Науковий апарат магістерської роботи.

Магістерська робота має кваліфікаційний характер. Вона повинна бути науковою кваліфікаційною роботою, в якій запропоновано вирішення задачі,яка має суттєве значення для діяльності підприємства відповідної галузі,або в якій викладанні науково обґрунтовані економічні розробки,які забезпечують вирішення важливих прикладних задач. В ній повинна бути представлена сукупність нових результатів і положень,що висуваються чи виносяться для прилюдного захисту.

Нові рішення запропоновані, повинні бути чітко організовані та критично оцінені порівняно з відомими рішеннями. Наукова робота повинна давати наукову інформацію в найбільш повному виді, обов’язково розкривати результати та хід пошуків, при цьому детально описувати методику дослідження.

Теми магістерських наукових досліджень повинні відповідати напрямку професійного спрямування згідно зі спеціалізацією. Теми магістерських робіт розробляються професорсько-викладацьким складом факультету Університету

Якщо самостійно можна визначитися з напрямком виконання роботи, то її конкретну тему важко сформулювати одразу, з першої спроби. Тому в цьому процесі необхідні постійні консультації з викладачем – потенційним науковим керівником. Формулювання теми магістерської роботи є відповідальним моментом і свідчить про рівень знань і наукову культуру слухача та його наукового керівника. У формулюванні теми має бути відображений проблемний аспект роботи відповідно до обраного об’єкта і предмета дослідження. Необхідно пам'ятати, що після затвердження тем магістерських робіт внесення змін у формулювання тем не допускається. Некоректно сформульована тема впливає на оцінку роботи під час її захисту і може бути змінена рішенням державної екзаменаційної комісії, що є негативним індикатором якості процесу підготовки магістерських робіт.

 

 

Завдання пошукової частини дослідження.

Перед тим як розпочинати дослідження (проект), необхідно:

1. Вибрати 6 проектів, які найбільше сподобались.

2. Записати враження на кожен із проектів, відповівши на такі питання:

- Що приваблює в цьому проекті?

- Що доброго Ви бачите в проекті?

- Чому проект добрий (прийнятний)?

3. Вибрати 3 проекти, що не сподобались.

4. Записати враження на кожен із проектів, відповівши на такі питання:

- Що не сподобалось в цьому проекті?

- Які недоліки, зауваження до проекту?

- Чому проект незадовільний (неприйнятний)?

Пошук літератури має сенс тоді, коли у автора вже є уявлення про ту область, в якій буде проводитись дослідження. У вивченні інформаційних джерел можна виділити такі етапи:

1. Пошук необхідних джерел та попереднє ознайомлення з ними (ознайомлення з бібліографічними, довідковими виданнями, каталогами, реферативними журналами).

2. Вивчення літературних джерел (читання, конспектування, виписки тощо).

3. Систематизація та використання інформаційного матеріалу в процесі дослідження (аналіз й узагальнення, створення власної картотеки, підготовка анотацій, рефератів, огляду літератури).

В усіх формах накопичення матеріалу необхідно точно вказувати вихідні дані інформаційного джерела, а саме: прізвище та ініціали автора, назву публікації, видавництво, місце та рік видання, відповідні сторінки тексту, загальний обсяг роботи.

 

 

Висновки дослідження.

У висновках необхідно зробити короткий виклад найважливіших результатів, які були одержані в ході роботи. Вони мають відповідати меті та завданням дослідження, про які було повідомлено у вступі, та сформульовані відповідно до опису основної частини. Варто наголосити на важливості отриманого наукового здобутку для науки, при потребі можна сказати про перспективу даного дослідження, викласти рекомендації щодо використання одержаних результатів. Висновки мають бути конкретними, підкріплені фактами та логічно випливати з них. У висновках не повинно бути ні нових фактів, ні нових узагальнень порівняно з попереднім текстом.