Буддизм – це пробудження, просвітлення, зміна свідомості. Буддизм розповсюджений в країнах Азії. Основна книга яка є для вивчення буддизму це Трипітака (кошки). Поділяється на три частини: основне положення міфології буддизму, філософський зміст буддизму, енциклопедія буддизму. Джатакі де мова йде про 550 перерджень засновника ведизму Сідхартха. Риси Будизму: Буддизм це релігійна система де немає бога творця; Що є світ. Будда як космічна енергія. Будда це вища космічна субстанція яка само матеріалізується проникає всюди і тому є дуже багато Буд; Концепція Дарма: це начало матеріального духовного світу. Вони зьявляються зникають переходять одно в одну; Вчення про Атман; Ідея загальної рівності; Інтелектуальна шкала; Засновником релігійної системи буддизму є Сідхартха.
Віровчення буддизму. Найважливішим положенням буддизму є ідея тотожності буття і страждання. Буддизм не заперечував розвинуте брахманізмом вчення про переселення душ, тобто віру, що після смерті будь-яка жива істота знову відроджується у вигляді якоїсь нової живої істоти -людини, тварини, божества, духа тощо. Однак буддизм вніс у брахманізм суттєві зміни. Якщо брахмани стверджували, що завдяки різним для кожного стану обрядам, жертвам і заклинанням можна досягти «добрих перероджень»,тобто стати раджою, брахманом, багатим купцем, царем і т.ін., то буддизм оголосив будь-яке перевтілення, всі види буття неминучим нещастям і злом. Тому буддист повинен дбати не про переродження, а досягнення нірвани -небуття. Більшість людей досягти цього у даному житті не може. Прямуючишляхом спасіння, вказаному Буддою, жива істота звичайно повинна знову ізнову перевтілюватися. Але це буде шлях сходження до «вищої мудрості»,досягнувши якої можна вийти із «круговерті буття» і завершити ланцюг перероджень. Буддизм запозичив чимало ідей, які були вже розроблені та широко відомі в Індії ще до середини І тис. до н.е., зокрема нехтування всім матеріальним, прагнення до духовного самовдосконалення. Разом з тим у буддизмі було і дещо нове. Так» людей, знесилених стражданнями, не могло не приваблювати вчення про те, що наше життя - страждання і що їх витоками є пристрасті та бажання. (Подібна теза забезпечила успіх і християнству.) Тому слід стримувати свої пристрасті, бути добрим і благочестивим, щокожному (а не лише посвяченим брахманам, як у брахманізмі) відкриває шляхдо істини, а за умови подальших зусиль - до кінцевої мети буддизму -нірвани. Ось чому проповідь Будди користувалася успіхом у широких масах,вчення швидко поширювалося, дедалі більше аскетів і навіть брахманівставали послідовниками Будди. Найголовніше досягнення Будди - «Чотири благородні істини», які обґрунтовують доктрину спасіння людини:1-Існує страждання, 2-Страждання має причину-жадобу до буття,3-Оскільки страждання має причину, воно має початок і кінець,4-Кожна людина має можливість для спасіння-«Восьмискладовий шлях спасіння»--вісім вимог(настанов) до віруючого: (1-праведне бачення, 2--праведне бажання,3-- праведне слово,4-- праведна поведінка, 5-праведний спосіб життя,6-праведне устремління, 7-праведне мислення, 8-праведне самозаглиблення. Священна книга буддизму-Трипітака(з трьох частин):1 Віная-пітака, описує правила прийому до буддійських общин, 2-Сутта-пітака-збірка буддійських повчань і промов, 3-Абідарма-пітака-тлумачення вчення. Культ у буддизмі. Для своїх прихильників Будда встановив певніправила поведінки, які стали стрижнем їхньої релігійної практики та тогокульту, що згодом утвердився у буддизмі. Ці правила стосувалисяіндивідуальної поведінки людини і передбачали ряд заборон у їжі, одязі івсьому способі життя. Щодо культу як сукупності обрядів, то первісний буддизм такожзасновувався на релігійній практиці своїх попередників. Найдавнішим обрядомбуддизму була так звана упосата - молитовне зібрання членів чернецькоїгромади. Воно відбувалося у мовчанні і в молитовних роздумах, чим булиневдоволені миряни, присутні на зібранні. Тоді було запроваджено своєріднуспільну сповідь. Спочатку зібрання проводилися у дні повнолуння іноволуння, але з часом приводи для них ставали різноманітнішими. Змінювалась форма організації чернецтва. Виявилась необхідністьспеціального притулку, у якому мандрівні бхікшу (монахи-злидарі), якіжебракували, могли перечекати сезон дощів, що тривав в Індії не менше трьохмісяців. Такими притулками стали монастирі, що згодом перетворилися встаціонарні заклади буддійської церкви. З часом буддійський культ значно змінився, оскільки повинен бувзадовольняти національно-духовні потреби віруючих, цілком відмінні відінтересів і потреб аскетів. Поступово у буддизмі розвинулись елементикульту, подібні до існуючих в інших релігіях. Буддизм звів у культ численніреліквії. Це, зокрема, мощі святих, насамперед самого Будди, а також речі,які, як вважається, належали їм або ними використовувалися. Крім того,вшановуються ті населені пункти, окремі споруди, дерева, які пов'язані (дійсно чи уявно, що неможливо перевірити) з біографією Будди або кого-небудь з його прихильників. Значного поширення, так само як і в католицизмі, набув культ мощей. Останки Будди, за переказом, після його спалення стали об'єктом запеклихсуперечок між претендентами на право володіння ними. Місця, які особливо вшановувалися, ставали місцями прочанства. їхчотири: місце, де народився Будда, де він «прозрів», місце його першоїпроповіді і місце нірвани. У буддизмі чимало обрядів, що належать до індивідуального культу. Мається на увазі така форма релігійної поведінки, як бхавана - заглибленняу себе, у свій внутрішній світ з метою зосереджених роздумів про істинивіри. Згідно з буддизмом людина сприймає світ через свої відчуття, але вони - не суб'єктивні уявлення індивіда, а об'єктивний факт, наслідок збудженнядхарм, часток світобудови. Життя є виявом збудження дхарм. Заспокоїти своїдхарми - це і означає взяти життя в свої руки і цим досягти мети – стану Будди, зануритися у нірвану. Але як це зробити? Дуже популярний лотос - символ чистоти, духовногопросвітлення, співчуття. З тварин найшанованіші змії (наги), оскільки, як вважається, вони відіграли особливу роль у житті Будди - цар змій Нагараджа прикрив Буддусвоїм капюшоном під час його перебування у стані споглядання. Інші популярні тварини - слон (особливо білий), бик, лев, кінь,
Особливості віровчення і культу буддизму
Особливості віроучення буддизму це 4 істини буддизму: Життя є страждання; Причина страждань бажання; Щоб позбавитися страждань слід зріднитися від бажань; Спосіб позбутися бажань це наслідування шляху спасіння. Символом буддизму є Чакра тобто колесо перероджень яке складається з восьми етапів це і є шлях спасіння. Шлях спасіння 8 етапів: Це правильне розуміння чотирьої благородних істин; Правильні прагнення наміри; Правильна мова; Правильна поведінка; Правильний спосіб життя; Належне зусилля у прагненні до довершеності; Належний стан розуму; Правильна медитація. Пройшовши ці 8 етапів людина може прийти до стану Архата, а потім і до стану Нірвани. Нірвана: вихід з кола перероджень і перехід в повне небуття. Нірвана: це досконале буття в якому перебуває Будда як космічна єнарегія, а якщо Будда є вічним проникає усюди то кожна людина має природу Будди. Сансара – реінкарнація. Дванадцять етапів життя Сідхартхи Будди: Прийнятя рішення народитися в світі людей; Сходження з неба Тушита; Входження в лоно матері; Народження; Накопичення світських знань; Життя у розвагах і насолодах; Залишення палацу; Аскетичне життя; Перемога над Марою; Досягнення стану Будди; Проповідь Дхарми; Входження в Нірвану. Етика Буддизму базується на 5 законах: Не вбивати жодної живої істоти; Не красти; Не говорити не правди; Відтримуватись від перелюбства; Не вживати п’янких напоїв. Для монахів: Не їсти після обіду; Не бути на весіллях; Не мати золота срібла; Не використовувати косметичних засобів які мають аромат; Не спати на широкому та високому ліжку. Особливості культу Буддизму: Шанування статуї Будди; Поклоніння реліквіям; Піднесення їжі до статуї Будди або монахам; Богослужіння в храмах тільки для монахів і свячено служителів; Обряди ініціації. (посвячення); Специфіка погребального культу; Кремація; Велика система свят. Основні напрямки буддизму: Хінаяна; Махаяна; Ламаїзм; Дзен-буддизм; Чень-буддизм.
Течії буддизму
Існує кілька десятків течій буддизму, які можно загалом згрупувати у три типи: Нікая, Махаяна та Ваджраяна. З шкіл Нікая до наших часів збереглася лиша школа Тхеравада. Кожна з гілок буддизму вважає, що вона представляє справжне вчення Будди; разом з тим в деяких школах вважається, що гнучкий характер буддизму дозволяє йому змінювати формулювання, термінологію та підходи згідно з сучасними обставинами. Школа Тхеравада, що означає «Вчення Старійшин», будує вчення та практику виключно на Палійському каноні. Він вважається найстарішим з існуючих буддійських канонів, його тексти сприймаються як автентичні в усіх гілках буддизму. Практика Тхеравади спирається на розвиток «ґрунтовної уваги», що призводить до розвитку вмілих якостей. Буддизм Нікая, і в тому числі Тхераваду, іноді називають Хінаяною ("Ницою колісницею"), хоча це взагалі вважається неввічливим. Тхераваду сьогодні сповідують в Шрі Ланці, М'янмі, Лаосі, Тайланді, частково у В'єтнамі та Малайзії; загалом у світі близько 124 мільйонів людей. В Україні є окремі послідовники Тхеравади, проводяться семінари з Віпассани. В Махаяні («Великій колісниці») підкреслюється співчуття до всіх та самовідданий ідеал Бодхісаттви.В доповнення до текстів шкіл Нікая, школи Махаяни визнають загалом або частково ряд текстів, записанних біля першого сторіччя нашої єри. Ці пізніші тексти написані на санскриті, та присвячені досягненню стану Будди через слідування шляхом Бодхісаттви протягом незліченних віків. В зв'язку з такими величезними відрізками часу, в деяких школах Махаяни приймається ідея досягнення переродження в «Чистій землі», що не є саме по собі Пробудженням, але як середовище максимально сприяє досягненню Пробудження. Буддизм Махаяни сповідують сьогодні у Китаї, Японії, Кореї та більшій частині В'єтнаму; загалом у світі близько 185 мільйонів людей. В Україні Махаяна представлена послідовниками японської школи Нітірен-Сю (Ніппондзан Мьоходзі) Дзен. Ваджраяна («Діамантова колісниця») поділяє багато з основних концепцій Махаяни, але разом з тим використовує велику кількість технік, призначених для вдосконалення буддійської практики. Одна з складових Ваджраяни — використання психофізичної енергії як засобу досягнення глибокіх станів зосередження та усвідомлення. Ці глибокі стани в свою чергу використовуються як шлях до стану Будди. Стверджується, що за допомогою цих технік можна досягти стану Будди всього за одне життя. В доповнення до текстів Тхеравади та Махаяни, буддисти Ваджраяни визнають велику кількість текстів, в тому числі буддійські Тантри. Ваджраяну сьогодні сповідують в основному в Тібеті, Непалі, Бутані, Монголії, Калмикії, північній Індії, частково в Китаї та Японії; загалом у світі близько 20 мільйонів людей. Найвідомішим духовним лідером Ваджраяни є Далай-лама. В Україні Ваджраяна представлена громадами Карма Каг'ю (Й.С. Г'ялва Кармапи Тхає Дордже, Шамара Рінпоче та Оле Нідала, Лами Пунцога та Чог'яма Трунгпи), громадами Нінгма та Дзогчен.
