Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ОХОРОНА ГРУНТІВ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ХІМІЧНИМИ ПРЕПАРАТАМИ




Інтенсивна система землеробства передбачає зас-
тосування високих доз мінеральних добрив, пестицидів та інших
продуктів хімічної промисловості. При грамотному, науково об-
грунтованому і раціональному їх застосуванні підвищуються ро-
дючість грунту і урожайність сільськогосподарських культур без
зниження якості продукції.

Безсистемне внесення .мінеральних добрив спричинює нега-
тивні наслідки. Надмірне внесення азотних добрив зумовлює під-
вищення концентрації нітратів у грунтових водах. Грунт і грунтові
води забруднює також і надлишок амонійного азоту, джерелом
якого є відходи тваринництва і міські стічні води. Аномально ви-
сокі концентрації азоту в грунтах і природних водах мають місце
навколо хімічних заводів, які виробляють азотні добрива.

Вживання питної води з високим вмістом азоту негативно впли-
ває на здоров’я людей. Амонійний азот окислюється до нітратів,
на що витрачається велика кількість кисню. Тому у водоймах з ви-
сокою концентрацією цієї форми азоту згодом настає кисневе го-
лодування всіх гідробіонтів, а вода стає протухлою.

Щоб зменшити надлишок азоту в грунтах і природних водах,
слід розширювати посівні площі бобових культур, застосовувати
повільно діючі форми азотних добрив, виготовляти компости з ор-ганічних решток, запроваджувати нові технології виробництва
азотних добрив.

Вміст фосфору в грунтах порівняно невеликий, а його природні
сполуки, як правило, малодоступні для рослин. Для нормального
живлення рослин азотом, фосфором і калієм їх співвідношення в
грунті має бути 1 : 1 : 1 або 1 : 2 : 2,5. Якщо співвідношення фос-
фору до азоту буде менше один до одного, тобто відносний вміст
фосфору менший за вміст азоту, то в тканинах рослин накопичу-
ються відновні сполуки азоту і їх концентрація може досягти
рівня канцерогенності. Тому фосфорні добрива слід систематично
вносити в грунт.

Внесений у грунт фосфор рослини засвоюють у меншій кілько-
сті, ніж азот. Коефіцієнт використання фосфору з мінеральних
добрив майже вдвічі менший, ніж азоту.

З кальцієм, алюмінієм та іншими металами фосфор утворює
нерозчинні і важкорозчинні сполуки. Все це змушує збільшувати
дози фосфорних добрив.

Підрахунки вчених агрохіміків показали, що з 10 частин фос-
фору, який витрачено на вирощування кормових рослин, одна час-
тина засвоюється людиною з продуктами харчування, три частини
залишаються увібраними грунтом, а шість частин з відходами тва-
ринницьких ферм змиваються у водойми, якщо їх не використову-
ють як органічні добрива. Ця частина фосфатів і є джерелом за-
бруднення природних вод. В наш час близько 3—4 млн т фосфатів
щорічно надходить з континентів у Світовий океан.

Одночасно відбувається інтенсивна фосфатизація суші. Основ-
ними джерелами її є виробництво і застосування мінеральних доб-
рив, біоцидів, детергентів, добування молюсків, водоростей, риб-
ний промисел, викиди промислових підприємств та ін.

Застосування фосфорних добрив у великих дозах призводить
до небажаного накопичення в грунтах деяких супутніх елементів:
стабільного стронцію, фтору, сполук урану, радію, торію та інших
елементів.

Внесення калійних добрив суттєво не впливає на навколишнє
середовище. Проте з калійними добривами вноситься значна кіль-
кість хлору. Накопичення його в грунтах, грунтових водах і водой-
мах призводить до негативних наслідків. Насамперед знижується
якість продукції багатьох сільськогосподарських культур. Так, у
картоплі формуються водянисті бульби з неприємним запахом.
Надлишки хлору негативно впливають на деякі процеси грунто-
утворення: в кислих грунтах він підкислює середовище, посилює
елювіальні процеси, а в нейтральних і лужних — спричинює солон-
цюватість.

Поряд з азотом, фосфором і калієм значну роль в житті рослин
відіграє сірка. Вона бере участь у перетворенні нітратів на аміно- кислоти. Тому при нестачі сірки в рослинах накопичується нітрат-
ний азот.

У грунтах сірки, як правило, достатньо для нормального життя
рослин. Джерелами надходження її у грунт є органічні і мінераль-
ні добрива і викиди промислових підприємств. Викиди промисло-
вих підприємств надходять в атмосферу і грунти у вигляді сухих
часток SO2, газоподібних сполук і кислих дощів.

При забрудненні ландшафтів оксид сірки крізь продихи пот-
рапляє в асиміляційну тканину рослин і спричинює зменшення су-
марної поверхні хлоропластів, що призводить до зниження інтен-
сивності фотосинтезу і зменшення продуктивності рослин.

В атмосфері оксид сірки SO2 окислюється в оксид SO3. Оксиди
азоту і сірки, які викидаються в атмосферу, розчиняються в крап-
линах туману і хмар і перетворюються на кислоти, які випадають
на землю з дощовими краплинами. Кислотні дощі підвищують кис-
лотність грунту до рН = 4,0, що негативно впливає на розвиток
культурних рослин.

Міграція мінеральних добрив з сільськогосподарських угідь у
водойми зумовлює їх евтрофікацію. Висока концентрація азоту,
фосфору та інших елементів спричинює інтенсивний розвиток во-
доростей і мікроорганізмів, процеси денінтрифікації, ресульфатації
з утворенням сірководню, метану, етилену. В таких водоймах ви-
никає гострий дефіцит кисню внаслідок використання його на ди-
хання водоростей і окислення органічних речовин.

Явище евтрофікації призводить до загибелі риби та інших тва-
рин водойми, захворювання людей і тварин, які п’ють цю воду.

Основними заходами охорони грунтів від забруднення міне-
ральними добривами та супутніми сполуками є внесення науково
обгрунтованих доз добрив, їх оптимальні форми і строки внесення.
Раціональне застосування органічних і мінеральних добрив стабі-
лізує баланс поживних елементів в грунті, не спричинює небажа-
них явищ, підвищує родючість грунту.

Ведення сільського і лісового господарства в наш час немож-
ливе без застосування пестицидів — отрутохімікатів для боротьби
з бур’янами, шкідниками і хворобами рослин. Вони захищають
сільськогосподарські і лісові культури, зберігають високий урожай.
Однак поряд з цим пестициди накопичуються в ландшафтах, вно-
сять небажані зміни в біоценозах, знищують тварин, призводять
до глибоких і незворотних порушень нормальних циклів біологіч-
ного кругообігу речовин. З продуктами харчування вони потрап-
ляють в організм людини і спричинюють захворювання або відхи-
лення від норми. Деякі з пестицидів зумовлюють мутації.

Частина пестицидів, що потрапила у грунт, затримується вбир-
ним комплексом, інша частина — з нисхідними потоками води міг-
рує в нижні горизонти.


Багато пестицидів є стійкими сполуками і тривалий час збері-
гаються в грунті. Вони переносяться вітрами, грунтовими водами
з продуктами харчування і таким чином поширюють свій вплив на
великій території. Навіть незначна концентрація пестицидів у грун-
тових водах змінює їх органо-лептичні властивості (смак, запах),
робить їх непридатними для пиття.

Якщо поле одноразово оброблене гербіцидами, то ця сполука
залишається в грунті кілька років. Це так звана залишкова ток-
сикація грунтів. Однією з її причин є ексудація отрутохімікатів
кореневою системою рослин. При обробці надземних органів рос-
лин гербіцидами їх молекули потрапляють у провідні тканини і з
внутрішнім потоком речовин досягають кореневої системи, де і за-
лишаються після відмирання рослин.

Основними заходами захисту грунтів від забруднення пестици-
дами є синтез і застосування малотоксичних і нестійких сполук,
зменшення їх доз. Вже розроблено кілька способів, які дають змо-
гу зменшити дози внесення пестицидів, не знижуючи їх ефектив-
ності. Найпоширенішими з них є застосування пестицидів одночас-
но з іншими агротехнічними заходами, застосування перспектив-
них форм отрутохімікатів, відмова від авіаційного і збільшення
наземного способу внесення, чергування застосування пестицидів
з неоднаковим механізмом дії та ін.

Частина пестицидів, яка потрапляє в грунт, через певний час
втрачає біоцидні властивості, відбувається детоксикація їх. Голов-
ний критерій детоксикації — повне розпадання молекул пестициду
на нетоксичні компоненти. У багатьох пестицидів цей процес зай-
має значний відрізок часу. Основний шлях детоксикації полярних
пестицидів — адсорбція їх колоїдним комплексом грунту. Природ-
на детоксикація відбувається також під впливом дистиляції пес-
тицидів з водними парами і перехід їх у газоподібний стан. Токси-
канти інтенсивно розпадаються під впливом ультрафіолетового
опромінення, в процесі життєдіяльності мікроорганізмів, в ткани-
нах рослин тощо.







Дата добавления: 2015-10-19; просмотров: 327. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.002 сек.) русская версия | украинская версия