Загальні вимоги до написання та змісту наукової роботи.

В науковій роботі повинно бути запропоновано вирішення задачі яка має суттєве значення для діяльності підприємств відповідної галузі або який викладено науково обґрунтовані висновки, що забезпечують вирішення важливих теоретичних та прикладних завдань. В роботі повинно бути представлена сукупність нових результатів і положень, що виноситься на прилюдний захист. Як науковий твір магістерська робота повинна бути внутрішньо-єдиною і засвідчувати особистий внесок її автора в науку. Нові рішення, що запропоновані магістрантом повинні бути чітко аргументовані та критично оцінені порівняно з відомими рішеннями.

«Досліджувати – означає бачити те, що бачили всі, але думати так, як не думав ніхто».

Луи Де Броль – «иследование и образование почти не отделимое друг от друга и чаще всего страдают от…»

«Наука – самая важное, самая прекрасное в жизни человека» А. П. Чехов

«Тисячи путей ведут к забужденю, к истине – только один» Жан-жак Руссо

«Каждий может заблудиться, но упорствовать в заблуждение может только глупец» Цицерон

 

67. Визначення проблеми та теми наукового дослідження.

Основи методології та організації наукових дослідженьчи прикладних завдань. Структурними одиницями напряму є комп-лексні проблеми, теми, питання. Комплексна проблема включає кілька проблем.

Під проблемою розуміють складне наукове завдання, яке охоплює значну галузь дослідження і має перспективне значення. Розв’язання проблеми ставить загальне завдання — зробити відкриття; відкрити новий напрям у дослідженнях; розробити новий підхід до розв’язання проблеми.

Проблема складається з кількох тем.

Тема — це наукове завдання, що охоплює певну частину наукового дослідження. Вона базується на численних дослідницьких питаннях. Під науковими питаннями розуміють більш дрібні наукові завдання, що входять до колективної теми наукового дослідження. Результати вирішення завдань мають не лише теоретичне, але й практичне значення.

Вибору теми передує досконале ознайомлення з вітчизняними та зарубіжними джерелами інформації з обраного напряму наукового дослідження.

Постановка (вибір) теми є складним, відповідальним завданням і включає кілька етапів.

Перший етап — формулювання проблеми. На основі аналізу су-перечностей досліджуваного напряму формулюють основне питання (проблему) і в загальних рисах — очікуваний результат.

Другий етап містить розробку структури проблеми. Виділяють теми, підтеми, питання. З кожної теми окреслюють орієнтовні межі дослідження.

На третьому етапі визначають актуальність проблеми на дано-му етапі розвитку науки. Для цього до кожної теми висувають кілька заперечень і на основі аналізу методом дослідницького наближення виключають заперечення на користь реальності даної теми. Після цього остаточно формують структуру проблеми й позначають умов-ним кодом теми, підтеми, питання.

При обґрунтуванні проблем їх колективно обговорюють на засі-даннях учених рад, кафедр у вигляді прилюдного захисту, на якому виступають опоненти й ухвалюється остаточне рішення.

Після обґрунтування проблеми і визначення її структури науко-вець, дисертант (чи колектив) самостійно обирає тему дослідження. Існує думка, що обрати тему часом більш складно, ніж провести саме дослідження. До обраної теми висувається низка вимог.

Технологія наукових досліджень

По-перше, тема має бути актуальною, тобто важливою, такою, що вимагає вирішення в теперішній час. Ця вимога є однією з основних критеріїв для встановлення міри актуальності не існує. Так, в умовах по-рівняння двох тем теоретичних філософських досліджень актуальність може оцінити провідний вчений у даній галузі або науковий колектив.

По-друге, тема повинна вирішувати нове наукове завдання. Це означає, що тема в такій постановці ніколи не розроблялась і не роз-робляється зараз, тобто не дублюється. Усе те, що вже відомо, не може бути предметом наукового дослідження.

По-третє, тема має бути значущою. Для наукових досліджень така вимога є тим елементом, який визначає престиж вітчизняної науки і становить фундамент для прикладних досліджень.

 

По-четверте, тема повинна відповідати профілю наукового ко-лективу. Кожен науковий колектив має свій профіль, кваліфікацію, компетентність. Така спеціалізація дає свої позитивні результати, підвищує теоретичний рівень досліджень. Проте тут слід уникати крайнощів. Монополізм у науці є неприпустимим. В іншому разі ви-ключається елемент змагання ідей. У колективних наукових дослі-дженнях великого значення набувають критика, дискусії, обговорен-ня проблем і тем. У процесі дискусії виявляються нові, ще не вирішені актуальні завдання різної складності, значущості, обсягу.

Важливим при формулюванні теми є створення дослідником при-пущення, тобто робочої гіпотези, яка обґрунтовує вірогідну причину існування фактів, які спостерігаються. Для гіпотези характерним є те, що в ній пропонуються положення з новим змістом, який виходить за межі наявних знань, висуваються нові ідеї, які носять вірогідний ха-рактер, на основі яких відбувається пошук нових даних. Саме в цьому полягає суть і цінність гіпотези як форми розвитку науки.

Нові думки з’являються як здогадки, значною мірою інтуїтивні. Велике значення в цьому процесі має наукова фантазія, без якої в на-уці не висунути жодної нової ідеї. Щоб зробити здогадку здобутком науки, необхідно перетворити її на наукову гіпотезу, а фантазію об-межити суворими науковими рамками.

Робоча гіпотеза є головним методологічним інструментом, що ор-ганізовує процес дослідження й визначає його логіку. Для вирішення питання про те, прийняти чи відкинути дану гіпотезу, її потрібно зі-ставити з альтернативними гіпотезами. Це пов’язано з тим, що для

 

68. Сутність наукової проблеми та процес її формулювання.