Інформаційна база соціально-економічного дослідження та аспекти вірогідності інформації

Економічне дослідження базується на системі економічної інформації, що служить основою для прийняття оптимальних управлінських рішень на різних рівнях.

Створення раціонального потоку інформації повинне спиратися на певні принципи. Такими є виявлення інформа­ційних потреб і способів найбільш ефективного їхнього за­доволення; об'єктивність відображення процесів виробниц­тва, обороту, розподілу і споживання, використання природ­них, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів; єдність інформації, що надходить з різних джерел (бухгалтерського, статистичного й оперативного обліку), а також планових да­них; усунення дублювання в первинній інформації; опера­тивність інформації.

Об'єктивність відображення процесів виробництва, обо­роту, розподілу і споживання, використання природних, тру­дових, матеріальних і фінансових ресурсів — основна вимо­га, яку повинні задовольняти системи інформації, обліку і звітності. Первинні документи, що складаються зацікавлени­ми сторонами (переважно матеріально відповідальними осо­бами), і зараз у масі своїй об'єктивно відбивають суть тієї чи іншої господарської операції. Але, на жаль, мають місце і підробки, приписки, помилки. Перекладан­ня первинної реєстрації операцій на машини (телефони, те­летайпи, телебачення та інші контрольно-вимірювальні і передавальні пристрої) не лише істотно скорочує трудоміст­кість робіт, але й підвищує об'єктивність даних.

Єдність інформації — основний принцип, який нерідко порушується. Первинна документація в різних організаціях однієї і тієї ж галузі не уніфікована, тим більше немає такої уніфікації на підприємствах різних галузей. Наукова систе­ма первинної економічної інформації ґрунтується на єдиних принципах, вільних від відомчої обмеженості і відокремлен­ня різних видів обліку — бухгалтерського, статистичного й оперативного.

Методологічні принципи, що лежать в основі кількісних порівнянь, були висунуті К.Марксом, який вказував, що „різні речі стають кількісно порівнюваними тільки після того, коли вони зведені до одного і того ж єдинства. тільки як відтворення одного і того ж єдинства вони стають однойменними, співвимірними величинами” [20].

Оперативність інформації — одна з найважливіших умов організації правильного обліку, аналізу і контролю у всіх га­лузях народного господарства. Однак діюча зараз система бухгалтерського і статистичного обліку цій вимозі повною мірою поки що не відповідає. Звітність, що надходить у се­редні і вищі ланки, як правило, не має значення для опера­тивного керівництва. У кращому разі вона використовуєть­ся як вихідний матеріал для складання прогнозів на май­бутнє.

Взаємозв'язок економічного аналізу й інформації вияв­ляється в тому, що в процесі аналізу здійснюється контроль за самою інформацією, а це, у свою чергу, є вихідною базою для проведення аналізу. Перевірка вихідних даних завжди вважалася одним з важливих етапів організації аналітичної роботи. У зв'язку з перебудовою інформаційної служби кон­трольна функція аналізу значно посилюється.

Дослідження корисності економічної інформації, раціо­нальності інформаційного потоку в умовах його систематич­ного наростання — справа складна: постійно уточнюються взаємозв'язки економічних явищ і процесів; іноді змінюють­ся традиційні уявлення про зв'язки між показниками; здійс­нюється їхня критична переоцінка. У цих умовах не завжди можливе використання раніше існуючої системи показників для виявлення тенденцій і закономірностей у формуванні інформаційного потоку на майбутнє, для цілей інформацій­ного прогнозування, тим більше, що в даному разі йдеться про інформацію, яка характеризує майбутні події, що мають імовірний характер. До того ж постійно слід мати на увазі критерій інформаційної корисності.

Систему економічної інформації сучасного підприємства можна охарактеризувати таким чином: економічна інформа­ція вкрай неоднорідна; схема взаємозв'язків окремих її видів має певну складність. Так, поряд із систематичним зростан­ням обсягу інформації відчувається нестача її для прийнят­тя управлінських рішень.

У той же час зростання потоку інформації призводить до надмірності даних. Потреби нау­кової організації управління вимагають вивчення інформа­ційного потоку в напрямку, що сприяє стримуванню збіль­шення його обсягів і ліквідації інформаційної нестачі за ра­хунок усунення зайвих даних.

Дослідження, виступаючи основним споживачем інформаційних даних, які використовуються у процесі рет­роспективного, поточного і перспективного аналізу, скоріше, ніж будь-яка інша спеціальна наука, виявить переваги і не­доліки діючої системи соціально-економічної інформації.

Дослідження ґрунтується на системі показників, на комплексному використанні даних ряду джерел економічної інформації. Джерела дослідження підрозділяються на облікові і позаоблікові.

До облікових джерел аналізу належать: а) бухгалтерський облік і звітність; б) статистичний облік і звітність; в) опера­тивний облік і звітність; д) вибіркові облікові дані.

У бухгалтерському обліку і звітності найбільш повно відображаються й узагальнюються господарські засоби і соціально-економічні операції з метою контролю за виконанням ус­тановлених планів і за збереженням власності..

Своєчасний і повний аналіз бухгалтерської звітності доз­воляє вжити необхідних заходів до поліпшення виконання квартальних і річних планів. До того ж при оцінці виконан­ня планів використовуються й дані статистики.

Вибіркові облікові дані можуть поглибити і деталізува­ти показники звітності. За останні роки звітність, як відо­мо, значно скорочена; її розширення не завжди виправда­не. У цих умовах набувають поширення епізодичні вибірки, спостереження, поглиблені перевірки. Вибіркові дані слід розглядати як джерело облікового характеру, оскільки вони черпаються з поточного бухгалтерського обліку і первинної документації.

Позаобліковими джерелами є: а) матеріали ревізії, фінансового контролю; б) матеріали лабораторного і лікарсько-санітарного контролю; в)матеріали постійно діючих виробничих нарад; г) матеріали преси; д)пояснювальні і доповідні записки; є) матеріали, які одержують у результаті осо­бистих контактів з виконавцями.

Економічне дослідження неможливе без залучення відпові­дних нормативних даних. У процесі аналізу використовуєть­ся досить великий нормативний матеріал, що міститься в інструкціях, виробничих паспортах, цінниках, прейскуран­тах, довідниках тощо.

Доброякісність дослідження і вірогідність аналітичних вис­новків будуть залежати насамперед від якості звітних матер­іалів. Помилки, неузгодженості та всі інші недоліки, що є часом у звітності, можуть відбитися на аналітичних розрахун­ках, спотворити результати аналізу. Тому попередньою умо­вою дослідження є ретельна перевірка всіх залучених до аналізу матеріалів.

Перевірка звітних матеріалів проводиться з метою вста­новлення:

1) правильності оформлення звітів, правильності підра­хунків і обчислень;

2) повноти, якості і термінів проведення інвентаризації, відображення її результатів в обліку і заходах, вжитих по ви­явлених недоліках;

3)відповідності показників звітності по платежах у бюд­жет і фінансуванню з бюджету даним фінансових органів;

4)обгрунтованості і законності списань на рахунок «При­бутки та збитки», змін статутного капіталу, списання втрат по операціях минулих років, по незатребуваній дебіторській за­боргованості, по нестачах, списання втрат від стихійного лиха, від ліквідації основних засобів та ін.;

5)правильності оцінки статей балансу відповідно до дію­чого положення.

Особливу увагу при перевірці звітних матеріалів слід звер­тати на повноту звіту і його відповідність установленим формам, взаємне ув'язування показників, на порівнянність звітних показників.

Вірогідність інформації в першу чергу залежить від джерела, з якого отримано документ: форми, таблиці, графіки тощо.