ШИЙНЕ СПЛЕТЕННЯ

Шийне сплетення утворене передніми гілками чотирьох верхніх шийних (C₁- C₄) спинномозкових нервів, які сполучені трьома дугоподібними петлями; лежить на глибоких м'язах шиї. Шийне сплетення з'єднується з додатковим і під'язиковим нервами та розташоване під грудино-ключично-соскоподібним м'язом. Нерви, що відходять від сплетення, іннервують шкіру та м'язи шиї, шкіру потиличної ділянки голови.

Перший шийний спинномозковий нерв (С₁) виходить з хребтового каналу між потиличною кісткою і атлантом, розташовуючись при цьому в борозні хребтової артерії.Ураження цього нерва може призвести до судорожного скорочення нижнього косого м'яза голови, при цьому відбувається сіпання голови у свій бік. Решта шийних нервів виходить на передню поверхню хребта, проходячи між передньою і задньою міжпоперечними м'язами позаду хребтової артерії.

Від шийного сплетення відходять дві групи гілок – м’язові та шкірні. М'язові гілки шийного сплетення: 1) короткі сегментарні гілки до глибоких м'язів шиї; 2) анастомоз зі низхідною гілкою під'язикового нерва, що бере участь в утворенні його петлі; 3) гілка до грудино-ключично-соскоподібного та трапецієподібного м'язів; 4) діафрагмальний нерв, що містить чутливі та рухові волокна. Глибокі гілки шийного сплетення беруть участь в іннервації м'язів, які забезпечують рух у шийному відділі хребта, під'язикових м'язів. Разом з XI (додатковим) черепним нервом вони беруть участь в іннервації грудино-ключично-соскоподібного та трапецієподібного м’язів (m. sternocleidomastoideus et m. trapezius), а також довгого м'яза шиї (m. longus colli), скорочення якого призводить до згинання шийного відділу хребта, а при односторонньому скороченні - до згинання шиї у свій бік.

Малий потиличний нерв (n.occipitalis minor, C₁-С_з) - чутливий, іннервує шкіру зовнішньої частини потиличної ділянки голови і частково вушної раковини. Ураження його викликає розлад чутливості в зоні іннервації нерва, подразнення супроводжується різким болем в ділянці потилиці (потилична невралгія) і наявністю больових точок при пальпації в ділянці заднього краю грудино-ключично-соскоподібного м'яза.

Великий вушний нерв (n. auricularis magnus, С₃) - чутливий, частково іннервує шкіру вушної раковини, зовнішнього слухового проходу та нижньощелепної ділянки. Ураження викликає розлади чутливості в зонах його іннервації та біль в ділянці зовнішнього слухового проходу та кута нижньої щелепи.

Шкірний шийний нерв (n.cutaneus colli,C₃) іннервує шкіру передньої та бічної поверхонь шиї.

Надключичні нерви (nn. supraclaviculares, С₃ - С₄) - чутливі, іннервують шкіру в ділянці над- і підключичної ямки, верхнього відділу лопатки та плеча. Ураження їх супроводжується розладом чутливості та болем у відповідних зонах.

Діафрагмальний нерв ( n. phrenicus) - змішаний, найбільший нерв сплетення, є продовженням волокон передніх гілок в основному IV, частково III і V шийних спинномозкових нервів. Він прямує вниз, розташовуючись між підключичною артерією та веною, проникає у переднє середостіння. Руховими гілками іннервує діафрагмальний м'яз, чутливими - плевру, перикард, діафрагму та очеревину. При ураженні діафрагмального нерва виникає парадоксальний тип дихання: при вдиху підложкова ділянка западає, при видиху - випинається (явище протилежне тому, що зазвичай спостерігається в нормі; крім того, затрудняються рухи при кашлю). При рентгеноскопії виявляється опускання куполу діафрагми та обмеження її рухливості на стороні ураженого нерва. Подразнення нерва викликає судому діафрагми: наполеглива гикавка, задишка, біль у грудній клітці, що іррадіює в ділянці плечового суглоба.

Подразнення шийного сплетення може зумовити судому довгого м'яза шиї та діафрагми. При тонічній напрузі шийних м'язів голова нахиляється назад і в уражену сторону, при двосторонній судомі голова відкидається назад, що створює враження ригідності потиличних м'язів. При двосторонньому паралічі шийних м'язів голова безсило звисає вперед, як це буває в деяких випадках міастенії, поліомієліту або кліщового енцефаліту.