Модуль 320е семінарське заняття Тема 2: Поняття (2 год.) План семінару: 1. Зміст і обсяг поняття. 2. Види понять, їх класифікація за обсягом 3. Узагальнення і обмеження понять. 4. Операції над поняттями і класами понять. Визначення понять. До семінарського заняття № 2 рекомендуються вправи і тести за навчально-методичним посібником для самостійного вивчення дисципліни “Логіка” (КНЕУ, 2002. – С. 63.) Мета заняття: визначення рівню знань з теми, формування стійкого інтересу до вивченої науки Логіка, обговорення програмних питань, формування дослідницьких навичок на основі логічного мислення. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомлення та використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми; здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування (наприклад, ведення дискусії); позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. · Література ·. Джерела: Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. посібник для економ.: Вид. друге, доп. і перероб. — К., 2000. Тофтул М. Г. Логіка: Посібник для студентів вузів. – К.: Академія, 1999. – С. 20–63. Хоменко І. В. Логіка – юристам: Підручник. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 192–210. Додаткова література: Жеребкін В. Є. Логіка. — Харків: Основа; Київ: Знання, 1998. Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки: Підручник. — К.: Абрис, 1997. Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика. — М.: Юрист, 1998. Конверський А. Є. Логіка: Підручник для вищих навч. закладів. — К.: Четверта хвиля, 1998. Марценюк С. Ф. Логіка: Курс лекцій. — К., 1993. Руденко К. П. Логіка. — К.: Вища шк., 1976. Жоль К. К. Вступ до сучасної логіки. — К.: Вища шк., 1992. Попович М. В. Логіка і наукове пізнання. — К.: Наук. думка, 1971. Середа В. Ю. Вчись мислити логічно. — К.: Рад. шк., 1988. Ковальский Р. Логика и решение проблем. — М.: Наука, 1990. Кэррол Л. История с узелками. — М.: Мир, 1983. Кэррол Л. Логическая игра. — М.: Наука, 1991. Льюс Р. Д., Райфа Х. Игры и решения. — М.: ИЛ, 1961. · 21е семінарське заняття Тема 3: Судження (2 год.) План семінару: 1. Структура простого судження. 2. Складне судження та його види. 3. Відношення між судженнями за кількістю та якістю. Логічний квадрат. 4. Поділ суджень за модальністю. До семінарського заняття № 3 рекомендуються вправи і тести за навчально-методичним посібником для самостійного вивчення дисципліни “Логіка” (КНЕУ, 2002. – С. 64–65.) · Мета заняття: продуктивне засвоєння студентами програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці парадигми та обґрунтування власної точки зору на досліджувану проблему. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомлення та використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми; здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. · Література ·. Джерела: Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. посібник для економ.: Вид. друге, доп. і перероб. — К., 2000. Тофтул М. Г. Логіка: Посібник для студентів вузів. – К.: Академія, 1999. – С. 20–63. Хоменко І. В. Логіка – юристам: Підручник. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 192–210. Додаткова література: Жеребкін В. Є. Логіка. — Харків: Основа; Київ: Знання, 1998. Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки: Підручник. — К.: Абрис, 1997. Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика. — М.: Юрист, 1998. Конверський А. Є. Логіка: Підручник для вищих навч. закладів. — К.: Четверта хвиля, 1998. Марценюк С. Ф. Логіка: Курс лекцій. — К., 1993. Руденко К. П. Логіка. — К.: Вища шк., 1976. Жоль К. К. Вступ до сучасної логіки. — К.: Вища шк., 1992. Попович М. В. Логіка і наукове пізнання. — К.: Наук. думка, 1971. Середа В. Ю. Вчись мислити логічно. — К.: Рад. шк., 1988. Ковальский Р. Логика и решение проблем. — М.: Наука, 1990. Кэррол Л. История с узелками. — М.: Мир, 1983. Кэррол Л. Логическая игра. — М.: Наука, 1991. Льюс Р. Д., Райфа Х. Игры и решения. — М.: ИЛ, 1961. 22е семінарське заняття Тема 4. Основні закони логіки (2 год.) План семінару: 1. Основні закони логіки. 2. Закон тотожності. 3. Закон несуперечності. 4. Закон виключеного третього. 5. Закон достатньої підстави. До семінарського заняття № 4 рекомендуються вправи і тести за навчально-методичним посібником для самостійного вивчення дисципліни “Логіка” (КНЕУ, 2002. – С. 66.) Мета заняття: розв’язання складних питань теми, що вимагають групового осмислення. Активізація та розвиток творчого мислення, створення позитивного настрою для ефективного засвоєння програмного матеріалу. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: · Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомлення та використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми; використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції; здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; уміння застосовувати навички критичного аналізу проблемних питань; навики управління інформацією; здатність до організації та планування; знання основних положень й методів гуманітарних наук, здатність використовувати їх у процесі вирішення соціальних та професійних завдань. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування (наприклад, ведення дискусії); позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність до самоорганізації; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до розуміння та аналізу світоглядних, суспільно та особистісно важливих філософських проблем; здатність аналізувати соціально важливі проблеми та процеси, використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції; усвідомлення суспільного значення своєї майбутньої професії, висока ціннісна мотивація до реалізації професійної діяльності; Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; усвідомлення значення інформації в розвитку сучасного суспільства, здатність оцінювати рівень загрози, що виникають в наслідок фальсифікації або втрати інформації, дотримання основних вимог інформаційної безпеки. · Література ·. Джерела: Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. посібник для економ.: Вид. друге, доп. і перероб. — К., 2000. Тофтул М. Г. Логіка: Посібник для студентів вузів. – К.: Академія, 1999. – С. 20–63. Хоменко І. В. Логіка – юристам: Підручник. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 192–210. Додаткова література: Жеребкін В. Є. Логіка. — Харків: Основа; Київ: Знання, 1998. Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки: Підручник. — К.: Абрис, 1997. Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика. — М.: Юрист, 1998. Конверський А. Є. Логіка: Підручник для вищих навч. закладів. — К.: Четверта хвиля, 1998. Марценюк С. Ф. Логіка: Курс лекцій. — К., 1993. Руденко К. П. Логіка. — К.: Вища шк., 1976. Жоль К. К. Вступ до сучасної логіки. — К.: Вища шк., 1992. Попович М. В. Логіка і наукове пізнання. — К.: Наук. думка, 1971. Середа В. Ю. Вчись мислити логічно. — К.: Рад. шк., 1988. Ковальский Р. Логика и решение проблем. — М.: Наука, 1990. Кэррол Л. История с узелками. — М.: Мир, 1983. Кэррол Л. Логическая игра. — М.: Наука, 1991. Льюс Р. Д., Райфа Х. Игры и решения. — М.: ИЛ, 1961.
23е семінарське заняття Тема 5: Умовивід (2 год.) План семінару: 1. Умовивід, його структура, види. 2. Безпосередні умовиводи. 3. Категоричний силогізм. Ентимема. 4. Полісилогізм, сорит, епіхейрема. 5. Індуктивні умовиводи. 6. Умовиводи за аналогією. До семінарського заняття № 5 рекомендуються вправи і тести за навчально-методичним посібником для самостійного вивчення дисципліни “Логіка” (КНЕУ, 2002. – С. 66.) · Мета заняття: розвиток самостійного та критичного мислення, обговорення питань теми із наступних узагальненням вивченого матеріалу та підбиття підсумків. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: · Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомлення та використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми; використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції; здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; уміння застосовувати навички критичного аналізу проблемних питань; навики управління інформацією; здатність до організації та планування; знання основних положень й методів гуманітарних наук, здатність використовувати їх у процесі вирішення соціальних та професійних завдань. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування (наприклад, ведення дискусії); позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність до самоорганізації; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до розуміння та аналізу світоглядних, суспільно та особистісно важливих філософських проблем; здатність аналізувати соціально важливі проблеми та процеси, використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; усвідомлення значення інформації в розвитку сучасного суспільства, здатність оцінювати рівень загрози, що виникають в наслідок фальсифікації або втрати інформації, дотримання основних вимог інформаційної безпеки. · Література ·. Джерела: Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. посібник для економ.: Вид. друге, доп. і перероб. — К., 2000. Тофтул М. Г. Логіка: Посібник для студентів вузів. – К.: Академія, 1999. – С. 20–63. Хоменко І. В. Логіка – юристам: Підручник. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 192–210. Додаткова література: Жеребкін В. Є. Логіка. — Харків: Основа; Київ: Знання, 1998. Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки: Підручник. — К.: Абрис, 1997. Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика. — М.: Юрист, 1998. Конверський А. Є. Логіка: Підручник для вищих навч. закладів. — К.: Четверта хвиля, 1998. Марценюк С. Ф. Логіка: Курс лекцій. — К., 1993. Руденко К. П. Логіка. — К.: Вища шк., 1976. Жоль К. К. Вступ до сучасної логіки. — К.: Вища шк., 1992. Попович М. В. Логіка і наукове пізнання. — К.: Наук. думка, 1971. Середа В. Ю. Вчись мислити логічно. — К.: Рад. шк., 1988. Ковальский Р. Логика и решение проблем. — М.: Наука, 1990. Кэррол Л. История с узелками. — М.: Мир, 1983. Кэррол Л. Логическая игра. — М.: Наука, 1991. Льюс Р. Д., Райфа Х. Игры и решения. — М.: ИЛ, 1961.
4.3Плани контактних занять для студентів заочної форми завдання · 1е контактне заняття (семінар-конференція): · Тема 2. Філософія Стародавнього Сходу: Індія, Китай. (2 год.) · План заняття: 1. Основні етапи розвитку філософії Стародавньої Індії. 2. Неортодоксальні філософські системи (буддизм, джайнізм, чарвака-локаята) 3. Ортодоксальні філософські системи (йога, веданта, вайшешика, ньяя, міманса, санкх’я). 4. Основні етапи і головні напрями філософії Стародавнього Китаю (конфуціанство, даосизм, легізм, моїзм, чань-буддизм). · Мета заняття: поглиблення розуміння програмного матеріалу шляхом колективного обговорення проблемних питань теми. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; ознайомлення з фундаментальним понятійно-категоріальним апаратом; здатність до аналізу і синтезу; спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. · · Література · Джерела: Дао дэ цзын. Книга пути и благодати. – М.: «Эксмо-Пресс», 2001. Древнеиндийская философия. – М., 1963. Раздел: Упанишады. Конфуций. – М.–Харьков, 2000. · Додаткова література: Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969- 1972.. -Т. 1. -Ч. 1. Бичко А. К., Бичко І. В., Табачковський В. Г. Історія філософії: Підручник для студ. Вищих закладів освіти — К.: Либідь, 2001. Буддизм. История и культура. – М., 1989. Буддизм. Четыре благородных истины. – М.-Харьков, 2000. Вандишев В. М. Філософія. - Ч. 1. Історико - філософський вступ: Конспект лекцій. - Ч.1.– Суми: Вид-во СумДУ, 2000. Герасимчук А. А. Філософія: Курс лекцій: Навч. посіб. для вузів. – К., 1999. Гессе Г. Паломничество в страну Востока. – СПб., 1999. Дао: гармония мира. - М.- Харьков, 2000. Древнеиндийская философия. – М., 1972. Древнекитайская философия. Собрание текстов: В 2-т.т. – М., 1972. Елиаде М. Йога. Свобода и бессмертие. – К., 2000. Жоль К. К. Индуизм в истории Индии. – К., 2001. История философии. Учебник для вузов. – Ростов н/Д., 2002. Історія філософії: Підручник / Ярошевець В. І., Бичко І. В., Бугров В. А. та ін.; За ред. В. І. Ярошевця. — К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. Історія філософії: Підручник для вищої школи. — 2-ге вид., перероб. та доп. — Х.: Прапор, 2003. Історія філософії: Словник / За ред. Ярошевця В.І. – К.: Знання України, 2006. Канке В. А. Философия. Исторический и систематический курс: Учеб. для вузов. – М., 1998. Лукьянов А. Е. Истоки Дао. – М., 1992. Лукьянов А. Е. Становление философии на Востоке (Древний Китай и Индия). – М., 1992. Лысенко В. Г., Терентьев А. А., Шохин В. К. Ранняя буддийская философия. Философия джайнизма. – М., 1994. Мифология древнего мира. – М., 1977. Мифы народов мира. Энциклопедия: В 2-х т.т. / Гл. ред. С. А.Токарев. – М., 1992. Саух П. Ю. Філософія: Навчальний посібник. – К., 2003. Соловьев Вл. Лекции по истории философии // Вопросы философии. - 1988. - № 6. Томас П. Индия. Эпос, легенды, мифы. – СПб., 2000. Торгинов Е. А. Религии мира: Опыт запредельного: Психотехника и трансперсональные состояния. – СПб., 1998. Философия: Учебник для высших учебных заведений / Отв. ред. В.П. Кохановский. – Ростов н/Д: Феникс, 1996. Философия: Учебное пособие для студентов вузов / Авт. кол. под рук. Ю. В. Осичнюка, В.С. Зубова. – К.: Фіта, 1994. Философский энциклопедический словарь. – М., 1989. Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФА, 1997. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. –К.: КНЕУ, 2008. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вузів / За ред. І. В. Бичка та ін. – К.: Либідь, 1993. Філософія: Навчальний посібник. – 6-е вид., перероб. і доп. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – К.: Вікар, 2006. Філософія: Навчальний посібник. – 6-е вид., випр. і доп. / За ред. І. Ф. Надольного. – К.: Либідь, 1996. Філософія: Підручник / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін.; За ред. Г.А. Заїченка та ін. – К.: Вища школа, 1995. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб./ за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009. Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. — К.: Абрис, 2002. — 742 с. Хамітов Н., Гармаш Л., Кирилова С. Історія філософії. Проблеми людини. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. Шохин В. К. Брахманистская философия. – М., 1994. Шуцкий Ю. К. Китайская классическая книга перемен Ицзин. -Харьков, 2000. Ярошевець В. І. Історія філософії. – К.: Знання, 2004.
· 2е контактне заняття (семінар-конференція): · Тема 3. Філософія Стародавніх Греції та Риму (2 год.) · План семінару: 1. Головні періоди розвитку античної філософії. Філософські школи та їх представники 2. Особливості філософії досократівського періоду. 3. Особливості філософії класичного сократівського періоду. 4. Особливості філософії елліністичного періоду. 5. Особливості філософії римського періоду. · Мета заняття: поглиблений аналіз визначеної теми, формування навичок діалогічного спілкування, формування навичок опрацювання додаткової літератури. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське заняття: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; ознайомлення з фундаментальним понятійно-категоріальним апаратом; здатність до аналізу і синтезу; спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. · · Література · Джерела: Аристотель. Метафизика. Кн. Первая (гл. I-IV) // Сочинения: В 4 - х т.т. - Т. 1. — М.: Мысль, 1976. Арістотель. Політика / Пер. з давньогр. і передм. О. Кислюка. – К.: Основи, 2003. – С. 15-98. Виндельбанд В. Платон // Избранное: Дух и история. — М.: Юрист, 1993. — С. 409-451. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. – М., 1979. Платон. Альбин. Учебник платоновской философии // Платон. Диалоги. - М.: Мысль, 1986. — 650 с. Платон. Апологія Сократа // Діалоги. — К.: Основи, 1999. Платон. Держава. Книги: 1-9. — К.: Основи, 2000. Платон. Крітон // Діалоги. — К.: Основи, 1999. Платон. Протагор // Діалоги. — К.: Основи, 1999. Платон. Собрание сочинений в 4-х тт. – М., 1990-1994. Фрагменты ранних греческих философов. - Ч. I.: Семь мудрецов: Фалес; Анаксимандр; Анаксимен; Пифагор; Гераклит; Парменид; Зенон; Анаксагор; Кратил. — М., Наука, 1989. · Додаткова література: Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969- 1972. -Т. 1. -Ч. 1. Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976. Бичко А. К., Бичко І. В., Табачковський В. Г. Історія філософії: Підручник для студ. Вищих закладів освіти — К.: Либідь, 2001. Богомолов А. С. Античная философия. – М., 1985. Вандишев В. М. Філософія. - Ч. 1. Історико - філософський вступ: Конспект лекцій. - Ч.1.– Суми: Вид-во СумДУ, 2000. Герасимчук А. А. Філософія: Курс лекцій: Навч. посіб. для вузів. – К., 1999. Джохадзе Д. В. Основные этапы развития античной философии. – М., 1997. История философии. Учебник для вузов. – Ростов н/Д., 2002. Історія філософії: Підручник / Ярошевець В. І., Бичко І. В., Бугров В. А. та ін.; За ред. В. І. Ярошевця. — К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. Історія філософії: Підручник для вищої школи. — 2-ге вид., перероб. та доп. — Х.: Прапор, 2003. Історія філософії: Словник / За ред. Ярошевця В.І. – К.: Знання України, 2006. Канке В. А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник для вузов. – М., 1998. Материалисты Древней Греции. – М., 1955. Мифология древнего мира. – М., 1977. Мифы народов мира. Энциклопедия: В 2-х т.т. / Гл. ред. С. А.Токарев. – М., 1992. Рассел Б. Історія західної філософії. — К.: Основи, 1995. Саух П. Ю. Філософія: Навчальний посібник. – К., 2003. Соловьев В. С. Жизненная драма Платона. Собрание сочинений: В 2-х т.т. — Т. 2. — М., Мысль, 1990. — С. 582-625. Соловьев Вл. Исторические дела философии //Вопросы философии. - 1988. — №8. — С. 118-125. Философия: Учебник для высших учебных заведений / Отв. ред. В.П. Кохановский. – Ростов н/Д: Феникс, 1996. Философия: Учебное пособие для студентов вузов/ Авт. кол. под рук. Ю.В.Осичнюка, В.С. Зубова. – К.: Фіта, 1994. Философский энциклопедический словарь. – М., 1989. Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФА, 1997. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни /Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. –К.: КНЕУ, 2008. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вузів/За ред. І.В. Бичка та ін. – К.: Либідь, 1993. Філософія: Навчальний посібник. – 6-е вид., перероб. і доп. / Л.В. Губерський, І. Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 2006. Філософія: Навчальний посібник. – 6-е вид., випр. і доп. / За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Либідь, 1996. Філософія: Підручник / Г.А. Заїченко, В.М. Сагатовський, І.І. Кальний та ін.; За ред. Г.А. Заїченка та ін. – К.: Вища школа, 1995. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб./ за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009. Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. — К.: Абрис, 2002. Хамітов Н., Гармаш Л., Кирилова С. Історія філософії. Проблеми людини. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. Чанышев Е. В. Курс лекций по древней философии. – М., 1981. Шестов Л. Доля Сократа. — Сочинения: В 2-х т.т. — Т. 1. — М.: Наука, 1993. Ярошевець В. І. Історія філософії. – К.: Знання, 2004.
· 3є контактне заняття (семінар-конференція): · Тема 4. Філософія Середньовіччя (2 год.) · План семінару: 1. Головні етапи розвитку Середньовічної філософії та їх основні риси. 2. Етап патристики та філософське вчення Авґустина Блаженного. 3. Етап схоластики та філософське вчення Фоми Аквінського. 4. Дискусія номіналістів і реалістів у Середньовічній філософії. 5. Середньовічна містика Майстера Екгарта.
· Мета заняття: продуктивне засвоєння студентами програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці парадигми та обґрунтування власної точки зору на досліджувану проблему. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомлення та використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми; здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. · · Література · Джерела: Августин (Святий). Сповідь / Юрій Мушак (пер.). — К.: Основи, 1999. Аврелий Августин. Исповедь блаженного Августина, епископа Гиппонского. – М., 1991. Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевої "Політики". — 2. вид. — К.: Видавництво Соломії Павличко "ОСНОВИ", 2003. Бл. Августин. Энхиридион, или о вере, надежде и любви. – К., 1996. Бонавентура. Путеводитель души к Богу. – М., 1993. Григорий Нисский. Об устроении человека. – СПб., 1995. Дионисий Ареопаг
|
