Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ВВЕДЕНИЕ.




Мотиваційно-когнітивний етап
Мета:спрямувати мотивацію студентів на емоційний розвиток; сформувати систему знань щодо сутності та особливостей емоційної культури майбутнього вчителя
Завдання: підготовка студентів до формування емоційної культури; проведення лекцій, бесід, спрямованих на актуалізацію емоційного виховання майбутніх фахівців.
Форми організації: Проблемно-моделююча лекція; бесіда; рольова та ділова ігри; емоційний тренінг Методи: переконання; пояснювально-ілюстративні; проблемно- пошукові (емоційні ситуації, кейси); імітаційні (ігрові); практичні (самопізнання та самодіагностика) Засоби:логіко-композиційні. мовні (цитати, інтонаційна виразність); психолого-педагогічні (картки з емоційними та кейс- ситуаціями, методики)
Форми педагогічного контролю:вхідний діагностичний контроль рівнів сформованості емоційної культури майбутніх вчителів, поточний контроль потреби в емоційному розвитку та самовихованні
Результат:сформованість у студентів емоційної спрямованості
Операційно-діяльнісний етап
Мета:формування (на мотиваційно-когнітивній основі) умінь та навичок студентів щодо емоційної культури
Завдання: стимулювання до практичної реалізації набутих знань з емоційної культури; поєднання в навчально-виховному процесі традиційних та інноваційних форм і методів, що сприяють емоційному розвитку майбутніх фахівців
Форми організації: лабораторно-діагностичне заняття; емоційний та комунікативний тренінги; рольова та ділова ігри; Методи: проблемно-пошукові (емоційні ситуації, етюди, кейси); імітаційні (ігрові); творчо-репродуктивні (мімічні, аутотренінгові вправи); практичні (самопізнання та самодіагностика) Засоби:мовні; психолого-педагогічні (картки з емоційними та кейс- ситуаціями, комплект методик)    
Форми педагогічного контролю:проміжний контроль ефективності педагогічно-стимулюючих впливів технології, поточний контроль практичної реалізації набутих знань та вмінь з емоційної культури
Результат: сформованість емоційної стійкості, конфліктної компетентності; розвиненість емпатичних та рефлексивних здібностей
Результативно-коригувальний етап
Мета:формування особистісного емоційного досвіду майбутніх вчителів
Завдання:поглиблення теоретичних знань та навичок, набутих на попередніх етапах, використання на практиці; ознайомлення з методами та прийомами емоційного саморозвитку; пошук ефективних шляхів індивідуальної корекції рівнів сформованості емоційної культури майбутніх вчителів
Форми організації: лекція; лабораторно-діагностичне заняття; рольова та ділова ігри; емоційний та комунікативний тренінги; Методи:проблемно-пошукові (емоційні ситуації, етюди, кейси); імітаційні (ігрові); практичні (емоційний самовплив, самопізнання та самодіагностика) Засоби:психолого-педагогічні (навчальні посібники, картки з емоційними та кейс-ситуаціями, комплект методик)
Форми педагогічного контролю:діагностика рівнів сформованості емоційної культури, пошук ефективних шляхів індивідуальної корекції рівнів сформованості емоційної культури майбутніх вчителів.
Результат:сформованість емоційної культури майбутніхвчителів початкової школи

 

Проаналізувавши сучасні наукові джерела з питань теорії та практики педагогіки, сучасних вимог до особистості майбутнього вчителя, зазначаємо, що одним із головних завдань професійної освіти майбутніх вчителів є підготовка їх до взаємодії з іншими людьми, управління ними, де вагомого значення набуває володіння емоційною культурою.

У другому розділі «Дослідницько-експериментальна робота з підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування емоційної культури»досліджено станемоційної культури студентів до впровадження експериментального забезпечення курсу «Педагогічна творчість», науково обґрунтовано та розроблено зміст та засоби формування емоційної культури майбутніх вчителів початкової школи.

З метою виявлення особливостей формування емоційної культури майбутніх вчителів початкової школи у освітній практиці було проведено констатувальний експеримент на базі Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.

Завданнямиконстатувального експерименту стало визначення місце запропонованих педагогічних умов в підготовці студентів та рівня емоційної культури майбутніх вчителів початкової школи.

Тематичний перелік тем дає підстави стверджувати, що дисципліна «Педагогічна творчість» виступає міцним теоретичним підґрунтям у формуванні емоційної культури майбутніх вчителів. Однак аналіз змістової наповненості навчальних програм свідчить про неоднозначність та різнобічність її викладання.

Ми вважаємо, що організація навчально-виховної роботи з формування емоційної культури майбутніх вчителів початкової школи залишається ще на недостатньому рівні.

Одним із підтверджень цього є результати анкетування майбутніх вчителів 4 курсу університету, анкета №1 (Додаток А рукопису).

Так, на запитання: «Чи приносить Вам навчання у Вузі задоволення?»: 17% дали відповідь, що безперечно; 46% студентів відповіли – так; 28% – не завжди; 9% – ні. Більшість опитуваних отримають задоволення від навчання (63%), що є свідченням сприятливого емоційного клімату створеного на базі університетів, але деяка частина оцінює своє перебування задовільним (28%) та незадовільним (9%). Як правило, причинами свого незадоволення студенти називали: «перенасичення навчального матеріалу», «авторитарне ставлення викладачів», «відсутність клубів за інтересами студентів».

На запитання: «Що допомагає Вам зберігати гарний настрій у процесі навчання?»: 35% – вказали на позитивний мікроклімат у групі; 24% – вагалися відповісти; 22% – навчання та виховання і лише 19% – доброзичливе ставлення викладачів. Такі відповіді свідчать про позитивні взаємовідносини, які склалися між студентами, але, на жаль, не виключають існування емоційних бар’єрів у процесі міжособистісної взаємодії із викладачами.

Щодо запитання «Хто найбільше сприяє Вашому емоційному становленню?» були отримані такі відповіді: 46% – віддали перевагу батькам, 28% – засобам масової інформації, 19% – дали відповідь, що викладачі, 7% – вагалися відповісти. Відповіді студентів демонструють пріоритетне значення батьків в емоційному розвитку студентів та вагомий вплив засобів масової інформації на емоційну сферу молодої людини. Різноманітні сучасні засоби масової комунікації, дійсно, мають надзвичайно сильний вплив на людину, що дає підстави розглядати їх як фактори, які вже неможливо ігнорувати в процесі виховання.

На поставлене питання: «Як часто у Вашому студентському колективі трапляються конфліктні ситуації?» мали такий розподіл відповідей: 59% – відповіли, що інколи; 24% – майже ніколи; 12% – часто; 3% – майже постійно. Таке становище пояснюється недостатньою інформаційною обізнаністю майбутніх фахівців щодо попередження та оптимального вирішення конфліктів.

На запитання: «Які форми роботи сприяють Вашому емоційному розвитку?» було отримано відповіді: 41% – назвали психологічні тренінги, рольові ігри; 38% – психологічні консультації, бесіди; 21% – не знають про їх існування. Це свідчення того, що навчально-виховна робота у вузі опосередковано спрямована на емоційний розвиток студентів і не має систематичного та цілеспрямованого характеру.

На шосте запитання анкети «Назвіть, будь-ласка, навчальні дисципліни, у змісті яких висвітлюється проблема емоційної культури особистості взагалі й емоційної культури вчителя зокрема» мали такий розподіл респондентів: 73% – опитуваних утруднилися відповісти конкретно, лише 23% з них вказали на предмет «Основи педагогіки та психології».

На запитання: «Чи спрямована, на Ваш погляд, Ваша професійна підготовка на формування емоційної культури?»: 57% – відповіли, що практично ні; 37% – дали відповідь, що вони отримали лише загальні теоретичні відомості про емоції та почуття; 6% – утруднилися відповісти. Це означає, що в професійній підготовці майбутніх вчителів не приділяється належної уваги розкриттю сутності емоційної культури, методів та засобів, які сприяють її формуванню.

На передостаннє запитання: «Чи можете Ви себе віднести до числа емоційно вихованих людей?»: 51% – мабуть ні; 29% – навіть не знаю; 13% – так і лише 7% – відповіли, що безперечно.

На останнє запитання: «Чи потрібно у Вузі, на Вашу думку, займатися емоційним вихованням студентів?»: 58% – респондентів дали відповідь, що безперечно; 45% – так; 5% – не змогли відповісти і лише 3% – висловили категоричне – ні.

Результати констатувального експерименту засвідчили недостатній рівень спрямованості навчального процесу університету на формування емоційної культури майбутніх вчителів початкової школи, що зумовило пошук нових шляхів оптимізації означеного процесу.

Метоюформувального етапубула практичнареалізація педагогічних умов, що забезпечувала організацію формування емоційної культури майбутніх вчителів у навчально-виховному процесі. Відбувався контроль ефективності кожного з етапів впливів педагогічних умов, а також пошук ефективних шляхів індивідуальної корекції рівнів сформованості емоційної культури студентів.

Для визначення рівнів сформованості емоційної культури майбутніх вчителів початкової школи було виділено критерії та показники, згідно з якими має фіксуватись результати діяльності, обґрунтовані у першому розділі дослідження.

Відтак, компонентно-структурний аналіз сутності емоційної культури майбутніх вчителів початкової школи сприяв визначенню шкали вихідних рівнів її сформованості, а саме високого, середнього та низького.

Узагальнений аналіз результатів констатувального етапу дослідження свідчить про недостатній рівень сформованості емоційної культури майбутніх вчителів початкової школи. Особливу увагу привертають рівні сформованості когнітивного та саморегулювального компонентів, адже кількісні їх показники - низькі. Це позначається в слабкому та неповному відтворенні змісту емоційної культури; неадекватному характері прояву власних емоцій, настроїв та почуттів; безконтрольності особистих негативних переживань; несвідомому керуванні своїм емоційним станом (рис.1.1).

Рис. 1.1. Рівні сформованості компонентів емоційної культури студентів (за результатами констатувального етапу дослідження (%))

 

З наведених результатів, видно, що у студентів переважають середній та низький рівні сформованості компонентів емоційної культури. Вважаємо, що в роботі з формування емоційної культури майбутніх вчителів необхідно, в першу чергу, зосередити увагу на поінформованості студентів щодо сутності емоційної культури, оволодінні ними методами, засобами та прийомами емоційного розвитку та самовиховання; уміннях за зовнішніми ознаками визначати емоційний стан співрозмовника, адекватно виражати та передавати свої емоції, настрої та почуття, керувати своїм емоційним станом, адже ці критеріальні показники виступили на низькому рівні.

Метою формувального етапу експерименту була реалізація в навчально-виховному процесі педагогічних умов, яка мала забезпечити формування зазначених компонентів емоційної культури майбутніх вчителів початкової школи.

Завданням формувального експерименту була перевірка запропонованих педагогічних умов з метою формування емоційної культури майбутніх вчителів початкової школи.

Експериментальна робота здійснювалась послідовно, охоплюючи три етапи, кожний з яких містив відповідний комплекс організаційно-методичного забезпечення навчально-виховної роботи з формування емоційної культури студентів.

Для роботи студентів на практичних заняттях використовувалися індивідуальні та групові завдання на рівні засвоєння навчального матеріалу «застосування» і «створення».

Форми: практичне заняття з розглядом і розв’язанням емоційних ситуацій; емоційний та комунікативний тренінги; ділова або рольова гра.

Методи: проблемно-пошукові (емоційні ситуації, етюди, кейси), імітаційні (рольові та ділові ігри), творчо-репродуктивні (емоційні, мімічні, аутотренінгові вправи), психогімнастика, психодіагностика.

Для посилення інтересу студентів до особистісного емоційного розвитку, на практичних заняттях ми використовували творчі завдання, розв’язання яких було спрямовано на те, щоб показати роль та місце емоцій у житті людини.

Застосування зазначених педагогічних умов відбувалося з урахуванням таких вимог:

▪ орієнтації на попит слухачів;

▪ відповідності реаліям життя;

▪ типовості, пов’язаної з вилученням непотрібних деталей;

▪ повноти ситуації, яка містила наявність вихідної інформації та додаткових матеріалів, що її характеризують.

Динаміка рівнів сформованості емоційної культури майбутніх вчителів початкової школи виявлялася методом самооцінки. Для цього студентам була запропонована анкета(Додаток К рукопису). Її завдання полягало в самооцінці (за 9-ти бальною шкалою) змін рівнів сформованості емоційної культури. При цьому бали 9,8,7 – відповідали високому рівню сформованості, 6,5,4 – середньому, а 3,2,1 – низькому.

Порівняльний аналіз відповідей засвідчив позитивні зрушення, що відбулися в емоційному розвитку майбутніх фахівців. Так, наприклад, уміння створювати сприятливий емоційний клімат у процесі міжособистісного спілкування (на початку експерименту) сформовано на високому рівні – у 14% студентів; середньому – у 34% студентів; низькому – у 52%; після впровадження педагогічних умов: на високому рівні – у 16% студенів; середньому – у 45%; низькому – у 39%. Уміння адекватно виражати й передавати свої емоції, настрої, почуття (до впровадження педагогічних умов) на високому рівні було сформовано – у 12% студентів; середньому – у 39%; низькому – у 49%, після впровадження: на високому рівні – у 19% студентів; середньому – у 45%; низькому – у 36% майбутніх вчителів.

Таким чином, реалізовані педагогічні умови формування емоційної культури майбутніх вчителів початкової школи сприяли актуалізації, узагальненню і поглибленню теоретичних знань щодо емоційної культури, корекції, розвитку і вдосконаленню сформованих умінь і навичок.

Після проведення експерименту спостерігалося яскраво виражене прагнення майбутніх вчителів до позитивних самозмін в емоційному розвитку.

Дані, отримані за результатами діагностування зазначених показників, подано у вигляді таблиці та діаграми, що являють собою рівні сформованості компонентів емоційної культури студентів (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Рівні сформованості компонентів емоційної культури в майбутніх вчителів (за результатами формувального етапу (%))

Таким чином, експериментальні дані демонструють істотні відмінності в рівнях сформованості показників саморегулювального компонента з чіткою тенденцією до їх підвищення. Показники високого рівня – свідчення того, що більшість студентів можуть визначати емоційний стан співрозмовника та емоційну обстановку в аудиторії, проявляють ініціативу в створенні сприятливого емоційного клімату, завжди проявляють чуйність і чутливість у ставленні до інших.

Як свідчать отримані дані, в обох групах відбулися позитивні зрушення показників рівнів сформованості емоційної культури. Так, показники високого рівня збільшилися на 16,17%; показники середнього рівня підвищилися на 2,7%; а низького – зменшилися на 17,96%. Отримані дані формувального етапу експерименту наочно демонструють діаграми (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Рівні сформованості емоційної культури майбутніх вчителів (за результатами формувального експерименту)

Отже, аналіз результатів проведеного педагогічного експерименту дав змогу виявити позитивні зрушення в рівнях сформованості емоційної культури майбутніх вчителів початкової школи. Разом з тим, більш високі прирости досліджуваних показників переконливо доводять ефективність запропонованих педагогічних умов, які сприяли формуванню в студентів позитивної мотивації до емоційного розвитку; оволодінню майбутніми вчителями системою знань про сутність і значущість емоційної культури та набуттю вмінь щодо її реалізації; розвитку в студентів емпатичних, інтерактивних, перцептивних і рефлексивних здібностей; формуванню особистісного емоційного досвіду майбутніх фахівців.

 

Рис. 2.5. Динаміка рівнів сформованості компонентів емоційної культури студентів (за результатами дослідження (%))

В ході дослідження експериментально доведено, що реалізація педагогічних умов впливає на ефективність формування емоційної культури майбутніх вчителів. Так, рівневі показники сформованості емоційної культури студентів поліпшилися за рахунок істотного збільшення кількості студентів, які досягли високого рівня (16,17% порівняно з початком формувального експерименту), середнього рівня (на 2,7%), і зменшення тих, хто знаходився на низькому рівні (до 18%).

Комплексний порівняльний аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи дозволив простежити динаміку зростання кількісних та якісних показників рівнів сформованості емоційної культури студентів, що дає право зробити висновок про ефективність запропонованих педагогічних умов.

СОДЕРЖАНИЕ

 

ВВЕДЕНИЕ

 







Дата добавления: 2015-08-30; просмотров: 524. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.007 сек.) русская версия | украинская версия