Студопедия — Висновки до Розділу ІІ
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Висновки до Розділу ІІ






Отже, у наш час агітаційна промова є одним із основних засобів формування іміджу політика. А з урахуванням особливостей українських політичних реалій можна сміливо стверджувати, що уміння красиво говорити для українських політиків є життєво необхідним навиком.

Переважна більшість діячів з владної верхівки добре уміють переконувати. Мистецтвом слова добре володіють Ю.Тимошенко, А.Яценюк, Ю.Мірошниченко та інші. Проте кожен із них має свій підхід до переконання.

Основою курсу Юлії Тимошенко є прагнення переконати народ у некомпетентності влади, за рахунок чого вона сподівається здобути прихильність серед електорату Віктора Януковича. Вона вправно використовує усі можливі види аргументації, рівномірно звертаючись як до логічних, так і до психологічних доказів. Крім того, вона в міру послуговується статистичними даними та іншим інструментарієм, що надає її словам переконливості, але не втомлює слухача. Значними недоліками у мовленні Ю.Тимошенко є те, що вона майже не вживає метафори, а також те, що вона надає кожній своїй тезі однакового значення і, як наслідок, інтонаційного забарвлення, що спричиняє деяку монотонність її виступів.

Для мовлення А.Яценюка характерні протилежні риси: він майже ніколи не послуговується інструментарієм, через що його промови часто сприймають як пустопорожні балачки. Цьому також сприяє те, що він здебільшого апелює до психологічних доказів, а не до логічних. Натомість у нього дуже розвинена метафоритика, а також почуття живого гумору, що надає його промовам живості і справжності, завдяки чому йому добре вдається тримати аудиторію.

О.Єфремов – далеко не найкращий оратор в українському політикумі взагалі і в Партії регіонів зокрема. Для його виступів характерна сухість і монотонність. Також він часто висловлює різне ставлення до одних і тих самих явищ, що є порушенням закону тотожності. Значно краще йому вдаються виступи, підготовлені заздалегідь, ніж експромти на телепередачах, що свідчить про те, що він знайомий з азами риторичної науки, проте ще не оволодів нею в досконалості.

Проте вправність чи невправність тих чи інших політиків може бути нівельована стараннями ведучого, який має великий інструментарій маніпуляції. Використання цього інструментарію цілком залежить від сумлінності та професійності журналіста-ведучого ток-шоу. Таким чином, прихильність аудиторії до громадського діяча може бути сформована не тільки завдяки власне його промовам, але й за рахунок допомоги чи опору ведучого телепередачі.

 

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Підсумовуючи питання, розглянуті у дослідженні, можемо зробити висновок, що мистецтво слова є не тільки важливою, але й обов’язковою одиницею у процесі розвитку цивілізації. На кожному з етапів історії риторична наука відігравала особливу роль, підлаштовуючись під суспільство і водночас підлаштовуючи його під себе. Риторика пройшла шлях від міжособистісного спілкування первіснообщинної громади до масової комунікації 19-20 ст., і до специфічної комунікації 21 ст., коли звернення до маси є одночасно і зверненням до кожного з її представників, а звернення до окремої людини має наслідком звернення до маси. За час свого існування красномовство перетворилася з примітивного засобу комунікації на справжнє мистецтво, яке поширилося в усі сфери діяльності людини: від побуту до виробництва, і завжди має на меті переконання.

Засоби, за рахунок яких досягається ця мета, досліджувало багато вчених: П.Сопер, І.Томан, С.Абрамович та інші. Усі вони сходяться на тому, що мова оратора, який прагне переконати аудиторії у своїй правоті повинна бути чітка, зрозуміла і яскраво-образна.

А.Зимичев – один із небагатьох дослідників політичної риторики – зазначав, що у політичній агітаційній промові важливою є диференціація, тобто визначений розподіл у свідомості аудиторії усіх діячів на «наших» і «не наших». При такому категоричному поділі значно простіше управляти тією частиною аудиторії, яка сприймає оратора як «нашого» [21].

Саме цей прийом став найбільш популярним серед українських політиків після Помаранчевої революції. Очевидно, що відбувся штучний поділ країни на «помаранчеві» захід і північ та «біло-блакитні» схід і південь. І стратегічні цілі у «помаранчевих» та «біло-блакитних» лідерів абсолютно тотожні: зберегти підтримку серед «своїх» та максимально схилити на свій бік «чужих», тобто прихильників їхніх політичних опонентів.

Такий підхід мають дві найбільші нині політичні сили в Україні БЮТ зі своїм лідером Юлією Тимошенко та Партія регіонів, головою якої зараз є Олександр Єфремов.

Дослідження виступів цих двох діячів показало, що вони мають абсолютно однакові комунікативні стратегії. Ю.Тимошенко регулярно наполягає на тому, що нинішня влада нічого не робить для народу, і що її партія є справжньої альтернативою. О.Єфремов, у свою чергу, звинувачує Ю.Тимошенко у її прорахунках на посаді прем’єр-міністра і створити світлий образ нинішньої влади. В однакових умовах на передній план тепер виходить уміння говорити, а не робити, тому талант красномовства Ю.Тимошенко дає їй певну перевагу над своїми опонентами.

Єдиним видним політиком в Україні, який відверто абстрагує себе від поділу держави на дві частини та намагається віднайти національну ідею, яка змогла б її об’єднати, є Арсеній Яценюк. Його відмінність полягає у тому, що він позиціонує себе не як провладного чи опозиційного діяча, а як «третю силу», що спроможна втрутитись у боротьбу та підняти країну. Завдяки цьому підходу А.Яценюк уже має стабільний рейтинг і, можливо, в перспективі матиме ще й інші дивіденди.

Таким чином, у наш час політична риторика є найважливішим розділом науки про красномовство, оскільки саме через агітаційні промови політиків зрештою вершаться долі цілих країн, і України – зокрема. В Україні ж, де населення вже не вірить, що політики прагнуть покращити його життя, політична риторика набуває взагалі неймовірної значущості, оскільки тепер більше уваги приділяється саме тому, як політик себе підносить, а не тому, що він може зробити. І це не зміниться доти, доки громадські діячі будуть витрачати час на виступи по телебаченню, а не на виконання своїх прямих обов’язків.

 

Список літератури

1. Entman, Robert M. 1993. "Framing: Toward Clarification of a Fractured Paradigm." Journal of Communication 43(4):51-58.

2. Morgan J. L. Some interactions of syntax and pragmatics. – In: Syntax and Semantics. V. 3. Speech Acts. New York: Acad. Press, 1975.

3. Абрамович С.Д. Риторика: [навчальний посібник] / С.Абрамович, М.Чікарькова. – Львів: Світ. – 2001 – 240 с.

4. Абрамович С.Д. Риторика загальна та судова: [навч. посібник] / С.Д. Абрамович, В.В. Молдован, М.Ю. Чикарькова – К.: Юрінком Інтер, 2002. - 416 с.

5. Анисимова Г.В. Риторика – Владивосток: Издательство Дальневосточного университета, 2004 – 76 с.

6. Аристотель Риторика/Аристотель [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lib.ru/POEEAST/ARISTOTEL/ritoriki.txt

7. Бахтин М.М. Собр. соч. – М.: Русские словари, 1996. – Т.5: Работы 1940-1960 гг. – С.159-206.

8. Белт Т. Политическое убеждение путем метафорического моделирования // Политическая лингвистика. - Вып. 2 (22). - Екатеринбург, 2007. - С. 18-25

9. Бернейс Э. Пропаганда – М.: Hippo Publishing LTD, 2010 – 176 с.

10. Варга Д. Древний Восток: У начал истории письменности. — Будапешт, 1985.

11. Введенская Л.А. Культура и искусство речи. Современная риторика./ Л.А. Введенская, Л.Г. Павлова. – Ростов-на-Дону. Издательство «Феникс». 1998 г.— 576 с.

12. Воробьева С.В. Софистика/ С.Воробьева [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.velikanov.ru/philosophy/sofistika.asp

13. Герцштейн Р.Э. Война, которую выиграл Гитлер. — Смоленск, 1996.

14. Гитлер А. Моя борьба. — Б.м., 1996.

15. Григорьев В.П. Тропы. / Литературоведческий энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1987, с. 446.

16. Гриценко Т.Б. Риторика: Навчальний посібник − К.: НАУ, 2006.

17. Демьянков В.З. Интерпретация текста и стратегемы поведения. – В кн.: Семантика языковых единиц и текста (лингвистические и психолингвистические исследования). - М., 1979.

18. Демьянков В.З. Политический дискурс как предмет политологической филологии // Политическая наука. Политический дискурс: история и современные исследования. – М. – 2002. – №3 – С. 32-43

19. Демьянков В.З. Прагматические основы интерпретации высказывания // Изв. АН СССР. Сер. литературы и языка. 1981. Т.40. № 4. С.368-377

20. Жаринова Т. Нужна ли риторика современному обществу? / Т.Жаринова [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zhurnal.lib.ru/z/zhurawlew_s_w/ritor.shtml

21. Зимичев А.М. Психология политической борьбы. – СПб.: Санта, 1993. – 160 с.

22. Иванова С.Ф. Специфика публичной речи. – М.: 1978

23. Иссерс О.С. Что говорят политики, чтобы понравиться своему народу // Вестник Омского университета. – Омск. – 1996. – №1 – С. 71-74

24. Карнеги Д. Как вырабатывть уверенность в себе и влиять на людей, выступая публично. – М.: Современный литератор, 2007 – 320 с.

25. Клюев Е.В. Риторика (Инвенция. Диспозиция. Элокуция.): [учебное пособие для вузов] – М.: Приор, 2001 – 270 с.

26. Косиков Г.К. Предания и Мифы средневековой Ирландии— М.: Издательство Московского университета, 1991 — 284 с.

27. Липпман У. Общественное мнение / [пер. с англ. Т.В.Барчуновой] – М.: Институт фонда «Общественное мнение», 2004 – 384 с.

28. Лисовский С.Ф. Политическая реклама. М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000.

29. Молдован В.В. Судова риторика / [навч. посібник]. — К.: Юрінком Інтер, 1998. - С. 10-12

30. Никитина В. Б. Литература Древнего Востока / Никитина В.Б., Паевская Е.В., Позднеева Л. Д., Редер Д. Г. — М., 1962. — С. 350—351.

31. Ноэлъ-Нойман Э. Общественное мнение. Открытие спирали молчания. — М., 1996.

32. Осипова Н.П. Ораторське мистецтво: [навчальний посібник для студентів вищ. навч. закл. юрид. спец.] Видання друге /Н.П. Осипова, В.Д. Воднік, Г.П. Клімова та ін. За ред. професора Н.П. Осипової. — Х.: Одіссей, 2006. — 144 с.

33. Почепцов Г.Г. Маніпулятивний потенціал політичних ток-шоу / Г.Г.Почепцов [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.kiev.ua/material/2124

34. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации —К.: «Ваклер» — 2001. — 656 с.

35. Смалюховская О. Украинцы против всех/ О.Смалюховская [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://state.eizvestia.com/full/ukraincy-protiv-vseh

36. Сопер П. Основы искусства речи: пер. с англ. / [под ред. К.Д.Чижова, М.М.Яхнича]. – Ростов-на-Дону: Феникс. – 1999 – 448 с.

37. Стец В.А. Основи ораторського мистецтва / [навчальний посібник] / Стец В.А., Стец І.І., Костючик М.Ю. - Економічна думка, Тернопіль, 1998.- 60 с.

38. Хазагеров Г.Г. Политическая риторика — М.:Николло-Медиа, 2002. – 313 с.

39. Якобсон Р. Лингвистика и поэтика/ Р.Якобсон [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://philologos.narod.ru/classics/jakobson-lp.htm

40. Ярцева В.Н. Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1990







Дата добавления: 2015-12-04; просмотров: 161. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Виды нарушений опорно-двигательного аппарата у детей В общеупотребительном значении нарушение опорно-двигательного аппарата (ОДА) идентифицируется с нарушениями двигательных функций и определенными органическими поражениями (дефектами)...

Особенности массовой коммуникации Развитие средств связи и информации привело к возникновению явления массовой коммуникации...

Тема: Изучение приспособленности организмов к среде обитания Цель:выяснить механизм образования приспособлений к среде обитания и их относительный характер, сделать вывод о том, что приспособленность – результат действия естественного отбора...

Принципы и методы управления в таможенных органах Под принципами управления понимаются идеи, правила, основные положения и нормы поведения, которыми руководствуются общие, частные и организационно-технологические принципы...

ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ САМОВОСПИТАНИЕ И САМООБРАЗОВАНИЕ ПЕДАГОГА Воспитывать сегодня подрастающее поколение на со­временном уровне требований общества нельзя без по­стоянного обновления и обогащения своего профессио­нального педагогического потенциала...

Эффективность управления. Общие понятия о сущности и критериях эффективности. Эффективность управления – это экономическая категория, отражающая вклад управленческой деятельности в конечный результат работы организации...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия