Курсова, дипломна, магістерська роботи як вид наукового дослідження: написання, оформлення, захист

 

Перед системою освіти постало завдання підвищення рівня професійної підготовки фахівців відповідно до переходу економіки на нові форми господарювання.

Інтенсифікація навчального процесу, підвищення якості підготовки фахівців для обліково-контрольних підрозділів підприємств (установ) потребують від студентів вміння користуватися методикою самоосвіти, творчо мислити, чітко орієнтуватися в джерелах наукової та технічної інформації.

Метою наукової праці студента є закріплення елементів нау­ково-дослідної роботи, отримання додаткової інфор­мації з дисципліни на стадії первинного наукового пошу­ку і показати при захисті свою готовність вирішувати теоретичні і практичні завдання зі своєї спеціальності.

Елементи наукового пошуку, які містяться в курсових роботах з обраного напряму дослідження, мають знайти своє відбиття і продовження в реальній дипломній, магі­стерській роботах.

Важливе місце у вирішенні цих завдань відведено виконанню наукових, дипломних та магістерських робіт, які сприяють закріпленню та поглибленню теоретичних знань, формуванню навичок збору, вивчення та аналізу практичних матеріалів з проблем організації обліку на підприємствах, документального оформлення фінансово-господарських операцій та їх відображення в регістрах обліку та звітності тощо.

Курсова роботи є заключним етапом вивчення курсу. Вона планується до виконання студентами у відповідному семестрі.

У роботі студент вирішує комплекс взаємопов'язаних професійних задач відповідно з вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра. Підготовка студента до виконання і захисту курсової роботи, необхідної для одержання кваліфікації бакалавра з економіки, забезпечується базовими навчальними дисциплінами.

Мета курсової роботи – перевірка здібностей студента до творчого самостійного втілення теоретичних знань під час вирішення питань, пов’язаних з організацією обліково-аналітичної, фінансової роботи на підприємствах різних форм власності.

Виконання курсової роботи є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня бакалавра з економіки. Тематика курсових робіт формується на підставі основних розділів курсу.

Курсова робота має такі цілі:

· придбання навичок самостійного виконання невеликих наукових досліджень під керівництвом викладача;

· закріплення та розширення знань з відповідного курсу, який вивчається згідно з навчальним планом;

· придбання навичок роботи зі спеціальною науковою літературою;

· придбання навичок використання ПЕОТ для обробки результатів, побудови соціально-економічних моделей тощо.

Захист курсової роботи на кафедрі – важливий критерій оцінки рівня підготовки студентів до самостійної практичної діяльності на підприємствах, установах як державного, так і приватного секторів.

При виконанні дослідницької роботи студент зобов‘язаний:

· обґрунтувати актуальність теми для конкретного підприємства, на матеріалах якого буде виконуватись дослідна робота;

· визначити мету роботи і вказати об‘єкт дослідження, період, за який буде узагальнюватися практичний матеріал;

· детально вивчити закони України, нормативні документи та відомчі матеріали, що стосуються теми дослідження;

· вивчити і відобразити в роботі особливості сучасних економічних відносин підприємства чи організації;

· вивчити чинну практику організації фінансово-облікової роботи у сучасних умовах господарювання;

· вивчити бухгалтерську і статистичну звітність підприємств і організацій, що стосується теми дослідження;

· провести аналіз традиційними або економіко-математичними методами з використанням ЕОТ;

· побудувати аналітичні таблиці, схеми, рисунки;

· зробити висновки за результатами дослідження у курсовій роботі;

· скласти список використаної літератури;

· оформити роботу і додатки до неї;

· підписати роботу і здати її на кафедру для перевірки і допуску до захисту;

· захистити наукову роботу перед ДЕКом або комісією кафедри.

Перелік тем наукових досліджень складається викладачами кафедри фінансів і обліку інституту та затверджується щорічно на засіданні кафедри та доводиться до відома студентів на установчій сесії до 5 грудня.

Доцільна розробка у студентських наукових роботах питань, пов’язаних з укріпленням режиму економії; мобілізації внутрішніх резервів виробництва, колективу в цілому, контролю за якістю продукції, з рівнем морально-психологічного клімату в колективах. Це завдання повинно відображати основні проблеми підприємства, на матеріалах якого виконується робота.

Виконання дослідження, передбаченого навчальним планом, починається з обрання студентом теми та затвердження її завідувачем кафедри згідно заяви студента (додаток 1).

Кожному студентові надається окрема тема. Студенти і самі можуть запропонувати тему роботи, виходячи з її актуальності, відповідності спеціальності, зі своїх наукових інтересів та сучасного стану розвитку наукових досліджень, визначених для обраної проблеми. В окремих випадках кафедра може порекомендувати студенту змінити тему роботи.

При розробці і виборі теми наукової роботи можуть враховуватися інтереси інших кафедр ВНЗ, особливості майбутньої діяльності випускника тощо.

Тематика дослідження повинна щорічно коригуватися випускаючою кафедрою з урахуванням досвіду, побажань спеціалістів, які беруть участь у рецензуванні робіт.

Після вибору теми студент звертається до керівника за порадою. Дуже важливо, коли він сам спробує розробити план своєї теми, добре обміркує і чітко уявить собі хід її виконання, враховуючи конкретні умови, в яких йому доведеться працювати. Це дає можливість керівникові зважити і врахувати здібності студента, його підготовленість до виконання даної роботи та зробити правильні висновки про те, яку надати йому допомогу.

Наукова робота може мати реферативний і дослідницький характер. У першому випадку робота має теоретичний характер і пишеться на основі аналізу й узагальнення літературних джерел: монографій, брошур, статей, методичних рекомендацій тощо. Студент повинен взяти з літератури основний матеріал, який стосується проблеми, що вивчається, дати оцінку вивченим роботам, обґрунтувати свою точку зору; зв`язано, грамотно і логічно обґрунтувати обрану тему, зробити наукові або методичні висновки.

У випадку, коли робота виконується на магістерському рівні, студент використовує як науково-методичну літературу, так і свої спостереження і факти, результати експерименту, може висувати власні гіпотези і т. д.

Поряд з виконанням індивідуальних тем можуть проводитись і комплексні дослідження. Кожна з тем такої роботи являє собою різні аспекти єдиної наукової соціально-економічної проблеми або прикладної задачі. Наприклад, при проведенні комплексних курсових робіт одні і ті ж об'єкти можуть досліджуватися студентами за допомогою різних методів, або однакові методи можуть бути застосовані при дослідженні різних об'єктів.

Теми наукових досліджень цілеспрямовані і передбачають самостійну творчу роботу студентів з вирішення конкретних задач.

У роботі повинна бути використана нормативно-правова документація, яка регламентує порядок організації облікової служби та ведення обліку, оформлення поточної документації, фінансової, соціологічної роботи тощо.

Наукова робота у своєму складі повинна мати ілюстративний матеріал: таблиці, схеми, діаграми, графіки, тощо.

Робота, виконана на підставі тільки літературних джерел, без конкретних практичних даних, власних умовиводів, прогнозів, не допускається до захисту на кафедрі.

 

Наукове дослідження студент виконує на основі глибокого вивчення літератури з теми дослідження, відповідних законів України, рішень уряду України з економічних та соціальних питань. Названі матеріали регулярно публікуються у газетах «Голос України», «Урядовий кур‘єр», у щомісячному виданні «Зібрання постанов уряду України».

Крім того студент повинен вивчити підручники і навчальні посібники з відповідних дисциплін, ознайомитись з додатковою літературою з обраної теми, монографіями статтями за останні роки у відповідних журналах, статистичні дані, що містяться у періодичних виданнях тощо.

Вивчення літератури, а при необхідності й архівних джерел – це і є підготовчий етап роботи над темою, необхідний для створення ґрунтовної документальної бази подальшого дослідження. Одним із важливих методів його є спостереження і самоспостереження.

Спостереження полягає в цілеспрямованому сприйнятті фактів, процесів або явищ. Воно може бути безпосереднім, здійснюваним за допомогою органів чуття спостерігача, або, опосередкованим, обґрунтованим з використанням інформації, отриманої з певних приладів та засобів спостереження, а також від осіб, які проводили дослідження.

Сприйняття, як форма чуттєвого відображення об`єктивної реальності, є основою спостереження.

При організації спостережень важливе значення має чітке виділення об`єкта, який вивчається, постановка мети, визначення системи дослідження способів фіксацій його результатів. Об`єктами спостереження можуть виступати різні процеси: соціальні, економічні, технологічні та ін. Мета дослідження полягає в переважному зосередженні уваги дослідника на певних процесах діяльності, які вивчаються. Наприклад, на методиці обробки (аналізу) господарських операцій, формування інформації тощо. План дослідження забезпечує його систему, допомагає виділити послідовність дій дослідника, визначити їх тривалість та періодичність.

Студенти, які розпочинають виконання дослідницьких робіт, уже мають уяву про теоретичні основи і практику застосування спостережень із вивчення предметів.

Необхідно здійснювати цілеспрямований пошук інформації з теми дослідження, вести робочі записи. Нераціонально вести ці записи в зошиті; така форма запису ускладнює обробку матеріалу. Найбільш зручні форми запису - на окремих аркушах або картках (в залежності від обсягу матеріалу). Це дозволяє сортувати матеріал, переміщувати його при необхідності з одного розділу в інший, замінити застарілий матеріал на більш сучасний. Записи слід робити на одній стороні аркуша або картки. Доцільно залишати великі поля на аркушах для різних поміток: міркувань, запитань, які виникають під час вивчення літератури.

Запис можна здійснити як у формі стислого викладу (реферату), так і у вигляді окремих цитат. Всі записи незалежно від їх характеру (основні положення тексту, таблиці, статистичні матеріали, цитати тощо) повинні бути підтверджені посиланням на їх джерела. Це необхідно на випадок, якщо матеріал потребує розшифровування або уточнення. Вихідні дані використаних джерел записуються на зворотній стороні аркуша або картки. В тому випадку, якщо матеріал займає більше одного аркуша, посилання на його джерела слід записувати на кожному аркуші.

Всі опрацьовані літературні джерела включаються до списку використаної літератури, та складаються відповідно до вимог їх оформлення.

Звіт про дослідження, як правило, складається із вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку літератури та додатків. Кожний розділ має самостійне призначення, але всі вони складають єдине дослідження, виконане відповідно до програми.

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність теми, предмет, мету та його задачі; сформулювати основні теоретичні положення дослідження; дати коротку викладку методики написання роботи (додаток 6).

Обсяг вступу не повинен перевершувати 3-4 сторінок.

У першому розділі необхідно з позицій сучасної економічної науки дати характеристику місця і ролі предмету дослідження.

Питання теоретичного характеру, які взято з літературних джерел, студент повинен пов’язати з роботою конкретних підприємств, фірм різних форм власності. Особливу увагу необхідно акцентувати на проблемах конкретних завдань відповідно до теми наукової роботи, надати прізвища провідних вчених, у роботах яких відображені проблеми, що вирішуються дослідником.

У другому розділі необхідно відобразити стан аналізу на конкретному підприємстві на тих дільницях, профіль роботи яких безпосередньо зв’язаний з темою роботи; дати оцінку методам і прийомам дослідження, що діють; показати рівень автоматизації аналітичних робіт, діючу документацію. Розділ повинен містити аналітичні розрахунки соціально-економічних показників, результати обробки інформації (техніко-економічні, соціальні показники, дані бухгалтерської звітності, соціологічних опитувань тощо).

Дослідження повинно стосуватися лише тієї ділянки діяльності підприємства, яка є предметом дослідження даної роботи.

У цьому ж розділі необхідно дати характеристику основним техніко-економічним та соціальним показникам об’єкта дослідження, сформувати пропозиції та особисті висновки, які повинні мати елементи наукової новизни.

Третій розділ – важлива частина дослідної роботи, в якому студент дає розгорнуту характеристику своїм розробкам до практичного втілення досліджуваної проблеми, обґрунтовує свої пропозиції, спрямовані на вирішення поставлених задач у дослідженні; розкриває здібності до самостійної творчості; проявляє уміння використовувати теоретичні знання у конкретних умовах практичної діяльності. Це можуть бути методичні обґрунтування планових показників, заходи щодо удосконалення роботи підприємства, економіко-математичні моделі, інші наукові пропозиції.

У цьому розділі оцінюється чіткість та вірогідність одержаних висновків, які узгоджуються з теоретичними викладками, формуються остаточні висновки, описується їх важливе застосування на практиці.

Другий і третій розділи дослідження мають бути ілюстровані відповідними графіками, схемами, діаграмами, побудову яких студент погоджує зі своїм науковим керівником.

У заключному розділі (висновки та пропозиції) роботи необхідно дати конкретні інтегровані висновки із другого, третього розділів роботи.

Оптимальний обсяг, наприклад, курсової роботи без додатків і списку літератури повинен складати 50 сторінок друкованого тексту.

Всі аналітичні розрахунки повинні бути відображені в таблицях, складених відповідно до вимог їх оформлення (додаток 5).

Орієнтовано структура наукової роботи та обсяги її складових у сторінках: вступ – 3; перший розділ – 10; другий – 15; третій – 20, заключний – 5.

Наукова робота виконується студентом у відповідному семестрі і захищається на кафедрі за графіком навчального процесу.

Керівник роботи розглядає виконаний студентом план роботи, вносить свої пропозиції, вказівки щодо необхідних змін і доповнень. Поданий у двох примірниках план роботи візується керівником та консультантом і подається до затвердження завідувачу кафедри. Один примірник затвердженого плану видається студенту, другий залишається на кафедрі. Під час індивідуальних консультацій з керівником та консультантом студент з’ясовує основні напрямки виконання розділів плану роботи. Загальний графік виконання етапів курсової роботи поданий додатком 2.

Під час виконання роботи студент може використовувати додаткові дані, спеціальну інформацію тощо.

Первинну інформацію, необхідні дані до написання наукової роботи студент отримує на підприємстві (установі). Особливо цінними для курсової роботи є результати особистих спостережень, досліджень, персональної участі у розробках.

До початку захисту всі наукові роботи повинні бути ретельно перевірені затвердженими керівниками курсової, дипломної, магістерської робіт.

Завідувач кафедри після особистого ознайомлення з кожною роботою, відгуками керівників приймає рішення про допуск до захисту.

Графік захисту наукових робіт з прізвищами студентів вивішується кафедрою не пізніше ніж за тиждень до захисту.

Захист наукових робіт проводиться на кафедрі. Студент виступає з доповіддю, в якій необхідно відобразити такі питання:

· тему роботи та місце її виконання;

· стан проблеми згідно з літературними даними (коротко);

· поставлену мету і задачі, а також засоби їх вирішення;

· коротку характеристику експериментальних, теоретичних і розрахункових методів, використання ПЕОТ;

· одержані результати, їх трактування і характеристику новизни;

· висновки по роботі.

Для доповіді студенту відводиться 10-15 хвилин. Тому доповідь має бути лаконічною. Після доповіді члени ДЕК задають студенту запитання з теми роботи і з суміжних проблем. Відповіді на запитання мають бути вичерпаними, але короткими та чіткими. Після відповідей на запитання оголошується відгук керівника, а студент відповідає на його та на інші зауваження.

Результат захисту роботи оцінюється за дванадцятибальною системою. При визначенні оцінки роботи береться до уваги рівень підготовки студента, обсяг та якість одержаних результатів, змістовність доповіді та відповідей на запитання членів комісії, якість оформлення роботи, а також відгук керівника та стороннього рецензента.

Загальне керівництво науковими роботами студентів здійснює кафедра. Крім того, до консультацій можуть залучатися викладачі суміжних кафедр, керівники економічних служб, провідні спеціалісти у галузі економіки, фінансів, обліку та аудиту, оподаткування тощо.

Керівник роботи допомагає студенту вибрати правильний шлях вирішення основних проблем теми, визначити шляхи використання матеріалів підприємства, літературних джерел, контролює якість виконання наукової роботи, слідкує за дотриманням термінів її виконання, систематично контролює студентів з питань відповідно до теми роботи згідно з графіком консультацій.

На виконану роботу керівник складає відгук, у якому визначає рівень самостійної роботи, елементи особистої ініціативи студента, якість засвоєння знань та рівень підготовленості до самостійної роботи з обраної спеціальності, а також інтегровано оцінює роботу.

Мова і стиль написання роботи повинні бути літературними, простими і чіткими. Керівник роботи указує студенту на стилістичні та орфографічні помилки (якщо такі є), але не виправляє їх сам.

Остаточний варіант роботи зшивається палітуркою. При цьому слід дотримуватись єдиної послідовності розміщення матеріалів:

1. Титульний лист.

2. Завдання на наукову роботу.

3. Зміст глав (розділів) роботи.

4. Список використаної літератури.

5. Додатки.

6. Відгук наукового керівника.

7. Рецензія від спеціаліста організації, на базі якої виконувалась робота.

Список літератури вміщує всі використані джерела:

· Закони України;

· Укази Президента, Постанови Уряду;

· накази міністерств;

· нормативно-інструктивна документація;

· книги, монографії;

· журнальні статті; матеріали науково-практичних конференцій;

· матеріали господарської діяльності підприємств та відомств.

Елементи опису інформаційних джерел мають такі умовні роздільні знаки:

а) / (похилу рису) – перед прізвищем першого автора;

б): (двокрапку) – перед відомостями, які відносяться до назви статті (книги) і перед найменуванням видавництва або видавничої організації;

в), (кома) – між прізвищами авторів, а також перед роком видання книги;

г) // (дві похилі риси) – перед відомостями про документи (журнал, збірник), в якому вміщено складову частину (статтю, реферат);

д). – (крапку, тире) – перед роком видання, номера тому, номера випуску журнала, а також сторінки, з якої починається стаття;

є) – (тире) – між номерами сторінок, на яких надруковано складову частину (статтю, доповідь, тези і т. ін.).

Усі посилання у переліку наводяться мовою оригінала.

Завершують дослідження додатки, що складають аналітичні таблиці та інші матеріали, підготовлені автором, але з деяких причин не поміщені до основного тексту наукової роботи.

Магістерська освітньо-професійна програма включає в себе дві приблизно однакові за обсягом складові – освітню і науково-дослідну. Зміст науково-дослідної ро­боти магістра визначається індивідуальним планом. Одно­часно призначається науковий керівник.

Магістр - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахів­ця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інновацій­ного характеру, має певний досвід їх застосування та про­дукування нових знань для вирішення проблемних про­фесійних завдань у певній галузі.

Магістр повинен мати фундаментальну наукову базу, широку ерудицію володі­ти методологією наукової творчості, сучасними інформа­ційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації. Він повинен бути спро­можним до творчої науково-дослідницької і науково-педа­гогічної діяльності.

Магістерська робота - це самостійна випускна нау­ково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і от­римання академічного ступеня магістра.

Основне завдан­ня її автора - продемонструвати рівень своєї наукової ква­ліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.

Магістерська робота є самостійним оригінальним науко­вим дослідженням студента. При цьому студент упорядковує на власний розсуд накопичені наукові фак­ти та доводить їх наукову цінність або практичну зна­чимість.

Науковій розробці характерні аргументованість суджень та вірогідність приведених даних. Ав­тор включає в свій текст увесь знаковий апарат (таблиці, формули, символи, діаграми, схеми, графіки тощо), тобто все те, що складає мову науки.

Структура та хід виконаання магістерської роботи аналогічні дипломній роботі і кандидатській дисертації. Тому в процесі її підготовки слід застосувати методичні і технічні прийоми підготовки наукової праці.

Вимоги до магістерської роботи в науковому відношенні вищі, ніж до дипломної роботи, однак нижчі, ніж до кан­дидатської дисертації.

Дисертації на здобуття наукового ступе­ня кандидата і доктора наук кваліфікуються науково-дослідницьки­ми працями, а магістерська робота як навчально-дослідницька праця, в основу якої покладено моделювання відомих рішень.

Ви­конання зазначеної роботи повинне не стільки вирішува­ти наукові проблеми (завдання), скільки засвідчити, що її автор здатний належним чином вести науковий пошук, розпізнавати професійні проблеми, знати загальні методи і прийоми їх вирішення.

При визначенні особливостей роботи магістра слід виходити з того, що це - випускна самостійна робота студента вищого навчального закладу. Написан­ня та захист роботи є перевіркою готовності сту­дента до майбутньої професійної діяльності.

Майбутня професійна діяльність магістра педагогічної, наукової чи управлінської діяльності у відповідній галузі економіки повинна бути пов'язана з виконанням функцій викладача вищого навчального закладу, наукового праці­вника чи менеджера. Ось саме готовність до такої діяль­ності і повинна засвідчувати наукова робота магістрів.

Магістерське дослідження подається у вигляді, яке дозво­ляє зробити висновок, наскільки повно відображені та об­ґрунтовані положення, висновки та рекомендації, які містяться в роботі, їх новизна і значимість. Сукупність отриманих у роботі результатів повинна констатувати наявність у автора певних навичок наукової творчості.

Магістерська робота як наукова праця досить специфічна. Перш за все, її вирізняє від інших наукових робіт те, що вона виконує кваліфікаційну функцію. У зв'язку з цим основне завдання її автора - продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації та вміння самостійно вести науко­вий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.

Магістерська робота відображає як загальнонаукові, так і спеціальні методи на­укового пізнання, правомірність яких обґрунтовується в кожному конкретному випадку їх використання.

Саме результатами тео­ретичного і практичного дослідження у своїй роботі магістрант має змогу засвідчити рівень наукової підготовки.

На основі цього може бути розроблений авторський курс лекцій або цикл семінарських чи лабораторних занять, си­стема засобів наочності, педагогічні програмні засоби тощо.

Захист магістерських робіт проводиться на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії.