Для детального тестування

Фактор	Вплив на розмір вибірки	Коментар
Підвищення аудиторської оцінки ризику суттєвого викривлення	Збільшення	Чим вища аудиторська оцінка ризику суттєвого викривлення, тим більшим має бути розмір вибірки. Властивий ризик та ризик контролю впливають на аудиторську оцінку ризику суттєвого викривлення. Наприклад, якщо аудитор не виконує тестів контролю, аудиторська оцінка ризику може бути знижена лише шляхом зниження ризику невиявлення. Чим нижчим є ризик невиявлення, тим більшим повинен бути розмір вибірки.
Збільшення використання інших процедур по суті, спрямованих на одне й те ж твердження	Зменшення	Чим більше аудитор покладається на інші процедури по суті (детальні тести або аналітичні процедури по суті), тим нижчий рівень впевненості буде вимагатися аудитором від вибірки, отже, тим меншого розміру може бути вибірка.
Підвищення бажаного рівня впевненості аудитора в тому, що фактичне викривлення у сукупності не перевищує припустимого викривлення	Збільшення	Чим вищий рівень впевненості бажає забезпечити аудитор стосовно того, що результати вибірки є насправді ознакою фактичної суми викривлення у сукупності, тим більшим має бути розмір вибірки
Підвищення припустимого викривлення	Зменшення	Чим нижче припустиме викривлення, тим більшою має бути вибірка.
Підвищення суми викривлення, яке аудитор очікує знайти у сукупності	Збільшення	Чим вища сума викривлення, яку аудитор очікує знайти у сукупності, тим більшого розміру повинна бути вибірка для того, щоб аудитор мав змогу зробити обґрунтовану оцінку фактичного ступеню відхилення. Фактори, що пов’язані з розглядом очікуваного ступеню відхилення, включають ступінь, до якого значення елементів визначаються суб’єктивно, результати процедур оцінки ризику, результати тестів контролю, результати процедур що застосовувалися у попередніх періодах та результати інших процедур по суті.
Стратифікація сукупності у випадку доцільності	Зменшення	При існуванні широкого діапазону (мінливість) грошового виміру елементів сукупності, стратифікування сукупності може бути корисним. Якщо сукупність можна стратифікувати, сукупність вибірок загалом буде меншою, ніж розмір вибірки, яка була б необхідною для досягнення заданого рівня ризику вибірки, коли одна вибірка була б зроблена з усієї сукупності.
Кількість одиниць у сукупності	Незначний вплив	Для великих сукупностей фактичний розмір сукупності має невеликий вплив (або не має жодного) на розмір вибірки. Проте, для малих сукупностей вибірковий аудит часто не такий ефективний, як альтернативні методи отримання достатніх та відповідних аудиторських доказів. Однак, при використанні методу на основі вартісної величини, підвищення грошової цінності сукупності збільшує розмір вибірки.

 

Аудитор повинен вибрати елементи для вибірки таким чином, щоб кожна одиниця вибірки у сукупності могла бути вибрана. (п. 8 МСА 530)

У статистичній вибірці елементи вибірки вибираються таким чином, щоб кожен елемент вибірки мав певну ймовірність бути вибраним. У нестатистичній вибірці щоб вибрати елементи вибірки використовується судження. Зважаючи на те, що мета вибіркового методу – надати обґрунтовану основу для того, щоб аудитор міг зробити висновки про сукупність, з якої вибирається вибірка, важливо, щоб аудитор вибирав характерну вибірку, щоб уникнути упереджень, вибираючи елементи вибірки, які мають риси, характерні для сукупності.

Основні методи відбору елементів вибірки:

випадковий відбір (застосовується з використанням генератора випадкових чисел або таблиць випадкових чисел).

системний відбір (визначається інтервали вибірки (N) шляхом ділення кількості одиниць у сукупності на розмір вибірки, і, маючи визначену початкову точку вибирається кожна N - та одиниця вибірки);

безсистемний відбір (аудитор відбирає елементи, не слідуючи структурованій техніці, тим не менш аудитор все рівно повинен уникати будь-яких свідомих упереджень або передбачуваності; безсистемний відбір не застосовується при використанні статистичної вибірки);

блочний відбір (включає відбір блоку (блоків) суміжних елементів у сукупності, однак цей метод рідко вважається належною технікою відбору елементів, при якій аудитор має намір зробити обґрунтовані висновки про початкову сукупність, що базується на вибірці)

У разі класичної вибірки за кількісними ознаками для відбору елементів застосовується таблиця випадкових чисел або генератор випадкових чисел.

У разі вибірки елементів в грошовому виразі необхідно визначити крок вибірки. Крок вибірки визначається за формулою:

 

S = N / n

N – обсяг генеральної сукупності (в грошовому виразі);

n – обсяг вибірки.

Перший грошовий елемент вибірки визначається довільним чином, використовуючи таблицю випадкових чисел. Кожен подальший грошовий елемент буде дорівнювати попередньому елементу плюс крок вибірки.

Виконання процедур аудиту

Аудитор повинен виконувати процедури відповідно до конкретної мети щодо кожного відібраного елементу.(п. 9 МСА 530)

Якщо процедура аудиту не може застосовуватися для вибраного елементу, аудитор повинен виконати процедуру по заміні елементу. (п. 10 МСА 530)

Якщо аудитор не може застосувати визначені процедури аудиту або відповідні альтернативні процедури до вибраного елементу, аудитор повинен вважати елемент відхиленням при тестуванні контролю або викривленням при детальному тестуванні (п. 11 МСА 530)

Характер та причини відхилень та викривлень

Аудитор повинен дослідити характер та причину будь-яких ідентифікованих відхилень чи викривлень та оцінити їхній можливий вплив на цілі аудиту та інші сфери аудиторської перевірки. (п. 12 МСА 530)

Аналізуючи ідентифіковані відхилення та викривлення, аудитор може помітити немало спільних рис, наприклад, тип операції, місце, асортимент продукції або період часу. За таких обставин аудитор може вирішити ідентифікувати всі елементи в сукупності, які мають спільну рису та поширити процедури аудиту на такі елементи. Крім того, такі відхилення або викривлення можуть бути навмисними та вказувати на можливість шахрайства.

Прогнозна оцінка викривлень

Аудитор повинен спроектувати знайдені у вибірці викривлення на сукупність. (п. 14 МСА 530)

Аудитор робить прогнозну оцінку викривлень в сукупності для того, щоб отримати межі обсягів викривлення та порівняти з припустимим викривленням.

Коли викривлення було встановлене як аномальне, його можна виключити при проведенні прогнозної оцінки викривлень у сукупності. Однак, вплив будь-якого з таких викривлень все рівно потребує додаткового розгляду.

Для тестів контролю не потрібно проводити прогнозну оцінку відхилень, оскільки ступінь відхилення вибірки також є прогнозованим ступенем відхилення сукупності в цілому.

Проекція викривлень у разі застосування класичної вибірки за кількісними ознаками.

1) Розраховується точкова оцінка для загальної помилки (точкова оцінка – це пряма екстраполяція від помилок у вибірці до помилок в генеральній сукупності).

Ê= N * Σ ej / n

ej – викривлення j-го елементу

2) Розраховується стандартне відхилення сукупності за результатами вибірки за формулою:

____________________

Sd = √ Σ (ej – ē)2 / (n – 1)

де

ē = Σ ej / n

3) Розраховується інтервал точності (CPI) для оцінки загальної помилки сукупності, використовуючи у якості критерію прийняття рішення коефіцієнт ризику уявної достовірності Zβ:

__ ______________

CPI = N * Zβ * Sd /√ n * √(N – n) / (N-1)]

4) Розраховуються довірчі інтервали, а саме, верхній довірчий інтервал (UEB) і нижній довірчий інтервал (LEB).

UEB = Ê + CPI

LEB = Ê - CPI

Прийняття рішення.

Якщо двосторонній довірчий інтервал повністю потрапляє між позитивною (ТМ) і негативною (-TM) допустимими погрішностями, приймається рішення, що генеральна сукупність не містить суттєвої помилки.

Інакше робимо висновок про наявність суттєвих помилок в сукупності. В цьому випадку можливо декілька варіантів дій: збільшення обсягу вибірки; виконання додаткових аудиторських процедур в специфічних областях; розгляд необхідності висловлення думки, відмінної від позитивної.

Проекція викривлень у разі застосування вибірки елементів у грошовому виразі.

1. Визначається сумарна спроектована передбачувана помилку (GPLEo) і загальна верхня межа погрішності (TUELo) для випадків завищення сум (без урахування випадків заниження сум).

2. Визначається сумарна спроектована передбачувана помилка (GPLEu) і загальна верхня межа погрішності (TUELu) для випадків заниження сум (без урахування випадків завищення сум).

3. Визначається підсумкова спроектована передбачувана помилка (PLE) складанням значень двох сумарних спроектованих передбачуваних помилок, звертаючи увагу на характер підсумку (завищення або заниження).

4. Визначаються підсумкові верхні межі (NUELo для завищених сум і NUELu для занижених сум), зменшуючи загальні верхні межі погрішності на відповідні протилежні сумарні спроектовані передбачувані помилки.

Прийняття рішення.

Найбільш ймовірною помилкою в генеральній сукупності буде PLE, значення якої може знаходитися в інтервалі між NUELu (заниження) і NUELo (завищення). Якщо підсумкова верхня межа для завищених сум (NUELo) і підсумкова верхня межа для занижених сум (NUELu) менше допустимої погрішності (ТМ), то приймається рішення про те, що генеральна сукупність не містить суттєвої помилки. Якщо ж хоч б одна з підсумкових верхніх меж перевищує допустиму погрішність, робимо висновок про наявність суттєвих помилок в сукупності.

Оцінка результатів вибірки

Аудитор повинен оцінити:

- результати вибірки;

- того, чи використання вибірки забезпечило обґрунтовану основу для висновків про сукупність, яка перевірялася. (п. 15 МСА 530)

У випадку тестів контролю неочікувано високий рівень відхилення може призвести до збільшення оціненого ризику суттєвого викривлення (якщо не одержано подальших аудиторських доказів, що обґрунтовують початкову оцінку). У випадку детальних тестів неочікувано велике викривлення може змусити аудитора вважати, що залишок на рахунку або клас операцій є суттєво викривленими (за відсутності подальших аудиторських доказів, що суттєвих викривлень немає).

Якщо аудитор робить висновок про те, що вибіркова перевірка не надала обґрунтованої основи для висновків про сукупність, яка перевірялася, то аудитор може:

- одати запит управлінському персоналу про дослідження викривлень, які були ідентифіковані та подальшу вірогідність виникнення викривлень, а також зробити всі необхідні виправлення, або

- модифікувати характер, час та обсяг подальших аудиторських процедур.