Студопедия — Література для самоосвіти. Атутов П.Р. Технология и современное образование //Педагогика
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Література для самоосвіти. Атутов П.Р. Технология и современное образование //Педагогика






 

Атутов П.Р. Технология и современное образование //Педагогика. – 1996. - № 2. – С.10.

Безрукова В.С. Педагогика. Проективная педагогика. – Екатеринбург: Деловая книга, 1998.

Загрекова Л.В., Николина В.В. Теория и технология обучения. – СПб.: Питер, 2004.

Колеченко А.К. Энциклопедия педагогических технологий. - СПб.: КАРО, 2004.

Пєхота О.М. Освітні технології. – К.: АСК, 2004.

Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. – М.: Народное образование, 1998.

Унт И.Э. Индивидуализация и дифференциация обучения. – М.: Педагогика, 1990.

 

Технологія концентрованого навчання

 

Поняття “ концентроване навчання ” достатньо давно і міцно ввійшло в педагогічну термінологію. Воно широко застосовувалося у 20-30-і роки минулого сторіччя при описі методу циклового навчання. Термін “ концентрація ” у 70-і роки ввійшов у лексику вчених, що займалися інтенсивними методами навчання.

Поняття “ концентрація ” має подвійний сенс, означаючи, з одного боку, процес насичення (згущення), а з іншого – ступінь насичення (згущення).

Таким чином, освітня технологія концентрованого навчання, як спеціально організований процес навчання, припускає засвоєння учнями великої кількості інформації за рахунок більшої її систематизації без збільшення навчального матеріалу.

Технологія концентрованого навчання піклується про розвиток усіх сфер духовного “ Я ” дитини:

інтелектуальної;

емоційної;

вольової.

Це – один із засобів реалізації принципу “ цілісності ” (термін Розанова) навчального процесу.

Звернемося до практики. Сучасна школа основою своєї діяльності обирає сферу знань (розвиток мислення), менше приділяє уваги вихованню почуттів, і вже зовсім мало – вихованню волі.

Аналіз публікацій, пов'язаних з використанням різних моделей концентрованого навчання, дозволяє зробити висновок, що основою цієї технології є принцип природовідповідності, суть якого в тому, що освітню діяльність потрібно будувати таким чином, щоб максимально дбайливо відноситися до природних нейрохірургічних процесів учня.

Так, наприклад, Щетінін М.П., спираючись на навчання І.П.Павлова про дві сигнальні системи, рекомендує постійно підкріплювати зв'язок між словесно-знаковою й образно-емоційною сферами.

У традиційній школі цього немає. 3/4 навчального часу займають предмети, адресовані до 2-ої сигнальної системи, а на розвиток форм сприйняття, від яких залежать розумові, пізнавальні можливості учнів, особливо їхнє образне мислення, приділяється усього 1/24 навчального часу (музика, хореографія, образотворче мистецтво). На його думку, величезні півкулі головного мозку, на які могла б спиратися двосигнальна система, не одержують стимулюючого навчального тренування, залишаються за межами школи. Так розривається принцип природовідповідності. Оскільки функції лівої і правої півкулі різні, треба чергувати види діяльності: лівопівкульні – вербально-знакові, правопівкульні – образно-емоційні. Штучно гальмуючи динаміку в одній з півкуль, ми фактично тримаємо в стані загальмованості нервові центри другої півкулі, що у свою чергу, служить причиною підвищеної тривожності учнів і навіть погіршення стану їхнього здоров'я.

Таким чином, можна стверджувати, що технологія концентрованого навчання спирається на теоретичні положення вітчизняних учених – фізіологів І.П.Павлова, І.М.Сєченова, А.А.Ухтомського, В.М.Бехтерєва.

Отже, щоб почати роботу з концентрованим навчанням, необхідно переструктурувати навчальний матеріал, щоб «стиснути», «ущільнити» шляхом додаткової систематизації й узагальнення з метою створення укрупнених дидактичних одиниць, зафіксованих у закодованому вигляді, у нашому випадку, у концепті.

Такий підхід дозволяє:

зробити знання, які одержують учні, більш цільними;

заощаджувати навчальний час;

зробити діяльність викладача більш творчою.

Теоретично роботу викладача над змістом навчального курсу можна розділити на три етапи:

узагальнення;

укрупнення;

фіксування змісту створеної структури.

На першому етапі осмислюється зміст курсу, який викладається, щоб виявити основні дидактичні одиниці знань (поняття, факти, явища) і встановити зв'язок між ними, що, у свою чергу, теж є такими ж значущими дидактичними одиницями. На другому етапі – укрупнення дидактичних одиниць. На третьому етапі укрупнені дидактичні одиниці фіксуються у вигляді знаково-символічних структур (концептів, фреймів, блок-схем і т.п.).

Виділимо теоретичні основи кожного етапу.

В основі етапу узагальнення знань більшість авторів, з якими ми цілком згодні, бачать концепцію теоретичного узагальнення В.В.Давидова. На його думку, навчальна робота будується успішно, коли враховуються наступні шість положень:

усі поняття, що конструюють даний навчальний предмет чи його основні розділи, повинні засвоюватися учнями шляхом розгляду умов їхнього походження, завдяки яким вони стають необхідними (тобто поняття не даються як готові знання);

засвоєння знань загального й абстрактного характеру передує знайомству з більш частковими і конкретними знаннями, останні повинні бути виведені з абстрактного як зі своєї єдиної основи; це випливає з установки на з'ясування походження понять і відповідає вимогам виходу від абстрактного до конкретного;

при вивченні предметно-матеріальних джерел тих чи інших понять учні насамперед повинні знайти генетично вихідний, загальний зв'язок, що визначає зміст і структуру усього об'єкта даних понять;

цей зв'язок необхідно відтворити в особливих предметних, графічних чи буквених моделях, що дозволяють вивчати її властивості «у чистому вигляді»;

у учнів потрібно спеціально сформувати такі предметні дії, за допомогою яких вони можуть у навчальному матеріалі виявити й у моделях відтворити істотний зв'язок об'єкта, а потім вивчати її властивості;

учні повинні поступово і вчасно переходити від предметних дій до їх виконання в розумовому плані.

В основі етапу укрупнення знаходиться теорія укрупнення дидактичних одиниць (УДО) П.М.Ерднієва, що містить у собі ряд загальновідомих положень і технологічних прийомів. До їхнього числа відносяться:

Спільне й одночасне вивчення взаємозалежних понять.

Звертання суджень. Протиставлення понять.

Самостійне складання задач за схемою.

Прицільне використання графічної (рисункової) інформації.

Матрична фіксація навчальної інформації.

Що стосується фіксування, то деякі автори вважають, що фіксування укрупненої інформації повинне здійснюватися “одночасно в чотирьох кодах: рисунковому, числовому, символічному і словесному” (Лисейчиков О., Чошанов М.) чи за допомогою усього “доступного арсеналу математичної символіки (числа, букви, формули, стрілки геометричної фігури і т.п.)”.

Графічні зображення (у тому числі символічні) укрупненого блоку навчальної інформації у різних авторів одержали різні назви: системні опорні конспекти (Т.Лаврентьєва), синтетичні конспекти (В.Ф.Шаталов, С.Д.Шевченко), блок-схеми (О.Лисейчиков, М.А.Чошанов), графо-схеми (П.М.Ерднієв), концепти (М.П.Щетінін), “павучки” (Дж.Хамблін), матриці (П.М.Ерднієв), фрейми, логічні моделі, семантичні мережі і т.п. Як правило, такі схеми складаються з невеликої кількості (72) великих одиниць інформації, що відповідає психологічним законам короткочасової пам'яті.

У нашому випадку за підсумками всієї проведеної роботи створюється концепт, у якому навчальний матеріал “упакований” так, що усне озвучення його дозволяє багаторазово варіювати окремими частинами схеми. Варіативне синонімічне повторення дозволяє розкрити навчальний матеріал як би з різних сторін, тримаючи в пам'яті всю його цілісність і внутрішню стрункість. При цьому повинні бути як усні, так і візуально виділені головні і допоміжні інформаційні одиниці схеми.

Представлений в укрупненому виді концепт (великоблочна опора) вимагає вмілої роботи викладача з ним. Пам'ятаючи про те, що «учні утримують у пам'яті 10% від того, що вони читають, 26% від того, що вони чують, 30% від того, що вони бачать, 50% від того, що вони бачать і чують, 70% від того, що вони обговорюють з іншими, 80% від того, що засновано на особистому досвіді, 90% від того, що вони говорять (проговорюють) у той час, коли роблять самі, 95% від того, чому вони навчають інших. Виходячи з цього, необхідно варіювати формами роботи з концептом:

лекція;

перемальовування, розфарбовування концепту;

проговорювання концепту у дошки;

проговорювання у парах;

знаходження помилок у “деформованому” концепті;

захист і складання своїх концептів;

залік до концепту.

Ми визначили, що обов'язковими компонентами концентрованого навчання є:

єдність змісту навчального тижня за різноманіттям форм уроків;

чергування і змістовний зв’язок предметів словесно-знакової й емоційної сфер;

наявність «помічників-консультантів», підготовлених викладачем під час заняття;

взаємонавчання учнів;

групові і колективні форми роботи на уроці;

великоблочна подача навчального матеріалу за допомогою концепту.

На наш погляд, дуже важливим є той факт, що технологія дозволяє проводити взаємонавчання у малих групах. Це один з варіантів закріплення знань. Ведучий консультант, підготовлений викладачем завчасно, згідно запропонованої схеми, веде роботу малої групи (екіпажу) протягом уроку. Для підготовки ведучих – консультантів використовується метод випереджувального навчання Лисенкової.

«Ефект Зейгарник» у концентрованому навчанні. Щоденні заняття при концентрованому навчанні дозволяють створити умови напруження у «психологічному полі» (термін Курта Левіна). Німецький психолог і філософ Курт Левін висловив гіпотезу, що всяка мотивація, спрямована на виконання задач, створює у суб'єкта стан напруження, що зберігається до завершення завдання. Тому, якщо виконання завдання переривається до його завершення, система напруження продовжує зберігатися.

Радянський психолог Зейгарник у 1927 р. експериментально підтвердила гіпотезу Левіна. Випробуваним пропонувалося як можна точніше і швидше розв’язати 18-20 задач. Частина їх переривалася до завершення. Після розв’язання – згадати, які задачі розв’язували (через різні проміжки часу). Перервані задачі краще зберігаються в пам'яті.

Рекомендуємо переривання виконання цікавих завдань на тому етапі, коли учні здатні запропонувати їхнє виконання самі. Завдяки ефекту Зейгарник більшість педагогів зуміло вийти на рівень відмовлення від обов'язкових домашніх завдань (те, що перервано на уроці, діти вирішують самі вдома).

Технологія концентрованого навчання дозволяє майже у 2 рази збільшити обсяг запам'ятовування і засвоєння досліджуваного матеріалу.

Таким чином, дослідження освітньої технології концентрованого навчання дозволяє зробити наступні висновки:

Концентроване навчання як освітня технологія – один з інтенсивних методів навчання.

Концентроване навчання має різні моделі, що доцільно застосовувати для різних віків і для різних освітніх програм.

Ця технологія застосовна як до загальноосвітніх, так і до програм професійної освіти.

Концентроване навчання дозволяє створити модель неперервної освіти, підставою якої і буде дана технологія.

Рамки застосовності концентрованого навчання досить широкі:

технологія може застосовуватись як для одновікових, так і для різновікових навчальних груп;

технологія застосовується для різних ступенів загальної і професійної освіти;

дана технологія може застосовуватись як для занять великими «потоковими» групами, так і для малих груп.

Дана освітня технологія дозволяє:

заощаджувати навчальний і особистий час учня;

заощаджувати робочий час педагога;

одержувати учнем цільні і поглиблені знання;

збільшувати обсяги навчальних знань, не збільшуючи час на їхнє вивчення;

реалізувати програму випереджувального навчання;

реалізувати принцип індивідуальності, дозволяючи кожному учневі пізнавати матеріал темпом, який відповідає його природі;

зменшити стомлюваність учнів на уроках;

поліпшувати психологічний клімат у дитячих колективах;

підвищувати рівень мотивації до навчання.

Концентроване навчання створює стан комфорту на заняттях для учня і для педагога.

 

Сугестивна технологія

 

Існує безліч педагогічних технологій навчально-виховного процесу. Серед них найбільш цікава з погляду ефективності і практичної значимості сугестивна технологія, яка є ще малопоширеною. Ця технологія успішно використовується за кордоном: у Болгарії, Німеччині, Канаді, Італії, США та країнах СНД. Вперше її було застосовано у 1966 році в Болгарії. Основоположником цього напрямку став болгарський учений, доктор медичних наук, лікар-психотерапевт Г.Лозанов. Основи сугестопедії також висвітлено у працях В.Н.М’ясищева, Д.Н.Узнадзе та Б.Д.Паригіна. Наука, яка вивчає навіювання як форму спілкування, дістала назву сугестологія. Сугестологія є одним із базисних наукових напрямів, теоретичні та експериментальні положення якого формують сугестивну частину педагогіки. Будь-яка педагогічна технологія тією чи іншою мірою містить у собі елементи навіювання. Сугестивна технологія виокремлює ці елементи як самостійні. Головним методом цієї технології є метод релаксопедичного навчання.

Розроблювані методи інтенсивного навчання базуються на взаємодії усвідомлюваних і неусвідомлюваних компонентів психіки в процесі засвоєння та перероблення інформації. Принцип двоплановості та сприйняття навчального матеріалу лежить в основі побудови курсу інтенсивного навчання.

Таким чином, сугестивна технологія – це навчання на основі емоційного навіювання в стані неспання, що спричиняє надзапам’ятовування. Воно передбачає комплексне використання всіх вербальних і невербальних, зовнішніх і внутрішніх засобів сугестії (навіювання). Реалізація цієї концепції передбачає створення особливих психолого-педагогічних умов навчання людини. Для викладача це означає:

високий авторитет: широка обізнаність, видатні особисті якості, сила переконання тощо;

інфантилізація – встановлення природного середовища довіри, коли учень ніби доручає себе викладачеві;

двоплановість при введенні нового матеріалу: кожне слово, яке несе самостійне смислове навантаження, супроводжується відповідною інтонацією, жестом, мімікою тощо.

Для учня необхідно:

формування віри в здійсненність навчальних завдань;

постійне позитивне емоційне підкріплення за рахунок естетичних і комфортних умов;

навіювання думки про величезні можливості інтелекту учнів; демонстрації швидкого поступу у вивченні дисципліни тощо;

“занурення” в навчальну дисципліну, концентроване вивчення матеріалу: щодня тільки одна навчальна дисципліна по 4-6 годин упродовж 2-3 місяців тощо.

Сугестивна технологія відповідно до педагогічних технологій є засобом психологічного впливу на колектив, який навчається. Цей засіб, керуючи тими чи іншими реакціями чи процесами в організмі людини, викликає ефект розширення пізнавальних і репродуктивних можливостей особистості, що в цілому спричиняє інтенсифікацію навчального процесу, бо сугестія – це форма емоційно-вербального керування різними психічними, психофізіологічними та фізіологічними реакціями людини. Тому в сугестивних технологіях широко використовується метод релаксації. Релаксопедичне навчання вигідно вирізняється доступністю та простотою.

Його особливості:

Релаксопедичне навчання дає можливість точно орієнтуватися на різні вікові категорії осіб, що навчаються, в тому числі школярів та учнів ПТНЗ.

Прискорене навчання визначає організацію і методику занять, що потребує відмови від традиційної системи навчання.

Організація релаксопедичного навчання не потребує спеціального обладнання: заняття можуть відбуватися в будь-яких умовах навчального закладу, що дає можливість масово впроваджувати таке навчання.

Основою релаксопедичного навчання є психічна саморегуляція, яка має велике профілактичне значення. Керування психічним станом відбувається спершу через регуляцію психічного стану особи, яка навчається, за допомогою та під керівництвом викладача, а в міру того, як опановується аутотренінг, переходить в саморегуляцію.

Основною умовою ефективності в деяких методах прискореного навчання є спеціальна підготовка викладача, який повинен мати певні психічні якості. Цей метод дає можливість будь-якому викладачеві опанувати прийоми психорегуляції.

Характерною ознакою сугестивної технології в психолого-педагогічному напрямі є ефективність, яка дещо перевищує відомі системи навчання. Висока ефективність сугестивного навчання поєднується з яскраво вираженими психотерапевтичним, психогігієнічним і психопрофілактичним ефектами, які ще не вичерпали своїх можливостей і мають великі внутрішні резерви свого розвитку. Психотерапевтичні тренінги передбачають настанови, що мають декілька завдань, її постановку і формування готовності до її досягнення. Основною умовою тренінгу релаксації є релаксопедичний метод навчання, в якому використовується психічна саморегуляція.

Основою сугестопедичного методу стала гіпотеза про неусвідомлювану психічну активність, яка на думку Г.Лозанова, в безпосередньому зв’язку з усвідомлюваною активністю особистості є носієм не тільки найтемніших інтенсивних тенденцій, а й вторинно-автоматизованої діяльності, що зумовлює будь-яке навчання та будь-який розвиток людини. Застосування сугестивних засобів у педагогічній практиці може бути спрямоване на три етапи педагогічного процесу: підготовчий, засвоєння навчального матеріалу, активне відтворення засвоєних знань.

Розробка методів і способів сугестивного управління процесом працездатності – втоми є актуальним завданням сугестології та сугестопедії. Під час зниження рівня засвоєння навчального матеріалу має значення не тільки ступінь втомлюваності кожного окремого учня, а й інтенсивність нервових процесів, які визначаються енергетичними можливостями організму.

У технології сугестопедії підготовчий етап – так само як етап сугестивно-психологічної підготовки, етап засвоєння навчального матеріалу і активного відтворення засвоєних знань, та етап активізації, мають кожен своє самостійне значення, тобто можна визначити найбільш можливі сфери застосування в педагогічній практиці.

Психологічні бар’єри засвоєння навчального матеріалу й активізації засвоєних знань. Формування позитивних настанов на навчання.

Процес працездатності – втоми, релаксації.

Енергетична активність мозку.

Психофізіологічні механізми насичення та активізації. Формування надпам’яті – гіпермнезії.

Усі зазначені процеси значно змінюють структуру і методичні принципи традиційного педагогічного процесу, це є особливістю технології як психопедагогічного напряму. Висока ефективність навчання поєднується з яскраво вираженими психотерапевтичними, психогігієнічними і психопрофілактичними ефектами, якими не володіє жоден з існуючих педагогічних напрямів. Практика підготовки викладачів релаксопедичного навчання показує, що опанування техніки психічної саморегуляції не викликає особливих труднощів, її може опанувати кожен (як викладач, так і учень). Провідна роль педагога виявляється лише на початковій стадії, тобто тоді, коли учні під його керівництвом опановують прийоми АТ (аутотренінгу). У міру оволодіння методикою і технікою ПСР (психічної саморегуляції) відбувається зниження ролі викладача, підвищенні ролі прийомів самонавіювання (аутосугестії) учнів (перехід від гетеросугестії до аутосугестії).

Навіювання переходить в цілеспрямоване активне самонавіювання. Тобто роль викладача поступово змінюється і зводиться до подачі навіювальних настанов. Викладач стає “диригентом”, який керує медитативним тренінгом і процесом засвоєння знань своїми вихованцями.

Застосування сугестивної технології в навчальній практиці ЗОШ та ПТНЗ підтверджує високу ефективність і перспективність розробленого напряму.

Особливістю сугестивної технології є безпосереднє дійове формування готовності особистості до успішного опанування навчального матеріалу. В системі навчання Г.Лозанова це є важливою ланкою навчального процесу.

Досвід свідчить, що в загальноосвітній школі та ПТНЗ доцільно застосовувати релаксопедію як ефективний метод інтенсифікації навчання.

 

Контрольні запитання та завдання

 

Розкрийте сутність технології концентрованого навчання.

На чому базується технологія концентрованого навчання?

Яким чином працює викладач, реалізуючі технологію концентрованого навчання?

В чому полягає сутність “Ефекту Зейгарник”?

Розкрийте поняття “сугестологія”.

Які умови необхідно створити для реалізації сугестивної технології?

Сформулюйте особливості релаксопедичного навчання.

 

 







Дата добавления: 2015-12-04; просмотров: 252. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

Подкожное введение сывороток по методу Безредки. С целью предупреждения развития анафилактического шока и других аллергических реак­ций при введении иммунных сывороток используют метод Безредки для определения реакции больного на введение сыворотки...

Принципы и методы управления в таможенных органах Под принципами управления понимаются идеи, правила, основные положения и нормы поведения, которыми руководствуются общие, частные и организационно-технологические принципы...

ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ САМОВОСПИТАНИЕ И САМООБРАЗОВАНИЕ ПЕДАГОГА Воспитывать сегодня подрастающее поколение на со­временном уровне требований общества нельзя без по­стоянного обновления и обогащения своего профессио­нального педагогического потенциала...

Неисправности автосцепки, с которыми запрещается постановка вагонов в поезд. Причины саморасцепов ЗАПРЕЩАЕТСЯ: постановка в поезда и следование в них вагонов, у которых автосцепное устройство имеет хотя бы одну из следующих неисправностей: - трещину в корпусе автосцепки, излом деталей механизма...

Понятие метода в психологии. Классификация методов психологии и их характеристика Метод – это путь, способ познания, посредством которого познается предмет науки (С...

ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ ДЛЯ ИНЪЕКЦИЙ К лекарственным формам для инъекций относятся водные, спиртовые и масляные растворы, суспензии, эмульсии, ново­галеновые препараты, жидкие органопрепараты и жидкие экс­тракты, а также порошки и таблетки для имплантации...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия