Поділи Польщі І Їх Наслідки Для Українських Земель 1 страницаКарпатська Україна була окупована:А) Чехословаччиною; Кіммерійці панували в Півн Причор:В) X-VII ст. до н. е.; Кімерійці, Скіфи та Сармати відн до:В) Іраномовмих племен. Керівником Південного товар декабр був:Б) П. Пестель; Керівником Північного товариства декабр був:А) М. Муравйов; Комітет ЦР ще називали:Б) Мала Рада; Коли було підписано перш міжн дог Русі:Б) 907 p.; Коли було укл Городельську унію:В) 1413 р.; Коли було засн пер лег укр пол партію (РУРП):А) 1890 р.; Коли було ств Західноукр Нар Респ:А) 18 жовтня 1918 р.; Коли було створено УПА:А) червень 1941р.; Коли було сформовано уряд ЗУНР? А) 9 листопада 1918 р., Державний секрет Коли було прийнято нову "сталінську" К України:В) 1937 р.; Коли було прог Укр На Республіку:Г) 7 листопада 1917 р. Коли було проголошено політику "коренізації";:Б) 1923 р.; Коли відбулося законод оформ до складу УРСР? Б) червень 1940р.; Коли війська Червоної армії перей радянсько- польсь Б) 17 вересня 1939 р.; Коли вперше в док згад укр козаки:Б) 1489 р.; Коли вперше в літоп вжито наз"Україна"? А) у 1187 р.; Коли і де уроч прог Акт про злуку ЗУНР і УНР? Б) 22 січня 1919 р. в Києві; Коли Україна стала членом ООН:Г) 1945 р. Л. Кучма став Прем'єр-міністром України в:Б) 1992 р.; Легіон укр січ стрільців був на службі в:В) Австро-Угорщини. Лук і стріли було винайдено у:В) мезоліті; Люди, які з різних прич"випали" зі сво верстви, наз:А) Ізгоями; Людина сучас типу з'яв у:А) ранньому палеоліті; Малорос колегія була утв після зречення:В) К. Розумовського. Матір’ю городів руських наз місто:Б) Київ Міста, в яких переб уряди ЗУНР? А) Львів, Тернопіль, Стан М. Маркевич — це:В) український історик; М.С.Грушевський в своїх погл на Укр держ був:А) автономістом; Монархічний режим в Укр, що опирався на, називався:А) Гетьманат; На виборах През Укр 24 грудня 2004 р. пер:В) Віктор Ющенко; На перших етапах розв Трип культури спост:А) Матріархат; На які періоди под кам' вік:Б) палеоліт, мезоліт, неоліт; Найб могутності Гал княз:А) Романа Мстиславовича; Найдавнішою з теорій пох люд є:Б) Теологічна теорія; Назва "неандерталець" має пох:В) Німецьке. Назвіть західноукр області УРСР Г) Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Незалежність Карп України прог:Б) 15 березня 1939 р.; Норманську теорію вис:Б) Російські вчені; Носієм суверенітету і єди джерел влади в Україні є:В) Народ; Об’єднання східнослов’янських зем в 1 держ заверш:А) Князь Ігор; Оборона Києва від нім військ в 1941 році трив:Б) 11 липня – 19 вер 1941 р.; Одним із керівників ТУП у був:А) М. Грушевський; Основою правової системи Зап Січі були:В) Звичаєве право Основною прич голоду 1921-1923 pp. в Україні була:А) посуха; Опір процесові "українізації" чинили:Б) державні чиновники та партійні функціонери, які "Пацифікація" - це А) спроба польських властей приборкати український нац рух Після смерті Ярослава Осмомисла у Гал княз:В) Боярський переворот; Перша згадка про Галич міст:Б) У "Діянні угрів", творі написаному, Перший з’їзд руських князів відб у:Г) Любечі. Перший уряд Директорії утв:В) 26 грудня 1918 року; Першу академію наук Укр очолив:А) Вернадський; Першою країною, де діяв Держа Центр УНР в екзині була: В) Польща Першою незал Укр визнала:В) Польща; Петлюра за партійною належ був:В) соціал-демократом; Поділ КРусі на уділи пов’язаний з смертю:Б) Ярослава Мудр "Повість минулих літ" нап:А) Нестор; Політика продрозкладки в укр селі приз до:А) послаблення повстанського Польсько-радянський мир дог, який виз В)Брест-Литовську Право визн і змін констит лад в Укр нал А) Народові; Причиною феодального роздр К Русі був:Б) Заповіт ЯрославаМу; Причини падіння української державності:Б) відсутність сильної національної армії; Президентом Карп України став:А) А. Волошин; Програмним докум Кирило-Мефодіїв:А) "Книга буття українського народу"; Розкуркулення – це:В) експропріація держ майна заможних селян і ств на "Розстріляне відродження" – це:В) репресії проти українського наці-культ Селяни, які мали власне май, але були залеж:Б) Закупи; Сер палеоліт тривав:Б) 150-30 тис. р. тому; Симон Петлюра всупереч інтересам ЗУНР закл мир дог з:Б) Росією; Смерть гал князів Володаря і Василька Ростислав та поділ:Б) 1124 р.; Суверенітет Укр держави де-юре:В) трьох десятків країн світу; Східну Україну в травні-червні 1919 року окуп війська:А) Денікіна; Тип держави, в осн якого лежать, верх закону:В) Правова; Товариство об'єднаних слов'ян Борисовими в:Г) Новоградові-Волинському. Товариства "Січ", "Сокіл" були:А) пожежно-гімнастичними; У 1153-1187 рр. у Гал княз князював:В) Ярослав Осмомисл; У березні 1998 року вибори до ВРУ відб за Б) Змішаною У територ плані Зап Січ поділялась на:Б) паланки; У складі якого адміністр утв тер нашого Б) Дистрикту "Галичина"; У ході якої стратегічної наст операції рад військ Б) Сталінградської; Указом Презид України в голодомору:Б) листопад 1998 року; Україна була розд між Москвою і Польщею в рез:Б) Андрусівського миру; Україна відм від ядерної зброї у:В) 1994 р.; Укр академію наук було створено за:Б) Гетьманату; Укр і загальноросійські ліві політ партії у питанні:А) стратегічних цілей; Укр зем на почXIX ст. володіли:А) Російська та Австрійська імперії; Укр націо відродження поч в:А) наприкінці XVIII – початку XIX ст.; Укр національний конгрес відбувся у:В) квітні 1917 p.; Укр народну партію було засновано:В) М. Міхновським; Укр Ц Рада спочатку була:Б) органом влади, Тимчасовому уряду; Укр Це Рада представляла в Україні:В) Тимчасовий уряд. Українці перед перш світ війною емігр до:А) США, Канади, Бразилії. УНР підписала мирний договір з Німе та її союз у:Г) лютому 1918 p. УНР часів Директорії можна наз:Б) авторитарним режимом; Уряд Директорії УНР наз пок Укр в:Б) листопаді 1920 p.; Ухвала Народним Зб Зах Укр Декларації:В) 27 жовтня 1939 р.; Франко в політ погл був:Б) соціалістом; X. Раковський при ств СРСР виств за:Б) незалежність України; Хто був автором гасла "Укр для укр";:В) М. Міхновський; Хто був першим гол Оргї Укр Нац В) Є. Коновалиць; Хто є авторами музики і слів до Держ:Г) М. Вербицький й П. Чубинський. Хто з давніх авторів опис Скіфію у своїх творах? В) Геродот; Хто з діячів комуніс партії голодомору 1932-1933 рр.:Б) Й.Сталін, В.Молотов, Хто з князів відзн в боротьбі з половцями:Б) Святослав Володимир; Хто з князів об Волинські землі в 1 княз:В) Роман Мстиславович; Хто з князів об’єднав Гал землі в 1 княз у 1141:А) Володимирко; Хто з козацьких ватажків уперше орг гор полки? А) Михайло Дорошенко; Хто з назв народів перш створив державу на тер У? Б) скіфи; Хто з цих геть Ук здобув пер над московським:В) І. Виговський; Хто з цих геть кер Ук під час Півн війни? Б) І. Мазепа; Хто з цих політиків був двічі Прем'єр-мініс Укр:Б)Тимошенко Хто з укр геть дав згоду в 1685 році на:В) І. Самойлович. Хто очолював Державний секр ЗУНР? В) К. Левицький, С. Голубович. Хто очолював держ секр сусп здоров'я ЗУНР? Б) Іван Куровець; Хто став президентом ЗУНР:Г) Є. Петрушевич Хто став президентом Карп України:Б) А. Волошин; Хто очолював коміс по укрції в 20-ті рр. XX ст.:В. Затонський; Хто такі "гайдамаки";:Г) повстанці. Центральне укріп місце у слов’ян наз:В) Дитинець. Що передбачав Земельний закон.):Б)націоналізацію поміщицьких, Що таке "громади";:А) суспільно-політичні організації демокр Що таке "ярлик";:В) грамота на князювання; Як інакше наз трипільську культуру? В) мальованої керам; Як наз альманах, вид "Руською трійцею" у 1836 р.:В) "Русалка Дністрова"; Як наз бог сонця і світла у стар сх слов'ян:Г) Дажбог. Як наз викон орган Ц Ради у 1917 р.:В) Генеральний секретаріат; Як наз пер етап укр кінXVIII - поч XX ст.:А) збирання Як наз пер газета, яка з’яв у 1848 р. на зем:А) Зоря Галицька Як називалося поліційне форм ЗУНР організ? Б) жандармерія Яка галузь економіки стала розв після пер до непу? В) торгівля; Яка з цих земель не вход до скл Гал-Вол княз:Г) Закарпаття. Яка з гал екон Укр в пер пол XIX ст.:А) цукрова; Яка лег партія, що діяла у 20 - 30- XX ст., Польщі:А)Українське нац-дем об; Яка з цих теорій пояс пох слов'ян:Г) панславізму. Які землі (воєво) не ввійшли за Зборівсь уг А) Волинь; Які місцеві органи влади ЗУНР? Б) міські, повітові комісари з дорад Які політичні настрої прогл"Історія русів"? А) антипольський та антишведський; Яке з цих міст не належало до ант міст-держ Пів А) Меліто; Яке місто було стол Кримського улусу до серXIVст.:А) Крим-Солхат; Яке місто стало центром окуп адм в Україні:А) Рівне; Який акт було прий, вих із небез, яка Б) Акт проголошення незалежності Який курган не є скіфським? Г) Соколова Могила. Яким був прапор ЗУНР? А) синьо-жовтим; Яким метод Іван Виговський отр владу? Б) здійснив переворот, скинувши Яку територію факт охопл ЗУНР влітку 1919 р.? Б) Східну Галичину; Яку частину західноукр земель Чехословач? А) частину Закарпаття; Ярлик на княж від хана Батия отр князь:В) Данила Галицький;
Матеріальна і духовна культура східних слов'ян- Основою культури Київської Русі була багатовікова самобутня культурна традиція східнослов'янських племен. Землеробство - підсічно-вогневе в поліській зоні й орне - у лісостепу. Для обробки землі предки сучасних українців застосовували плуг і соху, використовували тяглову силу волів і коней. Скотарство, полювання, рибальство і бортництво (лісове бджільництво).Досить високого рівня досягло до Х віку і ремесло. Виготовленням виробів із заліза і кольорових металів займалися переважно майстри-професіонали. Розвивалися гончарна справа, ткацтво, вичинка й обробка шкіри, різьблення по каменю і дереву. З льону, конопель і вовни слов'янки ткали чудові сукна і полотна, їм було знайоме складне малюнкове ткання і вишивка. Високим умінням відрізнялися майстри обробки шкір.Торгівля продуктами сільського господарства і ремесла, що зароджувалася, спочатку мала характер обміну як всередині общини, так і між племенами та землями. Згодом зародилися товарно-грошові відносини. Релігійні вірування.Древні слов'янські вірування були язичницькими і ґрунтувалися на обожнюванні сил природи. Все життя слов'ян пронизувала віра у втручання надприродних сил, залежність людей від богів і духів. Потім Християнство 988. 3. Писемність і літературна традиція -Писемність у східних слов'ян з'явилася приблизно ще в першій половині IХ ст. Введення християнства значно прискорило розвиток писемності і літератури на Русі. На початок ХI ст. на Русі використовувалися дві системи письма - кирилиця, що базувалася на грецькому алфавіті, і глаголиця - розроблена Кирилом фонетична система, яка була менш популярна. До особливостей писемної культури Русі треба віднести утворення церковнослов’янської мови. 4.Освіта та наукові знання - Під час князювання Володимира Великого були створені перші державні школи, в яких вчилися діти знаті. Анна Всеволодівна у 1086 р. заснувала у Києві при Андріївському монастирі жіночу школу.Поширення писемності супроводжувалося створенням бібліотек. Перші бібліотеки створювалися при церквах і монастирях. Найбільша (її заснував Ярослав Мудрий) знаходилася у Софійському соборі. За Київської держави розпочався принципово важливий процес виділення науки в самостійну галузь духовної культури. 5. Мистецтво Київської Русі - Провідними жанрами образотворчого мистецтва Київської Русі були мозаїка, фреска, іконопис та книжкова мініатюра.Активно розвивалося декоративно-прикладне мистецтво. Вироби з дерева, металу, кістки, каменю, глини.
11. Удільна Русь у середині XI - першій чверті XIII ст. Формування нових державних центрів. Уді́л, удільне князівство — адміністративно-територіальна одиниця у Давній Русі, яка виникла внаслідок поділу більших князівств — Галицько-Волинського, Чернігівського та ін., що було узаконено на княжому з'їзді в Любечі 1097. Удільні князівства, в свою чергу, поділялись на меньші уділи. Територія удільного князівства являла собою територіальне володіння під управлінням князя. Удільні князівства часто вели між собою війни. На російських землях у 14 — 15 ст. скоро дійшло до ліквідації удільних князівств й утворення централізованої Московської держави. На українсько-білоруських землях у Великому князівстві Литовському удільні князівства існували до 16 ст Історія удільних князівств Удільні князівства утворились внаслідок розпаду Київської держави. Перші уділи з'явилися в середині 11 ст. після смерті Ярослава Мудрого. Землі Київської Русі були поділені між його синами, чим фактично покладено початок існуванню Київської, Чернігівської і Переяславської земель як окремих уділів. У 1070 роках князі-ізгої Ростиславичі захопили галицькі землі й утворили ряд удільних князівств. Любецький з'їзд 1097, маючи на меті припинення княжих міжусобиць, узаконив поділ на уділи, тим самим юридично закріпив політичне роздрібнення Русі. Процес поділу єдиної держави на удільні князівства був призупинений у часи правління Володимира Мономаха і його сина Мстислава Володимировича, однак незабаром відокремлення земель від Києва набуло невідворотного характеру. Удільні князівства являли собою майже самостійні держави на зразок західноєвропейських королівств. Кожен удільний князь мав власний адміністративний апарат, монету, військо, судові установи тощо. З часом відбувалось подальше роздрібнення уділів, в зв'язку з чим зростала їхня кількість, а їх розміри змешувалися. В удільний період складається характерна для феодалізму система сюзеренно-васальних відносин. Удільні князі знаходилися у васальній залежності від великого князя, однак ця залежність нерідко була лише номінальною. Політична роздрібненість руських земель призвела до частих міжусобних війн між удільніми князівствами і ослаблення Київської Русі. Одночасно з процесом роздрібнення в 12-13 ст. на українських землях проявилася і тенденція до об'єднання, внаслідок якої виникла Галицько-Волинська держава. Залежність від Золотої Орди, а пізніше від Литви і Польщі, стримувала об'єднавчі тенденції в українських землях, сприяла збереженню удільної системи. У першій половині 15 ст. уділи були ліквідовані на галицьких землях, що входили до складу Польщі, у другій половині 15 ст. — на більшій частині українських земель, що входила до складу Великого князівства Литовського. У 1471 було ліквідовано останнє українське удільне князівство — Київське.
12. Галицько-Волинське князівство: походження, легітимізація. внутрішня та зовнішня політика, культура. Походження,легітимізація: У 981 р. Володимир Святославич, як оповідає літопис, здійснив похід на терени у верхів'ях Прип'яті та вздовж річок Західний Буг, Сян і Верхній Дністер, заселені слов'янськими племенами, ідентифікація яких залишається дискусійною: Пішов Володимир до Ляхів і зайняв городи їх – Перемишль, Червен та інші городи, які є й досьогодні під Руссю. Щоправда, не зовсім ясно, кого слід розуміти під Ляхами: у 981 р. Краків перебував під чеською зверхністю, тож одні дослідники припускають, ніби Ляхи – це чехи, а інші вважають, що згадане свідчення є взагалі пізнішою вставкою. Так чи інакше, однак саме в часи Володимира доля майбутньої Галичини та Волині була вперше поєднана з Руською землею, тобто Середньою Наддніпрянщиною. Тоді ж, наприкінці Х ст., київський князь заклав во имя своє місто Володимир на р. Луга, передане разом з новоприєднаними землями в управління синам – Борисові, а пізніше Всеволоду. До кінця ХІ ст. волинські і прикарпатські землі утворювали суцільну адміністративну одиницю, підпорядковану безпосередньо київському княжому столові. Проте 1084 р. ця система залежності вперше була порушена, і в Прикарпатті самочинно вокняжилися троє братів – Рюрик, Володар і Василько Ростиславичі, сини тмутороканського князя Ростислава Володимировича, онука Ярослава Мудрого. За підтримкою місцевих бояр, діючи в тісній злагоді між собою, Ростиславичі швидко зуміли закріпитися в Перемишлі, Звенигороді й Теребовлі настільки, що після кількаразових спроб великого князя вибити їх з Галичини силою княжий з'їзд у Любечі (1097) визнав за ними право на ці землі як на отчину. Після смерті 1124 р. Василька і Володаря (Рюрик умер раніше, 1094 р.) між їхніми спадкоємцями спалахнула війна, переможцем з якої вдалося вийти Володимиру Володаровичу, або, як його іноді називають Володимиркові (помер 1153). Чоловік енергійний і розумний, Володимирко став справжнім творцем Галицького князівства. У 1141 р. він переніс столицю з Перемишля до Галича, де зумів увійти в добре порозуміння з місцевими боярами, а у війні 1149-1152 рр. вкотре відбив походи на Галичину київського князя та його союзників-угорців. Володимирів син Ярослав Осмомисл (1153-1187) розвинув здобутки батька. Діючи де з дипломатичною обережністю, де рішуче, Ярослав перетворив Галицьке князівство на одне з найсильніших на Русі. Піднесено оспівує потугу прикарпатського володаря автор "Слова о полку Ігоревім": Галичкы Осмомыслђ Ярославе! Высоко сђдиши на своем златокованнђм столђ. Подпер горы Угорскыи своими желђзными плæки. Заступив королеви путь. Затворив Дунаю ворота... У своєму славослів'ї поет, звичайно ж, не згадує кризи, котра з 1170-х років лихоманила владну верхівку Галичину. Зовні вона здавалася родинними негараздами, хоча в підтексті приховувала конфлікт між Ярославом, який впевнено утверджував своє самовластя, і незадоволеними боярами. Приводом до відкритого спалаху стали сімейні чвари: бояри, нібито обурені аморальністю князя, у 1171 р. спалили його коханку – боярівну Настаську і урочисто повернули з вигнання шлюбну дружину Ярослава Ольгу, доньку Юрія Долгорукого (з нею разом втекли свого часу до Польщі многі бояри, і це додатково підтверджує далеко не інтимну причину зіткнення). Проте Ярослав вирішив цю дилему по-своєму: помираючи, він передав верховну владу позашлюбному синові Олегу Настасьчичу, а Ольжиного сина Володимира, нелюбого і непокірного, посадив на уділ у Перемишлі. Заповіт князя не був проведений у життя. Як скаже літописець, по смерті Ярославовій був заколот великий в Галицькій землі, бо галицькі мужі...переступивши хресне цілування, вигнали Олега з Галича... Проте швидко виявилося, що і Володимир не задовольняє бояр – думи не любив із мужами своїми. Розпочалася дворічна громадянська війна, у якій і Володимир, і ворогуючі між собою боярські партії запрошували на допомогу то угорців, то поляків, то сусідніх руських князів. Врешті у 1189 р. Володимиру за підтримкою німецького імператора Фрідріха І Барбаросси і польського короля вдалося повторно утвердитися в Галичі. Оскільки ж він не мав синів, то з його смертю (1199) династія Ростиславичів припинялася. Найініціативнішим серед сусідів виявився волинський князь Роман Мстиславич: цього ж року, спираючись на здавна прихильну до нього місцеву боярську групу, він оволодів Галичем. Так після понадстолітньої перерви Волинь, Забужжя, Подністров'я і Прикарпаття знову об'єдналися в один політичний організм. Протягом століття, доки Галичиною правили Ростиславичі, на Волині текло своє, не менш напружене життя. До 1170-х років волинські волості підпорядковувалися або прямо Києву, або передаючись у тимчасове держання ставленикам київських правителів. Проте за Ізяслава Мстиславича, онука Володимира Мономаха, ця традиція була змінена: Ізяслав разом з родиною переїхав до Володимира і оселився там, немов у власній спадковій отчині. У 1148, 1150 та 1153 рр. йому довелося збройно захищатися, а після Ізяславової смерті (1154) спроба повернути Волинь під владу Києва повторилася ще раз, проте й син ІзяславаМстислав зумів її відбити. Після смерті Мстислава його сини поділили Волинську землю на уділи, однак старшому з них – Роману Мстиславичу – вдалося об'єднати братів під власною зверхністю, а з приєднанням у 1199 р. Галичини стати володарем одного з найбільших князівств тогочасної Русі. Галицько-Волинський літопис, називаючи Романа самодержцем і переможцем усіх поганських народів (князь справді здійснив ряд успішних походів на ятвягів, що непокоїли набігами Волинь, і наполовців), описує його з пишномовною піднесеністю: Бо він кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись і губив [ їх ], як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур... На авторитет Романа вказує те, що саме в його володіннях знайшов притулок вигнаний 1204 р. з Константинополя хрестоносцями візантійський імператор Олексій ІІІ Ангел. У 1203 р. галицько-волинський князь, як оповідає, спираючись на якесь нині не збережене джерело В.М.Татіщев, нібито висував власний проект доброго порядку, тобто реорганізації владної моделі Русі. У шести найбільших князівствах – Галицько-Волинському, Володимиро-Суздальському, Полоцькому, Чернігівському, Смоленському і Рязанському – пропонувалося запровадити майорат, тобто обов'язкову передачу княжого столу старшому синові, і лише ці шість володарів, подібно до князів-курфюрстів Німецької імперії, мусили обирати верховного київського правителя. Якою була б доля цього проекту (коли він насправді існував), сказати важко – у червні 1205 р. Роман, здійснюючи один з багатьох пограничних походів у Польщу, був разом з невеликим загоном раптово оточений і вбитий у бою. Культура: Головними культурними центрами князівства були великі міста і православні монастирі, які водночас відігравали роль основних освітніх центрів держави. Провідну роль у культурному житті країни займала Волинь, а саме місто Володимир, давнішня цитадель Романовичів. Місто прославилося завдяки діяльності князя Василька, якого літописець згадував як «книжника великого і філософа, якого не було у всій землі і після нього не буде». Цей князь розбудував Берестя і Кам'янець, створив власну бібліотеку, спорудив чимало церков по всій Волині, яким дарував ікони і книги. Другим за значенням культурним центром був Галич, відомий своїм митрополичим собором, церквою св. Пантелеймона, а також пам'ятками письменства — Галицько-Волинським літописом та Галицьким євангелієм. До найбільших і найвідоміших монастирів князівства входили Полонинський, Богородичний та Спаський монастирі. Про архітектуру князівства відомо небагато. Писемні джерела описують переважно церкви, не торкаючись світських будівель князів чи бояр. Даних археологічних розкопок також не вистачає для точної реконструкції тогочасних споруд. Залишки храмів Галицько-Волинського князівства в поєднанні з записами літопису дають змогу стверджувати, що на західноруських землях залишалися міцними традиції руської архітектури Київської доби, але відчувалися нові віяння західноєвропейських архітектурних стилів.[27]. Образотворче мистецтво князівства знаходилось під сильним впливом візантійського. Галицько-Волинські ікони особливо цінувалися у Західній Європі. Чимало з них потрапило до польських храмів після завоювання князівства. Мистецтво іконопису галицько-волинських земель мало спільні риси з московською іконописною школою 14 — 15 століть[28]. Хоча православні традиції не заохочували розвиток скульптури через її зв'язок з ідолопоклонством, на сторінках Галицько-Волинського літопису згадуються скульптурні шедеври у Галичі, Перемишлі та інших містах, що ймовірно свідчить про католицькі впливи на майстрів західноруських земель. Моду у декоративному мистецтві, особливо у обробці зброї і військових знарядь, диктували азійські країни. Починаючи з 13 століття на території князівства поширилася нова для Русі культура західноєвропейського лицарства. Відомо, що галицько-волинські князі і бояри неодноразово проводили лицарські турніри, які називалися «іграми». Разом з різними запозиченнями у військовій справі, розвитком міждержавної торгівлі та проведенням активної зовнішньої політики, на руських землях поширились латина, універсальна мова західноєвропейського цивілізаційного простору. Розвиток культури в Галицько-Волинському князівстві сприяв закріпленню історичних традицій Київської Русі. Протягом багатьох сторіч ці традиції зберігались в архітектурі, образотворчому мистецтві, літературі, у літописах та історичних творах. Проте водночас західно-руські землі потрапили під культурний вплив Західної Європи, де галицько-волинські князі і знать шукали протидію агресії зі Сходу.
13. Державна криза Давньої Русі на межі XII та XIII ст. Монгольська навала та її наслідки. Період занепаду та феодальної роздробленості(2-a половина XII ст. - 1-a половина XIII ст.)боротьба за одноосібну владу. Спробу припинити княжі усобиці було вжито на з'їздах князів у ЛюбечіИ(відміна спадковості), Витичівський (1100 р.), Золочівський (1101 р.), Долобський (1103 р.) князівські з'їзди не усунули всіх суперечностей, що ніяк не сприяло єдності Київської Русі, особливо в умовах половецької загрози і заворушень населення Києва та інших великих міст. Так, у 1113 р., під час повстання в Києві бояри й купці звернулися до переяславського князя Володимира Мономаха з проханням посісти київський стіл. Придушивши повстання, Володимир Мономах став київським князем на 12 років.Розгромивши половців і забезпечивши сприятливі зовнішні умови, Володимир Мономах багато зробив для зміцнення Київської Русі. Розвивалися сільське господарство й ремесла, пожвавилася торгівля, будувалися нові міста. Зміцнюються династичні зв'язки. По смерті Володимира у 1125 р. спадкоємцем на київському столі став його син Мстислав Володимирович, який продовжив політику батька. Проте його наступники знову почали боротися між собою за першість на Русі. Отож із другої половини XII ст. починається новий період в історії українських земель — період феодальної роздробленості та існування самостійних князівств.
|
