Географічне положення. Україна розташована на
південному заході Східної Європи. Найбільша протяжність її те-
риторії з заходу на схід становить 1316 км, а з півночі на пів-
день — 893 км.
На заході Україна межує з Польщею, Словаччиною і Угорщи-
ною, на півночі — з Білоруссю, на північному сході і сході — з
Росією, на південному заході — з Румунією і Молдовою. На півд-
ні рубежі республіки виходять до Чорного і Азовського морів.
Загальна площа України становить 60355 тис. га, орні землі
займають 34,4 млн га, сіножаті — 2,2, пасовища — 4,8 млн га.
Значна площа сільськогосподарських угідь розміщена на меліо-
рованих землях. Республіка має 2,7 млн га осушених і 2,5 млн га
зрошуваних земель. Ліси та чагарники поширені на площі 10,0
млн га.
Рівнинна частина України займає південно-західну частину
Східно-Європейської рівнинної країни. В її межах з півночі на
південь чітко виражена зміна ландшафтних зон: мішаних лісів
(МЛ), Лісостепу (ЛС) і Степу (С). Степова зона поділена на дві
підзони: Північно-степову і Південно-степову (сухостепову). На
заході України знаходиться Карпатська гірська країна, на півд-
ні — Гірський Крим.
Клімат. На основній території республіки клімат помірно кон-
тинентальний і лише на Південному березі Криму — субтропічний.
Континентальність наростає з заходу на схід. Під впливом пів-
нічно-західних атлантичних повітряних мас в західних регіонах
республіки формується помірно теплий вологий клімат. Сухі схід-
ноєвропейські повітряні маси зумовлюють континентальний клімат
з нестійким зволоженням і частими посухами в східних і південно-
східних районах. Основні показники кліматичних умов за зонами
України наведено в табл. 15.
Характерною особливістю клімату Гірського Криму є посуш-
ливість і сильні вітри. На відкритих ділянках, зокрема на терито-
рії передгірно-степової зони, навесні виникають пилові бурі.
Карпатська буроземно-лісова область має вертикальну терміч-
ну поясність, що зумовлює вертикальне розташування рослинних
і грунтових зон. В Карпатах випадає до 1000 мм опадів на рік.
Рослинність. Грунти Полісся формуються під сосновими, гра-
бовими, дубово-грабовими та іншими лісовими формаціями. Під
покривом лісу добре розвинений підлісок з чагарникових порід і
трав’яний покрив. В заплавах річок, западинах та інших понижен-
нях розвивається лучна і болотна рослинність.
Для Лісостепу характерне чергування лісових і степових ма-
сивів. Ліси ростуть на підвищених, добре дренованих ділянках.
Таблиця 15. Кліматичні умови в різних зонах України
| Кліматичні умови
| Полісся
| Лісостеп
| Степ
|
| 1. Середня річна температура повітря, °С
2. Тривалість безморозного періоду, днів
3. Тривалість вегетаційного періоду, днів
4. Сума активних температур >10°С
5. Кількість опадів, мм
6. Коефіцієнт зволоження
|
5,5 — 7,0
150 — 160
190 — 210 2200 — 2600 550 — 650
1,9 — 2,8
|
7,0 — 7,6
160 — 170
190 — 215
2400 — 2800
400 — 550
1,4 — 1,8
|
8 — 10
170 — 200
210 — 245
2800—3400 300 — 450 0,4 — 0,8
|
Тут переважають дубові, дубово-грабові і дубово-кленово-липові
ліси. На понижених ділянках рельєфу формуються степові еко-
системи: лучні степи і остепнені луки, у складі яких переважають
дернинні злаки і багате різнотрав’я.
Рослинність Степу представлена різнотравно-типчаково-кови-
ловими і типчаково-ковиловими степами. На території Північного
Степу зустрічаються байрачні дубові ліси та зарості степових ча-
гарників: терну, степової вишні, мигдалю та ін. У зоні сухого степу
грунти формуються під полиново-типчаково-ковиловими степами.
В їх складі багато напівчагарників, ефемероїдів, ефемерів, лишай-
ників і синьозелених водоростей.
Грунтоутворюючі породи. 74,8% території республіки займа-
ють лесові породи: леси, лесовидні породи і оглеєні леси. Харак-
терними особливостями їх є висока пористість (45—50%) і кар-
бонатність (10—15%).
На Поліссі грунти формуються на водно-льодовикових відкла-
дах і морені. Водно-льодовикові відклади здебільшого складені з
середньо- та крупнозернистого кварцевого піску, інколи вони ма-
ють суглинковий механічний склад. Моренні відклади переважно
суглинкові з включенням гальки, валунів та інших грубих улам-
ків.
У заплавах річок залягають алювіальні відклади, які займа-
ють близько 9% території республіки. За віком виділяють сучас-
ні і давні відклади. Перші утворюють заплавну, а другі надзаплав-
ні тераси річок. Вони бувають різноманітного механічного складу,
але характерними ознаками для всіх є чітко виражена шарува-
тість і диференційованість за розміром часток.
Значні площі в республіці займають делювіальні відклади,
різноманітні глини та продукти вивітрювання місцевих порід.
Рельєф. 95% площі України займають рівнинні території, в
тому числі низовини — 70, височини — 25% (Маринич О. М. та ін-
ші, 1982). Широкі простори займають Поліська, Придніпровська,
Причорноморська низовини. Найбільшими височинами в респуб-
ліці є Волинська, Подільська, Придніпровська, Приазовська та
Донецька.
