Виявлення рівня сформованості уявлень про урок як творчу діяльність учителя

Заняття можна розпочати з аналізу дискусійних питань, розв'язання яких дасть студентам можливість визначити свою позицію щодо співвідношення стандарту і творчості в діяльності вчителя, можливості самореалі-зації його особистості в процесі викладання. Результати обговорення поглиблять мотивацію до вивчення теми заняття і створять установку на активну пізнавальну діяльність.

1. Щодо діяльності вчителя з розробки уроку існують дві протилежні точки зору. Перша: урок — це імпровізація вчителя, попередня його розробка може позбавити його безпосередності, природності в діяльності педагога. Друга: урок має відповідати певним стандартам, адже вчитель не може щоразу винаходити велосипед; вико-

ристання готового зразка полегшує його діяльність. Якою є ваша думка з приводу цих висловлювань?

2. Чи повинен задум уроку відтворювати особливості творчої особистості вчителя? Добре це чи погано?

3. Чи є вчитель відповідальним за зміст уроку, який розробив? Перед ким він відповідає?

4. За яких умов розробка задуму уроку може бути творчою діяльністю вчителя?

2. Обговорення головних теоретичних положень з теми

Досвід вивчення дидактики, галузевих методик сформував у студентів уявлення про техніку і методику розробки уроку. Пропонуємо, спираючись на набуте, поміркувати над тим, чи можна ще на етапі розробки задуму уроку спрогнозувати розв'язання одного із головних питань сучасної школи — як наблизити урок до учнів, зробити їхнє навчання активним, успішним і особистісно привабливим.

Один із напрямків розв'язання цієї проблеми вбачаємо у створенні ситуації діалогу на уроці. В чому сутність цієї ситуації? Попередня розмова на лекції про розуміння уроку як специфічної форми спілкування — діалогу вчителя з учнями дає можливість відповісти таким чином. Створити ситуацію діалогу на уроці — це означає так організувати навчання, щоб забезпечити умови: а) для активної позиції учня в пізнавальній діяльності, її переходу в самодіяльність; б) для самовираження учня в навчанні, його самореалізації і самоутвердження; в) для задоволення природної потреби учня в міжособистіс-ному спілкуванні з учителем і однокласниками під час спільної пізнавальної діяльності; г) сприймання вчителем і учнями себе як особистостей, які мають однакові права на повагу, власну думку в процесі пізнавального пошуку і намагаються досягти взаєморозуміння на уроці.

Що повинен передбачити вчитель, у якого виник задум уроку-діалогу з учнями? Спираючись на рекомендовану літературу (2, 3, 4, 7) і власний досвід, підготуйте ґрунтовний коментар до них, ілюстрації з досвіду роботи

вчителів. (Ми привернемо увагу лише до окремих елементів технології розробки задуму.)

1. Визначення теми навчального діалогу вчителя з учнями на уроці. Зверніть увагу — не просто теми уроку, що вказана в програмі, а теми, до вивчення якої вчитель буде залучати учнів і разом з ними працювати над її засвоєнням. Це потребує від педагога попереднього рефлексивного аналізу змісту навчального матеріалу для пристосування його до потреб і можливостей учнів і власної творчої індивідуальності.

2. Визначення мети уроку не тільки як мети діяльності вчителя із засвоєння учнями програмового матеріалу (наприклад, "розказати...", "перевірити..."), а й як перспективи їхнього особистісного розвитку — збагачення інтелекту, розвитку емоційно-вольової сфери, моральних установок, формування світогляду, досвіду творчої діяльності (наприклад, "поглибити уявлення про...", "допомогти формуванню власної позиції щодо...").

3. Визначення надзавдання діяльності вчиїеля на уроці, орієнтованого на те, щоб спонукати учнів до активної самостійної пізнавальної діяльності, яка згодом переросте в самодіяльність, сформувати в учнів установки щодо самовдосконалення на підставі здобутих знань.

4. Визначення оптимальної дидактичної моделі уроку, яка давала б можливості розвитку пізнавальної активності, ініціативи учнів. Це вибір такої педагогічної технології навчання, форми її реалізації на уроці, яка забезпечувала б можливість найповнішого вираження особистісного творчого потенціалу учнів, ставила б їх у позицію активних суб'єктів навчання, давала б шанс досягти успіху.

5. Аналіз комунікативного забезпечення уроку (за визначенням В. А. Кан-Каліка), необхідного для реалізації його мети і надзавдання. Йдеться про вибір оптимальної комунікативної поведінки вчителя, моделі спілкування з учнями, про визначення бажаного тону, психологічної атмосфери уроку, які сприяли б успішному розв'язанню його дидактичних завдань.

Отже, задум уроку-діалогу — це створення його своєрідного загального контуру, в якому відтворюються уявлення вчителя про те, яким має бути урок, за яких умов він стане успішним як для нього, так і для його учнів, прине-

се їм інтелектуальну і моральну насолоду від спільної діяльності. Задум уроку потім трансформується в розробку його детального плану.

Кінцевим результатом розробки задуму можуть стати відповіді на запитання, які поставить перед собою вчитель: Чим збагатяться мої учні в результаті вивчення цього матеріалу? Що може збудити в них інтерес, у чому актуальність цього матеріалу для них? На що в їхньому дос-_ віді можна спертися? Що може спричинити бар'єри у сприйнятті теми, як цьому запобігти? Що мене, як учителя, приваблює в цій темі? Про що я хочу розповісти учням (пошук змісту, сенсу розповіді)? Яким хотілося бачити результат уроку? Якою буде його післядія? Які атмосфера, тон, стиль спілкування будуть визначати нашу взаємодію? Як це сприятиме досягненню мети і надзавдання?

Важливим елементом розробки задуму уроку є визначення його мети. В меті уроку, як відомо з курсу дидактики, своєрідно прогаозується результат навчання учнів. Тому його ефективність залежить і від того, в чому вчитель вбачає результат своєї діяльності на уроці. Пропонуємо визначитися з власною думкою щодо цього, використовуючи рекомендовану літературу (3, 4, б, 7). Звернімо увагу при цьому на деякі істотні, на наш погляд, моменти.

Мета уроку повинна мати за орієнтир розвиток особистості учня взагалі, а не тільки збагачення його новими знаннями. Матеріал уроку має бути засобом формування ціннісних орієнтацій, поглядів, переконань учнів, розвитку їхнього світосприймання і розуміння себе в довколишньому світі. Отже, неправомірно зводити результат навчання лише до засвоєння учнями певної суми знань, він мусить бути глибшим і істотнішим. Важливо також згадати один із складників загального механізму засвоєння знань: вони стають надбанням особистості за умови формування в неї емоційно-ціннісного ставлення до них. Тоді знання можуть використовуватися як інструмент розв'язання практичних завдань життєдіяльності людини. Тому зрозумілим є висновок учених про те, що результат навчання повинен визначатися на кількох рівнях: предметному — засвоєння певної суми знань; опе-раціональному — формування вмінь, навичок практич-

ної, творчої діяльності; емоційному—формування особистісного ставлення до знань, сприймання їх як власної цінності. Отже, і мета уроку має бути зорієнтована на розв'язання завдань усіх зазначених рівнів.

Діалог учителя з учнями на уроці насамперед забезпечуватиметься досягненням мети, зорієнтованої на особистіснии розвиток учня, адже це визначить методи та прийоми навчання, які обере вчитель — чи будуть вони стимулювати пізнавальну активність учня, його творчість, чи будуть спрямовані лише на відтворення, репродукцію знань, їх механічне засвоєння. В останньому випадку важко говорити про діалог як обмін не тільки інформацією, а й особистісним сенсом, та й взагалі важко говорити про справжній обмін, це скоріше однобічна подача вчителем інформації для засвоєння учнями.

Термін "надзавдання" широко використовують педагоги. Цікаві роздуми щодо цього містить книжка Ю. Л. Льво-вої (3). Зазначимо тільки, що надзавдання уроку також пов'язують із забезпеченням особистісного розвитку учня на уроці. Якщо мета — це інформування, вплив учителя на учнів, то надзавданням є збудження їх до дії, до роздумів над почутим, творчості, самостійного поглибленого вивчення матеріалу уроку. Визначити надзавдання уроку — це означає спрогнозувати характер його післядії, коли в учня відбувається, за висловом О. Блока, "підземне зростання душі". Умовно можна сказати, що досягнення мети уроку має забезпечити особистіснии характер засвоєння нових знань учнем, а розв'язання надзавдання — відкриття ним істини для себе на підставі здобутих знань.

Передумовою досягнення як першого, так і другого в шкільному навчанні є, по-перше, сприймання учнем учителя як особистості, зацікавленої в його інтелектуальному і моральному зростанні, відкритої для спілкування, по-друге, активна позиція учня в пізнавальній діяльності, можливість самоутвердитися в процесі навчання.

Передумовою створення на уроці ситуації діалогу, як відомо, є забезпечення пізнавальної активності учнів. У дидактиці пізнавальну активність визначають як інтенсивну аналітико-синтетичну мисленнєву діяльність учнів, її характеризують високий рівень готовності учнів до оволодіння знаннями, свідоме спрямування зусиль

на їх засвоєння, самостійність (І. Ф. Харламов, Т. І. Шамо-ва, В. І. Лозова). Стимулювання активності учня дає йому змогу зайняти позицію співучасника діалогу, який ведуть учитель і учні, вступити з ними в контактну взаємодію в процесі розв'язання навчальних завдань. Створюються передумови для розвитку і реалізації особистіс-ного потенціалу учня, його самоутвердження в навчанні. Отже, важливим складником задуму уроку є визначення своєрідної стратегії навчання, орієнтованої на активізацію пізнавальної діяльності учнів, досягнення ними успіху в процесі навчального пізнання.

Пропонуємо орієнтовний план аналітичної діяльності вчителя з визначення цієї стратегії. Здійсніть його апробацію під час розробки і захисту власного задуму уроку.

1. Що буде визначальним в організації навчання учнів на уроці: безпосередній вплив учителя (трансляція знань, спонукання до навчання засобами дисциплінарного впливу тощо) чи діалог учителя з учнями, який створюватиметься шляхом стимуляції їхньої пізнавальної активності (формування мотивів діяльності, пізнавальних інтересів, потреб учнів)?

2. На який рівень пізнавальної активності учнів розраховано урок (репродуктивний, пошуковий, творчий)? Чим це зумовлено?

3. Як забезпечуватиметься можливість самостійного ініціювання учнями навчання? Чи буде мати місце баланс між свободою учня (вибір змісту, методів навчання) і педагогічним керівництвом його діяльністю?

4. Як розв'язуватиметься питання наближення пізнавальної діяльності учнів на уроці до самодіяльності, забезпечення можливості для самоорганізації, самоконтролю й самооцінки навчання?

Ідею комунікативного забезпечення уроку вперше висунув А. В. Кан-Калік. її обгрунтування можна знайти в його книжці (2). Зазначимо лише, що оскільки задум уроку вміщує також осмислення характеру взаємодії вчителя з учнями, то важливо попередньо визначитися у власній позиції на уроці (це може бути позиція інформатора, контролера, помічника, наглядача, споглядача, організатора навчання, коментатора) і обрати ту, яка найкраще забезпечить діалог з учнями в різних ситуаціях

уроку. Важливо також поміркувати і щодо мети власної діяльності: для чого я маю іти на урок; передати учням свій досвід? збагатити, розвинути їх особистість? утвердитися в собі і в очах своїх учнів? виконати свої функціональні обов'язки? виразити себе як особистість? перевірити свою здатність до педагогічної професії? Зробіть висновок щодо найрезультативнішої позиції вчителя стосовно оцінки мети власної діяльності на уроці.

Насамкінець ще один штрих у роздумах про роль задуму уроку. Серйозний підхід до розробки задуму уроку дає змогу виробити у вчителя загальну позитивну установку на урок як діалог з учнями, знімає деякі психологічні бар'єри, допомагає формуванню впевненості в своїх діях. Добре, коли вчитель іде на урок з думкою: я обов'язково повинен про це розповісти своїм учням, окрім мене і краще мене цього ніхто не зробить; я передчуваю, який інтерес збудить нова тема в учнів, я радію з того, що вони збагатяться новим знанням, дістануть і відчують насолоду інтелектуального пошуку. І перший камінь у народженні цих роздумів теж закладається на етапі розробки задуму уроку.

3. Виконання вправ на розвиток уміння визначати

і формулювати мету, навчальні і комунікативні

завдання, надзавдання уроку, здійснювати

рефлексивний аналіз навчального матеріалу

Вправа 1. Проаналізуйте кілька варіантів задуму уроку на одну тему (варіант уроків дає викладач, орієнтуючись на фах студентід). Визначте найдоцільніший варіант, який буде сприяти створенню ситуації діалогу на уроці; вмотивуйте свій вибір. У кого з учителів, які розробляли ці задуми, ви хотіли б повчитися? Чому?

Вправа 2. Ознайомтеся з описом (або відео- чи фоно-записом) уроку вчителя і підготуйте відповіді на запитання: Чи спрямований урок на діалог учителя з учнями? Які показники дають можливість ствердити чи заперечити це? Який характер має спрямування мети уроку, як можна її сформулювати? Чи забезпечується активна пізнавальна позиція учнів у навчанні? Аргументуйте відповідь. Як можна визначити результати цього уроку (на

рівні досягнення мети і надзавдання)? Чи цікаво було б вам навчатися на цьому уроці?

Вправа 3. Оберіть відповідно до програми і шкільного підручника тему для уроку, який би хотіли провести в школі. Визначте її як тему майбутнього навчального діалогу з учнями, зробіть аналіз змісту матеріалу уроку з таких позицій: а) з точки зору освітнього, виховного, розвиваючого потенціалу, який у ньому закладений; б) з точки зору сприйняття його учнями (актуальність, доступність, можливість задовольнити інтереси і потреби, можливі бар'єри сприймання); в) з точки зору власного сприймання (пошук, за висловом К. С Станіславсь-кого, "манків", новизни сприймання). Сформулюйте тему свого уроку-діалогу з учнями.

Вправа 4. Проаналізуйте кілька варіантів визначення мети і надзавдання уроку (варіант дає викладач, орієнтуючись на фах студентів). Визначте найдоцільніші, аргументуйте свій вибір. Сформулюйте власне визначення мети і надзавдання цих уроків. Умотивуйте свою педагогічну позицію.

Вправа 5. Ситуація: школярі попросили вас розповісти щось цікаве з предмета, який викладаєте. Що ви обрали б для своєї розповіді учням? Прокоментуйте свій вибір. Яким чином ви підтримували б пізнавальну активність учнів у процесі розповіді, орієнтували б їх на діалог з учителем (а можливо, і на внутрішній діалог — із собою)?

4. Ділова гра: "Аукціон — презентація авторських варіантів задуму уроку"

Ситуація: творчий семінар молодих педагогів, на якому обговорюється питання, як зробити урок цікавим і корисним для учнів. Семінар проводиться у формі аукціону, на який подано кілька авторських робіт — розробок задумів уроків. Учасникам аукціону слід запропонувати версію розв'язання проблеми уроку і проілюструвати свої роздуми власними прикладами. Захистити власну концепцію уроку,

1!!>№< роботи, крім ведучого, обирають групу експертів, які мають розробити критерії оцінки виступів студентів і за цими критеріями оцінити педагогічну ефективність представлених на аукціон варіантів розробки уроку, Оби-

рають також групу підтримки "Добре око" і групу опонентів "Критичне око". Завдання для першої групи — знайти в розробках уроків позитивні моменти, обгрунтувати їх доцільність і спрогнозувати ефективність у реальній шкільній практиці. Завдання для другої групи — сформулювати запитання для студентів, що виступають, які потребували б ґрунтовного роз'яснення своєї професійної позиції в розробці задуму уроку.

Після підведення підсумків аукціону групою експертів найкращі авторські ідеї пропонують до популяризації серед студентів факультету (форми популяризації — публікація тез, матеріалів у факультетській газеті або часописі, виступи на факультетській олімпіаді, конкурсах педагогічної майстерності, творчих зустрічах з учителями тощо).

13. ДІАЛОГ З УЧНЯМИ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ УРОКУ. ПСИХОЛОГІЧНЕ НАСТРОЮВАННЯ УЧНІВ НА УРОК

Мета:розвиток уміння конструювати ситуації початку уроку на засадах контактної взаємодії вчителя з учнями. Формування установки на діалогічне спілкування з учнями в процесі навчання.

Обладнання:відеозапис ситуацій початку уроку; роздатковий дидактичний матеріал.

Опорні поняття:актуалізація досвіду учнів, дистанція у спілкуванні, когнітивна установка, контакт очей, особисгісний контакт, особистіс-на позиція вчителя, психологічне настроювання на урок, рольова позиція вчителя.

План заняття

1. Діагностика рівня сформованості вміння встановлювати особис-тісний контакт на початковому етапі уроку.

2. Обговорення головних теоретичних положень з теми.

3. Виконання вправ на розвиток уміння використовувати прийоми встановлення особистісного контакту з учнями на початковому етапі уроку та формування в учнів когнітивної установки на подальшу діяльність.

4. Моделювання ситуацій початку уроку. Відпрацювання техніки психологічного настроювання учнів на урок і саморегуляції педагогічної діяльності на початковому етапі спілкування з учнями.

Завдання для студентів

1. Підготуватися до співбесіди, використовуючи рекомендовану літературу.

1.1. Особливості ситуацій початкового етапу уроку (э погляду вчителя і учнів). Завдання вчителя на початковому етапі уроку.

1.2. Особистісний контакт як мета і результат спілкування вчителя з учнями в ситуаціях початку уроку. Способи встановлення осо-бистісного контакту.

1.3. Активізація уваги учнів на початковому етапі уроку. Формування готовності до пізнавальної діяльності.

1.4. Режисура ситуацій початкового етапу уроку.

2. Виконати вправи 1 (завдання 1—4), 3.

3. Підготуватися до моделювання ситуацій початкового етапу уроку: розробити його задум (вивчення нового матеріалу) (клас, тема за бажанням студента), до якого включити елементи: вітання, звертання до класу, повідомлення теми уроку, мотивування її вивчення, активізацію уваги учнів, створення установки на пізнавальну діяльність. Скласти режисерський план власної діяльності в ситуації, аргументувати його доцільність. Реалізувати свій задум в умовах аудиторної роботи.

Рекомендована література

1. Основы педагогического мастерства: Метод, указания к практическим занятиям для студентов IV курса. — Полтава, 1984. — С. 24—26.

2. Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении. — М., 1987. — С. 32—37, 42—43, 110—117.

3. Карнеги Д. Как завоевывать друзей и оказывать влияние на людей: Пер. с англ. / Общ. ред. и предисл. В. П. Зинченко и Ю. М. Жукова. — СПб., 1992. — С. 63—77, 82—99, 117—120.

4. Кэмпбелл Р. Как на самом деле любить детей. — М., 1992. — С. 40—43, 46—47 (Контакт глаз и процесс обучения).

5. Мороз О. Г., Омеляненко В. Л. Перші кроки до майстерності. — К., 1992. — С. 15—18.

6. Стоуне Э. Психодидактика. Психологическая теория и практика обучения: Пер. с англ. / Под ред. Н. Ф. Талызиной. — М., 1984. — С. 318—322.

7. Фурман А В. Проблемні ситуації в навчанні. — К., 1991. — С. 81—92.

8. Яковлев Н. М., Сохор А. М. Методика и техника урока в школе: В помощь начинающему учителю. — 3-е изд.. перераб. и доп. — М., 1985.— С. 43—51.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Діагностика рівня сформованості вміння

встановлювати особистісннй контакт

на початковому етапі уроку

На початку заняття пропонують виконати вправу: ввійти в аудиторію, привітатися зі слухачами і звернутися до них з пропозицією щодо будь-якої спільної справи, на-

приклад, вивчення нового вірша або якогось правила. Головна мета цієї діяльності: 1) викликати позитивне ставлення до себе; 2) зацікавити запропонованою справою; 3) сформувати бажання до співпраці. Аналіз виконання вправи здійснюється за цими трьома показниками. Виявляються фактори, що сприяють успіхові, та причини невдачі, Створюється додаткова мотивація до вивчення теми заняття.