Типи родин залежно від виконуваних ними функцій

Сім’я - це мала соціальна група, яка має ряд особливостей:

- Складається з поєднаних шлюбом чоловіка та жінки, їхніх дітей (власних або усиновлених), інших осіб, пов’язаних родинними зв’яз­ками з подружжям, кровних родичів.

- Здійснює життєдіяльність на основі спільного побуту, еконо­мічного, морально-психологічного укладу, виховання дітей, взаємної відповідальності.

- Виступає моделлю конкретного історичного періоду розвитку суспільства, відображає його моральні та духовні суперечності.

- Як мала соціальна група і первинний колектив сім’я забезпечує: соціалізацію людини, самореалізацію особистості, захист від проблем.

- Сім’я сприяє формуванню особистості з усталеною поведінкою. Успіх соціальної роботи з сім’єю забезпечується завдяки враху­ванню її типу. Адже кожна родина, яка належить до того чи іншого типу, має свої типові особливості, а значить потребує різних видів соціальної допомоги, застосування певних форм і методів роботи. Слід зазначити, що у науковій літературі типологія сімей достатньою мірою не розроблена, не визначені основні ознаки, які мають бути покладені в основу визначення типології сімей. Проте визначення типів сімей необхідне для практичної діяльності закладів освіти, соціальних служб для молоді.

Доцільно визначати типи сімей залежно від їхніх функцій. Слід зазначити, що якусь конкретну сім’ю можна віднести до різних типів, залежно від того, під яким кутом зору її розглядати. Отже, виходячи з основних функцій сім’ї, можна назвати такі типи родин:

за рівнем матеріальної забезпеченості сім’ї поділяють на бідні, малозабезпечені, забезпечені, багаті;

за професійною приналежністю, освітнім рівнем - сім’ї робіт­ників, службовців, акторів, вчителів та ін.;

за віком - сім’ї неповнолітніх, студентські, молоді, сім’ї з дітьми певного віку, пенсіонерів;

за ставленням до релігії - баптистів, мусульман і т.д.; за особливими умовами сімейного життя - моряків, космонавтів, спортсменів, геологів та ін.;

за складом (структурою) сім’ї поділяють на: повні, неповні, прості нуклеарні (сім’я, яка живе окремо, ізольовано від батьків, інших родичів, з дітьми або без них), складні (батьки, діти, дідусі, бабусі);

великі (батьківська пара, кілька дітей зі своїми сім’ями - три і більше подружніх пар);

повні сім’ї бувають таких видів: з 1 дитиною, з 2-ма дітьми - одностатевими, з 2-ма дітьми - різностатевими, багатодітні - з 3-ма дітьми і більше, зі старшими членами сім’ї - бабусею, дідусем, зі зведеними дітьми, нерідними дітьми, усиновленими дітьми;

неповні сім’ї бувають таких видів: чоловік і дружина, самотня мама, батьки розлучені, виховує один батько, виховує опікун.

за кількістю дітей в сім’ї: бездітні, однодітні, малодітні (2 ди­тини), багатодітні (3 дітей і більше віком до 16 років);

за однорідністю соціального складу: однорідні (сім’я складається з представників однакових соціальних прошарків - робітничі сім’ї, інтелігентів, вчених і т.д.). Однорідних сімей налічують до 70 відсотків); різнорідні сім’ї (їх члени мають різну освіту, професію. У таких сім’ях у їх членів загальних інтересів менше);

за регіональними принципом (міська, сільська, віддалена - про­живає у важкодоступних, віддалених районах);

за тривалістю подружнього життя - сім’ї молодят (до 1 року), з тривалістю подружнього життя від 1 до 3 років, від 3 до 5 років, від 5 до 10 років, від 10 до 20 років, від 20 до 25 років, від 25 до 30 років, від 30 років і більше. Деякі автори таку типологію розглядають дещо інакше і виділяють етапи життєвого циклу, що враховують тривалість спільного проживання й вік дитини: молоді сім’ї, з дітьми певного віку, пенсіонерів;

сім’ї за типом керівництва - рівноправні, або демократичні; авторитарні (підпорядкування одного члена подружньої пари іншому);

за типом юридичних взаємостосунків - побудовані на шлюбних стосунках; позашлюбні (співжиття без оформлення шлюбу); оформлені юридично, але проживають окремо (дистантні сім’ї);

за юридичними взаємостосунками батьків та дітей - чоловік і жінка живуть з рідними дітьми; чоловік або жінка (чи обидва) мали дітей до вступу в шлюб (зі зведеними дітьми); сім’ї з усиновленими дітьми (опікунські сім’ї);

за якістю емоційно-психологічних взаємостосунків у сім ’ї: гар­монійні; конфліктні; емоційно неврівноважені; дезорганізовані (панує страх, культ сили); соціально неблагополучні (мають негативні взаємо­стосунки з морально-правовими органами суспільства);

сім’ї зі специфічними проблемами - з психічними та фізичними захворюваннями; правопорушників; алкоголіків, наркоманів; із захво­рюваннями на СН1Д; зі схильністю до суїциду; інвалідів;

залежно від виконання виховної функції: благополучні, неблаго- получні, зовні благополучні, сім’ї групи ризику;

за матеріальною забезпеченістю сім’ї класифікують так: з дуже високим матеріальним статком; високим матеріальним статком; середнім матеріальним статком (забезпечена); низьким матеріальним статком (малозабезпечена); нужденні (за рисою бідності);

за виховним потенціалом родини поділяють на такі види: соціально здорова, благополучна у виховному відношенні; соціально здорова, але неблагополучна у виховному відношенні; соціально нездо­рова, неблагополучна у виховному відношенні; соціально нездорова, негативна у виховному відношенні;

за взаєминами між членами родини сім’я буває: гармонійна; компромісна; хитлива; конфліктна; різко конфліктна; споживацька; виховуючи сильна, стійка чи хитка; виховуючи слабка з утратою контакту з дітьми і контролю над ними; слабка з постійно конф­ліктною атмосферою; слабка з агресивно-негативною атмосферою; маргінальна (з алкогольною, сексуальною деморалізацією, наркотичною залежністю); правопорушна; злочинна; психічно обтяжена;

за спрямованістю бувають сім’ї, орієнтовані на: діяльність; спілкування; самозадоволення (егоїстична);

за соціально-правовою стійкістю сім’ї поділяються на такі види: соціально стійка; соціально хитлива; асоціальна (її члени конфліктують з морально-правовими нормами суспільства, схильні до правопору­шень); криміногенна.

У зарубіжній літературі визначаються відповідно такі типи сімей: двокар’єрна (чоловік і жінка - професіонали); середнього класу, сім’ї кольорових (у США), міжнаціональні, безробітних, емігрантів, націо­нальних меншин у зоні конфлікту та інші.

Таких типологій можна назвати значно більше. Крім того, у межах кожного типу можна ще визначити окремі види сімей. На­приклад, види неблагополучних (зовні благополучні, неповні). Свої типи мають також міські, сільські родини. Але в основному сім’ї змішані, в яких поєднано кілька типів і видів. Наприклад, міські сім’ї можуть мати різний рівень матеріальної забезпеченості, різний характер взаємостосунків, різну структуру. Або ж неповна сім’я може бути матеріально забезпеченою чи бідною, з хорошими взаємостосунками у сім’ї або поганими тощо.