Управлінська модель СВА.

Внутрішній аудит є найдієвішим інструментом, який дає змогу виявляти можливості для підвищення ефективності бізнесу.

На необхідність запровадження на підприємстві внутрішнього аудиту впливає насамперед так званий ефект масштабу, який полягає в тому, що спочатку у міру зростання масштабів виробництва підприємство досягає зниження його витрат за рахунок низки факторів, і це є позитивним ефектом. Проте при цьому існує і негативний ефект, який полягає в тому, що виникають деякі проблеми, пов'язані з управлінням та координуванням діяльності підприємства.

Зі зростанням масштабів виробництва і диверсифікації бізнесу розширюються управлінські ланки, що поділяють вищий управлінський персонал та рівні управління, на яких відбувається впровадження робочих програм, а тому виникають проблеми обміну інформацією:

- зростає ймовірність прийняття рішень, які суперечать одне одному;

- знижується ступінь контролю за виконанням рішень, що підвищує ризик прийняття неправильних управлінських рішень та зловживань персоналу.

Для вирішення цих проблем на допомогу керівництву приходить служба внутрішнього аудиту, яка забезпечує захист від помилок і зловживань шляхом ідентифікації можливих зон ризику в системі керування й розробки рекомендацій щодо ліквідації слабких місць і запровадження заходів, спрямованих на підвищення ефективності системи керування для досягнення основних цілей такого підприємства.

Фактори, що впливають на необхідність створення служби внутрішнього аудиту

Рішення про необхідність створення на підприємстві підрозділу внутрішнього аудиту приймають власники та вищий управлінський персонал. На прийняття рішення впливає низка факторів, до яких належать: розподіл функцій володіння й управління бізнесом, розмір і структура підприємства, рівень ризиків, який супроводжує його діяльність. У тому випадку, коли власники підприємства одночасно є менеджерами та самостійно контролюють усі аспекти бізнесу, запровадження внутрішнього аудиту не є необхідним.

Однак зі збільшенням обсягів виробництва, розширенням видів діяльності та підвищенням складності процесів управління на підприємстві у власників цих підприємств виникають проблеми щодо контролю та підконтрольності всіх ситуацій. Отже, в цьому випадку внутрішній аудит є необхідною умовою зростання якості системи управління.

Внутрішній аудит також є необхідним для вищого управлінського персоналу, що не є власниками підприємства.

Завдання менеджменту – керувати бізнесом для досягнення цілей, визначених власниками, найефективнішим шляхом. На успіх вирішення цього завдання впливають такі питання: чи володіє менеджмент інформацією, необхідною для прийняття правильних управлінських рішень, та чи існує ефективна система контролю за виконанням цих рішень, які приймаються менеджментом.

Внутрішній аудит, виходячи зі специфіки своєї діяльності, володіє всією інформацією за всіма аспектами діяльності підприємства та різними інструментами для узагальнення і аналізу даних. Таким чином, внутрішній аудит є об'єктивним джерелом, який допомагає менеджерам з іншого боку оцінювати якість виконання управлінських рішень.

Функція внутрішнього аудиту особливо важлива, коли підприємство має географічно відокремлені філії або підрозділи, керівництво яких приймає самостійні рішення. Керівництво головного підприємства потребує надходження достовірної інформації про їх діяльність щодо здійснення контролю та оцінки рішень, які приймаються керівництвом філій.

Внутрішній аудит надає допомогу у своєчасному отриманні й аналізі зазначеної інформації. Наявність у компанії внутрішнього аудиту також підвищує довіру і впевненість інвесторів та інших зацікавлених сторін у раціональному використанні ресурсів, збереженні активів, оптимізації ризиків діяльності, прозорості компанії та відповідності діяльності підприємства кращим зразкам корпоративного управління.

У сучасних умовах економічного розвитку України до вищезазначених факторів додається низка інших. Це бажання власників і вищого керівництва вдосконалити структуру та організацію бізнес-процесів, що може привести до суттєвої економії ресурсів підприємства.

Короткострокові або довгострокові плани підприємств щодо виходу на міжнародні ринки капіталу також вимагають необхідності створення служб внутрішнього аудиту. Це обумовлено тим, що правила великих фондових бірж передбачають наявність на підприємстві внутрішнього аудиту як обов'язкової умови для внесення цінних паперів компанії до котирувальних списків бірж.

Переваги й обмеження внутрішнього аудиту

Створення служби внутрішнього аудиту на підприємстві дасть змогу:

- забезпечити ефективне функціонування, стабільність і відповідний визначеним цілям розвиток підприємства в умовах ринкової конкуренції;

- зберігати і продуктивно використовувати ресурси та потенціал підприємства;

- своєчасно виявляти і мінімізувати комерційні, фінансові та інші ризики в управлінні підприємством;

- сформувати адекватну сучасним умовам господарювання, які постійно змінюються, систему інформаційного забезпечення всіх рівнів управління, що дасть змогу миттєво реагувати на зміни внутрішнього й зовнішнього середовища та своєчасно адаптувати функціонування підприємства до цих змін.

Однак треба пам'ятати, що внутрішній аудит не є універсальним рішенням усіх проблем підприємства. Наприклад, внутрішній аудит:

- не може ліквідувати або ідентифікувати всі випадки людських помилок або зловживань, але може мінімізувати їх вірогідність і підвищити ймовірність їх швидкого знаходження шляхом аудиту систем та процедур;

- не може проводити аудит кожного бізнес-процесу щороку, але може оптимізувати відбір напрямів діяльності, що перевіряються, шляхом проведення попередніх аналітичних процедур;

- не повинен розробляти процедури бізнес-процесів для підрозділів підприємства, тому що це негативно впливатиме на незалежність внутрішнього аудиту, але може аналізувати процедури, розроблені іншими підрозділами, на відповідність їх ефективності в межах системи внутрішнього контролю підприємства.

Внутрішній аудит або контрольно-ревізійна служба

Виникає питання: навіщо створювати службу внутрішнього аудиту, якщо на підприємстві вже є ревізійна служба або контрольно-ревізійний відділ?

Дійсно, традиційно на українських підприємствах функціонують саме такі служби, які зазвичай виконують два типи перевірок:

перший – це непланова перевірка, що проводиться на замовлення керівництва підприємства. Результати цієї перевірки необхідні для отримання безумовних доказів фактів шахрайства, зловживань та порушень працівниками встановлених норм і процедур;

другий – планова перевірка, яка здійснюється з метою контролю за виконанням внутрішнього регламенту у вигляді внутрішніх інструкцій, розпоряджень, наказів тощо.

Внутрішні аудитори також здійснюють подібну роботу, проте існують суттєві розбіжності між внутрішнім аудитом та контрольно-ревізійної роботою. При розробці стратегічного плану роботи на рік або на декілька років вперед внутрішні аудитори визначають насамперед основні зони ризику для компанії, а потім розподіляють ресурси часу та фахівців таким чином, щоб найбільш ризиковані сфери діяльності були перевірені першочергово. Фахівці контрольно-ревізійних відділів при розробці плану перевірок звичайно не враховують ризиків підприємства.

Друга значна відмінність між внутрішнім аудитом та контрольно-ревізійною службою – це відповідні методи перевірки. Контрольно-ревізійні служби працюють в основному на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, з первинними документами. Але вони не використовують у своїй діяльності методи, які є необхідною частиною внутрішнього аудиту, наприклад вивчення виробничих процесів, побудову органограм, проведення анкетування та інтерв'ю з працівниками і керівниками підрозділів з метою досконального розгляду суті проблеми.

Внутрішній та зовнішній аудит

Необхідно також зазначити, що рішення про необхідність створення внутрішнього аудиту не повинно визначатися наявністю у компанії зовнішнього аудиту, тому що внутрішній та зовнішній аудити виконують різні функції.

По-перше, зовнішній аудит традиційно займається підтвердженням достовірності фінансової звітності підприємства та фокусує увагу на операціях і подіях, що можуть суттєво впливати на цю характеристику. Внутрішній аудит насамперед має завдання оцінювати існуючі системи контролю й управління ризиками підприємства та зосереджується на операціях і подіях, які не сприяють ефективному досягненню визначених цілей на підприємстві.

По-друге, зовнішній аудит не здійснює оцінку економічної обгрунтованості управлінських рішень і ефективності діяльності окремих підрозділів підприємства, що є одним з основних завдань внутрішнього аудиту.

По-третє, зовнішній аудит виконує завдання для зовнішніх зацікавлених сторін – потенційних інвесторів, кредиторів та інших користувачів, а внутрішній аудит перш за все виконує завдання в інтересах власників і менеджерів підприємства.

Однак звертаємо увагу, що ефективний внутрішній аудит в принципі може знизити витрати підприємства на зовнішній аудит, але не в змозі зовсім відмінити його необхідність. Також треба пам'ятати, що не рекомендується використовувати зовнішнього аудитора як внутрішнього, оскільки одночасне виконання таких послуг може призвести до конфлікту інтересів зовнішнього та внутрішнього аудиту.