Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ЧЕРЕПНІ НЕРВИ





 

Черепні нерви (nervi craniales; синонім - черепномозкові нерви) - нерви, що відходять від головного мозку або входять в нього. Розрізняють 12 пар черепних нервів (ЧН), які іннервують шкіру, м'язи, залози (слізні та слинні) й інші органи голови та шиї, а також ряд органів грудної, черевної порожнини. Позначають пари ЧН римськими цифрами з I по XII відповідно їх розташуванню на основі мозку спереду назад від лобової частки до заднього відділу довгастого мозку (рис.16).

На відміну від спинномозкових нервів, черепні нерви не мають правильного сегментарного розташування і неоднакові в анатомо-функціональному плані. За походженням і складом нервових волокон їх підрозділяють на декілька груп.

Першу групу складають нерви спеціфічних органів чуття, які складаються тільки з аферентних (чутливих) волокон. До цієї групи належать I пара - нюхові нерви, II пари - зоровий нерв і VIII пара - присінково-завитковий нерв.

Друга група включає рухові нерви, які розвиваються з головних міотомів та іннервують м'язи очного яблука: окоруховий нерв (III пара), блоковий нерв (IV пара) і відвідний нерв (VI пара).

Третя група об'єднує змішані за складом нерви, пов'язані у своєму розвитку із зябровими дугами зародка. До неї входять трійчастий нерв (V пара), лицевий нерв (VII пара), язикоглотковий нерв (IX пара), блукаючий нерв (X пара) і додатковий нерв (XI пара).

Четверта група представлена під'язиковим нервом (XII пара), який складається із рухових волокон; за походженням це спинномозковий нерв, що втратив чутливий корінець і перемістився в порожнину черепа.

Змішані черепні нерви (третя група) мають ганглії, аналогічні спинномозковим гангліям, але у них відсутні передні й задні корінці. Їх рухові й чутливі волокна при виході з головного мозку або об'єднуються в загальний стовбур нерва, або розташовуються поряд. Деякі черепні нерви (III, VII, IX і Х пари) при виході з мозку містять парасимпатичні волокна, що йдуть до відповідних вегетативних гангліїв. Багато черепних нервів пов'язані між собою сполучними гілками, в яких можуть проходити чутливі, рухові й вегетативні волокна.

Нюхові й зорові нерви (I і II пари) не мають власних гангліїв і ядер. Ядра решти нервів розташовуються вздовж стовбура головного мозку і заходять в спинний мозок. Розрізняють рухові, або початкові, ядра (nuclei originis), з яких виходять рухові волокна; чутливі, або кінцеві, ядра (nuclei terminationis), де закінчуються чутливі волокна; вегетативні (автономні) ядра, в яких беруть початок прегангліонарні парасимпатичні волокна.

I пара - нюхові нерви, n.n. olfactorii;

II пара - зоровий нерв, n. opticus;

III пара - окоруховий нерв, n. oculomotorius;

IV пара - блоковий нерв, n. trochlearis;

V пара - трійчастий нерв, n. trigeminus;

VI пара - відвідний нерв, n. abducens;

II пара - лицевий нерв, n. facialis;

VIII пара - нерв присінково-завитковий, n. vestibulocochlearis;

IX пара - язикоглотковий нерв, n. glossopharyngeus;

X пара - блукаючий нерв, n. vagus;

XI пара - додатковий нерв, n. accessorius

XII пара - під'язиковий нерв, n. hypoglossus.

Рис. 16. Основа головного мозку з місцями виходу черепних нервів:

I - нюховий нерв, II - зоровий нерв, III - окоруховий нерв, IV - блоковий нерв, V - трійчастий нерв, VI - відвідний нерв, VII - лицевий нерв, VIII - нерв присінково-завитковий, IX - язикоглотковий нерв, Х - блукаючий нерв, XI - додатковий нерв, XII - під'язиковий нерв; 1 - очне яблуко, 2 - скронева частка, 3 - ніжка мозку, 4 - міст мозку, 5 - мозочок, 6 - довгастий мозок, 7 - спинний мозок.

 

I і II пари черепних нервів за своїм розвитком пов'язані з переднім мозком, III—XII пари - з різними відділами мозкового стовбура. При цьому III і IV пари пов'язані з середнім мозком, V-VIII - з мостом, і IX-XII - з довгастим мозком.

За складом волокон черепні нерви розділяють на 3 групи:

1) чутливі нерви — I, II і VIII пари;

2) рухові нерви — IV, VI, XI і XII пари;

3) змішані нерви — III, V, VII, IX і X пари.

Чутливі нерви утворені доцентровими волокнами (центральними відростками) клітин, розташованих в слизовій оболонці носа для I пар, в сітківці ока для II пар або в чутливих гангліях для VIII пар.

Рухові нерви утворені аксонами клітин рухових ядер черепних нервів - IV, VI, XI і XII пара.

Змішані нерви мають різний склад волокон. Чутливий компонент, що є у V, VII, IX і X парах черепних нервів, представлений центральними відростками псевдоуніполярних клітин, розташованих в чутливих вузлах. Назва чутливих вузлів та їх локалізація вказані в таблиці 2.







Дата добавления: 2015-12-04; просмотров: 242. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...


Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...


Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...


ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Методика исследования периферических лимфатических узлов. Исследование периферических лимфатических узлов производится с помощью осмотра и пальпации...

Роль органов чувств в ориентировке слепых Процесс ориентации протекает на основе совместной, интегративной деятельности сохранных анализаторов, каждый из которых при определенных объективных условиях может выступать как ведущий...

Лечебно-охранительный режим, его элементы и значение.   Терапевтическое воздействие на пациента подразумевает не только использование всех видов лечения, но и применение лечебно-охранительного режима – соблюдение условий поведения, способствующих выздоровлению...

Хронометражно-табличная методика определения суточного расхода энергии студента Цель: познакомиться с хронометражно-табличным методом опреде­ления суточного расхода энергии...

ОЧАГОВЫЕ ТЕНИ В ЛЕГКОМ Очаговыми легочными инфильтратами проявляют себя различные по этиологии заболевания, в основе которых лежит бронхо-нодулярный процесс, который при рентгенологическом исследовании дает очагового характера тень, размерами не более 1 см в диаметре...

Примеры решения типовых задач. Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2   Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2. Найдите константу диссоциации кислоты и значение рК. Решение. Подставим данные задачи в уравнение закона разбавления К = a2См/(1 –a) =...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия