Особливості гендерних взаємин народів інтеркультурного Мелітополя
Для визначення особливостей гендерних ролей деяких представників полікультурного міста Мелітополя, нами у 2011 році було проведене анкетне опитування, засноване на цілеспрямованому квотному відборі, серед представників німецького, чеського, караїмського, українського і російського етносів. Загальна кількість опитаних 102 людини. З них 58 жінок і 44 чоловіки віком від 18 років. Цю вибіркову сукупність за критерієм віросповідання складають: 80,6% християн, 13,3% атеїстів, 6,1% людей, які сповідують караїмізм. За сімейним станом: 32,2% респондентів перебувають в шлюбі, 6,9% розведені, 2,0% вдівці, 44,1% неодружені, 8,8% перебувають у цивільному шлюбі. (Табл. 1.) Таблиця 1. Соціально-демографічна структура вибіркової сукупності
На питання: «З представниками яких національностей Ви змогли б створити сім’ю?», з представлених варіантів відповіді респондентами були обрані не всі національності. Найбільшу толерантність проявили представники російського і українського етносів, які за результатами опитування, змогли б створити сім’ю з представниками багатьох етносів, за виключенням гагаузів, циган і караїмів. Росіяни на роль шлюбних партнерів висувають представників слов’янських етносів (85,7% обрало росіян, 82,1% – українців, 42,9 – білорусів) та представників німецького (17,9%) і болгарського (14,3%) етносів. Аналізуючи особливості гендерної культури представників досліджуваних етносів, нам було цікаво дізнатися, чим керуються представники даних етносів при виборі шлюбного партнера, тому в анкеті запропонували респондентам обрати п’ять характеристик і присвоїти кожній характеристиці від 5 до 1 балів, від найбільш до найменш важливого. Так, для представників німецького етносу на першому місці стоїть кохання (3 бали), потім – інтелект (2,25 бали), на третьому місці – матеріальна забезпеченість (2,2 бали), особистісні якості (1,83 бали) і професія (1,83 бали). Для росіян на вибір шлюбного партнера впливають такі якості як: кохання (3,7), особистісні якості (2,6), зовнішня привабливість (2,2), розум і інтелект(2,0), спільні інтереси (1,3). Для українців у рейтингу характеристик супутника життя на першому місці теж кохання – 4,45 балів (тут вони більш одностайні, ніж німці і росіяни), на другому – людські якості (2,7 балів), на третьому – зовнішня привабливість (2,4 бали), на четвертому – розум, інтелект (1,9 бали) і спільні інтереси (0,9 бали). Чехи при виборі своєї другої половини звертають увагу на кохання (3,66 бали), розум, інтелект (2,66), особистісні якості (2,55), спільні інтереси (2,33) і в однаковій мірі впливають як цінності, так і освіта (0,8 бали). Караїми на перше місце ставлять кохання (4,2), на друге і третє – зовнішню привабливість (2,28) і особистісні якості (2,28), на четверте – розум, інтелект(1,7), на п’яте – спільні інтереси (1,1). Те, що караїми свято зберігають свої традиції і чистоту свого народу, свідчить той факт, що такі характеристики, як національність і релігія, в середньому набрали 1 бал, в той час, як у представників цих етносів середній показник цих якостей складає лише 0,2 бали. Щодо ролі чоловіка в сім’ї, то 100,0% караїмських чоловіків обрали варіант відповіді «голова та опора сім’ї». Також було зазначено, що чоловік повинен бути гарним батьком та люблячим чоловіком (по 50,0%). На думку росіян, чоловік повинен бути головою сім’ї (84,6%), гарним батьком (53,8%), люблячим чоловіком та опорою сім’ї (по 30,8%). Українські чоловіки обрали такі варіанти відповідей: 57,9% – голова сім’ї, 47,4% – люблячий чоловік, 42,1% – добувач, 36,8% – гарний батько; 31,6% відмітили, що чоловік повинен бути захисником. Представники німецького етносу вказали, що чоловік повинен поєднувати в собі такі якості як: добувач (80%), голова сім’ї, партнер, люблячий чоловік та опора сім’ї (по 40%). Чоловіки чеського етносу, то вони обрали такі варіанти: люблячий чоловік (100,0%), добувач та гарний батько (по 50,0%), захисник та опора сім’ї (по 25 %). (Мал. 1)
Мал. 1. Аналіз ролі чоловіка в сім’ї на думку чоловіків (%)
Мал. 2. Аналіз ролі чоловіка в сім’ї на думку жінок (%) Аналізуючи роль жінки в сім’ї, російські чоловіки зазначили, що це, по-перше хранителька домашнього вогнища (85,0%), 64,3% вважають, що жінка – це перш за все дружина і мати, а 21,4% думає, що жінка – помічниця чоловіка. Представники німецького етносу висловили думку, що жінка повинна поєднувати в собі такі характеристики: хранителька домашнього вогнища (60,0%), помічниця чоловіка (60,0%) порадниця чоловіка (60,0%), і, перш за все, дружина і мати (40,0%). В очах чеських чоловіків жінка виступає, перш за все, як порадниця чоловіка (100%), хранителька домашнього вогнища (50,0%), помічниця чоловіка (50,0%), і дружина і мати (50,0%). Жінка, як думають представники сильної статі українського етносу, повинна бути і хранителькою домашнього вогнища (73,7%), і гарною дружиною та матір’ю (63,2%), і помічницею чоловіка (47,4%), і порадницею (26,3%). Караїмські чоловіки, як і представники інших етносів вважають, що жінка – це: хранителька домашнього вогнища (100%), гарна дружина і мати (100%), помічниця і порадниця чоловіка (по 50%). (Малюнок 3.)
Мал. 3. Аналіз ролі жінки в сім’ї на думку чоловіків (%) Щодо ролі жінки в сім’ї, то представниці німецького етносу обрали наступні варіанти: порадниця чоловіка (85,7%), помічниця чоловіка (42,9%), перш за все дружина і мати (57,1%). На думку росіянок, жінка – це хранителька домашнього вогнища (87,5%), перш за все дружина і мати (68,8%), помічниця і радниця чоловіка (по 25%). Українські ж жінки зазначили, що жінка – це, по-перше, хранителька домашнього вогнища (88,0%), гарна дружина і мати (72,0%), і порадниця чоловіка (36,0%). 100 % чешок повністю підтримують патріархальний стереотип про те, що жінка – це хранителька домашнього вогнища, 60% з них погодились з тим, що жінка перш за все дружина і мати, 40% – помічниця чоловіка, а от з тим, що жінка одночасно і годувальниця, і мати і дружина погодилось аж 40% респондентом. Опитані жінки караїмського етносу повністю погоджуються з думкою представників інших етносів – жінка для них перш за все дружина і мати (80,0%) і хранителька домашнього вогнища (60,0%). (Малюнок 4.)
Мал. 4. Аналіз ролі жінки в сім’ї, на думку жінок (%) На питання: «Якими якостями повинна володіти сучасна жінка?» чоловіки-німці зазначили, що жінка повинна бути доброю (100,0%), скромною (60,0%), поступливою (60,0%), господарською (60,0%), зовнішньо привабливою (60,0%). Караїмські чоловіки вважають, що жінка повинна бути зовнішньо привабливою (100,0%), енергійною (50,0%), доброю (50,0%), ерудованою (50,0%), вихованою (50,0%), мати лідерські якості (50,0%), бути незалежною (50,0%) і хазяйновитою (50,0%). Українські чоловіки ідеальну жінку наділили такими якостями, як доброта (73,7%), енергійність (42,1%), зовнішня привабливість (42,1%), хазяйновитість (42,1%), цілеспрямованість (36,8%) і в той же час скромність (36,8%). Сильна половина чеського етносу зазначила, що сучасна жінка повинна поєднувати такі якості, як: господарність (100,0%), енергійність (50,0%), доброта (50,0%), поступливість (50,0%), скромність (50,0%). Для російських чоловіків жіночими чеснотами виступають такі якості як: доброта (64,0%), зовнішня привабливість (57,1%), скромність (57,1%), господарність (57,1) і енергійність (33,7%). Слід зазначити, що такі якості як цілеспрямованість, лідерство, вміння відстоювати свої інтереси, незалежність, вміння заробляти гроші, чоловіки усіх етносів, окрім українців, проігнорували. Це свідчить про той факт, що чоловіки і досі не бажають бачити в жінках начебто маскулінні риси. Представниці німецького етносу вважають, що жінки повинні бути: енергійними (71,4%), комунікабельними (57,1%), вміти заробляти гроші (57,1%), бути вольовими (42,9%), хазяйновитими (42,9%) і зовнішньо привабливими. Караїмки одностайно зазначили, що сучасна жінка повинна бути доброю (100,0%), повинна вміти заробляти гроші (60,0%), бути хазяйновитою (60,0%) і енергійною (60,0%). Українські жінки, вважають, що сучасній жінці не обійтись Представниці чеського етносу наділяють сучасну жінку такими якостями, як вихованість (60,0%), енергійність (40,0%), доброта (40,0%), зовнішня привабливість (40,0%), гарний смак (40,0%) і почуття гумору (40,0%). Росіянки вважають, що сучасна жінка повинна мати такі якості, як: енергійність (71,4%), доброта (56,3%), хазяйновитість (50,0%), зовнішня привабливість (31,3%), вміння заробляти гроші (31,3%). Аналіз вищезазначених даних свідчить, що представниці усіх досліджуваних етносів, на відміну від чоловіків, однією з основних якостей сучасної жінки обрали варіант «вміння заробляти гроші». Отже, жінки більш тверезо дивляться на дійсність, і за сучасних економічних умов, саме ця «нежіноча» якість нерідко є вирішальною для забезпечення сімейного добробуту. При відповіді на питання: «Якими якостями повинен володіти сучасний чоловік?», представники усіх досліджуваних етносів на І місце серед основних якостей чоловіка поставили вміння заробляти гроші – цей варіант відповіді обрала значна кількість чоловіків і Так, для німецьких чоловіків окрім вміння заробляти гроші, значення мають такі чоловічі якості, як: енергійність (80,0%), наполегливість (40,0%), цілеспрямованість (40,0%), доброта (40,0%), виховання (40,0%) і сила волі (60,0%). Російські чоловіки теж зазначили, що сучасний чоловік повинен бути наполегливим (84,6%), енергійним (46,2%) і добрим (38,5%). Українці вирішили наділити сучасного чоловіка такими необхідними рисами як: вихованість (84,2%), наполегливість (42,1%), цілеспрямованість (36,8%) і гарний смак (36,8%). Чеські чоловіки виділили, окрім вміння заробляти гроші (50,0%), ще такі якості, як енергійність (100,0%) і лідерські якості (50,0%). Караїми зазначили, що найголовнішими і найважливішими рисами сучасного чоловіка повинні бути доброта (100,0%) і вміння заробляти гроші (100,0%). Жінки, в принципі, у своїх відповідях проявили одностайність у думках із чоловіками, зазначивши, що сучасний чоловік повинен бути енергійним, наполегливим, добрим, вміти заробляти гроші і мати гарне почуття гумору. Такі якості, як зовнішня привабливість, скромність, гарний смак усіма представниками досліджуваних етносів майже не обиралися. Це свідчить про той факт, що чоловіки і досі займають домінуючу позицію і в родині, і в суспільстві, і цей факт, як не дивно, влаштовує обидві статі. Розподіл відповідей на питання: «Як Ви вважаєте, що для жінки повинно бути першочерговим, найголовнішим?», серед представниць досліджуваних етносів, був наступний: - для німецької жінки першочерговим повинна бути душевна гармонія, здоров’я (71,4%) та самореалізація, а вже потім діти (49,2%) та родина(28,6%); - у російських жінок на першому місці здоров’я (68,8%) та родина (62,5%); - українки ж обрали найголовнішим сім’ю (68,0%), здоров’я (52,0%), а потім вже самореалізацію в усіх сферах життя (44,0%); - для представниць чеської національності – сім’я (80,0%), діти (60,0%), здоров’я та самореалізація (по 40,0%); - жінки-караїмки обрали наступні варіанти відповіді, за мірою важливості: сім’я, діти та здоров’я (по 80,0%), самореалізація (60,0%), душевна гармонія (40,0%). Розподіл відповідей чоловіків на це запитання показав наступне: - німецькі чоловіки вважають, що для жінки на першому плані повинне бути здоров’я, душевна гармонія та самореалізація (71,4%); - росіяни висловили думку, що жінка в першу чергу повинна приділяти увагу дітям (71,4%) і сім’ї (62,5%), а потім вже здоров’ю (68,8%); - українські чоловіки вважають, що на першому місці для жінки повинна бути сім’я 68,4%; - на думку чеських чоловіків, для жінки діти та здоров’я повинні бути на першому плані (100,0%), а потім вже душевна гармонія (75,0%); - караїми вважають, що жінка в першу чергу повинна звертати увагу на здоров’я (100,0%) та самореалізацію (60,0%). (Додаток 6) На питання: «Як Ви вважаєте, що для чоловіка повинно бути першочерговим, найголовнішим?», відповіді жінок досліджуваних етносів розподілилися наступним чином: - німецькі жінки вважають, що для жінки найголовнішим і першочерговим повинно бути здоров’я (71,4%), а вже потім родина і самореалізація в усіх сферах життя (по 57,1%); - російські жінки, на перше місце ставлять сім’ю (75,0%), а вже потім самореалізацію (37,5%); - українки теж на перше місце ставлять родину (63,2%), потім здоров’я (44,0%), а вже потім кар’єра і самореалізація в усіх сферах життя (по 36,0%); - чешки повністю погоджуються з думкою українок – сім’я (100,0%), і самореалізація в усіх сферах життя (40,0%); - караїмки вважають, що для чоловіка повинна бути важливою по-перше родина, потім самореалізація в усіх сферах життя, а вже потім здоров’я і душевна гармонія – 100,0%, 60,0%, 40,0%, 40,0% відповідно. Відповіді чоловіків досліджуваних етносів на це ж питання розподілилися наступним чином: - для німців першочерговим для чоловіка повинна бути в однаковій мірі і сім’я, і кар’єра, і здоров’я, і самореалізація у всіх сферах життя (по 50,0%); - для росіян у рейтингу важливості для чоловіка на першому місті стоїть сім’я, а на другому кар’єра – 78,6% і 28,6% відповідно; - на думку представників українського етносу першочерговим для чоловіка повинна бути родина (63,2%), в той час як 52,6% чоловіків обрали варіант «дружина», для 42,1% – діти і кар’єра; - для 100,0% чехів родина повинна бути для чоловіка на першому місці, а вже потім іде здоров’я і самореалізація в сіх сферах життя (по 75,0%); - для караїмських чоловіків в однаковій мірі важлива і дружина, і діти, і здоров’я (по 100%). Щодо значення сім’ї в житті кожної людини, то більшість чоловіків визнали, що це опора в житті, а саме: 100,0% караїмів та чехів, 95,0 % росіян, 88,9% українців та 80,0% німців. З тим, що сім’я – це опора в житті погодилося і 100,0% українок, чешок, караїмок і 87,5% росіянок і 57,1% німок. Цікавим є той факт, що з відповіддю на це питання вагалися саме представники і представниці німецького етносу: 20,0% чоловіків і 28,6% жінок так і не змогли вирішити, що для них означає сім’я. (Таблиця 2.) Таблиця 2. Аналіз значення сім’ї в житті людини
Питання-фільтр: «Відчуваєте Ви себе рівноправним членом в своїй родині?», дало нам змогу визначити ступінь егалітарності і взаємоповаги в родинах досліджуваних етносів. Якщо 100,0% чоловіків-німців, 92,3% росіян, 100,0% українців, 50,0% чехів і 100% караїмів відчувають себе рівноправними членами в своїх родинах, то відсоток жінок, які теж мають таку ж думку, нижчий: 83,3% німок, 68,8% росіянок, 75,0% українок, 60,0% чешок. Розрив невеликий, але лише доказує той факт, що і досі, в родинах даних етнічних спільнот, останнє слово за чоловіком. На питання: «Хто в родині повинен приймати остаточні рішення?», 75,0% чоловіків-чехів відповіли, що остаточні рішення треба приймати разом. 60,0% німецьких чоловіків теж висловили думку, що остаточні рішення в родині потрібно приймати разом, а 40,0% вважають, що рішення повинен приймати чоловік. 50,0% російських чоловіків теж обрали варіант відповіді «разом», а 50,о% зауважили, що «рішення за чоловіком». Що стосується караїмів, то 50,0% вважають,що разом, а інші 50,0% – жінка. Чоловіки української національності розділили свої погляди наступним чином: 57,9% – чоловік, 36,8% – разом, 5,3% – жінка. На думку представниць прекрасної статі, приймати рішення потрібно разом – з цим погодилось 85,7% німок, 81,3% росіянок і по 80% українок, чешок і караїмок. (Малюнок 5.)
Мал. 5. Аналіз відповідей щодо прийняття остаточних рішень в сім’ї (%) Розпоряджатися сімейним бюджетом 75,0% чоловіків-чехів і 60,0% німців вважають, що потрібно теж разом. Росіяни теж підтримали цю думку, а саме: 64,3%. На думку караїмів – 50% разом, 50% – жінка. Лише українці вважають, що бюджетом повинен розпоряджатися саме чоловік, а саме – 52,6%. Що стосується жінок, то всі вони обрали варіант відповіді разом. Але самий високий відсоток у караїмів – 80%. Росіянки – 75%, українки – 76%. 71,4% – представниці німецького етносу, 60% – чешки. (Малюнок 6.)
Мал. 6. Аналіз відповідей респондентів щодо розпорядження сімейним бюджетом в сім’ї (%) Щодо виховання дітей, то 100,0% німців, 78,7% росіян і українців, 75,0% чехів і 50% караїмів вважають, що вихованням повинні
Мал. 7. Аналіз відповідей щодо розподілення виховання дітей в сім’ї (%) З тим, що домашнє господарство потрібно вести разом погодилося 100,0% чоловіків-караїмів, 75,0% чехів і 63,2% українців. Думки російських і німецьких чоловіків розділилися – 42,9% і 60,0% відповідно обрали варіант відповіді «разом», а 50,0% і 40,0% відповідно вирішили цю функцію залишити жінці. З тим, що домашнє господарство потрібно вести разом погодилося 100,0% німок, 68,8% росіянок, 60,0% українок, 80,0% чешок і 60,0% караїмок. (Малюнок 8.)
Мал. 8. Аналіз відповідей респондентів щодо розподілення обов’язків ведення домашнього господарства (%) Щодо вирішення матеріального забезпечення сім’ї, нас цікавило, хто повинен заробляти гроші. Так, 75,0% чехів зауважили, що заробляти потрібно разом, але 60,0% німців, 71,4% росіян, 52,6% українців і 50,0% караїмів зазначили, що заробляти гроші повинен саме чоловік. На дане питання відповіді жінок розподілилися наступним чином: 80,0% чешок і 68,0% українок вважають, що заробляти гроші повинні обидва партнери, в той час як 57,1% німок і 60,0% караїмок цю функцію переклали на плечі чоловіків. (Малюнок 9.)
Мал. 9. Аналіз гендерних ролей щодо матеріального забезпечення сім’ї (%) На питання: «Чи згодні ви з такою думкою, що чоловік – голова сім’ї, а жінка – його помічниця?», ствердно відповіли 80,0% німців-чоловіків, 79,9% українців, 78,6% росіян, 75,0% чеських чоловіків і 50,0% караїмів. З цією думкою у порівнянні з чоловіками погодилось 57,1% представниць німецького етносу, 56,3% росіянок, 52% українок, 60% чешок та 60% караїмок. Такий розподіл відповідей на запитання тільки зайвий раз доводить той факт, що чоловіки і досі прагнуть займати домінуючу позицію у родині, в той час як значна частина жінок вважають, що головою в родині може бути і жінка. (Малюнок 10.)
Мал. 10. Розподілення гендерних ролей у сім’ї (%) З питанням: «Чи прийнятний для Вас цивільний шлюб?», погодилось 67,0% росіян, 50,0% українців, по 33,3% представників німецького і чеського етносів і 29,0% караїмів. (Малюнок 11.)
Мал. 11. Ставлення респондентів до цивільного шлюбу (%) На питання анкети: «Що означає для Вас розлучення?», представники німецького етносу (100,0%) зауважили, що «це завжди нещастя для сім’ї», з цим погодилось лише 50,0% німецьких жінок, 33,3% з яких дали відповідь, що «розлучення – це не сімейна невдача, а помилка у виборі партнера, яку треба виправити», а 16,7% зазначили, що «розлучення – це один з методів рішення сімейних проблем». Для 52,6% українських чоловіків і 40,0% українських жінок розлучення є сімейним нещастям, а для іншої частини українських чоловіків і жінок розлучення – це помилка у виборі партнера, яку треба виправити (31,6% і 24,0% відповідно). Що розлучення – це нещастя для сім’ї, погодилося 50,0% чоловіків і лише 20,0% жінок чеського етносу, друга частина представників даного етносу вважає, що «розлучення – це не сімейна невдача, а помилка у виборі партнера, яку треба виправити» (50,0% чоловіків і 60,0% жінок). Що «розлучення – це не сімейна невдача, а помилка у виборі партнера, яку треба виправити» погодилося 50,0% караїмських чоловіків і 60,0% караїмських жінок, а варіант відповіді, що розлучення є сімейним нещастям, обрало лише 50,0% караїмів і жодної караїмки. 76,9% російських чоловіків і 56,3% вважають розлучення сімейним нещастям, 25,0% жінок і 7,7% чоловіків зазначили, що це лише «помилка у виборі партнера, яку треба виправити». Такі дані свідчать той факт, що інститут сім’ї, який в кожній культурі був основою, фундаментом і тилом, тепер представниками усіх етносів вже не вважається постійним і непорушним. (Малюнок 12.)
Мал. 12. Аналіз ставлення респондентів до розлучень (%) Ствердно на запитання: «Чи припустимо для Вас, щоб жінка займалася бізнесом (кар’єрою), а чоловік – домашнім господарством?», відповіло 20,0% німецьких, 30,8% російських, 33,3% українських, жодного чеського і 50,0% караїмських чоловіків. З цим питанням погодилося 80,0% німецьких, 61,5% російських, 25,0% українських, 60,0% чеських і 20,0% караїмських жінок. Ці дані нам показують, що всі представники досліджуваних етносів в тій чи іншій мірі сприймають гендерну переорієнтацію ролей, хоча жінки в цьому випадку показують кращу динаміку гендерних стереотипів. (Малюнок 13.)
Мал. 13. Аналіз ставлення респондентів до переорієнтації ролей в сім’ї (%) Питання: «Чи потрібна сучасній жінці вища освіта?», показало цікаві результати. Якщо представники і представниці російського, українського і чеського етносів у своїй більшості зазначили, що сучасним жінкам потрібна вища освіта, то з таким твердженням погодилось лише 40,0% німецьких чоловіків і аж 71,4% жінок, і 50,0% караїмів і аж 100,0% караїмок. (Малюнок 14.)
Мал. 14. Результати ставлення респондентів до необхідності вищої освіти сучасній жінці (%) Питання: «Чи може жінка гармонійно, без збитку ні тій, ні іншій сферам, поєднувати професійні і сімейні обов’язки?», показало теж цікавий розподіл відповідей. Так, серед чоловіків з даним твердженням погодилося 20,0% німців, 50,0% росіян, 52,6% українців і жодного чеха і караїма. Серед жінок з цією думою погодилося 71,4% німок, 68,8% росіянок, 72,0% українок, 80,0% чешок і 80,0% караїмок. Відповіді на це питання підтверджують гіпотезу про те, що трансформація гендерних стереотипів швидше відбувається в психіці жінок, тоді як ще значна частина чоловіків вважають за краще жити за традиційним рівнянням «жінка=домогосподарка» + «чоловік=добувач». (Малюнок 15)
Мал. 15. Аналіз відповідей щодо гармонійного поєднання жінкою сімейних обов’язків з трудовою діяльністю (%) На питання: «Чи вважаєте Ви, що сучасна реклама пропагує неповажне ставлення до жінок?», то з цим твердженням погодилась значна частина чеських чоловіків (75,0%) і жінок (80,0%), а також 100% караїмських чоловіків. Не погодились з даним твердженням 75,0% німецьких чоловіків і 56,3% російських жінок. Це свідчить про те, що значна частина опитаних респондентів зовсім не звертає увагу на ідею і концепцію сучасних рекламних роликів, і жодного разу не замислювався над проблемою дискримінації жінок. (Малюнок 16.)
Мал. 16. Оцінка стану гендерної дискримінації у ЗМІ (%) З питанням: «Чи важче жінці знайти роботу з достойною заробітною платою, ніж чоловіку?», одностайно погодилися представники усіх досліджуваних етносів і обох статей. Так, з даним твердженням погодилося: 100,0% чешок, 80,0% караїмок, 75,0% чехів, 71,4% представниць німецького етносу, 68,8% росіянок, 64,0% українок, 57,1% російських чоловіків, 52,6% українських чоловіків, 50,0% караїмських чоловіків і лише 40,0% німців. (Малюнок 17.)
Мал. 17. Аналіз жіночого безробіття через призму дискримінації на ринку праці (%) Аналіз проблем, з якими стикаються сучасні чоловік і жінка свідчить, що незважаючи на відмінні культури та релігії досліджуваних етносів, незважаючи на статеві відмінності, всі ми маємо спільні проблеми, на які не впливають ані цінності, ані норми. Так, і чоловіків, і жінок різних національностей турбує проблема безробіття, рівень заробітної плати, відсутність соціальних гарантій, самотність, і, мабуть, пов’язана з попередніми проблемами, психологічна напруга.
Список використаних літературних джерел:
1. Динамика гендерных стереотипов и их влияние на профес- 2. Дорожкіна І.В. Сучасна українська сім’я: гендерні проблеми та шляхи їх подолання: матеріали обласної науково-практичної конференції/ І.В. Дорожкіна/ [Голова редколегії І.В. Дорожкіна]. – 2008. – 120 с. 3. Підготовка до подружнього життя – важливий напрям ґендер- 4. Проблеми гендерної нерівності в Україні залишаються актуальними [Электронный ресурс]. – 2009. – Режим доступу: http.// 5. Сутність та сприйняття фемінізму: подолання стереотипів. Сучасна українська сім’я: гендерні проблеми та шляхи їх подолання [матеріали обласної науково-практичної конференції]. – Чернігів. – 4 лютого 2009 року – 40 c.
|
