Характеристики добре складеного аудиторського висновку

1. Викладення фактів про стан речей. В цьому розділі визначається характер та обсяги незадовільного стану установи. В ньому дається відповідь на питання: “Які виявлено порушення?” Чітку та повну картину про стан речей можна отримати з аудиторського висновку про перевірку, проведену згідно належних критеріїв оцінки.

2. Критерії. В цьому розділі встановлюється законність результатів перевірки шляхом визначення критеріїв оцінки та дається відповідь на питання: “За якими стандартами проводилась оцінка?” У фінансовому аудиті та аудиті на відповідність вимогам систем внутрішнього контролю критеріями можуть виступати: точність, суттєвість, стабільність чи відповідність загальноприйнятим принципам бухгалтерського обліку та вимогам, встановленим законодавством та нормативними актами. При проведенні аудиторської перевірки ефективності та економічності діяльності, а також аудиту досягнення запланованих результатів, критерії можуть бути визначені в положеннях про місію, діяльність чи функції відділу, що перевіряється; в стандартах виконання роботи, продуктивності праці та витрат; у договірних контрактах; у встановлених цілях діяльності установи; в політиці та процедурах та інших інструкціях установи; а також у зовнішніх джерелах, які встановлюють загальноприйняті критерії.

3. Наслідки. Цей розділ визначає фактичний або потенційний вплив незадовільного стану на діяльність установи та дає відповідь на питання: “До чого це призводить така негативна ситуація?”

Значущість будь-якого ситуації звичайно оцінюється за її наслідками. При проведенні операційного аудиту зниження ефективності або економічності діяльності, або не досягнення запланованих результатів є достатніми критеріями для оцінки наслідків. Вони звичайно виражаються у кількісних показниках, наприклад, в доларах, кількості персоналу, одиницях продукції, кількості матеріалу, кількості операцій або кількості витраченого часу. Якщо фактичні наслідки не можливо з’ясувати, то інколи може бути корисним визначити потенційні (можливі) чи нематеріальні наслідки для того, щоб показати важливість такого ситуації.

4. Причини. Четвертий розділ визначає причини, які призвели до незадовільного стану та відповідає на питання: “Чому це сталося?”

Якщо незадовільний стан спостерігається протягом довгого періоду часу або якщо він погіршується, необхідно також викласти причини виникнення такої ситуації.

Визначення причин незадовільного стану є необхідною передумовою для того, щоб рекомендації, щодо заходів для виправлення ситуації, були дійсно корисними. Причини можуть бути досить явними або їх можна з’ясувати шляхом логічних міркувань з метою надання рекомендацій із зазначенням особливих та практичних шляхів для виправлення незадовільного стану. Однак, неможливість з’ясувати причини такого стану може також означати обмеженість чи недоліки аудиторської роботи, або причини було не визначено навмисно з метою уникнути прямої конфронтації з відповідальними особами.

5. Рекомендації. Цей останній розділ містить пропозиції щодо усунення недоліків та дає відповідь на питання: “Що необхідно зробити?”

Зв’язок між рекомендаціями аудитора та причинами, які викликали такий стан, має бути чітко та логічно викладений. Якщо такий зв’язок існує, то є велика ймовірність того, що запропоновані дії будуть впроваджені та належним чином керовані. Рекомендації в аудиторському звіті повинні чітко показувати, що саме необхідно змінити або виправити. За процес впровадження цих змін відповідає керівник відділу, в якому проводилась аудиторська перевірка. Такі загальні рекомендації, як наприклад, “приділити більшу увагу”, “переглянути системи контролю”, “вивчити проблему”, “обговорити питання”, не можна використовувати в аудиторському звіті, але іноді вони є доречними у підсумкових звітах для того, щоб звернути увагу вищого керівництва на схожі проблеми, виявлені у декількох сферах діяльності.

Якщо переваги впровадження запропонованих дій не є очевидними, вони мають бути викладені в рекомендаціях. Вартість впровадження запропонованих дій необхідно завжди порівнювати з величиною ризику.

Рекомендації треба направляти особі, яка має повноваження вжити заходів.

Добре викладені результати аудиторської перевірки включають: суть виявлених порушень; критерії, які використовувались для виявлення порушень; причини незадовільного стану; важливість наслідків такого стану; а також що, на думку аудитора, необхідно зробити ля виправлення ситуації. Повністю оформлені результати аудиторської перевірки, які складаються з п’яти наведених вище розділів, мають бути простими для розуміння та розкривати відповідним керівним особам установи наслідки та значущість виявлених порушень.

Кожний результат має оформлятись на бланку “Результати аудиторської перевірки”, та включатись до робочої документації внутрішнього аудитора.

Кожний аудиторський висновок повинен мати наступні сім характеристик:

1. Достовірність. Аудиторський висновок має підтверджуватися фактами. Надзвичайно важливо, щоб ступінь довіри до служби внутрішнього аудиту та до кожного аудитора була найвищою завдяки інформативним неупередженим та об’єктивним аудиторським висновкам.

2. Зрозумілість. Аудиторський висновок має бути зрозумілим та прозорим. Дуже важливо, щоб ваш висновок не потребував додаткових усних пояснень або коментарів. Аудиторський висновок має бути окремим самостійним документом.

3. Кількісні характеристики. Усі коментарі мають максимально супроводжуватись кількісними даними з метою підкреслення серйозності можливих наслідків. Прикладом кількісних даних можуть бути: суми в гривнах, обсяг аудиту, кількість винятків з аудиторських тестів.

4. Стислий виклад. Аудиторський висновок має бути стислим та доречним, але це не обов’язково означає, що він має бути коротким.

5. Неупередженість. Аудиторський висновок має зберігати дипломатичну зваженість, з огляду на сприйнятливість адресатів цього висновку. Наголос треба робити на необхідності вдосконалень, а не критикувати діяльність службовців або минулі події.

6. Своєчасність. Аудиторський висновок треба надавати незадовго після закінчення перевірки, бажано – протягом двох тижнів.

7. Вирішення проблеми. Аудиторський висновок має вказувати, хто, як і коли буде впроваджувати зміни, необхідні для виправлення ситуації. Ефективність втрачається без отримання конкретних відповідей та без призначення відповідальних осіб.

Якщо аудиторський висновок є достовірним, зрозумілим, стислим, неупередженим, своєчасним та зазначає конкретні дії для вирішення проблеми, він буде добре сприйнятий своїми адресатами.

Посадові інструкції щодо складання та надання аудиторського висновку.

1. Відповідальний внутрішній аудитор повинен підготувати проект аудиторського висновку, включаючи супроводжувальний лист, до того, як керівник групи аудиторів закінчить перевірку робочих документів.

2. Звичайно, проект аудиторського висновку надається керівнику відділу, що перевірявся до дати проведення підсумкової зустрічі. На кожному варіанті аудиторського висновку має зазначатись дата його складання, та всі учасники підсумкової зустрічі повинні мати однаковий варіант.

3. Перед проведення підсумкової зустрічі копію проекту аудиторського висновку, що належить відповідальному внутрішньому аудитору, необхідно звірити з відповідними робочими документами аудиторської перевірки, на які є посилання.

4. Остаточний аудиторський висновок надається керівникам відповідного рівня, які несуть безпосередню відповідальність за напрямок діяльності банку, відділ, чи обладнання, що перевірялось службою внутрішнього аудиту.

5. Висновки внутрішнього аудиту є конфіденційними та не можуть розповсюджуватись за межами банку або надаватись іншим структурним одиницям банку без дозволу начальника служби внутрішнього аудиту.

Оформлені належним чином звіти щодо кожного виявленого факту незадовільного стану в процесі аудиторської перевірки, полегшать аудитору процес складання проекту аудиторського висновку. Треба пам’ятати, що кожний, хто читатиме ваш висновок, буде мати таку саму уяву про напрямок діяльності банку, що перевірявся, що і ви. Отже, аудиторський висновок має бути складений таким чином, щоб не потребувати додаткових усних пояснень чи коментарів.