вологісні умови експлуатації матеріалу в огороджувальних конструкціях
Приведений опір теплопередачі огороджувальних конструкцій розраховується відповідно до вимог ДБН В.2.6-31: 2006. Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою:
де , – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м2∙ °К); – термічний опір i -го шару конструкції, м2∙ °К/Вт; – теплопровідність матеріалу i -го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м ∙ °К).
Приведений опір теплопередачі термічно неоднорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою:
де – термічний опір термічно однорідної зони, що визначається експериментально або на підставі результатів розрахунків двомірного (тримірного) температурного поля та розраховується за формулою:
де , – середні температури внутрішньої і зовнішньої поверхні термічно однорідної зони відповідно, °C; – густина теплового потоку через термічно однорідну зону, Вт/м2; – площа j -і термічно однорідної зони, м2; – площа огороджувальної конструкції, м2.
Для конструкцій з визначеними значеннями лінійного коефіцієнту теплопередачі теплопровідних включень, , Вт/(м ∙ °К), приведений опір теплопередачі розраховується за формулою:
де – лінійний коефіцієнт теплопередачі j -го теплопровідного включення, Вт/(м ∙ °К); – лінійний розмір j- готеплопровідного включення за внутрішньою поверхнею термічно неоднорідної огороджувальної конструкції, м.
Мінімально допустиме значення, , опору теплопередачі внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розмежовують приміщення з розрахунковими температурами повітря, які відрізняються більше ніж на 3°С (стіни, перекриття), і приміщень з поквартирним регулюванням теплоспоживання визначають за формулою:
де , – розрахункові температури повітря в приміщеннях, °С; – допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря та приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С; – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкцій, Вт/(м2∙ °К).
Приведений опір теплопередачі світлопрозорих огороджувальних конструкцій розраховується за формулою:
де – приведений опір теплопередачі світлопрозорої ділянки, що приймається залежно від характеристик скління (склопакетів) – відстані між шарами скла, виду газонаповнення та ступеня чорноти поверхні скла згідно з табл. М.1 ДБН В.2.6-31: 2006; – площа світлопрозорої частини, м2; , – опір теплопередачі та площа і -го непрозорого елементу; – кількість непрозорих елементів конструкції з визначеним значеннями , ; – лінійній коефіцієнт теплопередачі j -го конструктивного непрозорого елементу світлопрозорої конструкції Вт/(м ∙ °К); – лінійній розмір j -гоконструктивного непрозорого елементу світлопрозорої конструкції, м; – кількість непрозорих елементів конструкції, для яких необхідно визначати . Загальні тепловтрати крізь і -ту огороджувальну конструкцію, кВт ∙ год., визначаються за формулою:
де – розмірний коефіцієнт; – площа і -тої огороджувальної конструкції, м2; – приведений опір теплопередачі і -тої огороджувальної конструкції, м2∙ °С/Вт; – кількість градусо-діб опалювального періоду.
Кількість градусо-діб опалювального періоду приймається згідно з ДБН В.2.6-31: 2006" Теплова ізоляція будівель". Наприклад, для І температурної зони приймається діб. Згідно зі СНіП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика» для м. Луганськ кількість днів з температурою зовнішнього повітря становить 180 діб, а середня температура зовнішнього повітря за цей період .
Приклад 5.1. Визначити товщину шару утеплювача, фактичний термічний опір і коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни зі звичайної цегли на цементно-піщаному розчині (рис. 5.3). Район будівництва м. Дніпропетровськ.
|