Проаналізуйте форми осмислення людського минулого . Предмет та методологія Історії України

Безпека продукції - відсутність будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції. Законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України (435-15), Господарського кодексу України 436-15) та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів. Права та обов'язки споживачів (Стаття 4.)

1. Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:

1)захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4)необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);

5) відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством;

2. Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

3. Споживачі зобов'язані:

1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником документації на товар;

2)в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару -до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції;

3)користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;

Захист прав споживачів (Стаття 5.)

1. Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

2. Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав.

3. Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди. Право споживача на належну якість продукції (Стаття 6.)

1. Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

2. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

3. Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами. У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг несуть відповідальність за:

•відмову споживачу в реалізації його прав;

•виготовлення або реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів;

•реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, заборонених для виготовлення та реалізації (виконання, надання) відповідним державним органом та інше. Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі за своїм вибором подають позови до суду за місцем свого проживання або за місцезнаходженням відповідача, за місцем заподіяння шкоди або за місцем виконання договору. Право споживача на належну якість товарів(робіт, послуг). (Стаття 12).

1.Споживач має право вимагати від продавця(виробника, виконавця), щоб якість придбаного ним товару(виконаної роботи, наданої послуги відповідала вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, умовам договорів, а також інформації про товар(роботу, послугу), яку надає продавець (виробник, виконавець).

2. Продавець (виробник, виконавець) зобов’язаний передати споживачеві товар(роботу, послугу) який за якістю відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору, а такоє інформації про товар (роботу, послугу), що надається продавцем (виробником, виконавцем). Права споживача в разі придбання ним товару неналежної якості.

1. Споживач при виявленні недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну в порядку та строки, встановлені законодавством, і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

а) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на іх виправлення споживачем чи третьою особою;

б) заміни на товар аналогічної марки належної якості;

в) відповідного зменшення його купівельної ціни;

г) заміни на такий же товар іншої марки з відповідним перерахуванням купівельної ціни;

д) розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.

2. Продавець, виробник забов’язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

 

Проаналізуйте форми осмислення людського минулого. Предмет та методологія Історії України.

Предметом вивчення історії перед усім є діяльність укр.. народу і зокрема в першу чергу в політичному, державотворчому та соціал.-економічному аспекті. Історія має свої методи і принципи підтвердження істини.

Методологією істор. Науки є теорія пізнання історичного процесу. Сукупність пізнавальних принципів та дослідницьких методів, що реалізується в практиці істор. Пізнання.

Основні методологічні принципи:

1.принцип об’єктивності. Він зобов’язує кожного, що вивчає історію, розкривати істор. Закономірність суспільного розвитку, його зумовленість матеріальними, економ. Чинниками.В істор. Процесі є дві сторони:об’єктивна і суб’єктивна.

2.принцип історизму.

Кожне явище розглядається з точки зору того, як воно виникло, які головні етапи у своєму розвитку проходило і чим воно стало на момент вивчення. Крім того воно розглядається в системі суспільних відносин взаємозумовленості істор. Явищ. Застосовуються такі методи: історичний і логічний, специфічні методи, порівняльно- істор, ретроспективні.

Основні джерела історії:

- літописи, хронічки, сказання.

-архіолог. памятки.

- архівні матеріали.

- монографії

- переодична преса.

- мемуарна література.