Студопедия — Використана література. 1. Капица В.Ф. Философия культуры информационного общества
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Використана література. 1. Капица В.Ф. Философия культуры информационного общества






1. Капица В.Ф. Философия культуры информационного общества. Книга 1. – Кривой Рог: Издат. центр, 2012. – 373 с.

2. Маркс К. Экономические рукописи 1857-1859 годов // Маркс К., Энгельс Ф. – Соч. – Т.46. Ч.1

3. Капіца В.Ф. Соціальна філософія культурно-інформаційного розвитку суспільства. Книга 2. – Кривий Ріг: Видав. центр, 2012. – 479 с.

4. Маркс К. Экономические рукописи 1844 года. // Маркс К., Энгельс Ф. – Соч. – Т. 42.

5. Капіца В.Ф. Національна світоглядна культура. Книга 2. – Кривий Ріг: Видав. центр, 2013.

6. Маркс К. Экономическая рукопись 1861-1863 годов // Маркс К., Энгельс Ф. – Соч. – Т.49.

7. Капіца В.Ф. Світоглядна культура і ноосферне світорозуміння. Книга 3. – Кривий Ріг: Видав. центр, 2013. – 592 с.

8. Турен А. От обмена к комуникации: рождение программированного общества // Новая технократическая волна на Западе. – М.:Прогресс, 1986. – С. 410-411.

9. Маркс К. Экономические рукописи 1857-1859 годов – Т.46. Ч.2. – С. 280.

10. Капіца В.Ф., Орлова О.І., Шурупова К.В. Професійна кар’єра успішного фахівця. Книга 1. – Кривий Ріг: Видав. центр, 2013. – 508 с.

11. Олсон М. Логика коллективных действий. – М.: ФЭИ (фонд экономической инициативы). – 1995. – 174 с.

12. Блинов А.Л. Интенционализм и принцип рациональносты языкового общения. – М., 1995. – 249 с.

13. Соколов А.В. Общая теория социальной комуникации. – СПб.: Изд. Михайлова В.А., 2002. – 461 с.

14. Мэмфорд Л. Техника и природа человека / Новая технократическая волна на Западе. – М.: Прогресс, 1986. – С. 225-239 (451 с.).

15. Маркс К. Нищета философии // Маркс К., Энгельс Ф. – Соч. – Т.4.

16. Режабек Е.Я., Филатова А.А. Когнитивная культурология. – СПб.: Алетейя, 2010. – 316 с.

17. Маркс К. Экономические рукописи 1857-1859 годов // Маркс К., Энгельс Ф. – Соч. – Т.46. Ч.2.

18. Цветов В. Пятнадцатый камень сада Реандзи. Политиздат, 1986.

19. Монден Я. «Тоета». Методы эффективного управления. – М.: Экономика, 1989.

20. Исикава Каору. Японские методы управления качеством. – М.: Экономика, 1988.

21. Чейз Р., Эквилайн Н., Якобс Р. Производственный и операционный менеджмент. – М. Изд. дом «Вильямс», 2003. – 704 с.

22. Плоткін Я.Д., Пащенко І.Н. Виробничий менеджмент. – Львів: Держ. універс. «Львівська політехніка», 1999. – 258 с.

23. Ортынский Г.В. Рационализатор и НТП. – К.: Знание, 1987.

24. Капіца В.Ф. Інноваційні моделі молодого фахівця та їх реалізація в успішній професійній діяльності. – Кривий Ріг: Видав. центр, 2014.

25. Капица В.Ф. Социальная технология социокультурного развития трудового коллектива. – Кривой Рог, 1987.

26. Капица В.Ф. Социальная постановка проблемы компьютеризации и информатизации производства // Отчёт по НИР: «Разработка и передача заказа программного обеспечения комплекса задач фактической производительности горного оборудования: эскаваторов, буровых станков, автотранспорта». – Кривой Рог. – 1989.

27. Капица В.Ф. Отчёт по НИР: «Комплексный анализ факторов социального развития трудовых коллективов и разработка способов управления социальной организацией предприятия в условиях Центрального горнообогатительного комбината». – Кривой Рог. – 1981.

28. Капица В.Ф. Отчёт по НИР: «Совершенствование организационно-управленческих функций руководителей в реализации плана социального развития Центрального ГОКа». – Кривой Рог. – 1982.

29. Капица В.Ф. Культура труда как производительное творчество человека. – К.: Вища школа, 1989.

30. Капица В.Ф. Постановка задачи по таксонометрическому программированию социально-психологической защиты от травмострессов // Отчёт по НИР: «Человеческий фактор травмобезопасности производства и социально-психологическая защита от травмогенных стрессов на современном предприятии». – Кривой Рог. – 1990.

31. Дафт Р., Мерфи Дж., Уилмотт Х. Организационная теория и дизайн. – СПБ.: Питер, 2013. – 640 с.

32. Интеллектуальная собственность в Украине: правовые основы и практика. Т.4. (Под общей ред. А.Д. Святоцкого). – К.: Изд. дом ИнЮре, 1999. – 384 с.

33. Капица В.Ф., Макаров О.И. Корпоративная культура управления в Большой хозяйственной организации. – Кривой Рог: Минерал, 2003. – 249 с.

34. Франселла Ф., Банистер Д. Новый метод исследования личности. – М.: Прогресс. – 1987. – 236 с.

35. Т. А. ван Дейк. Язык. Познание. Коммуникация. – М.: Прогресс, 1989. – 312 с.

36. Капіца В.Ф. Онтологічні виміри буття і філософія онтогенезису. Книга 2. – Кривий Ріг: Видав. центр, 2012. – 491 с.

37. Синк Д. Управление производительностью. – М.: Прогресс, 1989. – 522с.

38. Капіца В.Ф. Світоглядна культура і ноосферне світорозуміння. Книга 3. – Кривий Ріг: Видав. центр, 2013. – 592 с.

39. Федоренко В.Г. Основи інвестиційно-інноваційної діяльності. – К.: Алерта, 2004. – 431 с.

40. Капіца В.Ф. Синергетика ноосфери і метафізика знання. – Кривий Ріг: Видав. центр, 2010. – 304 с.

41. Верищагин Д., Титов К. Полный учебный курс школы навыков ДЭИР. – СПб: «Афина», 2012. – 480 с.

42. Капица В.Ф. Философия культуры информационного общества. – Кривой Рог: Издат. центр, 2012. – 373 с.

Розділ 1.3. Професіосферна система «праксіологічного виробництва» на механізмах 5-и рівневої творчої самореалізації та ебілітивного відтворення креативних якостей успішних фахівців у «проектних матрицях» з розроблення професійного проекту

Система «праксіологічного виробництва» вибудовується на акумуляції професійно-творчого ресурсу працівників, і в першу чергу компетентних спеціалістів, новаторів та креативних професіоналів як успішних фахівців. Саме вони здатні до інноваційної діяльності і професійної творчості у створенні більш ефективних виробничих практик-праксіологій, а на цій основі – до створення професіомісткої континуальної сфери виробничої діяльності, необхідної креативної професіосфери для здійснення високопродуктивної творчої самореалізації та успішного кар’єроздійснення. Після «четвертого виробництва» (інформаційного, що утворюється після добувного, переробного та обслуговуючого), «праксіологічне виробництво» стає «п’ятим виробництвом», котре в сучасному суспільстві соціально-економічно інтерпретується як «створення нових робочих місць» більш високої «діяльнісної якості», ніж традиційні. В інноваційно-діяльнісній системі праксіологічного виробництва відкривається практична можливість професійно-творчої самореалізації спеціалістів на 5-и рівнях поступового переходу від відносно простих до більш складних та інноваційних видів трудової діяльності. А вже на цій основі відкривається можливість до системного генерування нових здібностей працівників через їх творчу самореалізацію у нових видах професійної діяльності та у побуджуючій до цього інноваційній професіосфері виробництва. У свойому власному професіосферно-виробничому розвитку воно підіймається на 6-й рівень «ебілітивного виробництва» творчих здібностей та розширеного ебілітивного відтворення креативних якостей спеціалістів як успішних фахівців («шосте виробництво»).

Щоб подібне можна було практично реалізувати в системі сучасного виробництва, необхідно корінним чином змінити висхідні принципи та механізми його діяльнісного функціонування на «людські відносини». Зараз тут діють техногенні механізми «технологічного детермінізму», хоча і в постіндустріально-техноінформаційних утвореннях. У вітчизняному виробництві вони діють з меншою силою, тому що вітчизняна промисловість ще не пройшла фази високорівневого індустріально-ринкового розвитку в процесі промислової модернізації, не говорячи вже про етап постіндустріалізації. Тому головна проблема виробничого розвитку на національному підгрунті полягає не стільки в його індустріально-ринкових проблемах, скільки у використанні «людських потенціалів» працівників, їх професійного ресурсу у конкурентних взаємодіях, розвитку творчо-конкурентної здатності до успішної фахової діяльності та ефективного кар’єроздійснення. І вже у цій площині в національному виробництві можна бачити вкрай негативну дію цілої системи («антисистеми») подолання професійної продуктивності, гальмування професійної творчості фахівців, їх відторгнення від професійно-творчої діяльності та повне руйнування «умов сприятливості» до успішної професійно-творчої самореалізації спеціалістів.

Ось чому, перш ніж розробити певні програми і програмні комплекси успішної професійно-творчої самореалізації на вітчизняному виробництві, треба спочатку створити необхідні передумови до цього. Головна з них – це вирішення проблеми подолання відторгенння спеціалістів з творчої діяльності та руйнування механізму гальмування професійно-діяльнісної творчості, створення умов сприятливості до професійно-творчої самореалізації та ініціювання цього процесу стимулами успішного кар’єроздійснення. Як було вище показано, подібне потребує демонтажу і ліквідації паразитних «допуск-контролів» до успішної професійної діяльності, котрі охвачують всі системно-утворюючі компоненти виробництва і виробничого процесу «в системі». Найбільш оптимально подібну трансформацію можна здійснити шляхом інверсування допуск-контрольних функцій з їх негативної дії на «позитив». Серед подібних «блокуючих» допуск-контролів, як було доведено, існує 6 основних, а 7-й – це їх позитивна інверсія до стимулів професійно-творчої самореалізації у вигляді «професіоздатності» до задіяння продуктивно-творчих сил, їх розвиток до рівня професійної конкурентоспроможності в успішному кар’єроздійсненні на основі успішної творчо-професійної самореалізації, а також до розробки професійних проектів для цього у відповідних програмних комплексах. В «системних блоках» подібна конструкція виглядає наступним чином:

I. Негативний «блок гальмування» професійно-діяльнісної творчості:

1. Допуск до роботи або «вхідний допуск-контроль».

2. Структурно-виробнича регламентація праці.

3. Технологічний припис (передписаність) змісту праці.

4. Виробнича перевірка якості кінцевого продукту праці або «вихідний допуск-контроль» до сертифікації продукту як якісного.

5. Директивна регламентація товарної реалізації продукту.

6. Адміністративний примус до вироблення ринкових продуктів.

II. Позитивний «блок ініціювання» системи стимулів до професійно-діяльнісної творчості:

1. Професіоздатність до задіяння продуктивно-творчих сил успішної професійної діяльності і її закріплення у фахових здібностях.

2. Конкурентноспроможність до успішного кар’єроздійснення на основі професійно-творчої самореалізації.

3. Розробка професійних проектів творчої самореалізації (успішного кар’єроздійснення) в структурних програмних комплексах.

На основі вищерозроблених програмних комплексів для відповідних структурно-функціональних рівнів професійно-творчої самореалізації всі ці програмно-комплексні СФР-контенти можна репрезентувати у генералізованій професіосферній системі 5-и рівневої творчої самореалізації успішних фахівців в «умовах сприятливості» праксіологічного виробництва. Ця генералізована система представлена рівневими «блоками ініціювання» та професійного стимулювання творчості у відповідних «блок-схемах», котрі можуть бути розгорнуті у «проектні матриці» при розробці професійних проектів у сукупності структурних програмних комплексів. Вони репрезентуються наступним чином.

I.
А. Проектна матриця у рівневому СФР-контенті соціальної дії продуктивної творчої сили колективної самоорганізації у параметрах власного самопроявлення
Перший рівень творчо-продуктивної самоорганізації. Він репрезентується в проектній матриці для розробки професійного проекту творчо-колективної самоорганізації в підсистемі «культурно-інформаційна асоціація» (креативна корпорація). Системно це комплексується наступним чином.

 

1. Характер розподілу – кооперація – об’єднання труда: жорстко-функціональний труд, соціотехнічно детермінована трудова діяльність.

2. Спосіб обміну трудом у сумісній виробничій діяльності: труд-акційний обмін за окремими функціональними операціями (операційно розділений труд-актами).

3. Професійно-діяльінсна форма виробничих відносин в трудових процесах: операційно-виробничі відносини трудового розподілу професійних взаємодій через виробничі обов’язки і регламенти.

4. Тип соціальної організації трудової діяльності: соціально-виробнича організація – виробничі групи, бригади, дільниці, інфраструктурні функціональні утворення, матричні структури.

Б. Проектна матриця у рівневому СФР-контенті соціальної дії продуктивно-творчої сили технологічної самораціоналізації (котра фіксується в параметрах колективної самоорганізації)

 


1. Характер раціоналізації труда: функціональна раціоналізація, котра дозволяє забезпечити «функціональну якість виробничого процесу» шляхом створення «діяльнісних функціоналів» з розширеними професійними функціями на виробництві.

2. Спосіб технологічної самоорганізації: структурно-розподілена виробнича структура, що самоорганізується за технологічною схемою вертикальних зв’язків і вертикальної інтеграції («дивізіональна структура»).

3. Форма технологічної комунікації: комунікативно-технологічна форма «простого-складного» спілкування за схемою «примітивісти-комплексисти» з однофакторними (одновимірними) і багатофакторними (багатовимірними) формами (моделями) технологічної комунікації.

4. Інноваційний культуротип технологічно-новаторської самореалізації: «організаційний культуротип», котрий розвиває організаційні технології професійної діяльності, організаційну культуру виробництва та «організаційну поведінку» працівників, заснованої на їх професійно-ціннісній вмотивованості.

В. Проектна матриця у рівневому СФР-контенті соціальної дії продуктивно-творчої сили професійного саморозвитку (в параметрах колективної самоорганізації)


1. Характер професійної інтеграції труда і соціально-професійного партнерства: виробнича професійно-спеціалізована група (функціональна), котра виконує виробничі задачі відповідно до технологічної організації виробничого процесу (за структурними елементами).

2. Спосіб професійної самоорганізації: проста (первинна) партнерсько-бригадна організація труда за схемою функціонального фахового партнерства (міжфункціональна взаємодія).

3. Особистісна форма професійно-творчої самореалізації: професійна форма партнерських багаторольових комунікацій («комунікативний поліфункціоналізм»): прагматична, регламентивна, конформістська, егалітарна і револютивна самореалізація.

4. Професійний культуротип фахівця: «функціональний фахівець», що реалізує себе в якості простої творчо-продуктивної сили.

 

Г. Проектна матриця у рівневому СФР-контенті соціальної дії продуктивно-творчої сили автентичної професійної самореалізації (в параметрах колективної самоорганізації)


1. Характер власності на результати творчого труда успішних фахівців: організаційна власність, що пов’язана зі структурним розподіленням трудового процесу на виробництві і структурою виробництва, котра зобумовлює певні «закінчені результати» в системному об’єднанні колективно-організаційних зусиль.

2. Спосіб організації труда та володіння творчими активами: соціально-партнерська (колективно-фахова) організація труда на основі колективної самоорганізації і спільного володіння ІА (НМА) та ІВ, що невіддільні від виробництва.

3. Форма творчо-реалізаційних взаємодій і комунікації: креативна самоорганізація в комунікативних парах «квадрата комунікативних взаємодій»: «клас авторитаристів – клас підтримки» та «клас визнання – клас захисту».

4. Культуротип креативного самоздійснення: медіаторна самореалізація, що характерна до самовпорядковуючого, «соцієтального культуротипу» фахівців за мірою здібності до самоорганізації: базнес-підприємницької (і сімейної) в малих підприємствах, системно-партнерської та акціонерної самоорганізації у великих підприємствах («організаційна самореалізація»).

 

 

Д. Проектна матриця у рівневому СФР-контенті соціальної дії продуктивно-творчої сили комунікативно-когнітивних практик (в параметрах колективної самоорганізації)

 


1. Характер професійної комункації і когнітивно-виробничих практик: функціональні комунікативно-когнітивні взаємодії простої професійної діяльності, що носять простий коннекторно-перформативний характер «установок на комунікацію» та простого «комунікаційного зв’язку».

2. Спосіб інтеграції комунікативних і когнітивних сил як творчо-продуктивних сил: ціннісна кон’юнкція комунікативних і когнітивних сил у професійно-діяльнісних функціоналах та ціннісна детермінація ефективної професійної діяльності.

3. Форми реалізації комунікативно-когнітивних сил у професійній діяльності: професійна кон’юнкція і конвергенція комунікативно-когнітивних сил в інтегрованій професійній життєдіяльності за мірою колективно-партнерської самоорганізації фахівців.

4. Кульутротип «професійних формацій» успішних фахівців: утилітарний фахівець або «спеціалізований функціоналіст», що здатний до нескладних виробничих взаємодій у межах фахової спеціалізації і функціонального виконання професійних обов’язків.

Щоб здійснити набір відповідної групи параметрів у різних СФР-контентах, але за вектором соціальної дії продуктивно-творчої сили (ПТС) колективної самоорганізації на всіх 5-и структурно-функціональних рівнях, треба знати шифр-код проектної матриці 1-го рівня «організаційної самореалізації» успішних фахівців. Подібний шифр-код репрезентується у такому матричному вигляді для розробки професійного проекту. Тобто це є проектна матриця професійного проекту «творчо-організаційної самореалізації» за дією ПТС колективної самоорганізації.

 

Шифр-код проектної матриці 1-го рівня соціальної дії продуктивно-творчої сили (ПТС) у СФР-контенті колективної самоорганізації


Nп/п Визначення продуктивно-творчих сил (ПТС) Характер розподілу- кооперації- об’єднання труда (1) Спосіб обміну трудом (2) Професійно-діяльнісна форма виробничих взаємодій (3) Тип соціальної організації трудової діяльності (4)
           
А Рівневий СФР-контент ПТС колективної самоорганізації (у власних параметрах) А1-1 А2-1 А3-1 А4-1
Б ПТС технологічної самоорганізації (в параметрах колективної самоорганізації) Б1-1 Б2-1 Б3-1 Б4-1
В ПТС професійного саморозвитку (в параметрах колективної самоорганізації) В1-1 В2-1 В3-1 В4-1
Г ПТС автентичної професійної самореалізації (в параметрах колективної самоорганізації) Г1-1 Г2-1 Г3-1 Г4-1
Д ПТС комунікативно-когнітивних практик (в параметрах колективної самоорганізації) Д1-1 Д2-1 Д3-1 Д4-1    

 

II. Другий рівень творчо-технологічної самораціоналізації. Він репрезентується у такій проектній матриці для розробки професійного проекту технологічної самораціоналізації в підсистемі «культурно-інформаційна технологія».

 

А. Проектна матриця у рівневому СФР-контенті соціальної дії продуктивно-творчої сили колективної самоорганізації, представленої в параметрах технологічної самораціоналізації


1. Характер розподілу-кооперації-об’єднання труда: свободно-функціональний труд зі знятою соціотехнологічною детермінацією і міжфункціональним виконанням професійних обов’язків на технологічному потоці в режимі «технологічного детермінізма».

2. Спосіб обміну трудом у сумісній виробничій діяльності: технологічний обмін проміжними результатами трудової діяльності.

3. Професійно-діяльінсна форма виробничих взаємин у трудових процесах: технологічно-детермінаційні відносини існуючої виробничої структури та структурної організації.

4.
Б. Проектна матриця у рівневому СФР-контенті соціальної дії продуктивно-творчої сили технологічної самораціоналізації у параметрах власного самопроявлення
Тип соціальної організації трудової діяльності: укрупнені технологічні бригади, новаторські колективи технологічного вдосконалення, інденерні центри, інтрапренерські техногрупи, модернізаційні техноцентри.

1. Характер раціоналізації труда: технологічно-потокова раціоналізація, що пов’язана з механізацією, автоматизацією, комп’ютеризацією і загальною інформатизацією виробництва, заміною живого труда на «оречевлений» з набуттям опредмеченої «технологічної якості».

2. Спосіб технологічної самоорганізації: модернізована соціально-технологічна структура, що утворюється з матричних виробничих інфраструктур, соціально-професійних груп, новаторських колективів і творчих технологічних бригад.

3. Форма технологічної комунікації: «утилітаристи-дженералісти» з конкретно-персоніфікованою (однопрофесійною) і загально-універсальною (багатопрофесійною) формами технологічної комунікації, а з цим – здатності до «утилітарно-професійної» і «професійно-універсальної» поведінки.

4. Інноваційний культуротип технологічно-новаторської самореалізації: «техномісткий культуротип» новаторської самореалізації, котрі здатні створювати «технотронні технології», демонструючи творчо-технологічне відношення до професійної діяльності і формуючи «технологічну власність» виробництва та особисту (авторську) «інженерну власність».

В. Проектна матриця у рівневому СФР-контенті соціальної дії продуктивно-творчої сили професійного саморозвитку (в параметрах технологічної самораціоналізації)


1. Характер професійної організації труда і соціально-професійного партнерства: виробничий колектив або «новаторський колектив», котрий виконує закінчений цикл виробничих операцій на технологічному потоці.

2. Спосіб професійної самоорганізації: партнерсько-поточна організація труда на технологічному потоці зі створенням технологічних партнерських мереж (виробничих «техномереж»).

3. Особистісна форма професійно-творчої самореалізації: професійна форма партнерських багаторольових комунікацій («комунікативний поліфункціоналізм»): прагматична, регламентивна, конформістська, егалітарна і револютивна самореалізація.

4.
Г. Проектна матриця у рівневому СФР-контенті соціальної дії продуктивно-творчої сили автентичної професійної самореалізації (в параметрах технологічної самораціоналізації)
Професійний культуротип фахівця: фахівець-новатор, котрий професійно реалізує себе в якості технологічної творчо-продуктивної сили, що «техноозброєна» і володіє здатністю «техномісткої творчості».

1. Характер власності на результати творчого труда успішних фахівців: технологічна власність, що пов’язана з правом на технологічну самораціоналізацію професійної діяльності та самоуправління колективним трудом на технологічному потоці.

2. Спосіб організації труда та володіння творчими активами: технологічно-потокова організація труда, котра виробничо пов’язана з технологічною раціоналізацією труда та орієнтована на технологічну модернізацію виробництва, створення інформаційних технологій з ІТ-програмування виробництва.

3. Форма творчо-реалізаційних взаємодій і комунікації: креативне самовтілення («технологічна самореалізація») в комунікативних парах «квадрата комунікативних взаємодій»: «клас мислення – клас розуміння» та «клас розвитку – клас рішень».

4. Культуротип креативного самоздійснення: егалітарна самореалізація (технологічна), що характерна для самостверджуючого, техноінформаційного і культурно-інформаційного культуротипу успішного фахівця, котрий зідйснює свободний вибір технологічного самовтілення.

Д. Проектна матриця у рівневому СФР-контенті соціальної дії продуктивно-творчої сили комунікативно-когнітивних практик (в параметрах технологічної самораціоналізації)

1. Характер професійної комунікації і когнітивно-діяльнісних практик: новаторська когнітивна комунікація за рівнями багаторольового технологічного спілкування у різних виробничих структурах, що пов’язана з технологічно-продуктивним опредмеченням когнітивно-практичного знання через когнітивно-технологічні практики.

2. Спосіб інтеграції комунікативних і когнітивних сил як творчо-продуктивних практик: об’єднання комунікативних і когнітивних сил на технологічних потоках у відповідні технологічно-діяльнісні комплекси з метою професійного техноноваторства, професійно-технологічної самореалізації та успішного кар’єроздійснення шляхом технологічно-когнітивної творчості.

3. Форма реалізації комунікативно-когнітивних сил у професійній діяльності: акумуляція комунікативно-когнітивних сил у первинному синергопотенціалі творчо-інтелектуальної діяльності та у солідарній професійно-партнерській діяльності на технологічних потоках виробництва.

4. Культуротип «професійних формацій» успішних фахівців: новаторський фахівець або «технологічний раціоналіст», що орієнтується на технологічне самовтілення своїх професійних здібностей (новаторські винаходи та ІТ-розробки).

Щоб здійснити набір відповідної групи параметрів у різних СФР-контентах, але за одним центровектором соціальної дії ПТС технологічної самораціоналізації на всіх 5-и структурно-функціональних рівнях, треба знати шифр-код проектної матриці 2-го рівня «технологічної самореалізації» успішних фахівців. Подібний шифр-код можна репрезентувати у такому матричному вигляді, що найбільш придатний для розробки професійного проекту. Це є релевантна проектна матриця для розробки професійного проекту «творчо-технологічної самореалізації» за дією ПТС технологічної самораціоналізації.

Шифр-код проектної матриці 2-го рівня соціальної дії продуктивно-творчої сили (ПТС) у СФР-контенті технологічної самораціоналізації

 

 


Nп/п Визначення продуктивно-творчих сил (ПТС) Характер раціоналізації трудової діяльності (1) Спосіб технологічної самоорганізації трудової діяльності (2) Форма технологінчої комункації (3) Культуротип новаторської (технологічної) самореалізації (4)
           
А Рівневий СФР-контент ПТС колективної самоорганізації (в параметрах технологічної самораціоналізації) А1-2 А2-2 А3-2 А4-2
Б ПТС технологічної самораціоналізації (у власних параметрах) Б1-2 Б2-2 Б3-2 Б4-2
В ПТС професійного саморозвитку (в параметрах технологічної самораціоналізації) В1-2 В2-2 В3-2 В4-2
Г ПТС автентичної професійної самореалізації (в параметрах технологічної самораціоналізації) Г1-2 Г2-2 Г3-2 Г4-2
Д ПТС комунікативно-когнітивних практик (в параметрах технологічної самораціоналізації) Д1-2 Д2-2 Д3-2 Д4-2

III. Третій рівень творчо-професійного саморозвитку. Цей рівень представлений у відповідній проектній матриці для розробки професійного проекту фахового саморозвитку в підсистемі «креативний фахівець – професіонал».

А. Проектна матриця у рівневому СФР-контенті соціальної дії продуктивно-творчої сили колективної самоорганізації (представленої в параметрах професійного саморозвитку)


1. Характер розподілу – кооперації – об’єднання труда: функціонально-тематична трудова діяльність за укрупненими професійними функціоналами («діяльнісними комплексами»)

2. Спосіб обміну трудом у сумісній виробничій діяльності: професійно-діяльнісний обмін цілісними діяльностями.

3. Професійно-діяльнісна форма виробничих відносин у трудових процесах: соціально-професійні відносини за фахово-діяльнісними ознаками та відмінностями (соціопрофесійний «фаховий контраст»).

4. Тип соціальної організації трудової діяльності: професійна організація – комплексні бригади, соціально-партнерські колективи і мережі, функціональні комплекси, професійно-діяльнісні комплекси.

Б. Проектна матриця у рівневому СФР-контенті соціальної дії продуктивно-творчої сили технологічної самораціоналізації (в параметрах професійного саморозвитку)

1. Характер раціоналізації труда: професійно-технологічна раціоналізація, що носить міжпрофесійний характер та оптимізує професійну діяльність з боку її суміщення, змісту, творчого збагачення, забезпечення професійної якості труда і професійної культури.

2. Сспосіб технологічної самоорганізації: новаторська споціально-професійна структура з професійних груп фахівців, що самоорганізуються як партнерські групи і колективи за схемою «виробничої демократії» (децентралізації) та розвитку відносно автономних горизонтальних зв’язків.

3. Форма технологічної комунікації: будуються у технологічно-комунікативних формах «структуралісти – системщики» з ступенево-циклічними і цілісними (холістичними) способами професійно-технологічної самореалізації, з орієнтацією на розвиток професійної структури та всієї професіосфери підприємства.

4. Інноваційний культуротип технологічно-новаторської самореалізації: «професіомісткий культуротип» технологічно-новаторської самореалізації у переважних формах професійної власності: інтелектуальної, організаційної, когнітивно-креативної, включаючи професійне право на створення власного професійного проекту з успішного кар’єроздійснення.

В. Проектна матриця у рівневому СФР-контенті соціальної дії продуктивно-творчої сили професійного саморозвитку (в параметрах власного самопроявлення)

 


 

1. Характер професійної інтеграції труда і соціально-професійного партнерства у спільній діяльності: виробничий комплексний колектив, що як «професійна команда» виконує відносно закінчений об’єм виробничих операцій у структурному підрозділі шляхом створення структурних «діяльнісних комплексів».

2. Спосіб професійної самоорганізації: партнерсько-комплексна організація трудової діяльності способами укрупненого міжпрофесійного партнерства (поліпрофесійне партнерство).

3. Особистісна форма професійної інтеркомунікації: професійно-компетенційна форма та професійно-комунікативні способи фахового спілкування на виробництві за структурою «багаторольової комункації» і «комунікативного поліфункціоналізма»: прагматична, регламентивна, конформістська, егалітарна і револютивна самореалізація.

4. Професійний культуротип фахівця: комплексний фахівець, «складний» фахівець – комплексист, що професійно реалізує себе як складна творчо-продуктивна сила (з власною структурною самоорганізацією професійної діяльності та самореалізації за особистісним культуротипом).

Г. Проектна матриця у рівневому СФР-контенті соціальної дії продуктивно-творчої сили автентичної професійної самореалізації (в параметрах професійного саморозвитку)

1. Характер власності на результати творчого труда успішних фахівців: професійна власність, що пов’язана з правом на професійну самоорганізацію та самоуправління трудом, на самовдосконалення професійної структури труда і наповнення його новим функціональним змістом.

2. Спосіб організації труда та володіння творчими активами: професійно-партнерська організація труда, що зобумовлена здатністю фахівців до професійно-комплексного виконання робіт, здатністю до професійного саморозвитку і створення ІА та ІВ, котрі віддільні від виробництва і невіддільні від творчих суб’єктів (авторські ІА – ІВ).

3. Форма творчо-реалізаційних взаємодій і комунікацій: креативна самоідентифікація в комунікативних парах «квадрата комунікативних взаємодій»: «клас активності – клас ідентифікації» та «клас успішності – клас компенсацій».

4. Культуротип креативного самоздійснення: глорічна самореалізація, що характерна для фахівців, котрі самовизначаються і самостверджуються через професійне самовдосконалення, досягнення фахової вишуканості і вищої майстерності у «трудовому подвижництві» і «славі труда».

Д. Проектна матриця у рівневому СФР-контенті соціальної дії продуктивно-творчої сили комунікативно-когнітивних практик (в параметрах професійного саморозвитку)

1. Характер професійної комунікації і когнітивно-діяльнісних практик: соціально-функціональна комунікація (поліфункціональна), що веде до збагачених когнітивних практик на основі когнітивних соціально-партнерських взаємодій, що продукують практичне знання у характерних формах когнітивно-креативної предметної самореалізації.

2. Спосіб інтеграції комунікативних і когнітивних сил як творчо-продуктивних практик: конвергетивно-коннекторна взаємодія комунікативних і когнітивних сил через циркуляцію ціннісних детермінантів в успішній професійній діяльності, котрі синхронізуються і з’єднуються у професійних циклах ціннісно-детермінованого кар’єроздійснення.

3. Форма реалізації комунікативно-когнітивних сил у професійній діяльності: встановлення соціально-організуючих «параметрів порядку» у самовпорядковуючих синергодіях, що виявляються у ресурсно-збагаченій, комплексно-самоорганізованій і технологічно-новаторській професійній діяльності: ресурсомісткій, професіомісткій та синергомісткій.

4. Культуротип «професійних формацій» успішних фахівців: професіоналізований фахівець або «досконалий комплексист», що здатний до ускладненої професійної діяльності за межами фахової спеціалізації та за розширеними параметрами розділення-об’єднання труда: «діяльнісні функціонали», «діяльнісні комплекси», складне суміщення професій тощо.

Для розробки професійного проекту за вектором соціальної дії професійно-творчої сили (ПТС) професійного саморозвитку треба знати відповідний шифр-код для набору групи параметрів для всіх 5-и структурно-функціональних рівнів. Подібний шифр-код можна репрезентувати у матричному вигляді для всіх СФР-контентів «професійно-розвиваючої самореалізації». Це є релевантна проектна матриця зі своїм шифр-кодом 3-го рівня соціальної дії ПТС професійного саморозвитку.

Шифр-код проектної матриці 3-го рівня соціальної дії продуктивно-творчої сили (ПТС) у СФР-контенті професійного саморозвитку


Nп/п Визначення продуктивно-творчих сил (ПТС) Характер професійної інтеграції труда і партнерства (1) Спосіб професійної самоорганізації і саморозвитку (2) Форма професійної інтеркомункації і партнерства (3) Професійний культуротип успішного фахівця (4)
           
А   Рівневий СФР-контент ПТС колективної самоорганізації (в параметрах професійного саморозвитку) А1-3 А2-3 А3-3 А4-3
Б ПТС технологічної самораціоналізації (в параметрах професійного саморозвитку) Б1-3 Б2-3 Б3-3 Б4-3
В ПТС професійного саморозвитку (у власних параметрах) В1-3 В2-3 В3-3 В4-3
Г ПТС автентичної професійної самореалізації (в параметрах професійного саморозвитк





Дата добавления: 2015-06-15; просмотров: 487. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Подкожное введение сывороток по методу Безредки. С целью предупреждения развития анафилактического шока и других аллергических реак­ций при введении иммунных сывороток используют метод Безредки для определения реакции больного на введение сыворотки...

Принципы и методы управления в таможенных органах Под принципами управления понимаются идеи, правила, основные положения и нормы поведения, которыми руководствуются общие, частные и организационно-технологические принципы...

ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ САМОВОСПИТАНИЕ И САМООБРАЗОВАНИЕ ПЕДАГОГА Воспитывать сегодня подрастающее поколение на со­временном уровне требований общества нельзя без по­стоянного обновления и обогащения своего профессио­нального педагогического потенциала...

Этические проблемы проведения экспериментов на человеке и животных В настоящее время четко определены новые подходы и требования к биомедицинским исследованиям...

Классификация потерь населения в очагах поражения в военное время Ядерное, химическое и бактериологическое (биологическое) оружие является оружием массового поражения...

Факторы, влияющие на степень электролитической диссоциации Степень диссоциации зависит от природы электролита и растворителя, концентрации раствора, температуры, присутствия одноименного иона и других факторов...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия