Модуль 2
· 14е семінарське заняття (семінар-розгонута бесіда): · Тема 14. Релігія як різновид світогляду та її осмислення в релігієзнавстві (2 год.) · План семінару: 1. Проблема визначення поняття «релігія». 2. Філософсько-соціологічні концепції природи релігії. 3. Структура і функції релігії. Класифікація релігій. 4. Релігієзнавство: об’єкт і предмет дослідження, головні проблеми, принцип поліметодології. Мета заняття: продуктивне засвоєння студентами програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору на досліджувану проблему. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомлення та використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми; здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. · · Література ·. Джерела: · Додаткова література: Академічне релігієзнавство. – К., 2000. Гараджа В. Й. Религиоведение. – М., 1998. Калінін Ю. А., Харьковщенко Є. А. Релігієзнавство. – К., 1994. Классики мирового религиоведения. – М., 1998. Малерб М. Религии человечества. – М., 1992. Присухін С. І. Релігієзнавство. – К.: КНЕУ, 2005. Релігієзнавство: предмет, структура, методологія. – К., 1996. Угринович Д. М. Введение в религиоведение. – М., 1985. Яблоков И. Н. Религиоведение. – М., 1998. · · 15е семінарське заняття (семінар-конференція): · Тема15. Генезис становлення і розвитку релігійних систем (2 год.) · План семінару: 1. Проблема становлення і розвитку релігійних систем в релігієзнавстві. 2. Ранні форми релігійних вірувань (анімізм, тотемізм, фетишизм, магія). 3. Етнонаціональні релігії: загальні характеристики формування віросповідання та культу (індуїзм, джайнізм, конфуціанство, даосизм, зороастризм, іудаїзм). Мета заняття: визначення рівню знань з теми, формування стійкого інтересу до вивченої теми, обговорення програмних питань, формування дослідницьких навичок, розвиток самостійного мислення, перевірка рівня засвоєння матеріалу. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомлення та використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми; використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції; здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування (наприклад, ведення дискусії); позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. · Література ·. Джерела: Фрезер Д. Золотая ветвь. – М., 1980. Фрейд З. Я и Оно. – М., 1990. Хук С. Г. Мифология Ближнего Востока. – М., 1991. · Додаткова література: Васильев Л. С. История религий Востока. – М., 1988. Васильев Л. С. Культы, религии, традиции в Китае. – М., 1970. Зыбковец В. Ф. Дорелигиозная эпоха. – М.,1959. История религий мира. Энциклопедия в 2-х томах. – М., 1956. Классики мирового религиоведения. – М., 1996. Кривелев И. История религий в 2-х т. – М., 1983. Лобовик Б. А. Религиозное сознание и его особенности. – К., 1986. Марлею М. Религии человечества. – М., 1997. Мирнина З., Померанц И. Великие религии мира. – М., 1995. Мистика, религия, наука. – М.,1996. Паскаль Б. Думки про релігію. – Львів, 1995. Присухін С. І. Релігієзнавство. – К.:КНЕУ, 2005. Тейлор Б. Первобытная культура. – М., 1989. Токарев С. Ранние формы религии. – М.,1990. Токарев С. Религия в истории народов мира. – М., 1976. Филиппович Л. Этнология религии. – К., 2000. · · 17е семінарське заняття (семінар- дискусії з елементами аналізу): Тема 17. Світові релігії та неокульти (2 год.) План семінару: 4. Світові релігії: загальні характеристики формування віросповідання та культу. 1. Буддизм: основи віровчення, культу та сучасний стан розвитку. 2. Християнство: основи віровчення, культу та сучасний стан розвитку. 3. Іслам: особливості віросповідання і культу та сучасний стан розвитку. 4. Сучасні релігійні течії. 5. Принципи свободи совісті та толерантності у вирішенні міжконфессійних суперечностей.
· Мета заняття: продуктивне засвоєння студентами програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору на досліджувану проблему. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомлення та використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми; здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі.
· Література ·. Джерела: Абу Аля Ал-Мадуді. Принципи ісламу. – Львів, 1995. Керкс Э. Дорогами христианства. – М., 1995. Кочетов А. Буддизм. – М., 1986. Малерб М. Религии человечества. – М.; Спб., 1997. Маляк С. Ислам. Введение и подход. – Минск, 1996. Пилат Б. В. Две тайны Христа. – М., 2001. Християнство: контекст світової історії і культури. – К., 2000. Эрикер К. Буддизм. – М., 1999. Янг Дж. Христианство. – М., 1998 · Додаткова література: Академічне релігієзнавство. – К., 2000. Валько В. Первісне християнство. – Львів, 1997. Васильев П. История религий Востока. – М., 1999. Головащенко С. Історія християнства. – К., 1999. Ислам. Энциклопедический словарь. – М., 1991. Ислам: происхождение, история, современность. – М., 1984. Поснов М. История Христианской Церкви. – Брюссель, 1964. Присухін С. І. Релігієзнавство. – К.: КНЕУ, 2005. Тальберг Н. История христианской церкви. – М., 1994.
·
|
