Запозичення французьких слів в XIX столітті і в першій половині XX століття

У 20-ті роки XIX століття галліцизми продовжували бути складовим елементом літературної та побутової лексики. Багато дворян говорили і писали у цей час і російською, і французькою мовами. Навіть деякі крайні противники вживання французьких слів нерідко використовували французькі вирази. У пушкінській час посилилося прагнення подолати французький вплив на російську культуру, яке призвело до скорочення припливу нових лексичних запозичень з французької мови [4]. Взагалі тоді велася дискусія про вживання іншомовних слів у російській мові. Ця полеміка була пов'язана з питанням про боротьбу двох непримиренних світоглядів із новим припливом запозичень. Це питання – про співвідношення «свого» та «чужого», про використання запозичень в російській мові – завжди викликало гарячі дискусії і запеклі суперечки. Так, наприклад, засмічення російської мови французькими запозиченнями висміяв Д.І. Фонвізін у комедії «Бригадир». А.С. Грибоєдов в «Горі від розуму» назвав пересипання російської мови галліцізмамі сумішшю «французького з нижегородським». Пізніше про вживання французьких запозичень напише і В.І. Ленін – він закличе оголосити війну «спотворенню» російської мови на французько-нижегородський лад. При цьому важливо відзначити, що практично всі російські письменники виступали не проти французьких (та й будь-яких іншомовних) слів взагалі, а проти їх неточного, неправильного вживання, застосування їх без потреби, без урахування жанрів і стилів мовлення, призначення того чи іншого висловлювання, проти зловживання запозиченнями. Російський критик В.Г. Бєлінський писав з цього приводу наступне: «Геній мови розумніший за письменників і знає, що прийняти, а що виключити».

На початку XIX століття запозичувалися слова, зокрема, в галузі суспільної думки, політики, науки, дворянського побуту та економіки. Багато слів, запозичених на початку XIX століття, вкоренилися дуже швидко в російській мові. Запозичення XIX століття увійшли в словниковий склад сучасної російської мови, зазнавши фонетичної та граматичної асиміляції. Такі, наприклад, запозичені з французької мови слова: меню (menu), реформа (réforme), сигарета (cigarette), этюд (étude) та інші.

Багато французьких слів, запозичених російською мовою в XIX столітті, або були успадковані від латинської мови, або утворені від латинських основ на французькому ґрунті. Російська мова запозичила їх саме з французької мови, тобто це не латинізми, а саме галліцизми. Багато слів, формально близьких латинським джерелам, вказують зі семантичної сторони безпосередньо на французьке джерело. З ними пов'язано те значення, яке визначилося у них у французькій мові до моменту запозичення в російську [9]. Дуже значним є число слів, запозичених в XIX столітті безпосередньо з французької мови, що відображають французьку мову за своєю семантикою та своєю формою, наприклад, локомотив (locomotive), реплика (réplique) і сенсация (sensation).

Запозичення XIX століття приходили вже на підготовлений ґрунт, тому що вже в XVIII столітті склалися деякі стійкі розряди запозичених слів і деякі характерні особливості їх форми. У російській мові вже був готовий формальний зразок для нових запозичень. З вживання зникли багато запозичених слів, які не витримали конкуренції більш стандартних варіантів. Так, хоча і були в мовному вживанні в XIX столітті, наприклад, слова скандалезный (від франц. scandaleuse) і принсипы (від франц. principe), вони не втрималися.

Наприкінці XIX – початку XX століття продовжувалося активне освоєння нових запозичень. Тоді цілий ряд нових іншомовних слів, головним чином зі суспільно – політичної лексики, поповнив російську мову. На початку XX століття нові запозичення почали поширюватися через газети, роль художньої літератури зменшилась. Наприкінці XIX століття і на початку XX століття російська мова запозичила з французької мови терміни авіації та повітроплавання, наприклад, аэродром (aérodrome), пилот (pilote); терміни мистецтва, наприклад, кубизм (cubisme), импрессионизм (impressionisme); назви конкретних предметів, наприклад, аперитив (apéritif), вазелин (vaseline). Але суспільно-політичні та соціально-економічні терміни, запозичені з французької мови, нечисленні. Російська мова запозичила їх з інших мов. Про французькі запозичення даного часу можна ще відзначити, що вони часто були невідмінюваними. В перше десятиліття після революції в російську мову з французького увійшли, наприклад, слова конферансье (conférencier) і таксі (taxi). В кінці 10-х років і в першій половині 20-х років іншомовних слів у російській мові з'явилося мало через ізольованість радянської держави. З другої половини 20-х років процес запозичення нової іншомовної лексики активізувався. Запозичувалися особливо наукові та технічні терміни з області спорту і культури, наприклад метро (métro), эскимо (eskimo) і туризм (tourisme). Наприкінці 40-х років нові запозичення не з'являлися і навіть багато вже вкорінених іншомовних слів були виключені зі вжитку. Причиною була боротьба «проти низькопоклонства перед Заходом» [9].