Міністерство фінансів України
Наукове передбачення майбутнього має важливе, часто глобальне, значення. Виявлення назріваючих тенденцій, проблем і суперечностей соціального життя, пошук шляхів і методів їх рішення, надійний соціальний прогноз – важливі завдання соціології. Думки про майбутнє: - пророцтво; - віщування; - передбачення; - прогнозування; - футурологія. Загальним і інтегруючим всі різновиди отримання інформації про майбутнє, є поняття «передбачення». Передбачення – обгрунтоване припущення про майбутній стан явищ природи і суспільства або про явища, невідомі в даний час, але які піддаються виявленню. Передбачення: - наукове – грунтується на пізнанні закономірностей розвитку природи суспільства, мислення, використанні наукових методів дослідження. - ненаукове – не застосовує спеціальних наукових досліджень і грунтується на передчуттях людини про майбутнє за допомогою підсвідомості, життєвому досвіді і пов'язаних з ним аналогіях, прикметах.
Одна з форм наукового передбачення – прогнозування – процес вироблення прогнозів. Прогноз – вірогідна думка про стан певного явища про майбутнє. Прогнозування, на відміну від пророцтва, не зводиться до проб вгадування деталей майбутнього, йому властива ймовірність. Прогнозування є невід'ємною функцією науки, завершальним етапом наукового дослідження. Теорія прогнозування (прогностика), як наука тільки формується. Її предметом є дослідження законів і способів прогнозування завданням – розробка проблем гносеології і логіки прогнозування, категорій і понять метою – підвищення методичного обгрунтовування прогнозів. Футурологія (за словами німецького соціолога середини ХХ століття О. Флехмгейма – «філософія майбутнього») наука про майбутнє, предмет дослідження якої – перспективи розвитку всіх явищ, на відміну від інших дисциплін, які досліджують сучасність і минуле. З часом "футурологія" - соціальне прогнозування. Прогностика – наука про закони прогнозування.
Одним із загальних універсальних законів дійсності є закон причинності, або каузальної (причинної) залежності. Враховуючи його основну ознаку (причина обов'язково зумовлює наслідок) і з'ясовуючи самі причини можна передбачати і їх наслідки. Більш того, якщо певні наслідки небажані, можна спробувати уникнути, паралізувавши або змінивши їх причини. Звичайно, не для всіх законів існує кількісний математичний вираз. Основою прогнозування майбутнього є досвід минулого. Іншим джерелом передбачення є эстраполяция – умовне продовження в майбутнє тенденцій, закономірності розвитку, яких у минулому і нині достатньо відомі. Ще одним джерелом отримання інформації про майбутнє є моделювання майбутнього стану певного явища, процесу, з урахуванням очікуваних або бажаних змін тих або інших умов, перспективи, розвитку яких достатньо відомі. Існують різні види прогнозів: - природничонаукові – передбачати природні явища, щоб наперед пристосуватися до них; - соціальні – для вироблення рекомендацій, щодо оптимального впливу на прогнозоване явище або процес з метою їх реалізації або уникнення. Залежно від часу,на який було розраховано прогнозування, розрізняють: - потокові; - короткострокові; - середньострокові; - довгострокові. Залежно від мети: - пошукові; - нормативні. Пошуковий прогноз з'ясовує те, що вірогідніше відбудеться при збереженні існуючих тенденцій. Відповідь при цьому дається не однозначний, а у формі певної шкали вірогідності. Нормативний прогноз – передбачення бажаного стану явищ на основі раніше певних норм, ідеалів, цілей. В процесі його вироблення відбувається пошук відповіді на питання: «Як досягти бажаного?». Нормативним можуть бути тільки соціальні прогнози.
Методи соціологічного прогнозування. Три способи вироблення соціальних прогнозів: 1. Опит населення і експертів. 2. Екстраполяція в майбутнє тенденцій, закономірності яких у минулому і в конкретний час добре відомі. 3. Моделювання стану об'єкту на момент його дослідження у вигляді, сприятливому для прогностичних висновків.
Запитання. Завдання. 1. Яке значення мають соціологічні дослідження в житті сучасного українського соціуму? 2. Назвіть етапи проведення соціологічного дослідження. 3. Охарактеризуйте основні компоненти програми соціологічного дослідження. 4. У чому полягає специфіка опитування як методу збору первинної соціологічної інформації? 5. Охарактеризуйте види соціологічного опитування. 6. Які, на вашу думку, питання можна вирішити за допомогою аналізу документів? 7. Охарактеризуйте види документів та принципи, що використовують у процесі їх дослідження. 8. Які особливості застосування соціологічного спостереження? 9. Охарактеризуйте види соціологічного спостереження, проаналізуйте відмінності та специфіку їх застосування. 10. Що таке соціальний експеримент?
Теми рефератів. 1. Анкетне опитування: його переваги та недоліки. 2. Проблеми надійності результатів усних опитувань. 3. Застосування аналізу документів у практиці соціологічних досліджень: історичний огляд. 4. Специфіка спостережень як методу збору первинної соціологічної інформації. 5. Значення соціального прогнозування в управління соціальним процесом.
Міністерство фінансів України
|
