Педагогика. Соціальне призначення політичної еліти виявляється передусім у функціях, які вона виконує в суспільстві

Соціальне призначення політичної еліти виявляється передусім у функціях, які вона виконує в суспільстві. Ці функції є багатоманітними й тісно переплітаються з тими, які виконують політична система суспільства в цілому, її підсистеми та окремі інститути. Як вже зазначалося, головними функціями політичної системи є політичне цілепокладання, владно-політична інтеграція суспільства і регулювання режиму соціально-політичної діяльності. На персоналізованому рівні ці функції виконує політична еліта. Функція політичного цілепокладання, яку іноді називають стратегічною, полягає в розробці стратегії і тактики розвитку суспільства, визначенні політичної програми дій. Ця функція повною мірою може бути реалізованою лише на вищому рівні політичної еліти (главою держави, парламентаріями, міністрами) з використанням фахівців і результатів наукових досліджень. Сутність інтегративної функції політичної еліти полягає в забезпеченні цілісності і єдності суспільства, стійкості його політичної та економічної систем, уникненні соціально-політичних конфліктів, знаходженні оптимальних варіантів їх розв'язання в разі виникнення. Важливими змістовими елементами цієї функції є згуртування різних верств населення, гармонізація їх соціальних інтересів, досягнення суспільного консенсусу, тісної політичної взаємодії і співробітництва всіх суспільних сил. Нездатність політичної еліти виконувати інтегративну функцію загрожує розколом суспільства, зіткненнями різноспрямованих соціальних і політичних сил аж до громадянської війни.Еліта виконує основний обсяг роботи щодо прийняття політичних рішень, спрямованих на регулювання суспільних відносин, розв'язання назрілих суспільних проблем і завдань, здійснює розподіл і перерозподіл матеріальних, фінансових, людських та інших ресурсів. У цьому полягає ЇЇ регулятивна функція. Від якості політичних рішень визначальною мірою залежить ефективність самої політики, успіх у вирішенні поставлених завдань.Ще однією функцією політичної еліти є мобілізаційна, або організаторська, яка полягає в необхідності мобілізації мас для виконання прийнятих рішень і поставлених завдань, практичного здійснення визначеного політичного курсу. Важливою функцією політичної еліти є вираження і представництво в політичній системі суспільства соціальних інтересів. На інституціональному рівні ця функція найповніше проявляється в діяльності політичних партій і груп інтересів, а на персоналізованому — в політичному лідерстві. Через політичну еліту реалізуються зв'язки між багатоманітними соціальними й політичними спільностями, відбувається їх спілкування між собою з метою з'ясування позицій, досягнення взаємоприйнятних рішень. Еліта виступає тією ланкою, яка не тільки забезпечує горизонтальні зв'язки в суспільстві, а й здійснює вертикальну комунікацію між владою і масами. У цьому полягає її комунікативна функція. Політична еліта виконує також інші функції у політичній системі та в суспільстві в цілому.

90.Характерні риси багатопартійності в Україні: мала чисельність партійних лав (більшість політичних партій є фактично партіями-карликами, які налічують від тисячі до кількох тисяч членів); невизначеність соціальної бази (програми партій дуже схожі й апелюють до всього народу); значна частина партій створена навколо лідера чи групи авторитетних людей, а не об’єднані завдяки ідеї; локальність партійного впливу; поява на політичній арені незареєстрованої “партії влади” (колгоспно-радгоспна еліта, директорський корпус державних підприємств, апарат місцевих рад), що має значний вплив на перебіг подій у державі. У зв’язку з цим все більшої актуальності набуває проблема консолідації політичних сил, укрупнення політичних партій, що дасть змогу перетворитися їм на реальну і впливову силу нової політичної системи в Україні.

Цьому процесу сприятимуть і запропоновані зміни до Конституції, котрі передбачають перехід від президентсько-парламентської республіки до парламентсько-президентської та вибори народних депутатів лише на пропорційній основі (тобто відмову від мажоритарної системи і перехід до виборів від партій). Посилиться роль та відповідальність тих партій, які фактично прийдуть до влади, утворять більшість у парламенті і будуть формувати уряд.

 

Педагогика

Білім берудегі іс-әрекеттік тұғырының мәні:

оқушы іс-әрекеттің белсенді субъектісі ретінде қарастырылады.

педагогикалық процесте оқушылардың жас ерекшеліктерін ескеру.

оқу- танымдық процесте оқушылардың өзара әрекеттестігінің шектелуі.

мұғалім оқу-тәрбие процесінің белсенді субъектісі болып табылады.

балалардың еңбек тәрбиесі.

 

Педагогикалық іс-әрекеттің коммуникативтік компонентін құрамы:

оқушылармен, ата-аналармен, әріптестерімен педагогикалық мақсатқа сай қатынастарды қалыптастарды қалыптастыру біліктілігі.

жобалау іскерлігі, диагностикалау біліктілігі.

оқу-танымдық біліктілігі.

оқу материалдарын таңдап алу біліктілігі, жоспарлау біліктілігі.

Ғылыми-зерттеушілік біліктілігі.

 

Жаттығу дегеніміз:

үйрету, дағдыландыру

білімді бағалау

тексеру, бағалау

ұжымның пікірін ескеру

білімді бақылау.

 

Қазіргі заманғы мектептегі оқытудың ұйымдастырудың негізгі формасы:

сабақ;.

экскурсия.

консультация.

үйірмелер.

үйдегі оқу жұмысы.

 

Ауызша тексеру, жазбаша тексеру, практикалық жұмыстар:

Бақылау әдістері.

Диагностика

Бақылау түрлері

Оқыту кезеңдері.

Тексеру құралдары.

 

Оқыту процесінің компененттері:

Оқыту мақсаты, міндеттері, мазмұны,формалары, әдістері және нәтижелері.

Оқыту тәсілдері.

Оқыту мазмұны мен нәтижелері.

Оқыту құралдары мен оқыту әдістерінің әртүрлілігі.

Оқыту әдістері және формалары.

 

Жарыс:

Іс әрекетті ынталандыру әдісі.

көзделген нәтижеге жету мақсаты.

Тәрбиешімен бірге кез келген тапсырманы орындау.

Кез келген жолмен бірінші болу.

Дене және рухани күшке деген сенімді бекіту

 

Нақты тәрбие процестерін ұйымдастыру варианты:

Тәрбие формалары.

Тәрбие мазмұны.

Тәрбие тәсілдері.

Тәрбие әдістері.

Тәрбие принциптері.

Қазақстан Республикасындағы білім берудің мемлекеттік саясаты принциптеріне жатапайды:

Ерлер мен әйелдерді жеке оқыту

Жалпы орта білім берудің тегіндігі.

Үздіксіз білім беру.

Барлық адамдардың тең құқықтылығы.

Білім берудің зиялылық сипаты

 

Жеке және қоғамның мінез-құлықтық, терең рухани-адамгершілік, мәдени құндылықтар мен дүниетанымдық негіздері: