Сенсорна система нюху
Нюх так само, як і смак, заснований на хеморецепції. Але на відміну від смакових нюхові рецептори є дистантними і здатні збуджуватися на значній відстані від джерела запаху. Слизувата оболонка нюхової області носа займає середню частину верхньої носової раковини і відповідну ділянку слизу( 4 3
О.М. Кокун «Психофізіологія» ватої оболонки носової перегородки. Нюховий епітелій – комп( лекс рецепторних, опорних і базальних клітин має товщину 100–150 мкм і містить близько 10 млн рецепторних клітин. Поверхня нюхового епітелію вкрита шаром слизу. Кожна нюхова клітина на своїй поверхні має сферичне стовщення – нюхову булаву, з якої виступає 6–12 волосків дов( жиною до 10 мкм. Нюхові волоски занурені в рідке середови( ще, що виробляється боуменовими залозами. Завдяки цим во( лоскам площа контакту рецептора з молекулами пахучих речовин збільшується в десятки разів. Від нижньої частини рецепторної клітини відходить аксон. Молекули пахучих речовин із плином повітря потрапляють у нюховий слиз. Тут вони взаємодіють з рецепторним білком, що знаходиться у волосках рецептора. У результаті в мембрані рецептора відкриваються натрієві канали і генерується рецеп( торний потенціал, що призводить до імпульсного розряду в аксоні рецептора. Аксони всіх рецепторів утворюють нюховий нерв, що про( ходить через основу черепа і входить у нюхові луковиці. Овальні нюхові луковиці знаходяться на базальній поверхні лобових частин головного мозку. Далі нюховий нерв спрямовується в різні відділи мозку: переднє нюхове ядро, нюховий горбок, пре( пиріформну кору, періамігдалярну кору, частину ядер мигдале( подібного комплексу. Розрізняють шість основних запахів – квітковий, гнильний, фруктовий, горілий, пряний, смолистий. Кожна рецепторна клітина здатна відповісти збудженням на характерний для неї, хоча і широкий, спектр пахучих речовин. Спектри чутливості різних клітин значною мірою перекриваються. Унаслідок цьо( го більш ніж 50% пахучих речовин виявляються загальними для будь(яких двох нюхових клітин. Нюхова система людини має високу чутливість: нюховий рецеп( тор може бути збуджений однією молекулою пахучої речовини. Адаптація нюхової системи відбувається порівняно повільно – де( сятки секунд чи хвилин і залежить від концентрації пахучої речо( вини і швидкості потоку повітря над нюховим епітелієм. 4 4
Розділ 3. Психофізіологія сенсорних процесів Питання для самоконтролю 1. У чому полягає основна функція сенсорних процесів? 2. Що являє собою рецептор і як рецептори класифікуються? 3. Якою є загальна будова сенсорної системи? 4. Які основні структурні компоненти системи зору? 5. Якою є послідовність слухового відчуття? 6. У чому полягає функція вестибулярної системи? 7. Які існують основні види шкірної чутливості і чим вони відрізняються? 8. Яку функцію виконує сенсорна система кістково(м’язового апарату? 9. Якою є послідовність смакового відчуття? 10. Як побудована сенсорна система нюху?
Література 1. Батуев А.С. Физиология высшей нервной деятельности и сенсорных систем: Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2005. – 317 с. 2. Лебедев А.Н., Забродин Ю.М. Психофизиология и психофизика. – М.: Наука, 1977. – 288 с. 3. Малхазов О.Р. Психологія та психофізіологія управління руховою діяль( ністю. – К.: Євролінія, 2002. – 320 с. 4. Марютина Т.М., Ермолаев О.Ю. Введение в психофизиологию. – 4(е изд. – М.: Флинта, 2004. – 400 с. 5. Психофизиология: Учебник для вузов / Под. ред. Ю.И. Александрова. – 3(е изд. – СПб.: Питер, 2004. – 464 с. 6. Хессет Дж. Введение в психофизиологию. – М.: Мир. – 1981. – 248 с. 7. Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварини: Підручник для студ. біол. спец. вищ. навч. закл. – К.: Вища школа, 2003. – 464 с.
Теми рефератів 1. Зір у людини і тварин. 2. Звичайний і музикальний слух. 3. Тренування вестибулярної системи. 4. Рецептори шкіри. 5. Фізіологічне і психологічне значення смаку і запаху їжі для людини.
|