Логіка соціально-економічного дослідження

Процес пізнання включає в себе накопичення фактів. Без систематизації та узагальнення, без логічного осмис­лювання фактів не може існувати ніяка наука.

Факти стають складовою частиною наукових знань, якщо вони виступають у систематизованому уза­гальненому вигляді.

Будь-яке наукове вивчення, від творчого задуму до за­кінченої наукової праці, здійснюється індивідуально. При цьому закономірним є дотримання таких рекомендацій:

- нічого не сприймати за істину, що не є достовірним і аксіоматичним;

- складні питання розділяти на стільки частин, скільки потрібно для вирішення проблеми; починати дослідження з найпростіших і найзручніших для пізнання речей до складних і важких;

- зупинятись на всіх подробицях, на все звертати ува­гу, щоб бути впевненим, що нічого не випущено;

У науці недостатньо встановити новий науковий факт. осить важливо дати йому пояснення з позицій науки.

 

Формою здійснення розвитку науки є наукове дослід­ження – цілеспрямоване вивчення за допомогою нау­кових методів явищ і процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами з ме­тою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень. Воно характеризується об'єктив­ністю, відтворюваністю, доказовістю і точністю.

Метою наукового дослідження є всебічне, об'єктивне і ґрунтовне вивчення явищ, процесів, їх характеристик, зв'язків на підставі розроблених у науці принципів і ме­тодів пізнання, а також отримання корисних для діяль­ності людини результатів, упровадження їх у виробництво для підвищення його ефективності. Не можна не врахо­вувати побічні факти, які на перший погляд здаються малозначимими.

Науково вивчати - це не тільки дивитись, але й бачи­ти, помічати окремі частковості, велике в малому, не відхи­ляючись від головної теми дослідження.

Результати наукових досліджень тим кращі, чим ви­щий науковий рівень висновків, узагальнень, чим вища їх достовірність та ефективність.

За цільовим призначенням до потреб практики наукові дослідження прийнято поділяти на:

- фундаментальні (теоретичні);

- прикладні.

Фундаментальні (теоретичні) наукові дослідження означають: основні, головні. Наукова теоретична та екс­периментальна діяльність спрямована на пізнання законів, що управляють поведінкою і взаємодією базисних струк­тур природи, суспільства, людини. Академік AH CPCP А.В. Гапонов-Грєхов (1926 р.) вважав, що розвиток приро­дознавства та сучасної техніки значною мірою залежить від прогресу в галузях фундаментальних наук - матема­тики і теоретичної фізики. Об'єднання наукових зусиль цих галузей знань не раз приводило до формування глибо­ких концепцій, важливість яких далеко виходить за межі чисто теоретичних інтересів.

Прикладні дослідження піддаються плануванню, а фун­даментальні результати планувати складно. Крім того, прикладні розробки можуть бути впроваджені в промис­ловість і приносити економічний ефект. Фундаментальні результати безпосереднього прибутку не несуть, а їх вико­ристання може тривати десятиліттями.

При проведенні наукових досліджень відрізняють по­няття «об'єкт» і «предмет» пізнання і дослідження.

Під предметом дослідження розуміється те, що знаходиться в межах об'єкта і завжди співпадає з темою дослідження. Один і той же об'єкт може бути предметом різних досліджень і навіть наукових на­прямів. Об'єкт і предмет дослідження, як категорії науко­вого процесу, співвідносяться між собою як загальне і час­ткове.

Залежно від ступеня складності є прості і складні об'єкти дослідження, відмінність між ними визначається кількістю елементів та видом зв'язку між ними. Наприк­лад, простим об'єктом дослідження в педагогіці є рівень інформаційного забезпечення навчання, складним - ефек­тивність процесу навчання.

У першому випадку досліджується забезпечення на­вчальною літературою, згідно переліку дисциплін навчаль­ного плану, в другому - визначається вплив численних факторів на кінцевий результат навчання (якість викла­дання, технології навчання, рівень навченості та навчальності студентів тощо).

Правильний вибір об'єкту вивчення навколишнього матеріального світу відповідно до мети дослідження сприяє обґрунтованості результатів дослідження.

Завдання дослідника полягає у визначенні факторів, які впливають на об'єкт дослідження, відборі і зосеред­женні уваги на найсуттєвіших з них. Критеріями відбору є мета дослідження та кількісний рівень накопичених фактів у цьому напрямі. Відбір найсуттєвіших факторів, які впливають на об'єкт дослідження, має велике практич­не значення, оскільки впливає на ступінь достовірності результатів дослідження. Виявлення суттєвих факторів простіше, якщо дослідження ґрунтуються на добре опрацьованій теорії. Якщо теорія не дає відповіді на поставлені запитання, то використовують гіпотези, наукові ідеї, сформовані в про­цесі попереднього вивчення об'єкта дослідження.

Отже, чим повніше враховано вплив середовища на об'єкт дослідження, тим точнішими будуть результати наукового дослідження. Середовище - це те, що впливає на об'єкт дослідження.

Відібравши об'єкт, визначивши предмет і фактори, які впливають на причинно-наслідкові результати стану об­'єкта, визначають його параметри, тобто повноту вивчен­ня відповідно до поставленої мети.

Наукове дослідження повинно розглядатись у неперер­вному розвитку, ґрунтуватись на зв'язку теорії з практикою.

Важливу роль у науковому дослідженні відіграють пізна­вальні завдання емпіричного і теоретичного напряму.

Емпіричні завдання вирішуються за допомогою спос­тереження, експерименту, вимірювання, описування.

Теоретичні завдання спрямовані на вивчення і вияв­лення причин, зв'язків, залежностей, які дозволяють вста­новити поведінку об'єкта, визначити і вивчити його струк­туру, характеристику на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання.

Тут переважає використання аксіоматичних методів, системних, структурно-функціонального аналізу, матема­тичного моделювання.

У результаті отриманих знань формулюють закони, розробляють теорію, перевіряють факти тощо. Теоретичні пізнавальні завдання формують таким чином, щоб можна було їх перевірити емпірично.

У вирішенні емпіричних і особливо теоретичних зав­дань наукового дослідження важливе місце належить Ло­гічному методу пізнання, який дозволяє на основі умови­водів пояснити явища і процеси, викликати різні пропозиції та ідеї, встановлювати шляхи їх вирішення. Він будується на отриманих фактах і результатах емпіричних досліджень.

Процес наукового дослідження достатньо трива­лий і складний. Він починається з виникнення ідеї, а за­вершується доведенням правильності гіпотези і суджень.Головні етапи наукового дослідження відбиті схемою 3.1: