Серед географічні та природні причини в Угорщині склалося три типи поселень: хутори, села, міста. За останні десятиріччя прискорився процес урбанізації. Якщо у 1949 році у 50 містах мешкало 37,5 відсотків населення, то у 1998-му населення 218 міст складало вже понад 63 відсотків.
Тенденція до зменшення чисельності населення, що дала про себе знати на початку 1980-х років, зараз стосується також і міст. Починаючи з 1985 року число мешканців збільшилося лише у 75 містах.
Дві п'ятих населення зосереджено в селах, які раніше спеціалізувалися на виробництві сільськогосподарських продуктів. Це визначило як їх формування, так і розміщення в них різних об'єктів. Так звані гніздові села Альфьольда, де вулиці, розходячись від центру, ведуть до пасовищ, забудовувалися без усілякого плану.
У пагорбній і гористій місцевості поширені села з головною вулицею, де будинки розміщені обабіч долини чи магістралі. Система поселень за схемою шахівниці стала типовою для південного Альфьолду. Про існуючий ще в першій половині ХХ століття світ хуторів, що почав зникати мірою масового утворення сільськогосподарських кооперативів (1960-1961), нагадують тепер лише випадково збережені будинки та інші споруди.
Для південної частини Задунайського краю характерним є велика кількість мілких сіл та селищ. У Кішальфьольді села - середньої величини, у ось в Альфьольді - крупні. Навколо Балатону і в горах Матра сформувалися курортні селища, у той час як навколо великих міст і в передмістях Будапешту виникли так звані "сплячі поселення".
36.
Офіційна назва - Республіка Білорусь(Republic Belarus).
Географічне положення - розташована на північному сході Європи. Межує на заході з Польщею (605 км), на північному заході - з Литвою (502 км) і Латвією (141 км), на сході і північному сході - з Росією (959 км), на півдні - з Україною (891 км). Країна має стратегічне положення щодо сполучення заходу і сходу, півночі і півдня. Відстань від Мінська до Варшави становить 500 км, до Москви - 700 км, до Берліна - 1060 км, до Відня - 1300 км.
Найвища точка - пагорб Дзержинський у Мінській області (345 метрів над рівнем моря).
Найнижча точка - Німанська долина в Гродненській області (80-90 метрів над рівнем моря).
Площа території - загальна - 207,6 тис. кв. км. Довжина з півночі на південь - 560 км (350 миль), зі сходу на захід - 650 км (460 миль).
Населення - 9, 7 млн. осіб. Білоруси - 81%, росіяни - 11%, поляки - 4%, українці - 2% та інші.
Столиця - Мінськ -1, 68 млн. осіб.
Адміністративно-територіальний поділ. Білорусь складається з 6 областей з центрами у Мінську, Бресті, Вітебську, Гомелі, Гродно і Могильові і 118 районів.
Інші великі міста: Гомель (500 тис. осіб), Могильов (370 тис.), Вітебськ (358 тис.), Гродно (304 тис. жителів).
Офіційна мова - білоруська і російська.
Грошова одиниця - білоруський рубль = 100 копійкам.
Релігія - православні - 70%, католики - 20%, уніати - 7%.
Національне свято - 3 липня - День незалежності(1944 р.)
Територія Білорусі знаходиться в межах Східно-Європейської рівнини, у лісовій зоні, на стику зони тайги і широколистяної області.
Географічне положення республіки, історичні та кліматичні фактори обумовили формування на її території великої кількості різноманітних природних ландшафтів. Тут налічується близько 10000 озер, понад 9000 боліт, 20800 річок і джерел.
Рельєф і грунти
Поверхня Білорусі в основному рівнинна, підвищується до 345 м у горбистій центральній частині (Білоруська гряда) і знижується до 100 м над рівнем моря у заболочених низовинах на півдні (Полісся).
Лісисті долини численних рік басейнів Дніпра, Західної Двіни і Німану роблять місцевість різноманітною.
Типи грунтів варіюються від дерново-підзолистих у північних, східних і центральних районах до бурих лісових на заході, болотяних, піщано-болотяних і піщано-дернових підзолистих у південних низовинних районах.
Близько третини території країни займають ліси, приблизно стільки ж – болота, заболочені луки.
Є великі родовища калійних солей (Солігорськ, Петриків), торфу (Полісся), будівельного каменю. Розвідані родовища низькосортного вугілля (лігнітів, бітумінозного вугілля і сланців у Прип'ятьській западині), а також невеликі запаси високоякісної нафти (Гомельська область).
Клімат
Для Білорусі характерний помірний континентальний клімат. Середні річні температури коливаються від 7°C на південному заході до 4°C на північному сході. Середні температури січня - від –4°C на південному заході до –8°C на північному сході; середні температури липня – від 17°C на північному заході до 19°C на південному сході. Середня річна кількість опадів – від 500 мм на півдні до 700 мм у центральних районах. Вегетаційний сезон триває від 178 днів на півночі до 208 днів на півдні.
Ріки й озера
Головними ріками Білорусі є Дніпро і його притоки (Прип'ять, Сож і Березина), Західна Двіна, Німан і Буг (Західний Буг). Ці річки об'єднані старими Дніпровсько-Бузьким, Березинським та іншими каналами.
У країні понад 10 тис. озер. Найбільші з них знаходяться на півночі: Нароч (площею 80 кв. км) і Освейське озеро (53 кв. км).
Полісся (південь Білорусі) - найбільший у Європі район боліт і заболочених земель. Тільки Прип'ятьські болота займають площу близько 39 тис. кв. км.
Найдовші річки:
| Назва
| Загальна довжина (км)
| Білоруська частина (км)
|
| Дніпро
|
|
|
| Західна Двіна
|
|
|
| Німан
|
|
|
| Західний Буг
|
|
|
| Прип'ять
|
|
|
| Сож
|
|
|
| Березина
|
|
|
Найбільші озера
| Назва
| Площа (кв. км)
| Макс. Глибина (м)
|
| Нароч
| 79.6
| 24.8
|
| Освея
| 52.8
| 7.5
|
| Червоне
| 40.3
| 2.9
|
| Лукомльське
| 37.7
| 11.5
|
| Дрив'яти
| 36.1
| 12.0
|
Флора
На території Білорусі виявлено 1638 видів судинних рослин. На національному рівні охороняється 214 видів рослин, які знаходяться під загрозою зникнення, вони внесені до Червоної книги Республіки Білорусь. Серед них 171 вид вищої рослинності. 3 види охороняються на міжнародному рівні (королівська папороть, тюльпан лісовий, лобелія Дортманна).
Головна роль у збереженні ландшафтів і біологічного різноманіття належить територіям, що знаходяться під особливою охороною, загальна площа яких становить 1342,4 тис. га або 6,5 відсотка території республіки (на 01.01.1997). У Білорусі є один заповідник (Березинський біосферний), три національних парки (Біловезька Пуща, Браславські озера і Прип'ятьський), 83 заказника республіканського і 684 заказника місцевого значення, 575 пам”яток природи.
У лісах Білорусі переважають сосна, береза, осика, ялина, дуб, клен, ясен, липа і білий бук; у заболочених низовинних районах на півдні є соснові ліси.
Луки і пасовища займають 20 відсотків території країни. Близько третини території, в основному центральні і південно-східні рівнини, розорані.
Фауна
| |
| Цар Біловезької пущі — зубр
|
Тваринний світ Білорусі налічує 453 видів хребетних тварин і понад 30 тисяч видів безхребетних різноманітних груп.
Фауна Білорусі включає ведмедів, вовків, зайців, лисиць, зубрів, косуль, білок, лосів, кабанів, бобрів, видр, норок, ондатр та єнотів.
Озера і заболочені райони - житло багатьох видів птахів, у т.ч. журавлів і лелек. Серед риб переважають коропові.
Стан навколишнього середовища
Близько 1/5 території країни зазнало сильного радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (1986р.). Особливо постраждали Гомельська і Могильовська області. Ситуація посилюється надмірним розвитком хімічної і нафтохімічної промисловості і повсюдним будівництвом великих тваринницьких комплексів без належних технологій з переробки органічних відходів.
