Завдання 4. Прочитайте текст. Що нового Ви дізналися про невербальне спілкування?

Немає, мабуть на нашій Землі спільноти, яка б не звертала уваги на спосіб ведення розмови, не надавала значення усмішці, помахові руки, байдуже сприймала лагідний чи насуплений вираз обличчя, не розрізняла зацікавленого, зневажливого а чи ворожого погляду, не вловлювала б найрізноманітніші відтінки в інтонації. Вербальні (словесні) й невербальні (жести, міміка, поза, хода, покашлювання, погляд, інтонація тощо) засоби тісно взаємодіють, доповнюють та підсилюють одне одного під час спілкування...

Сьогодні виокремились науки, які цим займаються (кінетика, проксеміка та ін.), організовані спеціальні лабораторії, кафедри. Дослідники виявили величезну кількість невербальних сигналів і дійшли цікавих висновків. Кілька з них:

– у людини «говорить» усе: усмішка, погляд, порухи голови, брів, рухи рук, положення ніг, поза, інтонація, манера ходити, стояти тощо; очевидно, все це треба вміти «читати», розрізняти випадкове від суттєвого, природне від натренованого;

– мова тіла дуже часто дає правдивішу інформацію, ніж мова слів;

– важливо пізнати національні особливості «граматики» мови тіла.

Дослідники стверджують, що частота жестикуляції залежить насамперед від національної належності і – зрозуміло – від загальної культури людини. Цікавим, наприклад, є висновок англійського психолога Майкла Арджайла. Під час своєї навколосвітньої мандрівки він з’ясував, що в середньому протягом годинної розмови він використовує жестикуляцію один раз, італієць – 80, француз – 120, а мексиканець – 180 разів. (За О. Сербенська)

 

Завдання 5. Прочитайте текст, з’ясуйте, що може заважати ефективності спілкування.

Спілкуванню властивий діалоговий характер. Воно відбувається між двома людьми, рідше – між людиною і групою, ще рідше – між людиною і суспільством.

Діалог репрезентує комунікативну взаємодію між людьми, а також те, що ця взаємодія відбувається з певною метою: висловити своє ставлення до когось, поінформувати, спонукати до дії, обмінятися поглядами, переконати в чомусь тощо. Досягнення мети буває різним – успішним, недостатньо успішним або й зовсім невдалим. Тому виникає питання ефективності, дієвості спілкування. Адже воно незрідка натрапляє на різні ускладнення або й перепони, пов’язані з віковими, статевими, соціальними, національними відмінностями співрозмовників, їх неоднаковим характером і темпераментом, ступенем освіченості й вихованості, розбіжностями у поглядах на життя та іншими якостями, властивими конкретним людям.

Розумові здібності, ерудиція, сила волі, працездатність й інші позитивні якості можуть не приносити потрібних результатів, якщо людина не вміє належно спілкуватися, і, навпаки, досконале спілкування може стати ключем до успіху людини в суспільстві. Вміння спілкуватися, товариськість, комунікабельність – це риси людини, які цінуються найбільше. Йдеться не лише про людей як членів суспільства загалом, а й як представників певних професій (Я. Радевич-Винницъкий).

 

Завдання 6. Доберіть антоніми до поданих нижче видів спілкування. Охарактеризуйте кожний вид.

Постійне –...; опосередковане –...; монологічне –...; усне –...; вербальне –...; етикетне –....

Ситуаційна вправа 1.

Ви – підлеглий, який запізнився на роботу на півгодини. Керівник викликав Вас пояснити причини запізнення. Спробуйте переконати керівника, що це сталося не з Вашої вини або Ви маєте поважну причину. Продумайте та запишіть питання, які може поставити Вам керівник.

Ситуаційна вправа 2.

Ви – активний прихильник боротьби з палінням. Використовуючи здобуті знання, переконайте кинути палити 1) восьмикласника; 2) тридцятирічну жінку.

Ситуаційна вправа 3.

Ви – співробітник організації, якому необхідно запросити п’ятьох акціонерів на збори. Охарактеризуйте елементи культури ділового спілкування.

Ситуаційна вправа 4.

Ви – студент, якому необхідно скласти список студентів своєї групи із зазначенням здібностей до занять у спортивних секціях. Складіть перелік запитань, які Ви будете використовувати, щоб виконати завдання.