Лабораторне заняття № 7. Організація дезинфекції птахівничих об’єктів

У комплексі ветеринарно-санітарних заходів, що проводяться в птахівничих господарствах, для попередження і ліквідації заразних хвороб птиці важливе місце займає дезінфекція; дезінсекція та дератизація приміщень для птиці та інших об’єктів підприємств (устаткування, інвентар н предмети догляду за птицею, підсобні приміщення і територія, спецодяг, тара і транспорт, інкубатори і племінні яйця, пух, пір'я, забійний цех, холодильні камери, підстилка і послід, стічні води і ін.).

Дезінфекція - це комплекс заходів, направлених на знищення патогенних та умовно–патогенних мікроорганізмів на виробничих об’єктах та в навколишньому середовищі чи видалення їх з них.

Залежно від безпосередньої мети проведення дезинфекції її розділяють на профілактичну та вимушену. Залежно від місця її виробництва в птахівництві розрізняють осередкову дезинфекцію і камерну дезинфекцію, а залежно від форми застосування і фізичного стану дезинфекційних засобів – вологу, газову і аерозольну.

Профілактичну дезинфекцію проводять з метою знищення або знезараження умовно-патогенних збудників, що виділяються птицею в процесі її утримання. Організовують її у в поєднанні з попереднім ремонтом приміщень і устаткування. Для птахівничих господарств дана дезинфекція є ведучою, тому її повинні проводити регулярно і з високою якістю.

Виконання задачі забезпечення виконання циклограми виробництва продуктів птахівництва можливе при умові, якщо дезинфекція складатиме єдиний технологічний процес виробництва і проводитиметься строго за планом з дотриманням принципу "все вільно - все зайнято" і термінів профілактичної перерви.

При визначенні тривалості профілактичної перерви потрібно враховувати наступні вимоги:

- повне звільнення об'єкту, що санується, від птиці (ізольованої зони, окремого пташника при павільйонній забудові та ін.);

- період між виведенням останньої партії птиці і введенням наступної партії птиці повинен бути достатнім для проведення санітарної обробки об'єкту (очищення, обробка хімічними дезрозчинами, інсектицидами, ратицидами і ін., дегазація і висушування) відповідно до ветеринарних вимог, тобто для кожної партії птиці необхідно забезпечити умови, найбільш наближені до умов першого заселення об'єкту.

Перед розміщенням чергової партії птиці передбачають міжциклові профілактичні перерви.

При розрахунках необхідно передбачати наступні мінімальні терміни профілактичних перерв технологічних процесів в птахівничих приміщеннях:

- при підлоговій системі утримання всіх видів дорослої птиці і ремонтного молодняка, при клітковому утриманні дорослої птиці і ремонтного молодняка понад 9 тижнів - перерва 4 тижні;

- при підлоговій системі і клітковому вирощуванні ремонтного молодняка і молодняка на м'ясо всіх видів птиці до 9 (10) тижнів - після кожного циклу - перерва 3 тижні і одна додаткова перерва в рік після останнього цикла- не менше 4 тижнів;

- при вирощуванні качат і гусенят на м'ясо до 4 тижнів - після кожного циклу - перерва 3 тижні і одна додаткова перерва в рік після останнього циклу - не менше 2 тижнів.

Дні профілактичної перерви обчислюються з моменту відправки останньої партії птиці з приміщення до початку його завантаження новою партією, при цьому приміщення повинне знаходитися вільним після завершальної дезинфекції не менше 4 днів.

При несприятливій епізоотичній обстановці в регіоні профілактичну перерву слід збільшити на 1 тиждень.

Не рідше одного разу в місяць у птахогосподарстві (фермі) установлюють санітарний день, протягом якого проводять ретельну очистку території виробничої зони, очищають від пилу вікна, стіни, стелю в побутових та допоміжних приміщеннях, коридорах. Забруднені місця миють гарячою водою або 1,5–2 % розчином кальцинованої соди. При необхідності проводять побілку стін, стелі та дезінфекцію підлоги.

Для профілактичної дезінфекції використовують засоби, які рекомендують для бактерій стійкості 1 групи.

Перед проведенням дезінфекції проводять механічне очищення та мийку приміщень. Механічну очистку проводять сухим або вологим методом. При вологій підготовці забруднену поверхню зволожують мийними засобами чи розчинами дезінфекційних засобів в незначних концентраціях з подальшою механічною зачисткою. Норми витрат розчинів для зволоження поверхні перед очисткою становлять 0,2–0,5 л/м², а для дезінфекції – 0,5–1,0 л/м² на кожну обробку, якщо не передбачено інше. Після очищення та мийки візуально не виявляють посліду, корму чи інших механічних забруднювачів у важкодоступних місцях.

При спорових інфекціях та інфекційних хворобах нез’ясованої етіології дезінфекційний розчин наносять тричі, при особливо небезпечних хворобах бактеріальної, вірусної та іншої етіології – двічі з інтервалом в 1 годину, рахуючи з моменту закінчення попередньої обробки. Експозиція після останнього нанесення розчину - 12 –24 години. При інших хворобах розчин наносять один раз, експозиція при цьому становить не менше 3 - 6 годин.

Концентрацію робочих розчинів дезінфекційних засобів визначають у залежності від мети дезінфекції (профілактична, вимушена), належності збудника хвороби до групи, у залежності від його стійкості до дії хімічних дезінфекційних засобів (малостійкі – перша група, стійкі – друга група, значно стійкі - третя група та особливо стійкі – четверта група).

Після закінчення дезінфекції приміщення закривають і витримують не менше 3 - 6 годин, а краще - до 12 годин.Після закінчення дезінфекції прибирають або нейтралізують залишки дезінфекційного розчину і провітрюють приміщення до повного звільнення від запаху дезінфектанту.

Вимушена дезинфекція включає поточну дезинфекцію і заключну. Її проводять у разі виникнення спалаху інфекційної хвороби з метою ліквідації первинного епізоотичного вогнища, попередження накопичення збудника інфекції та умовно-патогенних бактерій в навколишньому середовищі та попередження розповсюдження хвороби всередині птахопідприємства та за його межами.

Поточну дезінфекцію проводять періодично протягом всього часу оздоровлення птахопідприємства з метою зниження рівня контамінації об’єктів навколишнього середовища патогенними мікроорганізмами та зменшення загрози зараження птиці всередині господарства та розповсюдження хвороби за його межами.

Періодичність проведення поточної дезінфекції та перелік об’єктів, що підлягають знезаражуванню, визначають з урахуванням характеру хвороби, епізоотичної ситуації щодо даного захворювання, специфіки технології виробництва та ряду інших особливостей неблагополучного пункту чи зони розповсюдження інфекції, а також вимог чинних інструкцій щодо профілактики та боротьби з кожною окремо інфекційною хворобою.

Заключну дезинфекцію птахівничих, допоміжних і побутових приміщень проводять в організаціях, що займаються виробництвом продукції птахівництва незалежно від форм власності і відомчої приналежності, а також в особистих підсобних господарствах громадян після припинення виділення хворої птиці і здійснення заходів, що гарантують ліквідацію джерела збудника хвороби (тобто її проводять перед зняттям обмежень або карантину).

Аерозолі дезінфекційних засобів використовують для профілактичної та вимушеної дезінфекції птахівничих та підсобних приміщень, обладнання, тари, транспортних засобів, інкубаційних та харчових яєць, інкубаторів та інкубаторіїв, забійних пунктів, санітарних боєнь, утильцехів тощо.Суть дезінфекції аерозолями полягає в тому, що водні розчини хімічних препаратів за допомогою спеціальних пристроїв розпилюються до туманоподібного стану – аерозолю. Аерозоль можна отримати і шляхом хімічної сублімації. Для знезаражування приміщень (за відсутності птиці) використовують аерозолі таких дезінфекційних засобів: 37 % розчин формальдегіду, 20 % розчин параформу з добавкою 1 % їдкого лугу, 24 % розчин глутарового альдегіду, 30 % розчин алкамону, препарати надоцтової кислоти, однохлористий йод. Для дезінфекції поверхні приміщень та повітря (у присутності птиці) використовують молочну кислоту, йодтриетиленгліколь та гіпохлорит натрію. Допускаються до використання для аерозольної дезінфекції інші дезінфекційні засоби, які зареєстровані в Україні та призначені для цих цілей. Профілактичну дезінфекцію аерозолями проводять кожного разу після звільнення приміщення від птиці. При цьому норма витрат дезрозчину становить 15 мл/м³, експозиція - 12 годин (при контролі якості дезінфекції за кишковою паличкою) та 20 мл/м³, експозиція – 24 години (при контролі за золотистим стафілококом).

Для дезінфекції поверхні приміщень та обладнання (у присутності птиці) у господарствах, неблагополучних з колібактеріозу, сальмонельозу, пулорозу, мікоплазмозу, пастерельозу, інфекційного ларинготрахеїту, використовують низькодисперсні направлені аерозолі водних розчинів таких препаратів: гіпохлориту натрію, нейтрального гіпохлориту кальцію чи мононатрієвої солі дихлорізоціанурової кислоти з умістом 1,5–2 % активного хлору. Крім того, використовують 1,5–2 % розчин хлораміну Б чи 3 % стабілізувальний розчин перекису водню (для його стабілізації добавляють 0,5 % молочної чи оцтової кислоти), 3 % розчин надоцтової кислоти та алкамону.

Для знезаражування повітря приміщень у присутності птиці також використовують високодисперсні аерозолі 40 % молочної кислоти, 20 % розчин резорцину або йодтриетиленгліколю з розрахунку 0,1–0,5 мл на 1 м³ або аерозолю хлорскипидару з розрахунку 2 г хлорного вапна та 1г скипидару на 1 м³.

У системі ветеринарно–санітарних заходів на птахопідприємствах обов’язковою складовою частиною є дезінсекція. Вона проводиться при профілактичній та заключній дезінфекції. Метою профілактичних дезінсекційних заходів є створення несприятливих умов для життя та розмноження шкідливих членистоногих. Профілактичну дезінсекцію приміщень та території проводять одночасно з профілактичною дезінфекцією при санації приміщень перед посадкою птиці або зразу ж після неї.

 

Контрольні питання

1. Дайте визначення терміну “дезінфекція”.

2. Види дезінфекції.

3. Профілактична дезінфекція та її етапи.

4. Вимушена дезінфекція та її види.

5. Дезінфекція повітря птахівничих приміщень у присутності птиці.

6. Контроль якості дезінфекції.