Порядок укладання та ведення страхової угодиДоговір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою: ► страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), ► страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.Правила страхування – це документ, який визначає умови проведення певного виду страхування. Правила страхування з добровільних видів страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. У разі, якщо страховик запроваджує нові правила страхування чи коли до правил страхування вносяться зміни або доповнення, страховик повинен подати ці нові правила, зміни або доповнення для реєстрації до Уповноваженого органу. Договори у обов’язкової формі укладаються відповідно до Положення про порядок проведення того чи іншого виду обов’язкового страхування, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Кожний страхувальник, який бажає укласти договір добровільного страхування, знайомиться з правилами страхування. Якщо існуючі правила задовольняють страхувальника, він може укласти договір страхування, у разі, якщо умови страхування не відповідають, або частково відповідають бажанням страхувальника, він не укладається договір Процес укладання та ведення страхової угоди складається із декількох етапів, кожен із яких окремо забезпечує вирішення визначеної часткової мети, а в сукупності досягається головна мета страхової послуги – забезпечення страхового захисту майнових та інших інтересів підприємств, організацій та громадян. Етапи укладання та ведення страхової угоди: 1) подання страхувальником заяви про прийняття об’єкта на страхування; 2) вирішення страховиком питання щодо прийняття даного об’єкта на страхування (андеррайтинг); 3) укладання договору страхування (видача страхового полісу); 4)відшкодування збитків за договором страхуваннята виплатастрахових сум(закінчення дії договору, дострокове припинення договору). Для укладання договору страхування страхувальник подає страховику заяву. Заява страхувальником подається звичайно в письмової формі, встановленою страховиком, але по деяким видам страхування з громадянами передбачається подача заяви в усній формі Андеррайтинг - процес вирішення питань щодо прийняття ризику на страхування (перестрахування). Після отримання заяви від потенціального страхувальника спеціалісти страхової компанії повинні проаналізувати інформацію, яка характеризує ризикові обставини. Тому страховик має право запросить у страхувальника баланс або довідку про фінансовий склад, підтверджені аудитором, та інші документі, необхідні для оцінювання страхового ризику, виявити вірогідність настання страхового випадку, тобто дати оцінку ризику. На основі аналізу ризикових обставин вирішується питання про прийняття об’єкта на страхування. У разі позитивного вирішення питання уточнюються умові страхування:страхова сума, термін страхування, обсяг страхової відповідальності, франшиза, розмір платежу та інші умови. Страховий ризик (обсяг страхової відповідальності) - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Перелік конкретних подій залежить від виду страхування. При укладанні окремих видів добровільного страхування страхувальник має право вибрати з загального переліку подій, передбачених в умовах страхування, певні події на випадок яких він бажає укласти договір страхування. Наприклад, застрахувати майно тільки на випадок крадіжки. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - грошова сума, на яку укладається договір та в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку за договорами майнового страхування та страхування відповідальності. Розмір страхової суми за договорами добровільного страхування визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування; за договорами обов’язкового страхування страхова сума встановлюється у розмірах, передбачених чинним законодавством. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування. Термін страхування – це період часу, на який укладений договір та в межах якого страховик несе відповідальність за об’єкт страхування. За договорами добровільного страхування страхувальник сам вибирає термін страхування при узгодженості зі страховиком. Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування. Страховий тариф встановлюється у коп., грн. зі 100 грн. страхової суми або у відсотках. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховикомзгідно з договором страхування. Франшиза зазначається в договорі та встановлюється у абсолютної сумі або у відсотках, як правило, від страхової суми. За окремими видами страхування франшиза встановлюється від ліміту відповідальності страховика. Види франшизи: умовна та безумовна. Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування. Розмір страхового платежу залежить від страхової суми, страхового тарифу, строку страхування та інших умов. Якщо договір страхування улаштовує обидві сторони і вони готові його підписати, то наступає третій етап укладання та ведення страхової угоди – укладання договору страхування. Страхова угода може оформлюватись у формі договору, в якому відображаються всі умови страхування та обов`язки обох сторін. Крім того страхувальнику може видаватися страховий поліс (свідоцтво, сертифікат), установленого зразка. Якщо страхувальником є фізичні особи, то при укладанні багатьох видів страхування договір страхування у двох екземплярах не виписується, а заповнюється страховий поліс у двох екземплярах. Частіш за все страховий поліс є бланком сурової відповідальності. Страховий поліс (сертифікат, свідоцтво) вручається страхувальнику при сплаті платежів готівкою - одноразово з сплатою страхових платежів; - при сплаті безготівковим розрахунком страховий поліс видається страхувальнику у строки встановлені страховою компанією, але не пізніше 15 днів після вступу договору в дію. Договір страхування як цивільно-правова угода відноситься до реальних договорів. Це означає, що він набуває чинності тільки після внесення повної суми страхового платежу (внеску) або його частини в розмірах і в строки вказані в договорі. Від того яким чином і коли будуть сплачені страхові платежі залежить початок дії договору страхування. Страхові платежі страхувальник може сплатити безготівковим рахунком, або готівкою. Договір набирає чинності (початок дії договору) з 00 год. 00 хв. дати, наступної за датою сплати платежу(або його частини) в касу або зарахування на поточний рахунок страховика, але не раніше 00 год. 00 хв. дати, зазначеної як дата початку строку дії договору. При поновленні договору страхування (укладанні договору на новий строк до закінчення попереднього договору) – з наступного дня, після закінчення попереднього договору (з 00 годин). Дія договору закінчується через стільки років або місяців на скільки він укладений, у день, що передує числу, з якого договір набуває чинності. Останнім етапом страхової угоди є відшкодування збитків за договором страхуваннята виплатастрахових сум(закінчення дії договору, дострокове припинення договору). Визначення шкоди заподіяної стихійним лихом, нещасним випадком, аваріями або пожежею будівлям та іншому майну та відшкодування її потерпілим – найбільш складна і відповідальна робота страхових організацій. Методика визначення шкоди (збитку) і страхового відшкодування залежить від виду застрахованого майна, ступені пошкодження майна, а також від того, хто є страхувальником. Сумою шкоди (збитку) страхувальника вважається: вартість загиблого майна по страховій оцінці, вартість пошкодження (ремонту) майна з урахуванням його знецінення, вартість робіт по рятуванню майна та приведення його у порядок. З суми шкоди вилучається вартість залишків майна, придатних для подальшого використання (дошки, цегла, колоди тощо). Страхове відшкодування – страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми задоговорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування розраховується по тій системі страхового забезпечення яка передбачена умовами страхування. Під системою страхового забезпечення розуміється - методи розрахунку страхового відшкодування за договорами страхування майна та відповідальності. Існує декілька систем страхового забезпечення: Пропорційна (дольова) система страхового забезпечення – передбачає виплату страхового відшкодування у розмірі такої долі шкоди (збитку), яку страхова сума займає по відношенню до страхової оцінки (вартості) об'єкта. Тобто суму страхового відшкодування можна визначити за формулою:
Система забезпечення першого ризику – передбачає виплату страхового відшкодування в розмірі шкоди, але в межах страхової суми. Тобто вся шкода в межах страхової суми компенсується повністю, а шкода, яка перевершує страхову суму, не відшкодовується зовсім. Гранична система страхового забезпечення, при якій відшкодовується збиток, визначений як різниця між раніше обумовленою граничною сумою та досягнутим рівнем доходу. Також при розрахунку суми страхового відшкодування необхідно враховувати франшизу, якщо вона була встановлена при укладанні договору страхування. Франшиза – частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Види франшизи: умовна та безумовна. При умовної франшизи страховик не призводить виплату, якщо розмір відшкодування за буд-якою системою відповідальності менший розміру франшизи, але призводить виплату у повному обсязі, якщо розмір відшкодування більший ніж сума франшизи. Безумовна франшиза означає, що страховик сплатить страхувальнику відшкодування за мінусом суми франшизи. По особистому страхуванню страхувальник або інша особа має право звернутись в страхову компанію з заявою про одержання страхової суми внаслідок страхового випадку протягом трьох років, додавши до заяви необхідні документи, які передбачені правилами страхування. Порядок дії страхувальника та страховика у період дії буде розглядатися при вивченні конкретних видів страхування.
|
