Проаналізувати хід індустріалізації та колективізації в Україні 20 – 30 –ті роки 20 століття

Індустріалізація (створення передової промисловості)

Колективізація (створення колгоспів, радгоспів)

Індустріалізація України.

Методи проведення	Економічні досягнення індустіалізації
- Планування здійснення індустр. По п’ятирічкам(п’ятирічним планом) перша п’ятирічка розпочалася в 1928 р. - Зосередження керування економікою в вищих органах влади – ЦК ВКП(б) і ВРНГ (Вищій раді Народного Господарства) - Обовязковість виконання рішень ВКП (б) і ВРНГ - Збільшення податків з селянських господарств, випуск облігацій на індустр.Економія на всіх соціал. сферах(охорона здоров’я,освіта, житлове будівництво) з метою накопичення грошових ресурсів для індустр. - Розвиток патріотичного ставлення до індустр. - Використання праці в’язнів на будівництві об’єктівіндустр. - Репресії проти супротивників індустр.	- Створена сучасна промисловість, що забезпечувала незалежність країни від імпорту верстатів, устаткування, чавуну, заліза. Сталі та ін.. - Будівництво на території України заводів - гігантів: «Запорізсталь», «Криворізсталь», «азовсталь»; «Дніпроалюмінієвий»; Крааммашбуд,Харковський тракторний завод та інші. - Докорінна реконструкція старих заводів(макіївський, Дніпропетровський,Дніпродзержинський металургійні та ін.. - Будівництво Дніпрогесу – найкрупнішої в Європі електростанції. - Будівництво потужних електростанцій.

Вже наприкінці 30 – х років, внаслідок індустріал., Україна посіла друге місце в Європі (після Германії) по виплавці чавуну, четверте місце в світі по видобутку вугілля. По виробництві металу і машин Україна випередила Францію, Італію.

Колективізація с\г. почалася ще і 1918 – 1919рр. Як правило у колгоспи,радгоспи, комуни селяни вступали добровільно,примусові заходи не набули ще масового характеру. Значна частина селян зоставалася самостійними господарями.

В 1928 р. Й. Сталін став ініціатором суцільної колективізації.

Основні етапи колективізації.

етап	Зміст етапу
1928р.	Уряд СРСР ухвалив рішення в стислі строки провести соціальну колективізацію
1929 р.	Пленум ЦК ВКП(б),який відбувся у листопаді, визначив, що колектив. В Україні слід завершити восени 1931 – навесні 1932 рр.
1930 р. (січень – березень)	Партійно – державний апарат України почав застосовувати примусові заходи колектив. В колгоспи було зараховано 75% селянських господарств з ремонтом, худобою, кіньми та ін..
1930 р.(березень)	Прийнята постанова ЦК ВКП (б) «про заходи по ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації» (куркулями називали тоді заможних селян)
1930 р. (квітень)	Селянам повернули присадибні ділянки, корів (одну),дрібну худобу, реманент. до кінця 1930 р. всім бажаючим не заважали виходити з колгоспів.
1931 р.	Відновилися примусові методи колектив. 200 000 селянських господарств було знищено як куркульські, майно було передане колгоспам(це набуло назву «розкуркулювання»)
1932-1933 рр.	Колективізацію було завершено. Індивідуальних селянських господарств залишилося не більше 1%

37.охарактеризувати соціальне – економічне становище західноукраїнських земель в міжвоєнний період (20 -30 роки 20 ст.)

Доля західноукр. Земель вирішувалась на Паризькій мирній конференції (1919 р.) В 1923 р. Рада Антанти остаточно погодилася на приєднання частини укр.. земель до Польщі, Румунії, Чехословаччини за умови додержання національних прав українців.

Незважаючи на те, що укр.. меншість складала понад 7 млн. чоловік, її права обмежувались всупереч рішенням Паризької мирної конференції. Це, в першу чергу, відбилося на правовому статусі західноукр. Земель.

Соціальне – економічне становище укр.. населення, що опинилося на територіях, загарбаних Польщею, Румунією, Чехословаччиною, було тяжким. Головна причина – дискримінація укр.. населення. Наприкінці 20 – х років 60% дорослого населення Закарпаття, 70% - Західної України, 80% - Буковини було або неписьменним, або малописьменним. Покажчики по корінному населенню Польщі, Чехословаччини, Румунії були значно нижчими.

Українському населенню було відмовлено у праві на самоврядування, автономний устрій і навіть культурну автономію. Українці були позбавлені можливості обіймати адміністративні посади в державних органах влади, офіцерські посади в польській, чеській, румунській арміях.

Характерні риси економічного стану західноукр. Земель.

-економ. Розвитку західноукр. Земель приділялося мало уваги, вони перетворювалися в колонії Польщі, Чехословаччини, Румунії.

- західноукр. Землі опинились у залежності від іноземного капіталу. Іноземці в союзі з урядом Польщі, Чехословаччини, Румунії хижацькі грабували багатства краю, гальмували його економічний розвиток.

- промисловість залишалася напівкустарною

- надзвичайно відставали райони Буковини і Закарпаття.

- значна кількість земель залишалася у власності поміщиків, держави, церкви. Селяни страждали від малоземелля.

- в середині 30 – х років тяжкого удару по економіці західноукр. Земель було завдано світовою економ. Кризою. Уряди Польщі, Румунії залишили без підтримки укр.. підприємства, кооперативи і населення.

Відстала економіка зумовлювала і скрутне матеріальне становище населення. Розповсюдженими явищами були безробіття, низька заробітна платня, тяжкі умови праці, високі ціни на споживацькі товари першої необхідності, а також епідемії, висока смертність.