Обратные связи

1.Связи саморганизации( уравновешенные связи)

2.Связи развития( усиливающее)

Петли- когда на входе что то меняется.

Циклы –обратные связи которые характеризуются повторяемостью в определенное время.

Когнітивне картування – це методика спрямована на аналіз того, як той чи інший політичний діяч сприймає певну політичну проблему, і встановлення його ймовірнісної реакції на розвиток ситуації.

57. Морфологічна стадія системного підходу та етапи стадії.

1)Морфологическая(елементы и компоненты,связи между елеметами и компонентами, профиль сруктуры)Процес(изумление состояния) и морфология(строение,рассмотрение иерархии).

58. Функціональна стадія системного підходу та етапи стадії. Проблема функцій та дисфункцій.

Функциональная (функции и дисфункции). Етапы функционирования: внутрефункционирование(развитие и разрушение) и функционирование организма во внешней среде

59. Генетична стадія системного підходу та етапи стадії. Генетичний, ретроспективний, прогностичний підходи.

3)Генетическая.Етапы:

1.Становление генезиса(генетический(исследование от начала до конца) и ретроспективный от начала до конца,но может включат не все стадии);

2.Исследование перспективы и развитие тенденции.

60.Синергетичний аналіз у соціальних дослідженнях: принципи, категоріальний ряд та контекст дослідження.

Сам термін " синергетика " — давньогрецького походження, означає співучасть, співдію, безперервне співробітництво, сумісне використання.

2 основных принципа:

1)самоподбор елементов;(подобие и отличие)

2)Идея коеволюции;(совместное развитие разных структур).

Хаос (від грецьк. Chaos — безладдя) — емпіричний і неупорядкований рух елементів, повний безлад; в інтерпретації хаосу синергетична парадигма робить акцент не на аспекті відсутності упорядкованості, а на аспекті потенційної еволюційної креативності, іманентної можливості становлення нового "порядку" (упорядкованості).

Біфуркація (від лат. bifurcus — роздвоєний) — роздвоєння, поліфуркація (багато), що означає, можливо, йти одним шляхом, але можливо йти і іншим шляхом.

Когеренція (від лат. cohaercns — той, знаходиться в зв'язку) — узгоджене протікання по часу декількох коливальних і хвильових процесів.

Аттрактор (від англ. attraction — притяжіння) — поняття, що означає притягування системи і коли вона потрапляє в конус аттрактора ("коридор"), це визначає її майбутнє.

Флуктуації ("порушення") грають найважливішу роль в процесі самоорганізації процесів: дисипативні (розсіючі) процеси є детермінуючим фактором морфогенезу як в живій, так і в неживій природі.

Диссипация — способность открытой системы либо рассеивать все лишнее, чужое и ненужное, либо же превращать его в компоненты своего собственного содержания путем переструктурирования и трансформирования.

61.Комунікації та їх специфіка в сучасній науці. Форми наукової комунікації. Наукові поля і відносини науковців.

Коммуникация в науке, совокупность видов профессионального общения в научном сообществе, один из главных механизмов развития науки, способа осуществления взаимодействия исследователей и экспертизы полученных результатов.

Уже в Средние века были предприняты усилия по процедурному оформлению процесса научной коммуникации. В десятках европейских университетов трактат или критические заметки, подготовленные одним из схоластов, переписывались и отправлялись всем заинтересованным в дискуссии коллегам. Тем самым были заложены основы системы оперативной связи, согласованных действий и самоорганизации научных сообществ.

Во-первых, изучение коммуникаций в науке имело большое методологическое значение, так как в них удалось свести в единую картину данные, полученные в ходе эпистемологических, социологических, информационных и социально-психологических исследований.

Во-вторых, была выявлены основные коммуникационные структуры, которые позволяют в считанные недели подключить к срочной экспертизе важного исследовательского результата практически всех участников мирового научного сообщества данной дисциплины.

В-третьих, была получена систематическая картина обработки знания сообществом на наименее изученном этапе - между получением результата и его публикацией.

В-четвертых, выяснилась зависимость интенсивности коммуникаций от состояния работы над проблемой.

В-пятых, представления о становлении и развитии новых направлений и специальностей в фундаментальной науке послужили основой для пересмотра базовых моделей динамики исследовательского фронта в целом.

Информация, полученная в исследовании научных коммуникаций, выступила научным обоснованием “организационной революции”, которая произошла в науке США, а затем и наиболее развитых стран Западной Европы в 60-х гг. Государство перешло от административных методов управления научными организациями к финансовой и инфраструктурной поддержке фундаментальной науки: финансированию исследований через систему федеральных агентств (Национальный научный фонд в США и др.); укреплению инфраструктуры науки; широкому привлечению корпоративных структур научного сообщества (профессиональные научные общества, Американская ассоциация содействия науке, Ассоциация ректоров университетов и т.п.) для определения направлений развития науки.

В настоящее время аналогичные организационные усилия предпринимаются для формирования научного сообщества объединенной Европы.

62.Праксеологічна функція науки і основні види соціальних технологій: господарсько-економічні, політичні, управлінські, освітні.

Практично-діяльна (праксеологічна) функція філософії полягає в тому, що вона стає знаряддям активного, перетворювального впливу на оточуючий світ і на саму людину. Філософія відіграє важливу роль у визначенні цілей життєдіяльності, досягнення яких є найважливішою умовою забезпечення існування, функціонування і розвитку людини.

Поняття «соціальна технологія» став використовуватися в науці тільки в 40-х рр.. XX ст. Основу даного поняття становить термін «технологія», але технологія не в традиційному сенсі, пов'язаному з машинами, механізмами, а в більш широкому - зачіпає і соціальну сферу. У науковому плані соціальна технологія в Росії у своєму розвитку пройшла кілька етапів, кожен з яких обумовлений потребою пошуку оптимальних засобів для вирішення соціальних проблем.

Політичні технології як вид соціальних технологій являють собою методи вирішення політичних проблем, вироблення політики, її реалізації, здійснення політичної діяльності.

Можна виділити також соціальні технології у власне соціальній сфері, духовної та економічної областях.

Інформаційні соціальні технології мають своїм змістом способи, прийоми, оптимізацію самого інформаційного процесу, його відтворення та функціонування.

Інтелектуальні соціальні технології спрямовані на розвиток і стимулювання розумової діяльності людей, розвиток їх творчих здібностей.

 

63. Глобалізація як процес формування нового світового устрою і об’єкт соціально-філософського осмислення. Основні моделі та сценарії глобалізації.

Глобалізація – новий, унікальний етап розвитку цивілізації. Прогнозовані наслідки для розвитку особистості та протиріччя між традиційними й сучасними цінностями, духовно-моральний розвиток, міжетнічні й межконфесіональні відносини.

В основі своєї глобалізація - це, насамперед культурна стратегія Заходу, спрямована на скорення й поневолення всього “іншого”, незахідного, некультурного, нелюдського. Глобалізація - це прийняття норм, цінностей й інститутів західного буття всім людством як необхідність закону, “веління часу”. У цій стратегії всі “незахідне”, своєрідне, інше повинне зникнути або зайняти свою скромну нішу у встановленій системі цінностей.

Глобалізація і є граничною формою продукування пасивності людини у всесвітньому масштабі. От у чому полягає основний її негативний зміст. Вона зазіхає на сутність людини - бути відповідальним творцем свого життя.

64. Перспективи сталого розвитку та коеволюція людини і біосфери.

65.Процеси організації та самоорганізації науки.

Концепція самоорганізації в науці

У наш час концепція самоорганізації одержує все більше поширення не тільки в природознавстві, але й у соціально-гуманітарному пізнанні. Оскільки більшість наук вивчають процеси еволюції систем, то вони змушені аналізувати й механізми їхньої самоорганізації. От чому концепція самоорганізації стає тепер парадигмою дослідження великого класу систем і процесів, що відбуваються в них, і явищ. Звичайно під парадигмою в науці мають на увазі фундаментальну теорію, що застосовується для пояснення широкого кола явищ, що ставляться до відповідної області дослідження. Прикладами таких теорій можуть служити класична механіка Ньютона або еволюційне навчання Дарвіна. Зараз значення поняття парадигми ще більше розширилося, оскільки воно застосовується не тільки до окремих наук, але й до міждисциплінарних напрямків досліджень. Типовими прикладами таких міждисциплінарних парадигм є виникла піввіку назад кібернетика й чверть століття сінергетика.

66.Критерії науковості та визначення науки.

Критерии научного знания не являются раз и навсегда данными. Так, существовали исторически различные представления об истинности, обоснованности, системности и т.д. научного знания.

к критериям научного знания следует отнести:

 

- объективность;

- рациональность (логическая строгость, точность и однозначность, доказательность, доступность понимания);

- направленность на постижение сущности;

- возможность не только описания и объяснения известных явлений и закономерностей, но и предсказания новых;

- проверяемость, возможность воспроизводимости, общезначимость;

- системность (заметим здесь, что не всякое систематизированное знание - наука; не отнесем к ней, например, телефонный справочник)

67.Актуальність, проблемна ситуація та новизна наукового дослідження.

Робота над науковим дослідженням починається з пошуку теми і визначення проблематики. Формулювання назви впливає надалі на вибір рецензентів, опонентів, консультантів, спеціалістів з написання роботи. Цей процес може бути тривалим, оскільки саме від того, як сформульована тема дослідження, залежить весь подальший хід роботи.

У виборі теми важливі:

– зацікавленість і компетентність самого автора;

– актуальність теми дослідження;

– оригінальність і новизна напрямків обраного предмета.

У будь-якому вигляді наукової роботи потрібно обгрунтувати актуальність теми дослідження. Ознайомлення з цим пунктом відразу дає чітке уявлення про важливість і значущість конкретної наукової розвідки в сучасному світі: в теоретичному або практичному аспекті-якої сфери.

Проблемною ситуацією, або проблемою, в самому загальному сенсі, прийнятоназивати таку ситуацію, в якій готівку стратегії діяльності і весьарсенал минулого досвіду не дозволяють людині вирішити виниклу трудність,а потрібно створення абсолютно нової, не схожою на попередні, стратегії.

У теорії наукового пізнання під проблемною ситуацією розуміють перш за всепізнавальну ситуацію, що виражається у неможливості пояснити наявніфакти в рамках існуючого знання. Шлях до наукового відкриття починається звиявлення проблемної ситуації, проходить через її формулювання ізавершується вирішенням цієї ситуації.

Слід знати, що наукову новизну можуть мати як нові теоретичні положення, так і практичні (нормативні) рекомендації, які раніше не були відомі та не зафіксовані в педагогічній науці й практиці. Теоретичною новизною можуть відзначатися запропонована дослідником концепція, виявлена закономірність навчально-виховного процесу, обґрунтований понятійний апарат тощо. Практична новизна може стосуватися нової дидактичної чи методичної системи, правила, пропозиції, рекомендації, педагогічного засобу, вимоги тощо. У науковій новизні мають бути повністю розкриті зміст концепції, методу чи методики, названі дидактичні чи педагогічні умови, сформульовані виявлені закономірності навчального процесу, описані дидактичні моделі тощо. Якщо автор пропонує, наприклад, нову концепцію певної галузі навчання чи виховання, то потрібно розкривати сукупність її елементів, а не окремі положення.

Наукова новизна дослідження має бути пов'язана з її евристичністю, тобто можливістю отримання на її основі нових результатів і наукових даних.

68.Поняття наукової раціональності. Класичний, некласичний і постнекласичний типи наукової раціональності.

НАУЧНАЯ РАЦИОНАЛЬНОСТЬ это совокупность правил, норм, образцов научно-познавательной деятельности, обеспечивающих научную истинность результата познания.

В историческом плане выделяют:

1) классический идеал научной рациональности – ориентирующий на строго однозначное описание свойств объекта безотносительно к используемым познавательным средствам, характерный для классической науки (XVII-XIX вв.);

2) неклассический идеал – опирающийся на вероятностное видение мира и требующий учета роли прибора в формировании изучаемых свойств объекта (XX в.);

3) постнеклассический (современный) – учитывающий роль ценностей и целей субъекта в организации его взаимодействия с изучаемым объектом (например, в процессе математического моделирования – компьютерного эксперимента).

 

69. Простір і час в соціальних і гуманітарних науках.

Пространство и время в философии – это сложные понятия, с которыми до сих пор связано очень много вопросов. Их изучали не только философы, но и представители других наук: математики, физики и так далее. Такие термины, как «пространство» и «время» в философии появились давно. Первые работы, которые так или иначе связаны с ними, принадлежат Демокриту, Ньютону, Эпикуру.

По сути дела пространство – это не что иное, как способность объекта быть протяжным, иметь место среди других, а также граничить с ними. О времени говорят при сравнении разных длительностей, которые выражают скорость развития процессов развертывания, их темп, а также ритм. Пространство и время в философии всегда имеют определенную связь. Их категории являются формами бытия материи.

Пространство — объективная, всеобщая, закономерная форма бытия материи, обусловленная взаимодействием различных систем, характеризующая их протяженность, взаимное расположение, структурность и сосущеествование.

Время -объективная, всеобщая, закономерная форма бытия материи, обусловленная взаимодействием различных систем, характеризующая длительность и последовательность смены их состояний.

70. Визначення соціальної технології: соціальна діагностика, прогнозування, проектування, планування як види соціальних технологій.

Социальная диагностика - это методологический инструмент, дающий необходимые знания, на основе которых разрабатываются различные социальные прогнозы и проекты, изучается общественное мнение и морально-психологический климат в обществе.

Социальное прогнозирование — определение (выявление) вари­антов развития и выбор наиболее прием­лемого, оптимального, исходя из ресурсов, времени и социальных сил, способных обеспе­чить их реализацию. Социальное прогнозирование — это работа с альтернативами, глубокий анализ степени вероятности и многовариантность возможных решений. Или, если сказать коротко — это буду­щее в вариантах.

Социальное проектирование — это проектирование социальных объектов, социальных качеств, социальных процессов и отношений.

СОЦИАЛЬНОЕ ПЛАНИРОВАНИЕ - направление в деятельности гос., хоз., обществ., науч. организаций, связанное с сознат. научно обоснованным управлением социальными процессами, явлениями и отношениями в социалистич. обществе.

71. Сутність голографічного підходу.

В голографии важна целостность образа, его объемность.

Актуализация витагенного опыта есть одновременно и прекрасный инструмент для особой организации образовательного процесса, которую мы назвали голографическим подходом.

Понятие «голография» впервые использовал в онтопсихологии Антонио Менегетти (Онтопсихологическая педагогика, 1993). Он вводит понятие «голографическое сознание». «Каждая индивидуальность, - пишет он, - это точка соединения многочисленных векторов движения. Она рождается от взаимного равновесия, которое устанавливается на пересечении этих векторов...». Мысль -это не что иное как повторение, отражение энергии, направленной по вектору в одно место.

 

72. Визначте поняття «оптимальність»; «ефективність».

Оптимальность по Парето — такое состояние системы, при котором значение каждого частного показателя, характеризующего систему, не может быть улучшено без ухудшения других.

Эффективность по Парето -уровень организации экономики, при котором:

- уже невозможно осуществить какие-либо изменения в пользу одного лица либо группы лиц, не ухудшив положение другого лица либо группы лиц;

- входные ресурсы используются наиболее эффективно (эффективность производства), а результат обеспечивает максимально возможную полезность для потребителей (эффективность распределения ресурсов).

73. Визначте поняття «епістема»; «докса».

Е пістема Как культурно-познавательное априори, задающее условия возможности форм культуры и конкретных форм знания определенной исторической эпохи, причем ее основу составляют скрытые структуры, определяющие способ упорядочивания «вещей» в «словах» и обнаруживаемые в системе синхронистических изоморфизмов культурных феноменов. В философии науки понятие эпистемы иногда используется в смысле, близком к значению понятия парадигмы, однако при сохранении определенного различия между ними, обусловленного разными мыслительными контекстами формирования этих понятий. Оба понятия подчеркивают своеобразие и дискретность крупномасштабных интеллектуальных формаций, характерных для различных исторических эпох.

Докса -От древнегреч. — «общепринятое мнение, представление». Термин Р. Барта, восходящий к Аристотелю, часть его теоретической рефлексии об «эстетическом правдоподобии» как о внешне бессмысленном описании, загроможденном бесполезными деталями быта, где трактовка правдоподобного совпадает с точкой зрения «традиционной риторики», утверждавшей, что правдоподобное — это то, что соответствует общественному мнению —доксе.

 

74. Визначте поняття «хронос», «кайрос».

ХРОНОС — время старое, а Кайрос — время новое, юное и вечно возобновляющееся. Нашей жизнью правят и Хронос, и Кайрос.

Хронос – это греческое слово, обозначающее хронологическое время. Хронологическое время видится как линейное и последовательное.

Но в мире существуют целые цивилизации, которые подходят к жизни на основе парадигмы кайроса – «подходящего времени», «качественного времени». Время – это нечто такое, что нужно пережить.

75.Визначте поняття «топіка»; «хронотоп».

Хроното́п (от др.-греч. χρόνος, «время» и τόπος, «место») — «закономерная связь пространственно-временных координат». Термин, введённый А.А. Ухтомским в контексте его физиологических исследований, и затем (по почину М. М. Бахтина) перешедший в гуманитарную сферу. «Ухтомский исходил из того, что гетерохрония есть условие возможной гармонии: увязка во времени, в скоростях, в ритмах действия, а значит и в сроках выполнения отдельных элементов, образует из пространственно разделенных групп функционально определенный „центр“.

ТОПИКА- (греч. topos - место) - техника пространственной организации мышления и понимания, а также организованное на ее основе мыслительное пространство.

76.Визначте поняття «принцип»; «інтуїція».

Принцип -1. Основное исходное положение какой-л. научной системы, теории, политического устройства и т.п. // Основной закон какой-л. точной науки.

2. Внутренняя убежденность в чем-л., норма или правило поведения.

3. Основная особенность устройства какого-л. механизма, прибора.

Интуи́ция (позднелат. intuitio — «созерцание», от глагола intueor — пристально смотрю) — непосредственное постижение истины без логического анализа, основанное на воображении, эмпатии и предшествующем опыте, «чутьё», проницательность.

 

77.Визначте поняття «інтерпретація»; «семантика».

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ (лат. interpretatio — тлумачення) познавательная деятельность субьекта.

фігура, в якій одна і та ж думка пояснюється за допомогою нагромадження синонімічних виразів. Виконує функцію семантичну, бо краще з’ясовує думку, і стилістичну; є різновидом ампліфікації. У стилістиці використовується інтерпретативний метод.

Семантика -раздел языкознания и логики, исследующий проблемы, связанные со смыслом, значением и интерпретацией лексических единиц.

78.Визначте поняття «проблема»; «інформація», «знання».

Проблема – форма знания, содержанием которой является то, что еще не познано человеком, но что необходимо познать. це суб'єктивна форма відображення необхідності розвитку знання, яка відображає суперечність між знанням та дійсністю або суперечності в самому пізнанні. Одночасно вона є засобом досягнення і методом пошуку нових знань.

Информация (от лат. informatio — «разъяснение, изложение, осведомлённость») — сведения о чём-либо, независимо от формы их представления.

Знания – результат процесса познания,субьективный образ обьективной реальности,идеальное выражение в знаковой форме,обьективных свойств мира природыи человека.

79.Визначте поняття «гіпотеза»; «незалежна змінна»; «залежна змінна».

Незалежна змінна - в експерименті змінна, яка навмисно маніпулює або вибирається експериментатором з метою з'ясувати її вплив на залежну змінну.

Залежна змінна - в науковому експерименті вимірювана змінна, зміни якої пов'язують із змінами незалежної змінної.

Гипо́теза (др.-греч. ὑπόθεσις — предположение; от ὑπό — снизу, под + θέσις — тезис) — предположение или догадка; утверждение, предполагающее доказательство, в отличие от аксиом, постулатов, не требующих доказательств.

80.Визначте поняття «онтологія»; «гносеологія»; «праксеологія»; «аксіологія».

Онтология -наука о бытие.

Гнесеология - теория познания,соотношение мышления и бытия,происхождение наших ощущений и представлений.

Праксиология -наука об успешной практической деятельности.

Асикология - наука о ценностях,наличии ценностей,значении ценностей.

81.Визначте поняття «категорія»; «поняття»; «термін».

Категория -характеристика всеобщего,закономерность.

Понятие – форма мысли которая отражает предмет в его общих признаках.

Термин -понятие, фиксирующее устойчивые и непреходящие аспекты реальности в противоположность разнообразным и изменчивым её чувств. образам (аналог совр. понятия «закон»).

82.Дайте визначення процедур «понятійний аналіз», «інтерпретація», «операціоналізація».

ПОНЯТИЙНЫЙ АНАЛИЗ необходим, как известно, для вычленения основных понятий и фактов с тем, чтобы правильно определить цели урока и выбрать методы обучения.

Понятийный анализ учебного материала данного урока, изложенного в учебном пособии по физике, показывает, что весь объем материала обязателен для изучения на данном уроке, за исключением подраздела "термоэлектронная эмиссия", который можно изучить на следующем уроке.

Интерпретация -Розкриття змісту чого-небудь; пояснення, витлумачення. || Творче розкриття образу або музичного твору виконавцем.

Опперационализация -способ определения и измерения переменной в исследовании.

Операционализм - течение в философии и методологии науки 20 в., полагающее операционалиазацию критерием научности теоретических и эмпирических суждений.

Операционализация - процедура установления связи концептуальной схемы с ее методическим инструментарием, заключающаяся в поиске средств фиксации в наблюдении референтов (денотатов) концептуальной схемы и обосновании их валидности.

83.Визначте поняття «розвиток»; «діалектика»; «синергетика»

Развитие — процесс, направленный на изменение материальных и духовных объектов с целью их усовершенствования.

Диалектика - (грец. букв, мистецтво вести бесіду) є сучасною всезагальною теорією розвитку всього сущого (буття, матерії, свідомості тощо), яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах, категоріях та принципах. Діалектика — це розуміння світу і такий спосіб мислення, завдяки яким різні явища, предмети, речі розглядаються через різноманітність їх зв'язків, взаємодій протилежних властивостей і тенденцій, у процесах змін і розвитку.

Синергетика (від грец. synergein - працювати разом)-це напрям міжгалузевих досліджень, об'єкт яких - процеси самоорганізації у відкритих системах фізичної, хімічної, біологічної, екологічної й іншої природи.

84.Визначте поняття «ентропія»; «ектропія»; «аттрактор»; «дивний аттрактор».

Энтропия — это мера неопределённости какого-либо опыта (испытания), который может иметь разные исходы, а значит, и количество информации.

Але в цьому і суть внутрішньої діалектики життя, що процесом ентропії протистоїть її полярно направлена діяльність - " від'ємна ентропія"

Аттрактор- (англ. attract — привлекать, притягивать) — компактное подмножество фазового пространства динамической системы, все траектории из некоторой окрестности которого стремятся к нему при времени, стремящемся к бесконечности.

Ди́вний атра́ктор Ло́ренца — атрактор, що демонструє хаотичну поведінку і є розв'язком системи трьох нелінійних диференціальних рівнянь, вперше записаних[1] в 1963 році Едвардом Лоренцом при розгляді конвекційного руху в однорідному шарі рідини, що підігрівається знизу. Рівняння Лоренца також описують конвекцію в кільцевій трубці[2] та поведінку одномодового лазера. Належить до класу так званих дивних атракторів. Варто зазначити, терміни хаос та дивний атрактор не вживалися в оригінальній роботі Лоренца (вони з'вилися в науковій літературі дещо пізніше), натомість йшлося про аперіодичні рухи.