Напрями та зміст роботи соціального педагога з проблемними сім’ями

Основними об’єктами соціальної роботи є проблемні сім’ї, які мають проблеми, недоліки в сімейному вихованні, за особливостями своєї життєдіяльності потребують соціальної підтримки, допомоги, і реабілітації.

До проблемних сімей відносяться неблагополучні, багатодітні, студентські, мігрантів та біженців, з дітьми або батьками інвалідами, з нестандартною дитиною, бідні і малозабезпечені, одиноких і непов­нолітніх матерів. Існують такі напрями роботи соціальних педагогів з проблемними сім’ями.

Соціальна профілактична робота з сім’єю полягає у реалізації системи соціально-психологічних, медико-соціальних і правових за­ходів, спрямованих на усунення умов та причин виникнення проблем, а також системи заходів з профілактики сімейного неблагополуччя, конфліктів, розлучень, стресових станів; у формуванні відповідального батьківства, збереженні репродуктивного здоров’я молоді; в організації роботи щодо запобігання помилок у системі сімейного виховання.

Соціальна допомога має на меті надання різноманітних соціа­льних послуг сім’ї в умовах конкретного суспільства, конкретної ситуації. Ці послуги сприятимуть формуванню у сім’ї нормальної життєдіяльності. Соціальні послуги можуть мати інформаційний, кон­сультативний характер, метою їх є надання психолого-педагогічної, правової, соціально-медичної, матеріальної підтримки сім’ям. Завдання полягає у тому, щоб допомогти сім’ї в цілому і кожному з її членів справитися з повсякденними життєвими труднощами, проблемами. Тобто кожна людина і сім’я в цілому мусить продіагностувати проб­леми, які з’явилися, і самостійно їх розв’язати.

Соціальний працівник є посередником між сім’єю, державою, громадськими організаціями та законодавчими органами. Соціальні послуги спрямовані на допомогу у створенні й поліпшенні умов життєдіяльності сім’ї, можливостей її самореалізації, на захист її прав та інтересів. Це, насамперед, роз’яснення про пільги, що надаються молодим сім’ям, жінкам, одиноким, неповнолітнім матерям, дітям з неблагополучних сімей і сімей групи ризику, їх батькам, формування їхньої правосвідомості, відповідального відношення батьків до бать­ківських обов’язків, надання різних видів соціальних послуг дітям і сім’ям - жертвам екологічних, технологічних, політичних катастроф, які опинилися в екстремальній ситуації, а також молоді, яка збирається взяти шлюб. Молодій сім’ї, неповнолітнім та молоді має бути гаран­тованим надання різною роду інформативних консультацій.

Соціальної допомоги потребують також сім’ї, які мають проблеми у вихованні дитини з будь-яких причин, проблеми у внутрісімейних взаємовідносинах або у стосунках із суспільством, в організації життє­діяльності сім’ї, а також родини соціального ризику з несприятливими умовами існування. Такі сім’ї потребують різних видів допомоги: з питань планування сім’ї, виховання та догляду за дітьми, адаптації до зміни зовнішніх умов, розробки індивідуальних сімейних стратегій, підготовки молоді до вступу в шлюб, організації вільного часу молодої сім’ї, налагодження сімейного побуту й господарства, удосконалення взаємостосунків у сім’ї тощо.

Соціальний патронаж - один з напрямів соціальної роботи, спрямований на постійний супровід сімей, які потребують система­тичної підтримки умов, достатніх для забезпечення життєдіяльності соціально незахищених родин (малозабезпечених, багатодітних, з дітьми-інвалідами та ін.).

Соціальна реабілітація спрямована на надання допомоги сім’ї з метою подолання конфліктів, кризових станів, дисгармонії у взаємо­стосунках, тимчасових або постійних труднощів у життєдіяльності сім’ї, які з’являються внаслідок тяжких захворювань, майнових витрат, конфліктних взаємостосунків, нервово-психічних захворювань, а також допомоги тим, хто опинився у стані безвихідності, безпорадності чи самотності. Крім того, соціальна реабілітація передбачає надання допомоги сім’ям, члени яких мають стійку алкогольну чи наркотичну залежність, повернулися з місць позбавлення волі тощо. Робота з соціальної реабілітації проводиться як з кожним членом сім’ї індиві­дуально, так і з усією сім’єю та її родичами. Основна мета такої роботи - виведення членів сім’ї зі стресового стану, надання соціально- медичної, соціально-правової допомоги, відновлення честі, гідності, права і свободи членів родини.

Сімейна психотерапія - діяльність профілактичного, лікуваль­ного, реабілітаційного характеру, спрямована на членів сім’ї з метою діагностики порушень її життєдіяльності, профілактики і подолання сімейних конфліктів, кризових ситуацій, врегулювання подружніх стосунків, стосунків між усіма членами родини, нормального її функ­ціонування, впливу на нервово-психічне і соматичне здоров’я всіх членів сім’ї, психологічного коригування нервово-психічних розладів, суїцидів, реабілітації хворих на алкоголізм, наркоманію тощо.

Питання сімейної психотерапії є найбільш складним у реалізації в діяльності соціальних педагогів. Робота у цьому напрямі передбачає соціальну реабілітацію сімей з дисгармонією у сімейних взаємосто­сунках, наявністю конфліктних ситуацій, де члени сім’ї зловживають алкоголем, наркотичними речовинами, мають різні види нервових захворювань, що створює загрозу для стабільності сім’ї. Існують родини, які потребують соціально-психологічної допомоги внаслідок тимчасових або затяжних труднощів (серйозні тривалі захворювання членів сім’ї, майнові втрати, нервово-психічні захворювання, різні акцентуації в характерах подружньої пари та ін.). Подружня психо­терапія має в основному індивідуальний характер і зорієнтована лише на одну подружню пару та її проблеми, допомагає досягти гармонії у взаємостосунках та врегулюванні подружніх взаємин конкретної сім’ї.

Основні форми роботи, що застосовуються в цьому напрямі, - це консультаційні пункти, кабінети екстреної психологічної допомоги, телефон довіри, тренінгові центри. І саме завдяки їх функціонуванню проводяться тестування, анкетування, психоемоційні тренінги, бесіди- консультації та ін. Така робота допомагає людям знайти душевну рівновагу, почуття безпеки, навчити їх долати стресові ситуації, труднощі, поважати і розуміти себе та близьких людей. Чимала допомога надається сім’ї завдяки друкуванню матеріалів у місцевій пресі, рекламуванню роботи, тематичних передач по телебаченню.

Отже, діяльність соціальних педагогів щодо надання допомоги проблемній сім’ї, спирається на розроблену програму, в якій закла­дено основний зміст, форми і методи роботи. Звичайно, програма є досить динамічною, постійно удосконалюється, враховуючи інноваційні технології, які виробляються у процесі її реалізації.

Рекомендована література

1. Бондаровська А. Що ми можемо зробити, щоб запобігти домашньому насильству / А. Бондаровська. - К.: СДМ - Студіо, 1999. - 64 с.

2. Виховний потенціал сім’ї в сучасних умовах: тематична Державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2001 року. - К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді, 2002. - 144 с.

3. Забадыкина Е.В. Памятка социальному работнику. Основные сведения о насилии в семье. // Социальные работники за безопасность в семье / Е.В. Забадыкина / Под ред. М.И. Либоракиной. - М.: Редакционно-издательский комплекс Русанова, 1999. - С. 138-142.

4. Захаров А.Й. К изучению семейных отношений при неврозах детского возраста / А.И. Захаров // Неврозы у детей и психотерапия. - СПб., 1998.

5. Корнієнко І. Насильство у молодіжному середовищі та основні причини, що його породжують / І. Корнієнко, Ю. Пачковський // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - № 7.

6. Максудов Р.Р. Зашита от насилия в семье: проблема, разка- ботки и запуск комплексной социальной технологи / Р.Р. Максудов, М.Г. Флямер // Социальные работники за безопасность в семье. / Под ред. М.И. Либоракиной. - М.: Редакционно-издательский комплекс Русанова, 1999. - С. 84-89.

7. Мищик Л. И. Насилие в семье как социально-педагогическая и психологическая проблема / Л. И. Мищик, З.И. Белоусова, Т.П. Голованова. - 1 часть, Запорожье, 1999. - 98 с.

8. Насилие в семье: с чего начинается семейное неблагополучне: научно-методическое пособие / Под ред. Л.С.Алексеева. - М., 2000. - 136 с.

9. Олиференко Л.Л. Социально-педагогическая поддержка детей группы риска / Л.Л. Олиференко, Т.И. Шульга, И.Ф. Дементьев. - М.: Академия, 2002.

10. Психологическая помощь пострадавшим от семейного насилля: научно-методическое пособие / Под ред. Л.С.Алексеева. - М., 2000. - 160 с.

11. Романчук О. Дорога любові / О. Романчук. - Львів: Свічадо, 2001. - 128 с.

Соціально-педагогічна робота з неблагополучною сім’єю: навчальний посібник / І.М. Трубавіна. - К.: ДЦССМ, 2003. - 132 с.

Тема 5. Робота соціального педагога з молодими сім ’ями

Молода сім’я - це соціальна група, у якій вік чоловіка та дружини не перевищує 30 років, живе в юридично визнаному чи в громадянському шлюбі на основі спільного побуту, матеріально- економічної взаємодопомоги, народження і виховання дітей.

Соціальна робота з молодими сім’ями полягає у: забезпеченні соціальної профілактики сімейного неблагополуччя; здійсненні системи заходів, спрямованих на запобігання аморальній, протиправній пове­дінці; наданні допомоги батькам у розв’язанні складних питань сімейного виховання; здійсненні соціальних послуг; здійсненні соціа­льної реабілітації; підготовці молоді до шлюбу; профілактиці сімейного неблагополуччя; підготовці молодих батьків до виконання батьківських обов’язків; реалізації рекреативних потреб сучасної молодої сім’ї; допомозі батькам у вихованні дітей різного віку.

Українським державним центром соціальних служб для молоді розроблена і впроваджена програма роботи з молодою сім’єю. Ця програма передбачає реалізацію таких напрямів.

Підготовка молоді до сімейного життя - формування навичок здорового способу життя, культури сімейних стосунків; формування знань про розвиток особистості; формування статево-рольової іденти­фікації; формування знань у сфері сексуальної поведінки; розвиток комунікативних навичок; корекція особистих проблем, проблем психологічної і статевої несумісності, подружньої невірності; ство­рення власного іміджу; духовне виховання, статеве виховання; оволо­діння знаннями щодо проблем алкоголізму і наркоманії; профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом, СНІДУ; планування сім’ї, сімейна економіка; збереження репродуктивного здоров’я, профі­лактика небажаної вагітності, підготовка до народження здорових дітей, їх матеріального забезпечення; розвиток сімейних традицій; робота з дівчатами-сиротами, які виховуються в інтернатах.

Робота зі стабілізації сімейних стосунків - профілактика дисгармонії сімейних відносин; розв’язання сімейних конфліктів; організація вільного часу сім’ї, допомога в організації сімейного господарювання та побуту; створення іміджу сім’ї; ознайомлення з юридично-правовими аспектами сімейних стосунків, особливостями лідерства в сім’ї; проведення благодійних акцій.

Розв ’язання проблем сімейного виховання - підготовка молодих батьків до народження дитини; допомога батькам у вихованні дітей різних вікових груп; підготовка дитини до школи; консультації щодо застосування форм і методів сімейного виховання; розв’язання проблем у відносинах батьків і дітей; формування педагогічної культури молодих батьків; допомога неповнолітнім та одиноким матерям, сім’ям з дітьми-інвалідами, усиновленими, прийомними дітьми; допомога вихователям дитячих будинків сімейного типу; допомога сім’ям з обда­рованими дітьми, проблемними і нестандартними дітьми; допомога вчителям, шкільним психологам, класним керівникам з питань взаємин із батьками учнів.

Сімейна психотерапія.

Окремо слід розглянути форми роботи соціального педагога з сім’єю та його функції. Завершуючи роботу над даною темою, варто ознайомитись з порадами для молодих дружин і чоловіків щодо запобігання конфліктних ситуацій, які є причинами розлучень.

Вивчення теми передбачає усвідомлення таких питань.

□ Система роботи соціального педагога з молодою родиною.

□ Форми роботи соціального педагога з сім’ями.

□ Функції соціального педагога в роботі з родиною.

Система роботи соціального педагога з молодою родиною

Аналізуючи сучасний стан молодої сім’ї можна зробити висновок, що процес переходу до ринкових відносин негативно позначився на життєдіяльності сучасної молодої родини, зокрема на її матеріально- економічному становищі, житлово-побутових умовах, що вплинуло на морально-психологічний клімат в сім’ї, організацію вільного часу. Тобто одна із значних проблем, з якими стикається сучасна молода сім’я - недостатня можливість якісно виконувати функції, покладені на неї суспільством. Ця обставина зумовила ситуацію, що народжу­ваність в Україні не забезпечує простого відтворення поколінь, зменшується кількість шлюбів і збільшується кількість розлучень. Викликає стурбованість збільшення числа абортів, низька культура регуляції народжуваності та інтимних стосунків. Також можна говорити про зведення всієї життєдіяльності сім’ї і особистості до боротьби за елементарне фізичне виживання.

Ефективність соціальної роботи з молодою сім’єю залежить від враховувати типології сімей, що потребують різних видів соціальної роботи, застосовування відповідних форм і методів.

З метою вдосконалення, пошуку нових форм і методів роботи соціальної служби з молодою сім’єю УДЦССМ щороку проводить конкурс програм з провідних напрямів діяльності соціальних служб України. Мета конкурсів - з’ясувати проблеми молодої сім’ї та надати їй допомогу. Програми розраховано на 1-3 роки і містять питання методичної та практичної роботи Центрів з молодою сім’єю. Наприклад, серед питань науково-методичної роботи передбачається проведення соціально-психологічного дослідження молодої сім’ї, тих, хто збирається брати шлюб, учнів старших класів та студентів з метою створення банку даних про молоду сім’ю даного регіону.

У програмах, які перемогли у конкурсах, передбачено чимало практичних заходів, спрямованих на організацію роботи з молодою сім’єю: клуби молодої сім’ї, консультативно-навчальні пункти, спе­ціалізовані служби, соціально-медичні, соціально-педагогічні курси та школи, семінари з питань молодої сім’ї, різні свята, фестивалі, лекційна робота, індивідуальні консультації з різних питань подружнього життя та інші форми допомоги молодим сім’ям.

Соціальні служби мають працювати з молодою сім’єю, молоддю, яка збирається брати шлюб, а також з тими, хто розірвав (хоче розірвати) шлюбні відносини. Така соціальна робота передбачає:

5. правове консультування - закони щодо захисту молодих людей і молодого подружжя;

6. надання молодій сім’ї економічної допомоги (пільг, матеріальних виплат);

7. морально-психологічна допомога різним типам сімей за різними напрямами.

Значна увага приділяється сім’ям, які мають дисгармонію подруж­ніх відносин, живуть у постійних конфліктах, збираються розлучитися. Для них передбачено спеціальні тренінги з метою зняття психологічної напруженості, навчання способам розв’язання конфліктних ситуацій.

Держава у різних нормативно-правових документах визначає мету, завдання, основні напрями, принципи державної молодіжної політики та політики стосовно сім’ї та жінок. Закони визначають організаційні і правові засади соціальної роботи з молоддю та сім’єю. Відповідно до них передбачено здійснювати заходи, спрямовані на поліпшення становища молодої сім’ї, її соціальний захист.

Для реалізації соціальної роботи з молодою сім’єю Українським державним центром соціальних служб для молоді розроблено програму діяльності центрів ССМ по соціальній роботі з молодою сім’єю в Україні, обов’язковою для виконання всіма центрами ССМ. Нею визначені основні напрями роботи ССМ з молодою сім’єю.

Завдання цієї програми - практичне розв’язання питань стабі­лізації молодої сім’ї, підготовка молоді до шлюбу, профілактика сімейної дисгармонії, сімейного неблагополуччя, підготовка молодих батьків до виконання батьківських обов’язків і реалізація рекреативних потреб сучасної молодої сім’ї. Мається на увазі надання конкретної індивідуальної методичної допомоги різним типам молодих сімей і тим людям, хто збирається одружуватись або щойно одружився; три­валий час одружені й мають проблеми у взаємостосунках; молодим батькам, які збираються мати дитину або вже мають новонароджену дитину; батькам у вихованні дітей різних вікових груп та ін. Ця програма пропонує систему роботи соціальних служб для молоді з молодою сім’єю:

4 підготовку молоді до сімейного життя;

5 роботу з молодими сім’ями у плані стабілізації сімейних стосунків;

6 допомогу батькам щодо розв’язання різноманітних проблем сімейного виховання;

7 сімейну психотерапію та соціальну реабілітацію у роботі з сім’єю.

Розроблена система роботи з молодою сім’єю має на меті сприяти

удосконаленню соціальної роботи за цими напрямами.

Підготовка молоді до сімейного життя. Сім’я - це найменший соціальний осередок суспільства і відбиває всі зміни, моральні та духовні суперечності, які відбиваються в ньому. Ситуація, що склалася в сучасному суспільстві, характеризується падінням народжуваності, ранніми шлюбами, збільшенням кількості самотніх, неповнолітніх матерів, зростанням розлучень, зменшенням кількості дітей у сім’ях, появою значної кількості бездітних сімей, деформованими шлюбними взаємини (відкладення шлюбу на невизначений термін), відсутністю у молоді знань з питань планування сім’ї, репродуктивного здоров’я - все це ставить питання про необхідність підготовки молоді до сімейного життя. Адже молодь, беручи шлюб, робить вибір своєї долі і по суті зовсім не підготовлена до таких змін у своєму житті, відповідальності за себе і свою сім’ю, до важливих у своєму житті взаємовідносин. На жаль, ні сім’я, ні школа не готують молодь до сімейного життя. Досі ця проблема не вважається провідною в процесі соціальної адаптації особистості (порівняно з підготовкою до професійної, громадської діяльності, отримання освіти). Проте, сімейні негаразди неодмінно позначається на професійній діяльності людини, стані її фізичного та психічного здоров’я.

Підготовка до сімейного життя - це частина загального процесу формування особистості, її соціальної адаптації (трудове, моральне виховання, формування ціннісних орієнтацій особистості, а також й специфічна виховна робота, спрямована на придбання молоддю знань і вмінь, необхідних їм для щасливого сімейного життя).

Виходячи з об’єктивності існування функцій сім’ї як основ її життєдіяльності, можна вважати, що підготовка молоді до сімейного життя повинна вміщувати такі аспекти.

8. Загальносоціальний - сутність сім’ї як найважливішого осередку суспільства, особливості сімейної політики кожної держави, ідейні цінності сім’ї, соціальні ролі подружжя та батьків.

9. Матеріально-економічний - знання про бюджет сім’ї, її мате­ріальне забезпечення.

10. Житлово-побутовий - організація життя, житлові умови і вміння вести домашнє господарство.

11. Демографічний - знання про репродуктивне здоров’я, планування сім’ї, народження в сім’ї бажаних дітей.

12. Комунікативний - взаємостосунки в сім’ї між подружжям, чле­нами родини, з оточуючими; виховання моральних якостей, необхідних для нормальних взаємин (чесність, порядність, взаємодопомога, взаємо­розуміння, відповідальність, поступливість, повага до батьків, членів родини); знання про гармонію сексуальних стосунків, особливостей функціонування жіночого та чоловічого організмів.

13. Виховний - відповідальність за виховання дітей, розуміння основ сімейного виховання, ролі батька й матері в житті дитини.

14. Рекреативний - знання з основ законодавства про шлюб та сім’ю, сімейну угоду, обов’язки подружжя.

Один з напрямів діяльності соціальних служб щодо підготовки молоді до сімейного життя - це висвітлення актуальних питань, необхідних молоді при підготовці до сімейного життя. Результати проведеного спеціального дослідження серед учнівської молоді свідчать, що вона потребує значної допомоги у формуванні своїх уявлень про майбутню сім’ю, виконання нею основних функцій, зокрема, які риси особистості важливі для створення нормальних стосунків у сім’ї, як необхідно організувати її життєдіяльність, народжувати і виховувати здорових, бажаних дітей, проводити вільний час, як раціонально мате­ріально забезпечувати родину тощо. Так, проводяться лекції, бесіди з питань культури сімейних стосунків, статевого виховання, сексуальної освіти, профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом,

СНІДу, запобігання незапланованої вагітності, сімейної економіки, культури поведінки закоханих, складових сімейного щастя, особ­ливостей фізичного, психічного розвитку та поведінки підлітків, насильства у сім’ї, планування сім’ї, репродуктивного здоров’я тощо (Черкаський, Житомирський, Полтавський, Вінницький, Київський, Херсонський, Львівський, Запорізький, Донецький, Луганський, Во­линський ОЦССМ, Кримський республіканський ЦССМ та м. Києва).

Київський ОЦССМ проводить лекції “За здоровий спосіб життя” та упередження ЗПСШ (захворювань, що передаються статевим шляхом), показ фільмів “Планування сім’ї” та “Ненароджені хочуть жити”. Харківським ОЦССМ організовано роботу “Школи молодої сім’ї”, Херсонським ОЦССМ проведено круглий стіл “Проблеми сім’ї - проблеми суспільства”, у якому взяли участь лікарі - сексологи, наркологи, учні та їх батьки.

Для Житомирського ОЦССМ проблема підготовки молоді до сімейного життя стала пріоритетним напрямом діяльності. Центром розроблено багато методичних матеріалів, проведено ряд цікавих досліджень з цього питання. ОЦССМ тісно співпрацює з центром планування сім’ї у напрямі статевого виховання молоді. При ОЦССМ регулярно працює відеолекторій з питань статевого виховання “Пого­воримо відверто”, а також виїзні заняття відеолекторію “Жінка-дитя- життя” у районах.

Значну роботу з підготовки молоді до сімейного життя, зокрема жінок, проводять спеціальні клуби, які працюють на базі центрів ССМ, шкіл, ПТУ, студентських гуртожитків. Така робота має на меті формування жіночої особистості, адекватних уявлень про роль жінки у суспільстві, відродження традицій жіночого виховання, підвищення культурного рівня, підготовки до сімейного життя, сексуальної освіти дівчат, збереження їх репродуктивного здоров’я та інше (“Лілея” - Керченський МЦССМ, ’’Мистецтво бути жінкою“ - Ялтинський МЦССМ, ”Чарівність“ та ”Дівчинка - дівчина - жінка“ - центри ССМ Дніпропетровської області, ”Любисток“ - Волинський ОЦССМ та ін.). У м. Севастополі діє програма ”Молодіжний центр жіночих ініціатив“, метою якої є соціальна адаптація та підготовка дівчат на курсах косметологів, перукарів.

Значну увагу приділяють роботі з дівчатами-сиротами. Як відомо, дівчатам-сиротам, які виховуються у школах-інтернатах, буває тяжко адаптуватися в оточуючому середовищі, вони мають проблеми у створенні сім’ї, тому раціонально організовувати ”Школу сімейних та міжособистісних відносин“, де б враховувались особливості дітей цієї категорії. Так, Черкаський та Житомирський ОЦССМ на базі шкіл- інтернатів проводять заняття в клубі для дівчат-сиріт „Майбутня жінка - мати” та клуб сімейного життя.

Однією з цікавих форм роботи з жіночою молоддю стали вечірні жіночі гімназії, які мають на меті, серед розв’язання ряду важливих проблем, формування особистості дівчат і підготовку їх до сімейного життя. Працюють вечірні жіночі гімназії в Кримському РЦССМ, Чернівецькому, Рівненському, Волинському, Полтавському ОЦССМ.

З метою підготовки молоді до сімейного життя створюються спеціалізовані соціальні служби. В багатьох ЦССМ Донецької області створені Школи майбутніх наречених. Їхня діяльність спрямована на підготовку учнівської молоді до сімейного життя. В оптимальному варіанті Школа має сприяти гуманізації взаємовідносин між юнаками та дівчатами, вміння долати конфлікти спільними зусиллями. Злагода між людьми, вивчення і продовження традицій батьківської сім’ї, засвоєння правил культури поведінки та спілкування, моральна куль­тура мають допомогти молоді у створенні власної сім’ї. З метою розробки Програми для навчання молодих людей у Школі було проведено тематичне дослідження серед учнів шкіл, ПТУ, технікумів. За результатами дослідження, 85,7% юнаків вважають, що до шлюбу слід готуватися. Потрібно знати життєві проблеми сім’ї, вміти вихо­вувати дітей. 91,4% дівчат теж вважають, що до шлюбу слід готуватись. Важливо вміти виконувати різні господарські роботи, навчитись долати конфлікти, розуміти одне одного, працювати над собою. Дані прове­деного дослідження дозволили скомпонувати напрями примірної програми проведення занять у Школі майбутніх наречених.

При центрах ССМ розширюється система Служби знайомств та Служби сприяння шлюбам. Ці Служби ставлять на меті як надання консультацій та допомоги у виборі друга, супутника життя, так і допомоги спеціалістів ССМ у підготовці до сімейного життя.

Особливу категорію складає молодь, яка подає заяву до ЗАГСу про одруження. З ними центрами ССМ проводиться конкретна індивідуально-групова робота виходячи з особливостей кожної пари. Форми і методи такої роботи: діяльність навчально-консультативних пунктів при ЗАГСах. На базі цих пунктів проводяться психологічні тестування, соціологічні опитування, бесіди, анкетування, індивідуальні та групові тренінги. Мета цих пунктів - надання психологічної допо­моги молодим людям, які беруть шлюб; проведення консультацій з питань планування сім’ї, побудови сімейних стосунків, соціально- психологічної підтримки родини. Деякі соціальні служби, працюючи з ЗАГСами, пропонують молодим людям пам’ятки, з порадами щодо взаємостосунків молодого подружжя, можливих проблем сімейного життя та шляхів їх розв’язання. У роботі таких консультаційних пунктів беруть участь психологи, сексологи, психотерапевти, наркологи та інші спеціалісти.

Отже, підготовка молоді до сімейного життя передбачає фор­мування навичок здорового способу життя, психолого-педагогічних, юридичних, економічних, медичних знань з питань становлення особистості, формування статево-рольової ідентифікації, розвитку комунікативних навичок, корекції особистих проблем, духовного виховання, створення власного іміджу, оволодіння знаннями медико- соціальних проблем алкоголізму, наркоманії, профілактики захворю­вань, що передаються статевим шляхом, планування сім’ї та збереження репродуктивного здоров’я молоді, профілактики небажаної вагітності, народження здорових дітей, розвитку сімейних традицій тощо.

Ця робота проводиться серед учнів шкіл, шкіл-інтернатів, ПТУ, ліцеїв, коледжів, вузів, у робітничих та студентських гуртожитках, а також з молодими парами, які подали заяву до ЗАГСу. До роботи залучаються соціальні педагоги, психологи, юристи, економісти, нар­кологи, гінекологи, андрологи, венерологи, сексологи, психотерапевти, спеціалісти з планування сім’ї тощо.

Форми підготовки молоді до сімейного життя: мобільні курси, навчально-консультативні пункти (у тому числі виїзні у сільську місцевість), вечірні жіночі та юнацькі гімназії, клуби для дівчат, кабі­нети довіри; лекторії, дискусійні клуби, діяльність спеціалізованих служб (служба знайомств, пошта довіри, школа молодого подружжя, телефон довіри) тощо. Для досягнення поставленої мети застосовуються також такі форми роботи, як різноманітні комунікативні тренінги, тестування, індивідуально-групові психологічні консультації, психо­логічний театр мініатюр, лекції та семінари, проектні методики, шоу- програми, тематичні КВК тощо. З метою створення та поширення інноваційних соціальних технологій організовуються експериментальні майданчики.

Отже, зроблений аналіз свідчить, що центрами ССМ проводиться ґрунтовна робота з підготовки молоді до сімейного життя. Цей напрям постійно розширюється і удосконалюється, йде пошук інноваційних технологій роботи.

Робота з молодими сім ’ями зі стабілізації сімейних стосунків - це, насамперед, діяльність центрів ССМ з удосконалення взаємосто­сунків у сім’ї, профілактики дисгармонії сімейних відносин, подружніх конфліктів, реалізації програми планування сім’ї та збереження репродуктивного здоров’я членів родини, формування здорового спо­собу її життя, організації її вільного часу, допомоги в організації сімейного господарювання та побуту, створення іміджу кожної сім’ї, ознайомлення з юридично-правовими аспектами шлюбно-сімейних стосунків, надання соціальної допомоги, організації соціального патро­нажу різних за типами неблагополучних сімей, проведення благодійних акцій та допомоги малозабезпеченим, багатодітним сім’ям тощо.

Основні шляхи розв’язання проблем у цьому напрямі: створення консультативних пунктів, кабінетів, консультативних служб, у тому числі виїзних для роботи з сільською сім’єю, діяльність центрів „Родин­ний дім” тощо. Але найбільш поширеною і ефективною стала робота клубів молодої сім’ї, які приваблюють молодих людей своєю демокра­тичністю, доброзичливими взаємостосунками з клієнтами, розвитком ініціативи членів клубу, їх творчого підходу до роботи з різними категоріями сімей.

Основною формою роботи центрів ССМ у цьому напрямі є ство­рення консультативних пунктів, які надають психолого-педагогічну, юридичну, соціально-медичну, інформативну, психотерапевтичну до­помогу молодим сім’ям, проводять психокорекційну роботу з окремими категоріями сімей, профілактичну роботу щодо запобігання сімейних конфліктів (Волинський, Вінницький, Чернівецький, Донецький, Чер­каський, Луганський, Чернігівський, Харківський, Запорізький ОЦССМ, Севастопольський МЦССМ).

Важливого значення набуває удосконалення форм і методів такої роботи. Центрами добираються пакети методик для роботи з різними категоріями сімей (анкети, тести, опитування, проективні методики). Так, на Волині започатковано таку інноваційну форму, як організація центру “Родинний дім”, що є осередком роботи з різними категоріями сімей. Створюються Служби підтримки молодої сім’ї, Служби адаптації молодої сім’ї (Донецький ОЦССМ), консультаційні пункти з питань молодіжного кредитування, отримання довгострокового кредиту на будівництво житла (Чернівецький, Миколаївський, Хар­ківський ОЦССМ).

Найбільш ефективною формою роботи з молодою сім’єю в цьому напрямі є Клуб молодої сім’ї, що є самодіяльним об’єднанням, створеним відповідно до бажань та інтересів його членів. Характерною особливістю його роботи є демократичність, довірлива атмосфера, взаємостосунки партнерства, поваги один до одного. Клубна форма роботи сприяє розвитку ініціативи, творчого потенціалу, здійсненню індивідуального підходу в роботі з різними категоріями сімей. Всього таких клубів створено і працює при ЦССМ 158 (АР Крим, Волин­ський, Вінницький, Полтавський, Сумський, Львівський, Луганський, Івано-Франківський, Рівненський, Чернігівський, Харківський ОЦССМ). У завдання клубів входить не лише організація дозвілля молодих сімей, а й розвиток їх творчої ініціативи, пізнавальних інтересів, зміцнення сімейних взаємовідносин, надання допомоги у вихованні дітей, освіта молодих батьків тощо.

Крім того, клуби молодих сімей також стали створюватися у сільській місцевості. У Красноармійському РЦССМ (Донецька обл.) працюють 4 таких клуби у 4 селах, які відвідують 55 подружніх пар. У клубах проводять психотренінги “Як зробити сімейне життя щас­ливим”, “Наскільки міцний ваш союз”, обговорюються проблеми сімей­них відносин. У Бєлгород-Дністровському РЦССМ (Одеська обл.) при клубі молодої сім’ї організовуються виїзні консультації на селі.

Одним з перспективних напрямів соціальної роботи є підтримка студентських сімей, яким поки ще не приділяється достатньо уваги в діяльності ЦССМ. Цікавим стало створення Клубів студентських сімей. Так, Рівненським МЦССМ створено такий клуб на базі студентського гуртожитку Інституту культури, Закарпатським ОЦССМ - у студент­ському гуртожитку Ужгородського університету.

На допомогу багатодітним, неповним малозабезпеченим сім’ям, одиноким матерям переважною більшістю ЦССМ проводяться благо­дійні акції. (“Крамниця милосердя”, “Старим речам - нове життя”, “Добродійність”). Така допомога буває грошовою, речами, що були у вжитку. Для цього створюються магазини, фонди безкоштовних речей, систематично проводяться обстеження сімей, створюються банки даних тих, хто потребує гуманітарної допомоги.

Однією з ефективних форм роботи з молодою сім’єю стало проведення культурно-масових розважальних заходів. Це не лише найбільш раціональна на даному етапі форма організації дозвілля молодої сім’ї, а й зміцнення і пропаганда кращих сімейних традицій, народних звичаїв, пошук сімейних талантів, розвиток пізнавальних інтересів членів родини, обмін досвідом сімейного виховання, зміц­нення взаємовідносин у сім’ї, відродження родинно-побутової культури українського народу. Реалізація цього напряму діяльності ЦССМ відбувається за допомогою таких форм і методів:

15. тижні планування сім’ї, відзначення міжнародного дня сім’ї; православні, релігійні свята;

16. обласні конкурси („Роде наш красний, роде наш творчий”, „Іс­торія моєї родини”, „Родинна веселка”);

17. конкурси, вечори студентських сімей (“Творча студентська сім’я”, “Ще одна історія про Адама і Єву”);

18. вечори молодої сім’ї “Яке це щастя бути разом”;

19. свято молодої сім’ї - обряд буковинського весілля;

20. свято-конкурс “Серця двох ”, ”За прекрасних дам“, ”Моя сім’я“;

21. виставки декоративно-прикладного, художнього мистецтва ”Світ очима дітей“;

22. фестивалі сімей, сімейних творчих колективів;

23. конкурси: ”Доньки-матері“, ”Ой, кум, до куми залицявся“, ”На порозі сім’ї”, ”Ідеальна пара”, “Жінка-бабуся”;

24. сімейне спортивне свято;

25. творчі конкурси:

1. сімейних ерудитів,

2. кращий літературний твір “Сім’я - ключ до щастя”,

3. сімейна гра “Щасливий випадок”,

4. обласний конкурс плакатів “Родинне дерево”,

5. фотовиставка “Сімейний вернісаж”,

6. конкурс дитячого малюнка “Моя сім’я”,

7. конкурс на краще подвір’я.

Допомога батькам у розв ’язанні різноманітних проблем сімей­ного виховання. Цей напрям полягає у наданні допомоги у вирішенні складних питань родинної педагогіки. Це підготовка молодих батьків до народження дитини, соціально-психологічна, психолого-педагогічна допомога батькам у вихованні дітей різних вікових груп з ураху­ванням індивідуально-психологічних особливостей кожної дитини, ознайомлення із специфікою виховання в однодітній і багатодітній сім’ях (молодша, середня або старша дитина), виховання усиновлених, обдарованих чи нервових дітей, застосування різних форм і методів сімейного виховання, розв’язання складних проблем у взаємостосунках батьків та дітей, втручання інших членів сім’ї у процес виховання, юридичні проблеми цих взаємостосунків. У процесі такої роботи надається також соціальна, психолого-педагогічна допомога вчителям, шкільним психологам, класним керівникам з питань організації взає­мостосунків з батьками, класним колективом, робота з окремими категоріями сімей та дітьми з таких сімей.

Реалізація цього напряму роботи здійснюється через школи бать­ківської підтримки, які надають допомогу батькам з питань роботи з різними типами сімей та роботи з дітьми у таких родинах. Найбільш актуальними для сучасних батьків виявляються питання взаємосто­сунків з дітьми, підготовки дитини до школи, форм і методів сімейного виховання. На це, в основному, й спрямована робота шкіл батьківської підтримки. Створюються школи майбутньої мами, тата. При загально­освітніх школах працюють консультаційні пункти для батьків. При Івано-Франківському РЦССМ створено соціально-медичні курси для молодих жінок ’’Народження та виховання зд