Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛУНКОВОЇ СЕКРЕЦІЇ, ДУОДЕНАЛЬНОГО ВМІСТУ, ВИПОРОЖНЕНЬ




· Нормальна копрограма.

· Копрограма характерна для гнильної диспепсії (темно-коричневий колір, лужна реакція калу, велика кількість м’язових волокон, перетравленої клітковини, епітелію, лейкоцитів, слизу, крові), яка буває при колітах (неспецифічному виразковому коліті).

· Копрограма характерна для хронічного панкреатиту із зовнішньосекреторною недостатністю.

· Копрограма характерна для бродильної диспепсії (кисла реакція калу, світло-жовтий колір, багато жирних кислот, мил, перетравленої клітковини, крохмалю і йодофільної флори), яка буває при ентеритах.

· Копрограма характерна для захворювань печінки, котрі супроводжуються зниженням виділення жовчі (що призводить до знебарвлення калу і порушення перетравлення жиру), наприклад, хронічного гепатиту або цирозу печінки.

· Копрограма характерна для хронічного гастриту зі зниженою секреторною і кислотоутворювальною функціями (багато неперетравлених м’язових волокон, сполучної тканини, клітковини).

· Вигляд “малинового желе” з наявністю гною, слизу, великої кількості лейкоцитів, еритроцитів і значної кількості епітелію вказують на ураження товстої кишки (можливе при амебіазі).

· Ахолічний колір калу, реакція на стеркобілін від’ємна, велика кількість жирних кислот. Можна думати про підпечінкову механічну жовтяницю або внутрішньопечінковий холестаз.

· Такі зміни характерні для холери.

· Ентеробіоз.

· Нормальний аналіз випорожнень.

· Аскаридоз.

· Трихоцефальоз.

· Амебіаз.

· Теніаринхоз.

· Наявність великої кількості перетравленої клітковини, крохмалю, а також м’язових волокон, жирних кислот, нейтральних жирів, йодофільної флори свідчать про прискорену евакуацію вмісту тонкої кишки, а наявність слизу і лейкоцитів, циліндричного епітелію – про запальні зміни. Ентерит.

· Наявність слизу, прожилків крові, крохмалю, великої кількості лейкоцитів і їх скупчення на слизу, незмінені у великій кількості еритроцити свідчать про наявність коліту з проносом (можливо, дизентерія).

· Теніоз.

· Стронгілоїдоз.

· Якщо відсутні клінічні симптоми, то можна думати за бактеріоносійство Salmonella paratyphi A.

· Якщо відсутні клінічні симптоми, можна думати за бактеріоносійство Salmonella typhi.

· Зміни у всіх порціях жовчі. Характерно для холециститу і холангіту.

· Зміни у порції С. Характерно для холангіту.

· Зміни у порції В. Характерно для хронічного холеститу.

· Дуоденальний вміст характерний для обтурації жовчної протоки (амінь, пухлина) або відсутності жовчного міхура (холецистектомія).

· Гіпотонія сфінктера Одді і жовчного міхура або гіпертонус сфінктера Люткенса (гіпотонічна дискінезія жовчних шляхів).

· Гіпотонія сфінктера Одді і жовчного міхура або гіпертонус сфінктера Люткенса (гіпотонічна дискінезія жовчних шляхів).

· Гіпертонус сфінктера Одді або механічна перешкода відтоку жовчі (стеноз d. choledochus) – ІІ фаза; гіпертонус жовчного міхура (ІV фаза), гіпертонус сфінктера Люткенса (ІІІ фаза).

· Гіпертонус сфінктера Одді або механічна перешкода відтоку жовчі (стеноз d. choledochus) – ІІ фаза; гіпертонус жовчного міхура (ІV фаза), гіпертонус сфінктера Люткенса (ІІІ фаза).

· Шлункова секреція підвищена, що характерно для виразкової хвороби 12-палої кишки, хронічного гастриту В.

· Ахілія – характерна для раку шлунка, хронічного гастриту А, анемії Аддісона-Бірмера.

· Шлункова секреція знижена, що характерно для хронічного гастриту А або раку шлунка, може бути також при цирозі печінки, гіпотиреозі, анемії Аддісона-Бірмера, цукровому діабеті, виразковій хворобі шлунка.

· Норма шлункової секреції.

· Нормоацидність тотальна.

· Нормоацидність селективна.

· Нормоацидність субтотальна.

· Гіперацидність виражена мінімальна.

· Гіперацидність помірна мінімальна.

· Гіперацидність помірна абсолютна.

· Гіпоацидність помірна селективна.

· Гіпоацидність помірна мінімальна.

· Гіпоацидність виражена тотальна

 

7. РЕЗУЛЬТАТИ СПІРОМЕТРІЇ, ПІКФЛОУМЕТРІЇ, ХАРКОТИННЯ, РЕАКЦІЇ МАНТУ (ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ)

· Наявність еозинофілів у харкотинні вказує на алергічні прояви захворювання.

· Знайдені в харкотинні еритроцити свідчать про кровохаркання.

· Збільшення кількості еозинофілів, наявність спіралей Куршмана і кристалів Шарко-Лейдена характерні для бронхіальної астми.

· В аналізі харкотиння виявлені атипові клітини (злоякісне новоутворення легень).

· Легенева кровотеча.

· Жовте, густе, тягуче харкотиння з наявністю великої кількості лейкоцитів характерне для хронічної запальної патології бронхолегеневої системи.

· Специфічне ураження легень (туберкульоз).

· Жовто-зелений колір харкотиння і збільшена кількість лейкоцитів характерні для гнійних процесів легень.

· Специфічне ураження легень (туберкульоз).

· Наявність у харкотинні кристалів Шарко-Лейдена і спіралей Куршмана вказують на бронхіальну астму.

· В аналізі визначається велика кількість еозинофілів (характерно для алергічних станів). Кристали Шарко-Лейдена і спіралі Куршмана виявляються при бронхіальній астмі.

· Виявлені атипові клітини (злоякісне новоутворення легень).

· Сіре, в’язке, без запаху харкотиння характерне для хронічного бронхіту у фазі ремісії.

· Специфічне ураження легень (туберкульоз).

· Збільшена кількість лейкоцитів до 20 у полі зору, неприємний запах харкотиння характері для хронічного запального процесу бронхів, а кристали Шарко-Лейдена і спіралі Куршмана вказують на бронхіальну астму.

· У харкотинні виявлені еозинофіли, спіралі Куршмана і атипові клітини – можливо, у пацієнта з бронхіальною астмою розвивається злоякісне новоутворення легень.

· Сіро-жовте, густе харкотиння і виявлені МБТ вказують на туберкульозний процес.

· Сіро-зелене, густе, гнійне, з різким запахом і лейкоцитами харкотиння спостерігається у хворих на бронхоектатичну хворобу, абсцес легень.

· Збільшена кількість лейкоцитів, наявність еластичних волокон, жовто-зелене, гнійне, з неприємним запахом харкотиння вказують на гангрену легень.

· Гнійний запах, збільшена кількість лейкоцитів, сіро-зелений колір харкотиння характерні для нагнійних процесів у легенях.

· Неприємний запах харкотиння, жовтий колір, збільшена кількість лейкоцитів спостерігається при хронічних бронхітах у фазі загострення.

· Реакція Манту негативна.

· Реакція Манту позитивна.

· Реакція Манту сумнівна.

· Реакція Манту гіперергічна.

· Вентиляційних порушень не виявлено.

· Вентиляційні порушення за змішаним типом.

· Вентиляційні порушення за рестриктивним типом.

· Вентиляційні порушення за обструктивним типом.

· Пікфлоуметрія при контрольованій бронхіальній астмі.

· Пікфлоуметрія при неконтрольованій бронхіальній астмі.

· Пікфлоуметрія при гіперреактивності бронхів.

· Пікфлоуметрія при загостренні бронхіальної астми.

· Пікфлоуметрія при плануванні лікування хворого інгаляційними кортикостероїдами.

· Пікфлоуметрія при гіперреактивності бронхів.

· Пікфлоуметрія при загостренні бронхіальної астми.

· Пікфлоуметрія при плануванні лікування хворого будесонідом.

· Наявність еозинофілів у харкотинні вказує на алергічні прояви захворювання.

· Сіре, в’язке, без запаху харкотиння характерне для хронічного бронхіту у фазі ремісії.

· Специфічне ураження легень.

 

8. ЗАКЛЮЧЕННЯ ДО променевих методів обстеження (варіанти відповідей)

· На лівобічній ретроградній пієлограмі визначається розширення миски, ниркові сосочки не контуруються. Висновок: лівобічна пієлоектазія.

· На екскреторній урограмі нирки розміщені в типовому місці, контраст заповнив обидві чашечко-мискові системи, ниркові миски не розширені, чашечки добре контуруються. Сечоводи не змінені. Висновок: нормальна екскреторна урограма.

· На оглядовій рентгенограмі нирки розміщені в типовому місці. В проекції обох нирок визначаються щільні структури (кальцинати). Висновок: двобічний кальциноз нирок.

· На екскреторній урограмі нижній полюс правої нирки визначається на рівні гребеня клубової кістки, права ниркова миска – на рівні верхнього краю IV поперекового хребця. Права ниркова миска дещо розширена, чашечки чітко не контуруються, перегин правого сечоводу. Ліва нирка розміщена в типовому місці, без змін. Висновок: правобічний нефроптоз ІІІ ступеня, правобічний пієлонефрит.

· На комп’ютерній томограмі на рівні ниркових структур визначається збільшена в розмірах з нерівними краями і неоднорідної структури ліва нирка. Висновок: пухлина лівої нирки.

· На комп’ютерній томограмі на рівні ниркових структур визначається збільшення обох нирок, структури нирок представлені кістоподібними утвореннями. Висновок: полікістоз нирок.

· УЗД правої нирки. Розміри нирки в нормі. Ехогенність ниркових структур збережена, кірковий та мозковий шари візуалізуються чітко. Висновок: ультразвукове зображення правої нирки в нормі.

· УЗД лівої нирки. Розміри нирки в нормі. Визначається зниження ехогенності кіркового шару та ущільнення чашечко-мискового комплексу. В нижньому полюсі візуалізується ехонегативне утворення округлої форми, діаметром 2,8 см. Висновок: ознаки хронічного пієлонефриту. Солітарна кіста.

· УЗД правої нирки. Розміри нирки в нормі. Ехогенність кіркового шару знижена. Межа між кірковим та мозковим шарами чітко не візуалізується. Ущільнення чашечко-мискового комплексу. Висновок: ознаки хронічного пієлонефриту.

· УЗД нирок. Розміри обох нирок значно збільшені. Кірковий та мозковий шари чітко не диференціюються. В обох нирках візуалізується велика кількість ехонегативних утворень різного розміру, округлої форми. Висновок: полікістоз нирок.

· На рентгенограмі черепа в прямій проекції визначаються множинні поліморфні вогнища остеолізу з чіткими контурами (симптом пробійника). Висновок: мієломна хвороба.

· На рентгенограмі кісток правого плечового суглобу спостерігаються множинні, чітко окреслені вогнища остеолізу, ключиці, плечової кістки. Висновок: мієломна хвороба.

· На рентгенограмі органів грудної клітки легенева тканина звичайної пневматизації. Корені тяжисті. Синуси вільні. Серце аортальної конфігурації, розширене в поперечному розмірі за рахунок збільшеного лівого шлуночка, верхівка серця заокруглена, талія підкреслена. Дуга аорти видовжена, висхідний відділ аорти розширений. Висновок: аортальна вада серця.

· На рентгенограмі органів грудної клітки зліва в нижній долі легені визначається зниження пневматизації легеневої тканини за рахунок інфільтративних змін. Корені гомогенізовані, застійні. Реберно-діафрагмальні синуси вільні. Серце мітральної конфігурації, розширене в поперечному розмірі за рахунок збільшених усіх камер, талія згладжена за рахунок вибухання дуг conus pulmonalis та вушка лівого передсердя, дуга лівого шлуночка видовжена. Правий атріовазальний кут зміщений доверху збільшеними правими камерами. Висновок: мітральна вада серця.

· На рентгенограмі органів грудної клітки легенева тканина звичайної пневматизації. Корені тяжисті за рахунок судинного компоненту, в правому – петрифікати. Реберно-діафрагмальні синуси вільні. Серце розширене в поперечному розмірі за рахунок збільшених усіх камер, дуги згладжені, талія згладжена за рахунок дуг conus pulmonalis та вушка лівого передсердя. Тінь збільшеного лівого передсердя виходить на правий контур серця. Правий атріовазальний кут зміщений доверху збільшеними правими камерами. Кардіо-пульмональний індекс = 70 % (в нормі – 50 %). Камери серця дилатовані. Висновок: дилатаційна кардіоміопатія.

· На рентгенограмі органів грудної клітки легенева тканина звичайної пневматизації. Корені тяжисті за рахунок судинного компоненту. Синуси вільні. Серце мітральної конфігурації, розширене в поперечному розмірі за рахунок збільшених усіх камер, талія згладжена за рахунок дуг conus pulmonalis та вушка лівого передсердя. Правий атріовазальний кут зміщений збільшеними правими камерами доверху. Серцево-легеневий коефіцієнт = 64 % (в нормі – 50 %). Висновок: мітральна вада серця з перевагою недостатності.

· На рентгенограмі правого кульшового суглобу визначається різке зниження висоти міжсуглобової щілини – анкілоз, порушення кісткової структури у вигляді остеопорозу в головці стегнової кістки та в прилеглій ділянці суглобової поверхні тазової кістки. Висновок: правобічний коксартроз, IV ст.

· На рентгенограмі китиць визначається деформація кісток зап’ястя, відсутність міжсуглобових щілин в кістках зап’ястя, в зап’ястно-п’ясних суглобах, деформація головок п’ясних кісток, нерівність їх суглобових поверхонь, зниження висоти міжсуглобових щілин в променево-зап’ясних суглобах та міжфалангових суглобах, підвивихи в проксимальних та дистальних міжфалангових суглобах, остеопороз та кістоподібні просвітлення в усіх кістках китиць та в дистальних епіфізах кісток передпліччя. Висновок: ревматоїдний артрит суглобів китиць, IV ст.

· На рентгенограмі стоп у прямій проекції визначається зниження висоти міжсуглобових щілин в плюсне-фалангових суглобах, сплющення головки ІІ плюсневої кістки правої стопи, склероз замикаючих пластинок, крайові загострення суглобових поверхонь головок перших плюсневих кісток, зниження висоти міжсуглобової щілини в міжфаланговому суглобі І-го пальця лівої стопи, крайові деструктивні зміни в головці І-ї плюсневої кістки правої стопи, остеопороз в кістках фаланг пальців в плюсневих кістках. Висновок: подагричний артрит суглобів стоп ІІ ст.

· На рентгенограмі стоп визначається різке зниження висоти міжсуглобових щілин в плюсне-фалангових суглобах, нерівність суглобових поверхонь головок І-V-х плюсневих кісток правої стопи та ІІ-V-х плюсневих кісток лівої стопи, підвивих в І-му плюснефаланговому суглобі правої стопи, остеопороз та кістоподібні просвітлення в плюсневих кістках та в фалангах пальців. Висновок: ревматоїдний артрит стоп ІІІ ст.

· На рентгенограмі китиць визначається зниження висоти міжсуглобових щілин в дистальних міжфалангових суглобах, крайові остеофіти суглобових поверхонь фаланг пальців, склероз замикаючих пластинок, порушення кісткової структури у вигляді остеопорозу та кістоподібних просвітлень в фалангах пальців, в п’ястних кістках та в кістках зап’ястя. Висновок: остеоартроз суглобів китиць ІІ ст.

· На рентгенограмі китиць визначається зниження висоти міжсуглобових щілин кісток зап’ястя правої китиці, також зниження висоти міжсуглобової щілини в IV-му п’ястнофаланговому суглобі правої китиці, нечіткість суглобових поверхонь їх, порушення кісткової структури у вигляді остеопорозу в кістках зап’ястя, в п’ястних кістках, в фалангах пальців. Висновок: ревматоїдний артрит китиць ІІ ст.

· На рентгенограмі правого колінного суглобу визначається зниження висоти міжсуглобової щілини, склероз замикаючих пластинок, крайові остеофіти суглобових поверхонь епіфізів великогомілкової та стегнової кісток, часткове звапнення хрестоподібних зв’язок, порушення кісткової структури у вигляді остеопорозу та кістоподібних просвітлень. Висновок: остеоартроз колінних суглобів ІІ ст.

· На рентгенограмі крижово-здухвинних зчленувань міжсуглобові щілини не диференціюються через їх анкілоз. Висновок: анкілозуючий спондилоартрит.

· На рентгенограмі китиць визначається остеопороз та поодинокі кістоподібні просвітлення в головках п’ястних кісток, зниження висоти міжсуглобової щілини в ІІІ-му п’ястнофаланговому суглобі правої китиці, остеопороз в дистальних епіфізах променевих кісток та в кістках зап’ястя. Висновок: ревматоїдний артрит суглобів китиць І ст.

· М-ехокардіоскопія: порожнина лівого шлуночка нормальних розмірів. Мітральний клапан “П”-подібної форми, односпрямований рух стулок у діастолу. Стулки мітрального клапана потовщені, фіброзно змінені. Дилатована порожнина лівого передсердя до 4,65 см. Висновок: Ехо-ознаки мітрального стенозу.

· На рентгенограмі органів грудної клітки визначається множинна вогнищева інфільтрація обох легень поліморфними різної інтенсивності вогнищами, що у верхніх легеневих полях, особливо зліва, мають зливний характер. Корені погано диференціюються через описані вище зміни. Серце – в межах норми. Висновок: рентгенологічна картина на користь хронічного дисемінованого туберкульозу легень.

· На рентгенограмі органів грудної клітки в правій боковій проекції справа визначається затемнення овальної форми із нечітким верхнім контуром за рахунок наявності рідини по ходу міждольової щілини та інфільтрації легеневої тканини, ущільнення костальної плеври в базальній ділянці. Висновок: рентгенкартина міждольового плевриту та перисцисуриту.

· На рентгенограмі органів грудної клітки зліва від ІІІ ребра до діафрагми визначається рідина в плевральній порожнині з горизонтальним верхнім контуром після проведеної пульмонектомії (в ІІ міжребер’ї медіально є післяопераційний металічний шов). Тінь середостіння зміщена вліво, ліве склепіння діафрагми підняте на ІІ міжребер’я. Права легеня звичайної пневматизації зі збагаченим та деформованим легеневим малюнком за рахунок судинного компоненту та фіброзних змін. Висновок: лівобічний ексудативний плеврит.

· На томограмі правої легені визначається звуження та нечіткість контурів верхньодольового бронха, наявність у корені збільшених лімфовузлів, гіповентиляція верхньої долі правої легені. Висновок: центральний рак правої легені з субателектазом верхньої долі.

· На бронхограмі ліва легеня недорозвинена, множинні циліндричні та мішкоподібні бронхоектази, що розміщені, в основному, в язичкових сегментах. Висновок: рентгенкартина кістозної гіпоплазії лівої легені.

· На бронхограмі сегментарні бронхи верхніх доль легень циліндрично розширені, не контрастуються субсегментарні бронхи, не контрастуються дрібні бронхи і в інших сегментах легень, особливо справа. Висновок: можна думати про аплазію легень ІІІ ст. справа і ІІІ ст. – зліва.

· На рентгенограмі органів грудної клітки справа від ІІІ ребра до діафрагми визначається негомогенна інфільтрація легеневої тканини, більше виражена в медіальних відділах. Ліва легеня звичайної пневматизації. Серце в межах рентгеннорми. Висновок: правобічна середньо- та нижньодольова пневмонія.

· На рентгенограмі органів грудної клітки верхня доля правої легені зменшена в об’ємі, інтенсивно, але не гомогенно затемнена, в проекції середньої долі – інфільтративні зміни; зліва – в І міжребер’ї – фокус затемнення середньої інтенсивності із відносно чіткими контурами; великовогнищева тінь над ним більше середньої інтенсивності. Правий корінь безструктурний, лівий – фіброзно змінений. Серце – талія згладжена, помірно збільшений лівий шлуночок. Висновок: можна думати про ателектатичну пневмонію верхньої долі і середньодольову пневмонію правої легені. Метастази верхньої долі лівої легені.

· На рентгенограмі органів грудної клітки виражена інфільтрація по ходу проміжної та легеневої тканини (остання більше виражена справа в проекції S4, S9), сотоподібний характер легеневого малюнка, кістоподібні просвітлення різних розмірів на фоні інфільтрації. Лівий корінь не диференціюється, гомогенізований. Серце – збільшений лівий шлуночок. Висновок: рентгенкартина двобічної пневмонії, ймовірно, токсичного генезу.

· На рентгенограмі органів грудної клітки справа від ІV ребра до діафрагми визначається інтенсивне, відносно гомогенне, затемнення за рахунок інфільтрації легеневої тканини та наявності рідини в плевральній порожнині. Вище описаних змін та зліва в прикореневій ділянці – виражені застійні явища. Корені застійні, правий – частково перекривається вищеописаними змінами. Ліві синуси вільні. Правий контур серця не диференціюється, на лівому вибухає дуга стовбура легеневих артерій, помірно збільшене ліве передсердя та збільшений лівий шлуночок. Висновок: застійні явища в легенях, правобічна пневмонія, ускладнена випітним плевритом.

· На рентгенограмі органів грудної клітки на всьому протязі легень визначається нерівномірна інфільтрація легеневої тканини з множинними просвітленнями різної форми і величини. На її фоні в обох легенях відмічаються множинні кістоподібні порожнини різних розмірів, справа в середньому полі – велика, що має інфільтровану верхньо-латеральну стінку. В базальних ділянках визначається небагато рідини в плевральній порожнині. Корені фіброзно змінені, правий – інфільтрований, в синусах – небагато рідини. Висновок: абсцес верхньої долі правої легені, двобічна абсцедуюча септична пневмонія, ускладнена двобічним випітним плевритом.

· На рентгенограмі органів грудної клітки справа в проекції середньої долі – виражена негомогенна інфільтрація легеневої тканини. На решті протягу – легеневі поля звичайної пневматизації з дещо збагаченим легеневим малюнком у прикореневих ділянках та медіобазально зліва за рахунок судинного компоненту. Корені структурні з елементами фіброзу. Синуси вільні. Праве склепіння діафрагми дещо нерівне через плевро-діафрагмальні злуки. Серце – помірна гіпертрофія лівого шлуночка. Висновок: правобічна середньо-дольова крупозна пневмонія.

· На рентгенограмі органів грудної клітки справа від ІІ-го міжребер’я до діафрагми визначається негомогенне затемнення за рахунок наявності двох великих кістоподібних утворів з інфільтрованими стінками і з горизонтальним рівнем рідини та рідини в плевральній порожнині. Ліва легеня звичайної пневматизації з підсиленим легеневим малюнком у прикореневій та медіо-базальній ділянках за рахунок судинного компоненту. Правий корінь не диференціюється (через описані зміни), лівий – тяжистий, не виключено, збільшений лімфовузол в ньому. Серце – правий контур не диференціюється, лівий – в межах норми. Висновок: рентгенокартина нагноєних кіст середньої та нижньої доль правої легені, правобічний випітний плеврит.

· Рентгенографія стравоходу. Спостерігається різке обривання складок слизової стравоходу, дефект наповнення з нерівними поліциклічними контурами, ригідність стравоходу, його звуження, зазубреність (“з’їдженість”) контурів ураженої ділянки, потовщення стінки стравоходу в ділянці дефекту. Висновок: ендофітний рак стравоходу.

· Рентгенографія шлунка. Ураження пілоричного відділу шлунка, стінка інфільтрована, дефект наповнення з нерівними зазубреними контурами і виразковою поверхнею.

· Рентгенографія шлунка. По малій кривизні у нижній третині виявляється глибока і значних розмірів ніша із запальним валом, чіткими контурами. Контури стінок шлунка чіткі, цибулина дванадцятипалої кишки не деформована. Висновок: хронічна виразка малої кривизни шлунка у її нижній третині.

· Холецистографія. Визначається атонічний жовчний міхур, виповнений дрібними конкрементами. Висновок: жовчнокам’яна хвороба.

· Рентгенографія органів шлунково-кишкового тракту. Шлунок виповнився контрастом. По малій кривизні – дефект наповнення великих розмірів, з нечіткими контурами, стінка шлунка інфільтрована. Висновок: рак шлунка з локалізацією по малій кривизні.

· УЗД печінки: у печінці виявляються множинні порожнини, виповнені рідиною з не зовсім чіткими контурами. Висновок: полікістоз печінки.

· УЗД печінки і жовчного міхура: жовчний міхур деформований з перегинами змієподібної форми, видовжений; стінка його нормальної товщини, не інфільтрована. Висновок: дискінезія жовчних шляхів.

· Рентгенографія стравоходу. Стравохід розширений, контури чіткі, кардіальна ділянка різко звужена (симптом “хвоста редьки”). Висновок: ахалазія кардіального відділу стравоходу.

· УЗД щитовидної залози: щитовидна залоза зниженої однорідної ехогенності з наявністю утвору в правій долі з чіткими контурами округлої форми, розміром 15 х 12 мм, об’ємом 1,5 см3 з наявністю гіпоехогенної ділянки.

· На прицільній рентгенограмі турецького сідла поперечний розмір ямки турецького сідла дорівнює 16 мм, вертикальний розмір – 12 мм; спинка турецького сідла випрямлена. Визначається порушення кісткової структури у вигляді остеопорозу.

· На екскреторній урограмі нирки розміщені в типовому місці, контраст заповнив обидві чашечко-мискові системи, ниркові миски не розширені, чашечки добре контуруються. Сечоводи не змінені. Висновок: нормальна екскреторна урограма.

· На оглядовій рентгенограмі нирки розміщені в типовому місці. В проекції обох нирок визначаються щільні структури (кальцинати). Висновок: двобічний кальциноз нирок.

· На екскреторній урограмі нижній полюс правої нирки визначається на рівні гребеня клубової кістки, права ниркова миска – на рівні верхнього краю IV поперекового хребця. Права ниркова миска дещо розширена, чашечки чітко не контуруються, перегин правого сечоводу. Ліва нирка розміщена в типовому місці, без змін. Висновок: правобічний нефроптоз ІІІ ступеня, правобічний пієлонефрит.

· Рентгенографія стравоходу. Стравохід розширений, контури чіткі, кардіальна ділянка різко звужена (симптом “хвоста редьки”). Висновок: ахалазія кардіального відділу стравоходу.

 







Дата добавления: 2015-06-12; просмотров: 2519. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2021 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия