Порядок виконання роботи. При виконанні роботи в навчальній кімнаті необхідно створити спокійну обстановку, виключити вплив на досліджуваних подразнюючих факторів

При виконанні роботи в навчальній кімнаті необхідно створити спокійну обстановку, виключити вплив на досліджуваних подразнюючих факторів. Досліджуваний повинен чітко виконувати алгоритм роботи, що задається комп’ютером. При цьому буде проведено ознайомлюваний цикл, цикл контролю засвоєння методики дослідження. Лише після цього буде розпочато власне дослідження. Досліджуваний у відповідь на звук, появу будь-якої цифри, або лише цифри, що закінчується на «5», натискуванням на клавішу зупиняє лічильник часу, який почав відлік з початком сигналу. Враховується також час утримування клавіші в натиснутому стані. Після закінчення дослідження у підсумковій таблиці буде представлено отримані результати.

 

3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи

Результати досліджень записати в протокол. Зробити висновки про механізми, які зумовлюють відмінності латентних періодів рухів на пред’явлені подразники.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю

 

Тестування за системою «Крок-1»

1. У хворого виявлено порушення пальценосової проби. Порушення функції якої структури головного мозку може бути причиною цього?

A. Мозочка

B. Гіпокампу

C. Ретикулярної формації

D. Червоних ядер

E. Вестибулярних ядер

2. У чоловіка 60 років крововилив у головний мозок спричинив тривалий сон. Пошкодження якої структури найімовірніше призвело до цього стану?

A. Ретикулярної формації

B. Гіпокампу

C. Чотиригорбикового тіла

D. Кори великих півкуль

E. Чорної субстанції

3. У хворого після черепно-мозкової травми дихання стало рідким і глибоким. Де знаходиться пошкодження?

A. Задній мозок

B. Гіпоталамус

C. Довгастий мозок

D. Кора великих півкуль

E. Мозочок

4. У жінки 64 років порушені тонкі рухи пальців рук, розвинута м’язова ригідність, тремор. Невропатолог діагностував хворобу Паркінсона. Ураження яких структур головного мозку привело до цієї хвороби?

A. Чорної субстанції.

B. Таламуса.

C. Червоних ядер.

D. Мозочка.

E. Ретикулярної формації.

5. У чоловіка 35 років, який перехворів на грип, ускладнений враженням ЦНС, значно збільшилася добова кількість сечі. Який з відділів мозку найбільш вірогідно був уражений?

A. Проміжний

B. Середній

C. Кінцевий

D. Задній

E. Спинний

 

Ситуаційні задачі

1. За інструкцією лікаря доторкнутися вказівним пальцем кінчика носу—людина не попадає. Який відділ мозку може бути вражений? Якими клінічними пробами можна виявити пошкодження цього відділу мозку? Розлад яких функцій має місце в даному випадку?

 

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

2. У хлопчика діагностовано пошкодження неостріарної групи ядер в зв’язку з ревматизмом, що призвело до виключення їх функції. Як це відобразилось на руховій активності і тонусі скелетної мускулатури? Функція яких ядер переважає і чому? Яке їх фізіологічне призначення?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Тема 13. Узагальнююче заняття з ролі нервової системи в регуляції рухових функцій

Теоретичні питання

1. Функціональна система.

2. Рефлекс. Визначення. Види рефлексів.

3. Рефлекторна дуга. Призначення кожної зі складових частин рефлекторної дуги (навести приклад).

4. Особливості проведення збудження по рефлекторній дузі:

· особливості передачі збудження через синапси; сучасні уявлення про структуру гальмівного та збуджуючих синапсів; ГПСП та ЗПСП, їх характеристика;

· однобічність проведення збудження по рефлекторній дузі;

· час рефлексу; визначення і характеристика складових його частин; синаптична затримка;

· сумація збудження (І.М.Сєченов); механізм просторової та часової сумації;

· трансформація ритму подразнення;

· післядія;

· посттетанічна потенціація.

5. Координація рефлекторної діяльності нервової системи:

6. центральне гальмування (І.М.Сєченов); сучасні уявлення про види гальмування в ЦНС; намалювати схеми;

7. іррадіація збудження в ЦНС; приклади; роботи Введенського, Шеррингтона; реципрокна іннервація, сучасні уявлення про її механізми (Екклс);

8. конвергенція; принцип загального кінцевого щляху; сучасні уявлення про полегшення і оклюзію; рефлекси алійовані та антагоністичні; принцип домінанти (А.А.Ухтомський).

9. Спинальний шок. Механізм спинального шоку.

10. Функціональна відмінність спино-мозкових корінців (закон Белла-Мажанді).

11. Рефлекторна функція спинного мозку. Спино-мозкові рефлекси людини, їх значення. Гама-петля.

12. Провідникова функція спинного мозку (висхідні, низхідні шляхи).

13. Фізіологія довгастого мозку; центри життєвонеобхідних рефлексів. Роль довгастого мозку у регуляції м’язового тонусу.

14. Фізіологія середнього мозку, його значення в забезпеченні статичних та стато-кінетичних рефлексів, регуляції м’язового тонусу.

15. Фізіологія мозочка. Роботи Лючіані, Орбелі.

16. Фізіологія таламусу. Значення специфічних та неспецифічних ядер.

17. Фізіологія гіпоталамусу.

18. Екстрапірамідна система. Роль стріопалідарної системи в регуляції м’язового тонусу, рухів, вегетативних функцій.

19. Фізіологія низхідного та висхідного віділів ретикулярної формації.

20. Первинна моторна зона кори (поле 4), її функціональна організація та роль у регуляції рухових функцій.

21. Премоторна та додаткова моторні зони кори, їх організація та роль у регуляції рухових функцій.

22. Аферентні зв’язки моторної кори. Передача сигналів від моторних зон кори до м’язів.

23. Локомоції людини, їх регуляція. Програмування рухів.

24. Функціональна структура довільних рухів. Вікові зміни рухових функцій

 

Основні схеми, які повинні уміти малювати та пояснювати студенти

1. Схема будови рефлекторної дуги на прикладі дуги згинального захисного рефлекса.

2. Схема, що пояснює механізми передачі збудження через центральний синапс.

3. Схема, що пояснює механізми розвитку постсинаптичного гальмування

4. Схема, що пояснює механізми розвитку пресинаптичного гальмування.

5. Схема, що пояснює механізми розвитку зворотного гальмування.

6. Схеми, що пояснюють механізми розвитку просторової та часової сумації ЗПСП і ГПСП.

7. Схема гама-петлі.

8. Схема, яка пояснює роль стовбурових рухових ядер і моторної кори в забезпеченні антигравітаційної пози тіла, і яка дозволяє зрозуміти механізми децеребраційної ригідності.

 

Література

Основна:

· Фізіологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. закладів /В.Г. Шевчук, В.М. Мороз, С.М.Бєлан, М.Р.Гжегоцький, М.В.Йолтухівський; за редакцією В.Г.Шевчука.ї Вінниця: Нова Книга, 2012.- 448 с.

· Нормальна фізіологія / За ред. В.І.Філімонова. - К.: Здоров’я, 1994.- 608 с.

· Фізіологія нервової системи. /За ред. В.М. Мороз, Н.В. Братусь, О.В. Власенко, П.Т. Дацишин, М.В. Йолтухівський – Вінниця 2001.

· Посібник з нормальної фізіології / За ред. В.Г.Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К.: Здоров’я, 1995. – 368 с.

· Учебные задания для студентов по нормальной физиологии человека (ситуационные задачи):

· Физиология возбуждения, центральная нервная система / Под ред. Н.В.Братусь. – Винница, 1984. – 16 с.

· Методичні рекомендації для аудиторної самостійної роботи студентів 2-го курсу з нормальної фізіології (За ред. В.М.Мороза. - Вінниця, 1993. - С. 13-24.

 

Додаткова:

· Нормальная физиология / В.И.Филимонов. – Запорожье, 1994. – 376 с.

· Физиология человека / Под ред. Г.И.Косицкого. - М.: Медицина, 1985. – 554 с.

· Физиология человека / Под ред. Е.Б.Бабского. - М.: Медицина, 1972. – 656 с.

· Физиология человека / В 2-х томах. Т. I (Под ред. В.М.Покровского, Г.Ф.Коротько. – М.: Медицина, 1997. – 448 с.

· Физиология человека / В 3-х томах. Т.1. Пер. с анг. / Под ред. Р.Шмидта и Г.Тевса. - М.: Мир, 1996.

· Общий курс физиологии человека и животных. В 2 кн. Кн. 1. Физиология нервной, мышечной и сенсорной систем / Под ред. А.Д.Ноздрачёва. – М.: Высш.шк., 1991. – 512 с.

· Основы физиологии человека. /В 2-х томах. Т. 2 / Под ред. Б.И.Ткаченко. – СПб, 1994. – 413 с.

· Коробков А.В., Чеснокова С.А. Атлас по нормальной физиологии / Под ред. H.А.Агаджаняна. - М.: Высшая школа, 1986. - 351 с.

· Руководство к практическим занятиям по физиологии / Под ред. Г.И.Косицкого, В.А.Полянцева. - М.: Медицина, 1988. – 288 с.

· Костюк П.Г. Физиология центральной нервной системы. - Київ: Вища школа, 1977. - 320 с.

· Серков Ф.Н., Казаков В.Н. Нейрофизиология таламуса. - Київ, 1980. - 280 с.

· Сеченов И.М. (1863) Рефлексы головного мозга. - М.: Изд-во АН СССР, 1961. - 100 с.

· Судаков К.В. Теория функциональных систем: истоки, этапы развития, экспериментальные доказательства, общие постулаты. - М., 1996. - 95 с.

· Физиология движений. / В серии: Руководство по физиологии/. - Л.: Hаука, 1976. -.

· Физиология вегетативной нервной системы. / В серии: Руководство по физиологии/. Л.: Наука, 1981. - 752 с.

· Частная физиология нервной системы. /В серии: Руководство по физиологии/. - Л.: Hаука, 1983. - 734 с.

· Клиническая нейрофизиология. - Л.: Наука, 1972.- 345 с.

· Методы клинической нейрофизиологии. - Л.: Наука, 1977.- 356 с.

· Болезни вегетативной нервной системы / Под ред. А.М.Вейна. – М.: Медицина, 1991. – 624 с.

· Hервные болезни / Под ред. А.А. Яроша. - Киев: Вища школа, 1985. - С.20-31, 58-70, 71-78.

· Баев К.В. Hейронные механизмы программирования спинным мозгом ритмических движений. - Киев: Hаук. думка, 1984. - С. 156.

· Хаулике И. Вегетативная нервная система. - Бухарест, 1978. - 350 с.

· Экклс Дж. Тормозные пути центральной нервной системы. - М., 1972.

· Яновський I.I., Ужако П.В. Фiзiологiя людини i тварин. Практикум. - К.: Вища школа, 1991. – 235 с.

Додаткова:

·В.М.Мороз, Н.В.Братусь, О.В.Власенко, П.Т.Дацишин, М.В.Йолтухівський. Фізіологія нервової системи: Навчальний посібник для медичних вузів.- Вінниця-Київ.- 2001.- 213 с.

·Людина. Навчальний посібник з анатомії та фізіології.- Львів.- (2-ге оновлене видання) //За ред. О. Заячківської, М. Гжегоцького.- 2002.- 240 с.

·В.М.Мороз, М.В.Йолтухівський, Н.В.Бєлік, О.В.Богомаз, Т.І.Борейко, Л.Ю.Бурєннікова, Т.О.Величко, О.В.Власенко, І.В.Гусакова, П.Т.Дацишин, О.В.Довгань, С.В.Коновалов, Я.В.Кузьмінський, О.В.Левчук, О.Д.Омельченко, І.Л.Рокунець, Л.О.Соловйова, К.В.Супрунов, Л.Л.Хмель, О.М.Шаповал. Фізіологія: Навчальний посібник для медичних і фармацевтичних ВНЗ./ - Вінниця.- 2008.- 246 с.

·Физиология человека: В 3-х томах. Пер. с англ., издание 2-е дополненное и переработанное /Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса. - М.: Мир, 1996.- Т.1 – 323 с., Т.2 – 313 с, Т.3 – 198 с.

·Физиология человека /В 2-х томах. Т.1. /Под ред В.М. Покровского, Г.Ф. Коротько. – М.: Медицина, 1997. – 448 с.

·Основы физиологии человека. /В 2-х томах. Т.1./Под ред. Б.И.Ткаченко.– С.Пб, 1994.- 413с.

·Богач П.Г., Клевець М.Ю., Рибальченко В.К. Основи електрофізіології. - Київ: Вища школа, 1984.

·Катц Б.Н. Нерв, мышца, синапс. - М.: Мир, 1968.

·Коган А.Б. Электрофизиология. - М.: Высш. шк., 1969.

·Костюк П.Г. Физиология центральной нервной системы.- Київ: Вища школа, 1977.–320с.

·Філімонов В.І. Фізіологія людини в запитаннях і відповідях. Навчальний посібник.- Вінниця: Нова Книга, 2010.- 456 с.

·Посібник з фізіології /За ред. В.Г.Шевчука.- Вінниця; НОВА КНИ ГА, 2005.- 576 с.

·Орлов Р.С., Ноздрачев А.Д. Нормальная физиология: Учебник.- ГЭОТАР-Медиа, 2005.- 696с.

·Филимонов В.И. Руководство по общей и клинической физиологии.- М.: Медицинское информационное агентство, 2002.- 958 с.

·Физиология человека: Учебник (В двух томах) В.М. Покровский, Г.Ф. Коротько, В.И.Кобрин и др.; Под ред. В.М.Покровского, Г.Ф.Коротько.- М.:Медицина, 2002.- Т.1- 448 с., Т.2. – 368с.

·Агаджанян Н.А., Тель Л.З., Циркин В.И., Чеснокова С.А. Физиология человека.- М.: Медицинская книга, Н. Новгород: Издательство НГМА, 2001.- 526 с.

·Физиология человека: учебник /В.И.Филимонов.- К.: Медицина, 2008.- 816 с.

·Физиология с основами анатомии человека: Учебное пособие /В.И. Филимонов, А.Н. Бражников.- Запорожье.- 2000.- 411 с.

·Коробков А.В., Чеснокова С.А. Атлас по нормальной физиологии: Пособие для студ. мед. и биол-спец. вузов /Под ред. Н.А.Агаджаняна.- М.: Высшая школа, 1986.- 351 с.

·Нормальная физиология /В.И.Филимонов.- Запорожье, 1995. - 376 с.

·Физиология человека /Под ред. Е.Б.Бабского. -1972.- М.: Медицина, 1972.-656с.

·Физиология человека /Под ред. Г.И.Косицкого. - М.: Медицина, 1985.-– 554 с.

 

Тема 14. Структурно-функціональна організація автономної нервової системи, її роль у регуляції вісцеральних функцій

1. Теоретичні питання до заняття

1. Структурно-функціональна організація автономної нервової системи. Симпатичний, парасимпатичний та метасимпатичний відділи, їх роль у регуляції вісцеральних функцій.

2. Автономні рефлекси, особливості будови еферентної ланки їх рефлекторних дуг. Автономні ганглії, їх функції.

3. Механізми передачі збудження у гангліонарних і нервовоорганних синапсах симпатичної і парасимпатичної систем.

4. Нейромедіатори автономної нервової системи. Види циторецепторів (холінергічні, адренергічні, пуринергічні, серотонінергічні та інші).

5. Блокатори передачі збудження в синапсах.

6. Впливи симпатичного, парасимпатичного та метасимпатичного відділів на функції органів.

7. Центральне регулювання вісцеральних функцій. Інтегративні центри регуляції вісцеральних функцій. Роль стовбура мозку.

8. Гіпоталамус, його аферентні й еферентні зв’язки. Функції гіпоталамуса у регуляції вісцеральних функцій.

9. Ситуаційні задачі.

10. Тестування за системою „Крок-1”.