Спинномозкові нерви

Спинномозкові нерви - це парні нервові стовбури, які утворені злиттям двох корінців спинного мозку - заднього (чутливого) та переднього (рухового). Ще в межах центрального каналу спинного мозку передній (руховий) і задній (чутливий) корінці поступово зближаються, потім зливаються та утворюють корінцевий нерв, після - спинномозковий нерв (рис. 1).Завдяки такому злиттю спинномозкові нерви є змішаними, оскільки містять рухові (еферентні) волокна від клітин передніх рогів, чутливі (аферентні) волокна від клітин спинномозкових вузлів, вегетативні волокна від клітин бічних рогів і вузлів симпатичного стовбура. Після виходу з центрального каналу спинномозкові нерви діляться на передні гілки (rr. ventrales), що іннервують шкіру, м'язи кінцівок і передньої поверхні тулуба; задні гілки (rr. dorsalis), що іннервують шкіру та м'язи задньої поверхні тулуба; менінгеальні гілки (rr. meningei), що прямують до твердої оболонки спинного мозку та сполучні гілки (rr. communicantes), що містять симпатичні прегангліонарні волокна, які прямують до вузлів симпатичного стовбура (gangll. trunci sumpathici).

У людини виділяють 31 пару спинномозкових нервів, які відповідають 31 парі сегментів спинного мозку (8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 пара куприкових нервів). Кожна пара спинномозкових нервів іннервує певну ділянку м'яза (міотом), шкіри (дерматом) і кісток (склеротом). На підставі цього виділяють сегментарну іннервацію м'язів, шкіри та кісток.

Рис. 1. Схема утворення спинномозкового нерва: 1 - стовбур спинномозкового нерва; 2 - передній (руховий) корінець; 3 - задній (чутливий) корінець; 4 - корінцеві нитки; 5 - спинномозковий (чутливий) вузол; 6 - медіальна частина задньої гілки; 7 - латеральна частина задньої гілки; 8 - задня гілка; 9 - передня гілка; 10 - біла гілка; 11 - сіра гілка; 12 - менінгеальна гілка.

Задні гілки спинномозкових нервів. Виділяють задні гілки шийних, грудних, поперекових, крижових і куприкового нервів. Задні гілки, rami dorsales, всіх спинномозкових нервів йдуть назад між поперечними відростками хребців, огинаючи їх суглобові відростки. Усі вони (за винятком I шийного, IV і V крижових і куприкового) діляться на ramus medialis і ramus lateralis, які іннервують шкіру потилиці, задню поверхню шиї та спини, а також глибокі м'язи спини.

Задня гілка I шийного нерва - n. suboccipitalis виходить між потиличною кісткою та атлантом і поділяється на гілки, які іннервують mm. recti capitis major et minor, m. semispinalis capitis, mm. obliqui capitis. До шкіри n. suboccipitalis гілок не дає. Задня гілка II шийного нерва - n. occipitalis major виходить між задньою дугою атланта і II хребцем, пронизує м'язи та іннервує шкіру потиличної ділянки голови (як підшкірний нерв). Rami dorsales грудних нервів діляться на медіальну та латеральну гілки, дають гілки до аутохтонної мускулатури; шкірні гілки верхніх грудних нервів відходять тільки від rami mediales, а нижніх - від rami laterales.

Шкірні гілки трьох верхніх поперекових нервів йдуть до верхньої частини сідничної ділянки під назвою nn. clunium superiores, а шкірні гілки крижових - під назвою nn. clunium medii.

Передні гілки спинномозкових нервів. Передні гілки, rami ventrales, спинномозкових нервів іннервують шкіру та мускулатуру вентральної стінки тіла й обидві пари кінцівок. Оскільки шкіра живота в нижній своїй частині бере участь у розвитку зовнішніх статевих органів, то шкіра цієї ділянки іннервується також передніми гілками.

Передні гілки спинномозкових нервів значно товстіші та довші ніж задні. Вони іннервують шкіру, м'язи шиї, грудини, живота, верхньої та нижньої кінцівок. Передні гілки спинномозкових нервів зберігають первинну метамірну будову тільки в грудному відділі (nn. intercostales). У решті відділів, пов'язаних з кінцівками, при розвитку яких сегментарність втрачається, волокна, що відходять від передніх спинномозкових гілок, переплітаються. Так утворюються нервові сплетення, plexus, в яких відбувається обмін волокон різних невромірів. У сплетеннях відбувається складний перерозподіл волокон: передня гілка кожного спинномозкового нерва дає свої волокна у декілька периферичних нервів, і, отже, кожен з них містить волокна від декількох сегментів спинного мозку. Тому, зрозуміло, чому пошкодження того або іншого нерва не супроводжується порушенням функції всіх м'язів, що одержують іннервацію з сегментів, які дали початок цьому нерву. Більшість нервів, що відходять від сплетень, є змішаними, тому клінічна картина пошкоджень складається з рухових порушень, порушень чутливості та вегетативних розладів. Розрізняють три великих сплетення: шийне, плечове та попереково-крижове. Останнє поділяється на поперекове, крижове та куприкове. Периферичні спинномозкові нерви в основному змішані та складаються з рухових, чутливих і вегетативних волокон, тому симптомокомплекс ураження нерва включає рухові, чутливі і вазомоторно-секреторно-трофічні розлади. Ураження периферичної ланки нервової системи може бути на рівні корінців, сплетень та їх нервів.